Рішення
від 22.10.2024 по справі 925/728/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/728/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Лєнкової Н.Д. та представників:

від позивача: Мішенко О.О. самопредставництво,

від відповідачів: не з`явились,

третьої особи: Воронецький Р.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації

до Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (відповідач-1),

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач-2),

ОСОБА_1 (відповідач-3),

третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Корсунь-Шевченківське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації права власності та оренди на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (вул. Ю. Кондратюка, 25, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 00022668 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (вул. Центральна, 190/1, с. Набутів Черкаський район, Черкаська область, 19425, код ЄДРПОУ 41063219) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) та до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 14.04.2005, РНОКПП НОМЕР_2 ) у якому просить:

усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14- 18-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Набутівської сільської ради загальною площею 4345,6211 га, на підставі якої сформовано земельну ділянку площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270;

усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, в частині передачі територіальній громаді, в особі Набутівської сільської ради у комунальну власність земельної ділянки площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 (№237 додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 27.09.2018, що є додатком до вказаного наказу);

усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташованої в межах території Набутівської ОТГ з одночасним припиненням таким рішенням права комунальної власності Набутівської сільської ради та права оренди ОСОБА_1 , зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки;

усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 12.03.2020, укладеного між Набутівською сільською радою Черкаської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташовану в межах території Набутівської ОТГ;

усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташовану в межах території Набутівської ОТГ;

судові витрати у справі в сумі 15 140,00 грн стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, б-p. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ.

Позов обґрунтований неправомірним вибуттям з державної власності та постійного користування Філії КорсуньШевченківське лісове господарство ДП Ліси України у комунальну власність Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області земельної ділянки площею 1,2 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність». Наказом передано відповідачу 1 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4345,6211 га, де в додатку до наказу зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га ( п. 237 Переліку додатку до акта від 27.09.2018). 22.10.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Набутівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167501897225, номер відомостей про речове право 28522170.

Ухвалою від 12.06.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; залучив до участі у справі на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Корсунь-Шевченківське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спор.

18.06.2024 від третьої особи через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення щодо позову.

27.06.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління стверджує, що є неналежним відповідачем у справі. Прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва, що виключає можливість звернення його до суду за захистом інтересів держави. За таких обставин, позовні вимоги, заявлені прокурором, за твердженням управління є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

08.07.2024 від прокурора через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що саме наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14-18-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області з урахуванням Перспективного плану формування території Набутівської сільської об`єднаної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №999-р загальною площею 2311,6442 га. На підставі зазначеної технічної документації сформовано та зареєстровано 14.06.2018 у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га в межах Сахнівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ( наразі Набутівська ОТГ Черкаського району Черкаської області) як землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності. В подальшому, саме наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Набутівській сільській раді Корсунь-Шевченківського району Черкаської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4345,6211 га, де в додатку до наказу зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га ( п. 237 Переліку додатку до акта від 27.09.2018). На підставі вказаного наказу 22.10.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Набутівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167501897225, номер відомостей про речове право 28522170. Прокурором встановлено, що у складі земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га перебуває частина земельної ділянки площею 1,2 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні Філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ДП «Ліси України». Під час здійснення інвентаризаційних робіт допущено порушення законодавства, внаслідок чого з державної власності незаконно вибула земля, яка за законом не може перебувати у приватній власності або власності територіальних громад. Оскільки, спірна земельна ділянка на час її інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також передачі її у комунальну власність і на теперішній час, частково належить до земель державного лісового фонду, що підтверджується планово-картографічними матеріалами та не вилучалась з постійного користування державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства. Вивченням технічної документації встановлено, що в її складі наявний висновок Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.06.2018 за № 0-23-0.280-345/106/18 про погодження технічної документації із землеустрою та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області з урахуванням Перспективного плану формування території Набутівської сільської об`єднаної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №999-р, відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про землеустрій», ст. 186-1 Земельного кодексу України, яку розроблено Регіональною філією ДП «Центр ДЗК». За доводами прокурора вказане, свідчить про обізнаність відповідача у даній технічній документації та погодження у її розробці. Оскільки, саме накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14-18-СГ та №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 видано з порушеннями вимог земельного та лісового законодавства, Управління визначено відповідачем у справі.

Ухвалою від 01.08.2024 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 29.08.2024.

Ухвалою від 29.08.2024 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год 00 хв 22.10. 2024.

Відповідачі у призначене судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи учасники справи повідомлялись належним чином. Від позивача та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Отже, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Прокурор, представник позивача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Заслухавши пояснення та обґрунтування позовних вимог прокурора, позицію представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до рішення Сахнівської сільської ради №15-1/VІІ від 19.09.2016 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Сахнівська сільська рада об`єдналася з територіальними громадами сіл Нетеребка, Набутів, селище Сахнівське Нетеребської сільської ради, сіл Бровахи та Буда-Бровахівська Бровахівської сільської ради, села Драбівка та селище Червоне Драбівської сільської ради, сіл Корнилівка, Паськів Корнилівської сільської ради, сіл Кичинці, Мірошниківка Кичинецької сільської ради, села Сахнівка Сахнівської сільської ради в Набутівську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Набутів.

Згідно з п. 4 Рішення, правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, визнано Набутівську об`єднану територіальну громаду (т. 1, а.с.136).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14-18-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Корсунь- Шевченківського району Черкаської області з урахуванням Перспективного плану формування території Набутівської сільської об`єднаної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №999-р загальною площею 2311,6442 га.

На підставі зазначеної технічної документації сформовано та зареєстровано 14.06.2018 у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га в межах Сахнівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ( наразі Набутівська ОТГ Черкаського району Черкаської області) як землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Набутівській сільській раді Корсунь- Шевченківського району Черкаської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4345,6211 га, які розташовані в адміністративних межах Деренковецької, Сахнівської, Нетеребської, Кичинецької, Кіровської, Драбівської, Бровахівської сільських рад Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, згідно з актом приймання-передачі (т. 1, а.с.137).

Згідно з додатком до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», а саме переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Набутівської ОТГ включено земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га ( п. 237 Переліку додатку до акта від 27.09.2018, т. 1, а.с. 140).

Пунктом 2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018, визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 27.09.2018, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відповідно до наказу №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018, передає із державної власності, а Набутівська сільська рада приймає комунальну власність земельні ділянки, згідно додатку (т. 1, а.с.138).

Рішенням Набутівської сільської ради №23-12/VІІ від 12.10.2018 «Про приймання у комунальну власність Набутівської сільської ради земельних ділянок» прийнято у комунальну власність територіальної громади Набутівської сільської ради із земель державної форми власності, земельні ділянки загальною площею 4345,6211 га (за межами населеного пункту) згідно додатку до даного рішення (т. 1, а.с.142).

22.10.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Набутівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167501897225, номер відомостей про речове право 28522170 (т. 1, а.с.152).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 є землями запасу знаходиться в адміністративних межах Сахнівської сільської ради та надана в оренду строком на сім років орендарю ОСОБА_1 , відповідно до договору оренди землі від 12.03.2020.

В позовній заяві прокурор зазначив, що за даними Національної кадастрової системи України та картографічних матеріалів відповідно до відкритих даних земельного кадастру України розміщених в мережі Інтернет за посиланням: https://kadastr.live земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га частково вкрита лісовою рослинністю та межує із земельними ділянками, що є державною власністю та відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні Філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ( колишнє ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»).

Згідно інформації з відповіді Філії «Корсунь-Шевченківського лісового господарства» за №744/22.10-2024 від 24.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 76, виділ 36,37 Таганчанського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами. Площа накладення на лісові землі становить 1,2 га.

Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Корсунь - Шевченківське лісове господарство» земельна ділянка має склад насаджень:

квартал 76 виділ 36 - 70 % акація біла ( вік насаджень станом на 2024 рік - 16 років), 20 % - граб звичайний ( вік насаджень етапом на 2024 рік - 15 років); 10% - клен ясенелистий ( вік насаджень станом на 2024 рік - 15 років); виділ 37 - 80% - сосна звичайна, 20 % береза повисла ( вік насаджень станом на 2024 рік - 63 роки).

За даними Філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ДП «Ліси України за №744/22.10-2024 від 24.05.2024, вбачається, що лісове господарство погодження на вилучення, зміну цільового призначення, а також погодження суміжних меж земельних ділянок з даним кадастровим номером не надавало.

Також, Філія зазначає, що п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, визначено що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово- картографічними матеріалами лісовпорядкування (т. 1, а.с. 52).

В позовній заяві прокурор зазначив, що ним були встановлені такі обставини: у складі земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га перебуває частина земельної ділянки площею 1,2 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні Філії «Корсунь- Шевченківське лісове господарство» ДП «Ліси України».

На підставі наказу державного агентства лісових ресурсів України №930 від 28.10.2022 «Про припинення ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», ДП «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» (т. 1, а.с. 106-109).

Відповідно до передавального акту, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів №28 від 04.01.2023, ДП «Ліси України» передані матеріали лісовпорядкування та картографічні матеріали (т. 1, а.с. 110).

Філія «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» за даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2022 є відокремленим підрозділом ДП «Ліси України».

Відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 30.11.2001 № 22-26 «Про надання земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств спеціалізованим лісогосподарським підприємствам» Корсунь-Шевченківському лісгоспу надано в постійне користування земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства.

Відповідно до додатку до вказаного рішення, Державному підприємству «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» надано в постійне користування лісові ділянки загальною площею 2791 га, з них в межах Сахнівської сільської ради - 137,8 га земель, у тому числі 130,5 га вкриті лісовою рослинністю (т. 1, а.с. 88-89).

Згідно проекту відведення земельних ділянок Корсунь-Шевченківському лісгоспу для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Корсунь-Шевченківського району загальною площею 2791,1 га та картографічних матеріалів, у постійне користування передано частину спірної земельної ділянки.

За картами, що розроблені на підставі проекту відведення земельних ділянок Корсунь-Шевченківському лісгоспу для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Корсунь-Шевченківського району загальною площею 2791,1 га у постійне користування, спірна частина земельної ділянки входить до земельної ділянки, що зараз має кадастровий номер 7122587400:02:001:0270.

Згідно таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2014 земельна ділянка, до якої увійшла спірна частина земельної ділянки площею 1,2 га, присвоєно індекс: квартал 76 виділ 37, 36 Таганчанського лісництва (т. 1, а.с.90-94).

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» за №04-1095 від 06.11.2023 за фрагментами картографічних матеріалів з нанесеними межами збірного кварталу Таганчанського лісництва, за матеріалами лісовпорядкування 2013 року, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 накладається на землі лісового фонду квартал 76, виділ 36, 37 (т. 1, а.с.104-105).

Згідно з ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Земельний кодекс України (у відповідній редакції) визначає зокрема наступне:

земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ( ч. 1 ст. 3);

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12);

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо)

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 31 Лісового кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території:1) забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин;2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;3) здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин;4) передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; 5) пункт виключено;6) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;7) обмежують або тимчасово припиняють діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством; 8) забезпечують здійснення заходів з охорони і захисту лісів, створюють охоронні зони для збереження біорізноманіття у лісах, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до здійснення таких заходів населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в`їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;9) встановлюють ліміт використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, крім лісових ділянок сумарною площею до 100 гектарів, які перебувають на землях усіх категорій (крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення);10) встановлюють максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав`яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо;11) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обгрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до п.п.3-5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України існуючі до набрання чинності цим Кодексом поділ лісів за категоріями захисності та відповідний режим ведення лісового господарства не можуть бути змінені до затвердження в установленому порядку відповідних нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом. Спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів, видані до набрання чинності цим Кодексом, діють до завершення терміну, на який вони були видані. До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карі, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14-18-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Корсунь- Шевченківського району Черкаської області з урахуванням Перспективного плану формування території Набутівської сільської об`єднаної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №999-р загальною площею 2311,6442 га.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області наказом №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано у комунальну власність територіальної громади Набутівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га. Однак, у склад спірної земельної ділянки безпідставно включено земельну ділянку площею 1,2 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення, належить до державної власності та перебуває у підпорядкуванні Черкаської обласної державної адміністрації і знаходиться в постійному користуванні Філії Корсунь- Шевченківське лісове господарство ДП «Ліси України».

Черкаська обласна державна адміністрація, як розпорядник земель лісового фонду, згоди на вилучення частини земельної ділянки площею 1,2 га, яка розташована в межах населених пунктів Набутівської ОТГ Черкаського району Черкаської області (колишньої Сахнівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області) на користь Набутівської сільської ради не надавала, будь-які рішення щодо зміни її цільового призначення не приймала, відповідно вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею, що підтверджено планово-картографічними матеріали лісовпорядкування Філії Корсунь- Шевченківське лісове господарство ДП «Ліси України».

12.03.2020 між Набутівською сільською радою Черкаської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташованої в межах території Набутівської ОТГ на сім років.

Суд доходить до висновків, що вилучена Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області з державного лісового фонду спірна земельна ділянка на момент її передачі Набутівській сільській раді та на теперішній час належить до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні Філії Корсунь - Шевченківське лісове господарство ДП «Ліси України» та належить до земель державного лісового фонду, розпорядження якими на час їх передачі в оренду мала здійснювати Черкаська обласна державна адміністрація.

З матеріалів справи судом встановлено, що Черкаською обласною державною адміністрацією як розпорядником земель лісового фонду не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки, вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею. З огляду на викладене, суд робить висновок що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області неправомірно вилучено спірну земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Також на час виникнення спірних правовідносин згідно із вимогами ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснювалося Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування Рішення зазначених органів приймалося на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності проводилася органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою цієї статті передбачалося, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебували у державній чи комунальній власності, здійснювалося за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статей 57, 59 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов`язаних з веденням лісового господарства, здійснюється без їх вилучення у постійного лісокористувача з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульовано ст. 149 Земельного кодексу України , відповідно до якої на час виникнення спірних відносин земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, могли вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим кодексом.

Частинами другою та дев`ятою статті 149 Земельного кодексу України було визначено, що вилучення земельних ділянок, провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.

Кабінет Міністрів України, зокрема, вилучав земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для не лісогосподарських потреб.

Оскільки спірна ділянка та права на неї знаходиться на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (Постанова Великої Палати Верховного Суду України від 14.11.2018 р. № 183/1617/16).

Згідно із пунктом 5 статті 27 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Згідно із пунктом 4 статті 31 Лісового кодексу України обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.

Вказане беззаперечно свідчить, що вилучена ГУ Держгеокадастру з державного лісового фонду спірна земельна ділянка на момент її передачі Набутівській сільській раді та на теперішній час належить до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебувала і на даний час перебуває у постійному користуванні Філії Корсунь - Шевченківське лісове господарство ДП «Ліси України» та належить до земель державного лісового фонду, розпорядження якими на час її передачі Набутівській сільській раді (або в оренду строком на сім років орендарю ОСОБА_1 відповідно до договору оренди землі від 12.03.2020) для нелісогосподарських потреб мала здійснювати виключно Черкаська обласна державна адміністрація.

Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади Черкаської обласної державної адміністрації, означає, що держава як власник, не виявляла волю на вилучення та передачу у користування земельної ділянки.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру в односторонньому та позасудовому порядку, поза межами компетенції, поза волею належного власника - держави, незаконно вилучено спірну ділянку із земель лісогосподарського призначення та постійного землекористування Філії Корсунь - Шевченківське лісове господарство ДП «Ліси України»

У спорах стосовно земельних ділянок у складі земель з особливим правовим статусом (зокрема, лісів), які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирно володіти відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, недопущенні погіршення екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. З ст. 13, ч. 7 ст. 41, ст. 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст. ст. 18, 19, п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України). Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц, від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц.

Тому з огляду на вищевикладене особа не може набути статусу добросовісного володільця земельної ділянки у складі земель з особливим правовим режимом без належного дозволу уповноваженого на те органу, оскільки в силу зовнішніх, об`єктивних обставин, явних і видимих природних ознак земельної ділянки така особа, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про це, зважаючи на презумпцію знання закону.

Крім того, власник нерухомого майна не втрачає права володіння ним навіть тоді, коли таке майно протиправно або на підставі відповідного титулу використовує інша особа.

Відповідно до ст. ст. 330, 387 та 658 ЦК України право власності дійсного власника майна презюмується і не припиняється із втратою майна, це право підлягає захисту протягом усього часу наявності в особи титулу власника майна.

Отже, за відсутності правової підстави на виникнення в іншої особи титульного володіння на земельну ділянку належним способом правового захисту є усунення перешкод у її користуванні законним володільцем, а не витребування такої ділянки від фактичного володільця.

Земельна ділянка наразі зареєстрована на праві власності за Набутівській сільській раді, проте в силу закону вона не може перебувати у комунальній власності, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею встановлені законом та підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією земельною ділянкою через скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Такі твердження узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Усунення перешкод Черкаській обласній державній адміністрації у здійсненні права розпорядження спірною земельною ділянкою переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Серед способів захисту речових прав законодавство виокремлює такий спосіб захисту як усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.

З огляду на викладене, наразі вбачаються підстави для звернення до суду з негаторним позовом щодо усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою державної власності.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку належному власнику (розпоряднику) - Черкаській обласній державній адміністрації з правом постійного користування ДП Ліси України в особі Філії Корсунь-Шевченківське лісове господарство.

Отже, надання у користування земельної ділянки лісогосподарського призначення, з порушенням Земельного та Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі власник майна може звернутись до суду з негаторним позовом про зобов`язання повернути земельну ділянку, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (подібні висновки викладено у п. 71 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, п. 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України , земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Закону до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель). Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

З матеріалів справи судом встановлено, що 22.10.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Набутівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га із зазначенням її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та категорії земель землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167501897225, номер відомостей про речове право 28522170 (т. 1, а.с.152).

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 частково (площею 1,2 га) накладається на землі державного лісового фонду, а отже не може в цій частині відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.

Враховуючи те, що відповідачем - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, незаконно здійснено розпорядження земельною ділянкою лісового фонду, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку ст. 16 ЦК України усунувши перешкоди у розпорядженні ділянкою шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, у даних правовідносинах у тому числі порушено саме порядок встановлення цільового призначення земельної ділянки в ході проведення інвентаризації земель, що є підставою для пред`явлення позову про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку та скасування реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

У такому разі, на підставі рішення суду про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, належний власник, у даному випадку Черкаська обласна державна адміністрація, матиме змогу оформити право на земельну ділянку у своїх межах, площі та цільовому призначенні.

Отже, з метою реального поновлення прав держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З урахуванням підпункту 14 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, затвердженого наказом Держгеокадастру №603 від 23.11.2021, ТУ ДГК в Черкаській області уповноважене на скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270.

На підставі вказаного наказу 22.10.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Набутівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167501897225, номер відомостей про речове право 28522170.

Технічною документацією земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га визначено як землі сільськогосподарського призначення, що суперечить її фактичному, законодавчо і документально підтвердженому цільовому призначенню як землі лісогосподарського призначення, оскільки зазначена земельна ділянка частково (площею 1,2 га) накладається на землі державного лісового фонду.

Таким чином, технічною документацією, яка затверджена наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, по суті неправомірно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203, яка частково (площею 1,2 га) накладається на землі державного лісового фонду внаслідок порушення встановленої законом процедури такої зміни.

Способи захисту порушених прав встановлені статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України до яких відноситься, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто, обов`язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статтею 21 Земельного кодексу України визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а)визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б)визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в)відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г)притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одними із способів захисту прав на землю є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Внаслідок передачі ділянки лісогосподарського призначення у комунальну власність порушено права та інтереси законного її власника - держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації.

Більш того, за приписами законодавства ділянки лісогосподарського призначення державної власності не можуть передаватися та перебувати в комунальній власності.

За таких обставин наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14-18-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Набутівської сільської ради загальною площею 4345,6211 га, на підставі якої сформовано земельну ділянку площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270, підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки виданий із порушенням порядку зміни цільового призначення земель.

Крім того, наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 26.09.2018 №23-3965/14-18-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, в частині передачі територіальній громаді, в особі Набутівської сільської ради у комунальну власність земельної ділянки площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 (№237 додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 27.09.2018, що є додатком до вказаного наказу), також підлягає визнанню незаконним та скасуванню в цій частині, що у свою чергу матиме наслідком припинення права комунальної власності та фактичне поновлення прав та інтересів держави щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення.

Суд доходить до висновків, що підлягають до задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 12.03.2020, укладеного між Набутівською сільською радою Черкаської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 та зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що спірний договір укладено Набутівською сільською радою, яка не мала права розпоряджатись земельною ділянкою лісогосподарського призначення для цілей, що не передбачені ст. ст. 17, 18 Лісового кодексу України .

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

При цьому слід врахувати загальні принципи права, зокрема nemo plus juris ad alium transferre potest quam ipse habet (ніхто не може передати іншому більше прав, аніж має сам).

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, згідно положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

За змістом ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки, спірна земельна ділянка лише частково входить до земель державного лісового фонду, то вказане позбавляє можливості вимагати її повернення у власність держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, так як окремо ділянка лісогосподарського призначення не сформована. При цьому, формування облдержадміністрацією земель лісового фонду в частині їх накладення на вже сформовану спірну ділянку як землі сільськогосподарського призначення, державна реєстрація якої не скасована, є неможливим, з огляду на існування цієї ділянки у встановлених межах.

Отже, на законодавчому рівні відсутній інший правовий механізм усунення порушених інтересів держави у спірних правовідносинах (у випадку часткового накладення сформованої як об`єкт цивільних прав земельної ділянки на землі державного лісового фонду), крім розгляду заявленого прокурором позову.

З урахуванням викладеного та положень ст.ст. 16, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, в даній справі ефективним захистом інтересів держави є усунення перешкод Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2018 №23-2448/14-18-СГ та №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 в частині формування та передачі територіальній громаді в особі Набутівської сільської ради у комунальну власність земельної ділянки площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270.

Оскільки, земельна ділянка надана в оренду строком на сім років орендарю ОСОБА_1 , відповідно до договору оренди землі від 12.03.2020, ефективним захистом інтересів держави є усунення перешкод Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташованої в межах території Набутівської ОТГ з одночасним припиненням таким рішенням права комунальної власності Набутівської сільської ради та права оренди ОСОБА_1 , зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359-3373/16-ц, де у пунктах 70-71 зазначено, що відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню статгя 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). У пункті 7.27 цієї постанови зазначено: «Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок». Водночас використання у першому реченні слів «(тимчасовим володільцем)» може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими. Крім того, за змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово «права» у першому реченні є зайвим. З метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду відступає від наведеного висновку шляхом уточнення, виклавши його перше речення так: зайнятгя земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З матеріалів справи судом встановлено, що Черкаська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер нею не вжито.

Указом Президента України від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій», на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, утворено Черкаську обласну військову адміністрацію.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Відповідно до ч. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень. У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», визначено, що у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення: 1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації; 2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації; 3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження; 4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації; 5) управління об`єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку є Черкаська обласна військова адміністрація.

Про встановлені порушення інтересів держави, Смілянською окружною прокуратурою ґрунтовно проінформовано адміністрацію листом за № 52/3-2887 вих-24 від 02.05.2024. Проте, станом на даний час незважаючи на явні порушення використання земель лісового фонду, адміністрація будь-яких заходів щодо захисту інтересів держави, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою, не вжила.

У листі № 01/01-30/5044/01/01-30/12810 від 13.05.2024 Черкаська обласна військова адміністрація зазначила, що з огляду на інформацію, викладену у запиті Смілянської окружної прокуратури, право держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації на розпорядження землями державної форми власності є порушеним. З огляду на викладене, Черкаська обласна військова адміністрація зважаючи на необхідність утвердження принципів законності на території Черкаської області та відновлення права держави не буде заперечувати щодо подання Смілянської окружною прокуратурою позовної заяви в інтересах держави.

Про виявлені факти Черкаську обласну державну адміністрацію повідомлено Смілянською окружною прокуратурою листом за № 52/3-7670вих-24 від 23.11.2023.

Враховуючи, що спірна ділянка частково відноситься до земель державного лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Черкаською облдержадміністрацією протягом розумного строку заходів до їх поновлення, є підставою звернення прокурора до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18.

Таким чином, нездійснення Черкаською обласною військовою адміністрацією повноважень щодо захисту державних інтересів (інтересів територіальної громади) у спірних правовідносинах відповідно до ст. 131-1 Конституції України ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення цього позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно п. 3 ч. 5, ч. 9 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням повного задоволення позову внаслідок неправильних дій відповідачів 1 та 2 у справі, суд на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати прокурора покладає порівну на відповідачів 1 та 2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-2448/14- 18-СГ від 21.06.2018 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Набутівської сільської ради загальною площею 4345,6211 га, на підставі якої сформовано земельну ділянку площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270.

Усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, в частині передачі територіальній громаді, в особі Набутівської сільської ради у комунальну власність земельної ділянки площею 12,5203 га з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 (№237 додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 27.09.2018, що є додатком до вказаного наказу).

Усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташованої в межах території Набутівської ОТГ з одночасним припиненням таким рішенням права комунальної власності Набутівської сільської ради та права оренди ОСОБА_1 , зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки.

Усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 12.03.2020, укладеного між Набутівською сільською радою Черкаської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташовану в межах території Набутівської ОТГ.

Усунути перешкоди Черкаській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0270 площею 12,5203 га, розташовану в межах території Набутівської ОТГ.

Стягнути з Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (вул. Центральна, 190/1, с. Набутів Черкаський район, Черкаська область, 19425, код ЄДРПОУ 41063219) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, б-p. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ - 7570,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, б-p. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ - 7570,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 31 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз


Суд	Господарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення	22.10.2024
Оприлюднено	04.11.2024
Номер документу	122729602
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника