Рішення

від 31.10.2024 по справі 926/2300/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

31 жовтня 2024 року Справа № 926/2300/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до: відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ"

відповідача 2 ОСОБА_1

відповідача 3 ОСОБА_2

про солідарне стягнення за кредитним договором в сумі 38321,98 грн

Представники:

від позивача Петрович Ю.Ф. - адвокат

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 не з`явився

від відповідача 3 не з`явився

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позовних вимог.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості перед державою за договором кредитної лінії № 705-ДГ від 15.09.2021, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" та акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та залученим під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 38321,98 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір кредитної лінії № 705-ДГ за державними програмами "Доступні кредити 5-7-9%", "Державні гарантії на портфельній основі на 2020 рік". З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за договором кредитної лінії, між позивачем та відповідачем-2 та позивачем та відповідачем- 3 укладено договори поруки. Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 38321,98 грн заборгованості перед державою за договором, яка виникла 06.03.2024 року внаслідок сплати гарантом суми за гарантією в розмірі 38321,98 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на день звернення з позовом та виписками з рахунків обліку заборгованості за договором, доданими до позовної заяви.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року позовну заяву вх. № 2300 передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 12.09.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2024 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 26.09.2024 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 08.10.2024 року.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року закрито підготовче провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.10.2024 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 17.10.2024 року розгляд справи по суті відкладено на 31.10.2024 року о 11:30 год.

В судовому засіданні 31.10.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Крім того, подала довідку про те, що станом на день розгляду справи відповідачами заборгованість не погашена.

Відповідачі явку своїх уповноважених представників в судове засідання 31.10.2024 року не забезпечили, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Виходячи з вищевикладеного, розгляд справи по суті проводиться без участі представників відповідачів за наявними у справі документами.

ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.

15.09.2021 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" (далі -позичальник, відповідач-1) укладений договір кредитної лінії № 705-ДГ (далі -договір) за державними програмами "Доступні кредити 5-7-9%", "Державні гарантії на портфельній основі на 2020 рік".

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.8 договору банк зобов`язався надати, а позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит був наданий позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 400000 грн та з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14.09.2024 року.

У пункті 3.3 договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- до 14.04.2024 (включно) діючий ліміт 400000 грн;

- 15.04.2024 15.05.2024 (включно) діючий ліміт 333333 грн;

- 15.05.2024 16.06.2024 (включно) діючий ліміт 266666 грн;

- 15.06.2024 14.07.2024 (включно) діючий ліміт 199999 грн;

- 15.07.2024 14.08.2024 (включно) діючий ліміт 133332 грн;

- 15.08.2024 14.09.2024 (включно) діючий ліміт 66665 грн.

Кредит надається траншами (частинами) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку (пункт 3.9 договору).

Пунктом 3.11 договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Також позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього договору.

Відповідно до підпункту 3.5.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною. Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5, 3.16 договору.

Відповідно до пунктів 3.16, 3.19 договору, позичальник щомісяця забезпечує сплату повної суми процентів за користування кредитом та перерахування коштів для погашення заборгованості (в тому числі погашення простроченої заборгованості) на рахунок банку та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням.

Згідно з пунктами 4.3.1, 4.3.2 договору, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за договором кредитної лінії, між АТ "Ощадбанк":

- та ОСОБА_1 (далі - поручитель-1, відповідач-2) був укладений договір поруки № 1277 ДГ від 15.09.2021 (далі - договір поруки-1);

- та ОСОБА_2 (далі - поручитель-2, відповідач-3) був укладений договір поруки № 1278 ДГ від 15.09.2021 (далі - договір поруки-2).

Згідно з умовами пункту 2.1 договорів поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за договором кредитної лінії № 705 ДГ від 15.09.2021 року, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2 договорів поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (підпункт 3.2.2 договорів поруки).

Підпунктом 3.2.3 договорів поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункт 3.2.6 договорів поруки).

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу (підпункт 3.2.4 договорів поруки).

У випадку направлення кредитором поручителю, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.7 - 3.2.8 договорів поруки).

Відповідно до підпункту 3.3.5 договорів поруки виконання зобов`язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 договорів поруки врегульовано наступне:

- до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років;

- дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами.

Окрім цього, виконання позичальником зобов`язання за договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 10 % від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (далі - Порядок № 1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1317 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (далі - Постанова № 1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - гарант) та АТ "Ощадбанк" (далі - бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (далі - договір гарантії).

За умовами пункту 2.1 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.3 договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.

Згідно з пунктом 2.5 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.

Пункт 2.7 договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) гарант зобов`язаний сплатити на користь бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.

Пунктами 3.1 - 3.3 договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У пункті 5.1 договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.

Відповідно до пункту 5.5 договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

Сума сплати за гарантією визначається за формулою (пункт 1.1 договору гарантії):

ССГ =

де ПЗі прострочена заборгованість за основним боргом за і-им кредитом, включеним до портфеля, за яким настав та триває гарантійний випадок;

СІГі ставка індивідуальної гарантії за і-им кредитом, включеним до портфеля.

Згідно з пунктом 6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом.

Пунктом 6.3 договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість приниципала перед державним бюджетом.

Робота зі стягнення з принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться бенефіціаром на підставі порядку № 1151, статей 6-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та цього договору (пункт 6.6 договору гарантії).

Відповідно до пунктів 6.8 - 6.9 договору гарантії, на суму простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати, залежно від того, яка з дат настає раніше.

У пунктах 13.13 - 13.14 договору гарантії сторони передбачили, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

На момент укладення договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до банку письмової заяви від 26.07.2021 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії на умовах, визначених порядком №1151 та договором гарантії.

За таких обставин, кредит був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 договору гарантії, 15.09.2021 АТ "Ощадбанк" уклав з позичальником додатковий договір №1 (далі - додатковий договір) до договору, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (пункт 2.2.1.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком №1151 та договором про надання гарантії (пункт 2.2.1.3 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (пункт 2.2.1.4 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (пункт 2.2.1.5 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені (пункт 2.2.1.6 додаткового договору).

На виконання умов пунктів 1.1, 2.1, договору та на підставі письмової заяви позичальника банк надав позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування коштів позичальнику, що підтверджується випискою по рахунку.

Однак, позичальником допущено порушення умов договору в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитом (порушення пунктів 3.5, 3.6, 3.7, 3.16 договору), а також в подальшому сплати тіла кредиту (порушення пунктів 3.3, 3.11 договору) у відповідності до графіка зменшення діючого ліміту кредитування. А саме, прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 19.05.2023 та прострочення сплати тіла кредиту.

У відповідності до п.п.3.13., 3.13.2 договору, банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми (траншу) та сплати суми всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо, зокрема: позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені договором та з урахуванням Програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

27.07.2023 року враховуючи, регулярне невиконання ТОВ "БУКФІШ" свого зобов`язання по договору, наявність простроченої заборгованості, банком було направлено позичальнику Вимогу про відкликання кредиту. Серед іншого, в даному листі, Банк повідомляв про розмір простроченої заборгованості та встановлював строк для погашення заборгованості. Проте, протягом встановленого строку вищевказана вимога Банку залишилася без виконання, порушення умов кредитного договору ТОВ "БУКФІШ" усунуті не були.

05.02.2024 року у зв`язку із настанням гарантійного випадку (а саме - позичальник прострочив виконання зобов`язань більше 90 календарних днів), АТ "Ощадбанк" в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 договору гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу № 121 від про сплату за гарантією суми в розмірі 40000 грн.

06.03.2024 року за результатами розгляду зазначеної вимоги Гарант перерахував Банку суму у розмірі 40000 грн для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1 договору гарантії Банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення 40000 грн.

14.08.2024 року Банк направляв на адресу позичальника ТОВ "БУКФІШ" та поручителям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листи-повідомлення у яких повідомляв про виникнення простроченої заборгованості та вимагав її погашення у встановлений строк. У листах Банк повідомляв відповідачів про виникнення з 06.03.2024 за договором кредитної лінії № 705-ДГ від 15.09.2021 простроченої заборгованості перед державою на суму 38321,98 грн та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії № 705-ДГ від 15.09.2021, договорами поруки № 1277-ДГ від 15.09.2021 та №1278-ДГ від 15.09.2021 (у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом) та вимагав погашення заборгованості у встановлений строк. Проте, зазначені листи залишені адресатами без будь-якого задоволення або реагування.

Даним позовом банк просить стягнути солідарно з позичальника та поручителів заборгованість перед державою за договором, яка виникла 06.03.2024 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією в розмірі 38321,98 грн та станом на 02.09.2024 обліковується на рахунку 88009300505060 в банку, що підтверджується розрахунком заборгованості за боргом перед гарантійними виплатами здійсненими Державою станом на 02.09.2024 та виписками з рахунків обліку заборгованості за договором.

Прострочена заборгованість позичальника перед державою виникла 06.03.2023, тобто в період воєнного стану, тому банк не нараховує (не заявляє) на неї пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, з огляду на приписи пункту 22-4 Розділу VI БК України, відповідно до яких у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі виникнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію, пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, органів державної влади тощо. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень додаткового договору сторони, приймаючи юридичний факт існування позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору.

Зокрема, позичальник обізнаний, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені Гарантією, а також визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходить права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно з процедур, встановлених Порядком надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 та договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271.

Тобто, підписання даного договору свідчить про те, що банк та позичальник домовились про те, що кредит буде забезпечено державою.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Законодавством передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень законодавства, зокрема, частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, гарантією.

Статтею 553 ЦК України передбачається, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Приписами статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Враховуючи невиконання позичальником своїх договірних зобов`язань, а також з огляду на вищевказані положення закону та умови договорів поруки, у позивач виникло право вимоги до поручителів щодо погашення заборгованості, а у поручителів - виникнення солідарного з позичальником обов`язку повернути суму заборгованості за договором у повному обсязі.

Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 ГК України, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

У пункті 15-1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття "гарантійне зобов`язання", яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з пунктом 4 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (частина 1 статті 117 Конституції України).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до частини 1 статті 5, частини 1 статті 6 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 16 Закону, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною першою статті 563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч. 2 ст. 346 ГК України).

Абзацом 1, 2 частини 1 статті 17 Бюджетного кодексу України визначеного, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

Абзац 5 частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України чітко визначає, що прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Відповідно до положень статті 6-1 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 000 000 тис. гривень, як виняток з положень статті 17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" на рівні агента в особі акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1317 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році", на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.

Постановою № 1317 АТ "Ощадбанк" включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 000 000 000 грн.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пунктів 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства "Державний ощадний банк", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261, АТ "Ощадбанк" є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ "Ощадбанк" оформлений шляхом укладення договору № 13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань.

Відповідно до пункту 2.1 договору гарантії гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля (сукупності всіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією).

Пунктом 2.3 договору гарантії чітко встановлено, що гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладення цього договору.

У разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогами розділу V "Сплата коштів за гарантією" договору гарантії (пункт 2.7 договору гарантії)

Під гарантійним випадком розуміється ситуація при якій принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль.

З метою включення кредитів до портфеля бенефіціар формує Реєстр, до якого включаються всі кредити, які бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля (в тому числі ті, які вже включені до портфеля).

Бенефіціар формує Реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до Реєстру критеріям прийнятності.

Включення кредитів до Реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами, є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до Реєстру (пункт 3.3 договору гарантії).

Згідно з пунктом 5.1 договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, і з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ згідно з вимогою.

У пункті 6.1 договору гарантії визначено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом (кредитом за яким бенефіціару виплачено суму сплати за гарантією) бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (у тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Простроченою заборгованістю перед бюджетом є загальна сума всіх ССГ, що були виплачені гарантом за кожним проблемним кредитом, за вирахуванням сум, перерахованих на користь гранта за рахунок погашення заборгованості принципалів перед бюджетом за виплаченими ССГ. Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта.

Таким чином, договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 серед іншого визначив умови надання гарантії, порядок та підстави сплати коштів за гарантією, відшкодування гаранту суми сплати за гарантією.

Так, у пунктах 6.1 - 6.3 вказаного договору гарантії передбачено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку № 1151 та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

- перераховувати кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховувати їх насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Проаналізувавши вказане вище, можна зробити висновок, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:

1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов`язань за кредитним договором, надане гарантом на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №1151, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником;

2) в результаті здійснення гарантом виплати суми за гарантією в обліку банку відображено виникнення простроченої заборгованості позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом) перейшли права кредитора та остання як гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;

3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між гарантом та банком пропорційно ставці гарантії.

За приписами статті 510, частин 1, 2 статті 512, частини 1 статті 516 ЦК України у зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб; кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а також в інших випадках, встановлених законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням всього вищевикладеного, повноваження АТ "Ощадбанк" щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором відповідають закону, актам Кабінету Міністрів України, договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ "Ощадбанк".

На день розгляду спору відповідачі наявну заборгованість не спростували, доказів її погашення матеріали справи не містять, отже, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 38321,98 грн простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №705-ДГ від 15.09.2021 року, залученим під державну гарантію на портфельній основі є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Розподіл судових витрат.

Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову покладається на відповідачів.

Керуючись статтями ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" (58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 23/129; код 39398693) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 244, код в ЄДРПОУ 09356307, код банку 356334, рахунок НОМЕР_1 у філії - Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанку") прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії № 705-ДГ від 15.09.2021, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" та акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та залученим під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 38321,98 грн та 3028 грн судового збору.

((Відбувається солідарне стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 244, код в ЄДРПОУ 09356307, код банку 356334, рахунок НОМЕР_1 у філії - Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанку") прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії № 705-ДГ від 15.09.2021, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" та акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та залученим під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 38321,98 грн та 3028 грн судового збору.

((Відбувається солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" (58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 23/129; код 39398693))

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 244, код в ЄДРПОУ 09356307, код банку 356334, рахунок НОМЕР_1 у філії - Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанку") прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії № 705-ДГ від 15.09.2021, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" та акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та залученим під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 38321,98 грн та 3028 грн судового збору.

((Відбувається солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКФІШ" (58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 23/129; код 39398693))

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.10.2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.В. Швець