Ухвала

від 01.11.2024 по справі 158/3265/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3265/24

Номер провадження 2-о/167/111/24

У Х В А Л А

01 листопада 2024 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши цивільну справу за поданням органу опіки та піклування Олицької селищної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про призначення опікуна

в с т а н о в и в :

21 жовтня 2024 року орган опіки та піклування Олицької селищноїради звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області із заявою про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опікуном над недієздатною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням голови Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року цивільну справу за поданням органуопіки тапіклування Олицькоїселищної ради,заінтересована особа ОСОБА_1 про призначенняопікуна передано на розгляд Рожищенському районному суду Волинської області у зв`язку з неможливістю утворення складу суду (не вистачає потрібної кількості присяжних).

30 жовтня 2024 року справа надійшла до Рожищенського районного суду Волинської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2024 року справу передано на розгляд судді Гармай І. Т. (без визначення присяжних).

Вивчивши зміст вимог заявника, суд вважає, що справу необхідно передати на розгляд іншому суду, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, цей висновок підтверджується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є верховенство права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як роз`яснено Європейським судом з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Однією із процесуальних особливостей розгляду справ окремого провадження є те, що законодавець для кожної категорії справ визначає підсудність.

Предметом розгляду даної справи є опіка над раніше визнаною судом недієздатною особою.

Слід зазначити, що законодавець не визначив спеціальних правил підсудності щодо розгляду подань про призначення опікуна над раніше визнаною судом недієздатною особою.

Відтак, оскільки ЦПК України не визначено спеціальної підсудності справ даної категорії, при цьому порядок їх вирішення визначено главою 2 розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію закону щодо підсудності даної справи, застосувавши правила підсудності справи, визначені ч. 1 ст. 295 ЦПК України, а саме: подання подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Інших норм, які б регламентували підсудність справ стосовно опікунства над раніше визнаною судом недієздатною особою ЦПК України не містить.

24 червня 2024 року у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 Верховний Суд встановив наступне «…стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що місце проживання недієздатної особи ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , що стверджується витягом № 266 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26 липня 2024 року.

Поруч з цим, суддею встановлено, що заявник звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з поданням про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 .

Розпорядженням голови Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року цивільна справа за поданням органуопіки тапіклування Олицькоїселищної ради,заінтересована особа ОСОБА_1 про призначенняопікуна передана на розгляд Рожищенському районному суду Волинської області у зв`язку з неможливістю утворення складу суду (не вистачає потрібної кількості присяжних).

Поруч з цим, з матеріалів справи вбачається, що у справі № 167/839/23 рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 30 квітня 2024 року продовжено строк дії рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 01 липня 2021 року про визнання недієздатною ОСОБА_2 строком на 2 роки з дня набрання даним рішенням законної сили.

Суддя зауважує, що в указаній справі питання про призначення опікуна над недієздатною перед судом не ставилось.

За змістом ч. 1 ст. 60 Цивільного кодексу України суд призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 293 ЦПК України у випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Приписами ч. 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Таким чином, за змістом ч. 4 ст. 293 ЦПК України лише при одночасному вирішенні питання про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування розгляд справи проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних і не стосуються розгляду подання, яке вноситься органом опіки та піклування після ухвалення судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Як вже раніше зазначалось суддею, у цій справі перед судом ставиться питання лише призначення опікуна над ОСОБА_2 яка вже визнана недієздатною судовим рішенням від 01 липня 2021 року дію якого продовжено рішенням суду від 30 квітня 2024 року, розгляд якого не передбачено колегією у складі одного судді і двох присяжних.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суддя доходить висновку про необхідність направлення даної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст. 31 ЦПК України, оскільки Рожищенський районний суд Волинської області не є «судом, встановленим законом» на розгляд цієї справи та розгляд справи цим судом у даному випадку призведе до порушення права сторін на справедливий судовий розгляд.

Також необхідно врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

За таких обставин, дослідивши і оцінивши юридичну природу правовідносин, на переконання судді наявні підстави для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Ківерцівський районний суд Волинської області.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 258-260 ЦПК, суддя

п о с т а н о в и в :

Цивільну справу № 158/3265/24 за поданням органу опіки та піклування Олицької селищної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про призначення опікуна передати на розгляд до Ківерцівського районного суду Волинської області (адреса місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 8а, м. Ківерці Волинська область, 45200).

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного судового рішення 01 листопада 2024 року.

Суддя І. Т. Гармай