Ухвала

від 01.11.2024 по справі 279/5930/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5930/24

Провадження № 2/279/2045/24

У Х В А Л А

01.11.2024 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., по цивільній справі №279/5932/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання,

В С Т А Н О В И В:

В провадження судді Недашківської Л.А. надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, після заявленого самовідводу суддєю Коваленко В.П.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року справу прийнято до провадження.

31.10.2024 року від представника ТОВ "Коростенськийзавод МДФ", ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" адвоката Козуліної А.В. надійшла заява про відвідголовуючому судді.

Заява вмотивована тим, що суддя Недашківська Л.А. була визначена головуючим суддею у справах №279/1808/22, 279/1655/23, за результатами розгляду яких суддею прийнято рішення на користь позивачів, рішення суду є аналогічним за своїм змістом, розглянуте без аналізу обставин кожної окремо взятої справи. Також зазначила, про факт, ігнорування суддею Недашківською Л.А. права Відповідачів на реалізацію своїх процесуальних прав, що мав місце під час розгляду справи та прийняття рішення, при розгляді аналогічної справи за позовом ОСОБА_2 (№279/1655/23), що фактично призвело до позбавлення Відповідачів, реалізації одного із основних фундаментальних правових принципів права на справедливий суд. У цій справі суддя Недашківська Л.А., розглянула справу без повідомлення сторін, незважаючи на її складність та позицію Відповідачів, які просили вислухати суд в судових засіданнях їх позицію, що також обумовлено було значною кількістю доказів які готували Відповідачі. Приймаючи рішення у цій справі 18 квітня 2023 року, суддя зазначила, що Відповідачами відзиви на позовну заяву не були подані, незважаючи на те, що з 17 квітня 2023 року вказані відзиви та долучені до них докази перебували в Коростенському міськрайонному суді Житомирської області. Окрім того, у раніше поданих заявах проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження Відповідачі зазначали, що ними готуються відзиви та значна кількість письмових доказів, а тому строки, встановлені процесуальним кодексом на розгляд справи у спрощеному порядку дозволяли їй дочекатись реалізації сторонами своїх прав, однак рішення було прийнято навіть в коротші строки (тридцять днів) ніж передбачено законодавством (шістдесят днів). Таким чином, в супереч вимогам закону, суддя розглянула справу без поданих відзивів ВідповідачівУ сторони відповідачів виникають обгрунтовані сумніви у можливості розгляду цієї справи повно, об`єктивно та неупереджено.

Оцінивши вказані в заяві про відвід доводи, суд виходить з наступного:

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями36, 37 ЦПК України. Зокрема, пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Фактично всі доводи заяви про відвід зводяться до того, що відповідач не згоден з тими рішеннями, які приймались в подібних спорах, рішення в яких, до того ж відповідачем оскаржувались, тому їм давалась оцінка судом вищої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, підстави для відводу судді, передбачені статтями36,37 ЦПК Українивідсутні, заявлений відвід є безпідставним.

Разом з тим, доцільним є заявлення головуючим суддею самовідводу, виходячи з наступного:

Відповідно до пункту 5 частини першоїст.36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

У ст.15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

Відповідно дост.2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ізст.6 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до пункту 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі-Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав люлини існування безсторонності для цілей пункту першого ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється, адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року в справі «Де Куббер проти Бельгії», від 01 жовтня 1982 року «Пєрсак проти Бельгії», від 15 грудня 2011 року «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» тощо).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Викладені відповідачем в заяві про відвід доводи свідчать про те, що відповідач має сформовану позицію про те, що ухвалене головуючим суддею у справі рішення не буде об`єктивним, оскільки ним розглядались інші аналогічні справи з тих же спірних правовідносин, що викликає в нього недовіру до такого суду, тому з метою виключення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості суду, з метою забезпечення учасникам справи права на безсторонній суд, головуючий вважає доцільним заявити в даній справі про самовідвід.ній справі задля забезпечення учасникам справи права на безсторонній суд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" відвідвизнати безпідставним.

Заявити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживаннясамовідвід.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Недашківська Л.А.

Копія згідно з оригіналом