Вирок

від 01.11.2024 по справі 544/2289/24

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/2289/24

пров. № 1-кп/544/192/2024

Номер рядка звіту 387

В И Р О К

іменем України

01 листопада 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170010000876 від 30.08.2024, за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Таверівка Чутівськогорайону Полтавськоїобласті,громадянина України,розлученого,має наутриманні неповнолітнюдитину,призваний доЗбройних ІНФОРМАЦІЯ_2 31.05.2024,на моментвчинення кримінальногоправопорушення перебувавна посадісолдата резерву3взводу резерву2роти резервусолдатського складувійськової частини НОМЕР_1 ,перебуваючого увійськовому званні «рядовий», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбачених ч. 5 ст.407 КК УКраїни,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , проходячи військову службу у військовому званні «рядовий», перебуваючи на посаді солдата резерву 3 взводу резерву 2 роти резерву солдатського складу, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від неї, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, затвердженої Постановою Верховної Ради України «Про текст Військової присяги» від 06.12.1991, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем призваним під час мобілізації і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , без дозволу командування, 15.07.2024, приблизно о 08 год. 00 хв., самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та незаконно перебував за його межами до 25.09.2024.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України яксамовільне залишення військовоїчастини військовослужбовцем, тривалістю понад 3 доби,вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

10 жовтня 2024 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, у обсязі згідно повідомленої йому 25.09.2024 підозри. Підозрюваний зобов`язується сумлінно співпрацювати, а цеозначає,що вінбуде нелише правдивота повноюмірою відповідатина всіпоставлені питання,а йдобровільно надавативсю відомуінформацію укримінальному провадженні№ 62024170010000876від 30.08.2024за ознакамискладу кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.407КК Україниі не вправі замовчувати відомі йому факти щодо вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи ступіньтяжкості вчиненогозлочину,особу підозрюваного,який підчас проходженнявійськової службизарекомендував себепосередньо,незнятих дисциплінарнихстягнень немає;відсутність тяжкихнаслідків відвчиненого нимзлочину;наявність кількохобставин,що пом`якшуютьпокарання таістотно знижуютьступінь тяжкостівчиненого злочину,а самещире каяття,активне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення,відсутність обтяжуючихпокарання обставин,а такожнаявність суспільногоінтересу взабезпеченні швидкогосудового провадження,сторони дійшлизгоди пропризначення ОСОБА_4 , покарання за ч. 5 ст. 407 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно та повністю визнав свою винуватість та погоджується на призначення узгодженого покарання. Просить затвердити угоду і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник також підтвердив добровільність угоди та просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним, суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Зміст угоди провизнання винуватості відповідає вимогамст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угодт про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7ст. 474 КПК України,відсутні. Також установлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК таКК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст.473,474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватостівідповідають вимогамКПК Українита на їх основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання з урахуваннямположеньст.65ККУкраїни є відповідними ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого.

На думку суду така міра покарання буде достатньоюдля виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10 жовтня 2024 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 .

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

З метою забезпечення виконання вироку, уникнення ризиків щодо ухилення від виконання вироку суду та продовження злочинної діяльності суд уважає за необхідне запобіжний захід ОСОБА_4 , застосований до нього на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2024, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Керуючисьст. 373,374,472,473-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 10 жовтня 2024 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 до строку відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 25.09.2024.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 25.09.2024.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, застосований до ОСОБА_4 , залишити без змін тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1