Ухвала

від 31.10.2024 по справі 308/17625/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17625/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця ГрицищукаМ.П. Відділу державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі зняття арешту -

в с т а н о в и в:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.02.2012 в межах виконавчого провадження №31321114 на майно ОСОБА_1 .

Скаргу мотивував тим, що 17.02.2012 головним державним виконавцем ГрицищукомМ.П. міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №31321114 про примусове виконання виконавчого листа №2-149 від 31.01.2012, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення зі скаржника на користь стягувача суми боргу в розмірі 528770,39 грн.

Пунктами 4 і 5 постанови про арешт майна накладено арешт на все майно, що належить скаржнику та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить скаржнику в межах суми боргу.

31.07.2012 в рамках виконавчого провадження №3132114 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

17.08.2012 стягувач повторно подав заяву до відділу ДВС про примусове виконання виконавчого листа №2-149 від 31.01.2012.

17.08.2012 державним виконавцем відділу ДВС була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження. вказує, що стягувач не оскаржував постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.08.2012 і не подавав більше виконавчий лист №2-149 від 31.01.2012 до примусового виконання.

Проте зазначає, що незважаючи на повернення стягувачеві виконавчого листа орган ДВС не зняла арешту з майна скаржника.

Стверджує, що 16.08.2015 закінчився строк в три роки для пред`явлення стягувачем до примусового виконання виконавчого листа №2-149 від 31.01.2012. За таких обставин, вважає, що державна виконавча служба повинна була скасувати арешт майна скаржника, проте в порушення ч.4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» вказані дії не виконала.

Вказує, що про порушення своїх прав скаржник дізнався з листа стягувача від 12.06.2024 №22, яким останній повідомив скаржника, що виконавчий лист був повернутий 17.08.2012 і більше не подавався до виконання.

Підсумовуючи викладене, скаржник вважає, що бездіяльність органу ДВС повинна бути визнана протиправною, суд повинен зобов`язати її зняти арешт з усього майна скаржника та скасувати інші, вжиті під час примусового виконання рішення заходи.

Також просив поновити скаржнику строк звернення зі скаргою на постанову державного виконавця про бездіяльність.

Вивчивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74Закону України«Про виконавчепровадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд у постанові від 18.11.2020у справі№ 466/948/19 зауважив, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті126ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 2608/20647/12.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Суд встановив, що на виконанні в Ужгородського міського відділу ДВС знаходилось виконавче провадження №31321114 по виконанню виконавчого листа від 31.01.2012 №2-149, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення зі скаржника на користь стягувача суми боргу в розмірі 528770,39 грн.

31.07.2012 виконавче провадження №31321114 завершене відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, проте арешт з майна не був знятий.

Вважаючи дії Ужгородського міського відділу ДВС неправомірним, ОСОБА_1 20.05.2024 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо нескасування арешту з майна ОСОБА_1 в 2015 році.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №260/3484/24 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

29.05.2024 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/9159/24 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та роз`яснено, що для відновлення своїх порушених прав скаржник може звернутись до Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою на постанову державного виконавця на бездіяльність.

Скаржик звертався до ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» із зверненням про зняття обтяження з майна, накладеного в рамках виконавчого провадження №31321114. 12.06.2024 ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» надіслала ОСОБА_1 лист за №22, в якому роз`яснила, що ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», як довірчий власник отриманих в управління активів ТОВ «Український промисловий банк», не здійснювало заміну стягувача у даному виконавчому провадженні і не може виступати в ньому як сторона.

30.10.2024 скаржник ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у невжитті заходів щодо скасування арешту майна після повернення виконавчого листа у виконавчому провадженні №31321114.

Таким чином, скаржник звертаючись зі скаргою до суду пропустив 10-ти денний термін для подання цієї скарги, який передбачений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

При поданні скарги ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк звернення зі скаргою. Проте обґрунтування пропущення такого строку скаржник суду на надав.

Отже,беручи доуваги обізнаністьскаржника -сторони виконавчогопровадження прообставини,викладені вскарзі,суд прийшовдо висновку,що,оскільки строкна вчиненняпроцесуальної діїсплинув,а клопотанняпро поновленнявказаного строкуне мотивовано, скаржником ненаведено судуповажних таоб`єктивнихпричин поважностіпропуску строкув контекстівимог закону,будь-якихдоказів наявностінепереборних обставин,які унеможливилиподачу скаргиу строки,передбачені ст.449ЦПК України,скаржником наведеноне було, вказана скарга підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє ініціатора скарги можливості повторно звернутися до суду з вказаною скаргою, одночасно подавши обґрунтоване клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

При цьому, суддя вважає за можливезалишити заяву без розгляду на стадії прийняття її до розгляду, що відповідає положенням ст.ст.13,126 ЦПК Українищодо диспозитивності цивільного судочинства та узгоджується з позиціями, висловленими в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6.

На підставі викладеного та керуючись,ст.ст.13,20,126,186,259-261,449 ЦПК України,суд,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця ГрицищукаМ.П. Відділу державної виконавчої служби у м.Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі зняття арешту - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя І.О. Шепетко