Рішення

від 21.10.2024 по справі 336/5693/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/5693/24

Провадження №: 2/336/2425/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 07.06.2024 р. до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що з відповідачем ОСОБА_2 уклав шлюб з 20.04.2012 р. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.06.2017 р. шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Після припинення фактичних шлюбних стосунків син залишився проживати разом з ним. Всі питання, пов`язані з вихованням та утримання сина вирішується позивачем без участі та підтримки відповідача. Матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_2 не надавала. Син взагалі не пам`ятає матір, яка його не відвідує, не спілкується та не приймає участі у його вихованні.

В 2018 р. відповідач повторно уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».

Відповідач свідомо відмовилась від дитини і її дії є такими, що порушують права та інтереси малолітнього.

Посилаючись на вказані обставини, та на положення ст..ст.150, 155, 164, 165, 166, 180, 184 СК України, за позовом ОСОБА_1 просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 19.06.2024 р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.07.2024 р.

16.07.2024 р. підготовче судове засідання відкладено на 03.09.2024 р. на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.

03.09.2024 р. підготовче судове засідання відкладено на 25.09.2024 р. у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

25.09.2024 р. закрито підготовче судове провадження, призначено судове засідання на 21.10.2024 р.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі та за відсутності позивача, позов підтримує, просить задовольнити, ухвалити рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи скерувала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, рішення по справі просить ухвалити на підставі наданих сторонами доказів та при винесенні рішення врахувати висновок органу опіки та піклування.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу узгоджуються з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин:

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Статтею 150 СК України передбачено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з пунктом другим частини першої ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

За змістом пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що 20 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб (а.с.9). Після реєстрації шлюбу прізвище дружині було надано - « ОСОБА_4 ».

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що надано свідоцтво про народження (а.с.10).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.06.2017 р. шлюб між сторонами було розірвано (а.с.11).

Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» від 03.06.2024 р. (а.с.12), профілактикою та лікуванням захворювань ОСОБА_3 займається батько. До медичного закладу на огляди лікаря ОСОБА_7 супроводжує батько. ОСОБА_1 опікується станом здоров`я дитини.

З листа Запорізького ліцею № 71 від 29.05.2024 р. судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається в Запорізькому ліцеї № 71 з 01.09.2022 р. Батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню дитини. Мати ОСОБА_2 за період навчання ОСОБА_7 у школі з вчителем не спілкується, успіхами дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує (а.с.13).

Згідно довідки ГО «Запорізька спільнота «Кіокушин будо карате» від 01.06.2024 р. (а.с.14), ОСОБА_8 дійсно відвідує гурток Карате з 15.12.2021 р. Добровільні внески за тренування вносив батько, супроводжував та забирав з тренувань дитину батько. З матір`ю ніколи не комунікували, успіхами дитини мати не цікавилась.

На підставі законного представника ОСОБА_1 від 28.05.2024 р. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що надано витяг з Реєстру територіальної громади (а.с.16).

Обставини, зазначені позивачем в позові, визнає відповідач (ч.1 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45-46).

Враховуючи, що викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи, визнання відповідачем позову, тривалий період свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками та інтереси малолітньої дитини, суд задовольняє позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 30 жовтня 2024 року.

Суддя О.В.Дмитрюк