Ухвала

від 28.10.2024 по справі 444/3809/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3809/24

Провадження № 2/444/1353/2024

УХВАЛА

про відмовуу забезпеченніпозову

28 жовтня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Жовкві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя», ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя», ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

28жовтня 2024року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову у даному спорі, а саме заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо житлового приміщення (сараїв для сільськогосподарських машин) за адресою: АДРЕСА_1 , площею відповідно 429,3 кв. м. Львівського району Львівської області до набрання законної сили рішенням суду по даній цивільній справі, з підстав зазначених у заяві. Просить заяву задоволити.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається у письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Так, у заяві про забезпечення позову відсутні підтверджені належним чином у встановленому процесуальному порядку факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149, 150, 151, 153, 247 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволеннізаяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя», ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно- відмовити.

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення або у порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя: Зеліско Р. Й.