Рішення

від 29.10.2024 по справі 447/2599/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-о/447/200/24 Справа №447/2599/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.10.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Норик І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області, про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті,

встановив:

10.09.2024 ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила встановити факт її спільного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті. В обгунтування заяви покликається на таке. Заявниця вказує, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження від 24.04 1965 №56.

Відповідно до договору дарування від 09.12.2004 № 3657 заявниця набула право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Стрийського державного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації № 6157957 від 10.01.2005. ОСОБА_1 була зареєстрована на АДРЕСА_1 , з 09.07.2004 - 21.04.2015, однак фактично в ньому проживала з 2004 і до моменту смерті її батька.

Таким чином, заявниця проживала в своєму будинку без місця реєстрації зі своїм батьком ОСОБА_2 з 2004 до моменту його смерті, здійснювала за ним постійний догляд, оскільки він був особою похилого віку, вела з ним спільне господарство. ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть від 14.11.2023 серія НОМЕР_1 .

Після смерті батька заявниці, ОСОБА_2 , залишилося спадкове майно, до складу якого входить право на дві земельні ділянки, що стверджується держаним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЛВ № 058144 від 23.06.2004 площею 0,0999 га за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадаствовий номер земельної дідянки 4623010100:01:009:0050, та державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 058145 від 23.06.2004 площею 0,0189 га за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 4623010100:01:009:0086.

ОСОБА_2 склав на дочку, ОСОБА_1 заповіт 28.05.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алеєксєєвою Г.М. та зареєстровано у реєстрі № 506, відповідно до якого все своє майно заповів дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56325478 від 28.05.2019. Згідно даного витягу, заповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Отже, спадкодавець, ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 09.07.2004 до моменту його смерті, що стверджується його паспортом громадянина України та актом обстеження матеріально - побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 06.09.2024, складеного депутатом Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області Миколою Корецьким. Відповідно до вищенаведеного акту обстеження від 06.09.2024, за підтвердженням сусідів встановлено, що ОСОБА_1 , дійсно проживала спільно із своїм батьком з 2004 року до моменту його смерті, за адресою: АДРЕСА_1 . Сусіди, що підтверджують дану інформацію ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Таким чином, відповідно до даного акту, батько, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дочкою, ОСОБА_1 з 2004 року.

Заявниця наголошує, що місце її реєстрації та місце реєстрації померлого батька відрізнялось на момент його смерті, оскільки він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 фактично проживала разом з батьком, вели спільне господарство з 2004 року. Заявниця була зареєстрована на момент смерті батька за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявниця зазначає, що зверталась до нотаріальної контори з метою отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, однак отримала відмову.

Відповідно до відповіді-повідомлення № 72/01-16 від 05 вересня 2024 року, приватний нотаріус Алєксєєв В.А. Стрийського районного нотаріального округу Львівської області, повідомив, що ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовлено в поданні заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки на момент смерті заявниця не була зареєстрована разом із спадкодавцем. Нотаріус зазначив, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до відповідного районного суду із заявою, що має юридичне значення, про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті. Заявниця просила суд винести рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, своїм батьком, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

11.09.2024 суд прийняв заяву до розгляду і відкрив провадження у справі.

29.10.2024 у судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказала, що проживала по АДРЕСА_1 , проте зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 пояснила, що позовну заяву писав адвокат, інтереси представлятиме самостійно, права та обов`язки зрозумілі. Заявниця вказала, що свідки у судове засідання не з`явились, на їх допиті не наполягала. Сказала, що на неї був складений заповіт, та вона думала, що в нотаріальну контору необхідно звертатися через пів року після смерті особи, а не протягом пів року з дня смерті особи, таким чином, пропустила строк прийняття спадщини. Із заявою про прийняття спадщини звернулася три місяці назад. Про пропущення строку дізналася коли прийшла оформлювати документи. Зазначила, що проживає в будинку, який знаходиться у її власності, а земельна ділянка у власності батька. Крім того, батькові належав депозит.

Представник міської ради ОСОБА_5 жодних документів не долучала, клопотань не заявляла, не заперечувала щодо розгляду справи.

Суд встановив:

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14.11.2023. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 90 років.

Відповідно до копії свідоцтва про народження від 24.04.1965 ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №56.

Відповідно до копії заповіту, ОСОБА_2 28.05.2019 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, а саме: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що на день смерті буде належати йому і на що ОСОБА_2 матиме право за законом заповів дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, 28.05.2019 зареєстровано заповіт, заповідачем якого вказано ОСОБА_2 .

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видано Стрийським державним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1 на підставі договору дарування №3657 від 09.12.2004 належить домоволодіння

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 :

Відповідно до копії повідомлення нотаріуса Алексєєва В.А., ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи після смерті її батька, ОСОБА_2 , та поданні заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки на момент смерті спадкоємиця не була зареєстрована разом із спадкодавцем.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 0,0189 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 . Цільове призначення (використання) земельної ділянки ведення особистого селянсього господарства.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 . Цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Відповідно до копії акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 06.09.2024 встановлено, згідно обстеження та за підтвердженням сусідів ОСОБА_1 дійсно проживала спільно зі своїм батьком з 2004 до моменту його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці надані в судовому засіданні, пояснення представниці заінтересованої особи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995, суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналіз наведених положень дозволяє зробити висновок про те, що встановлення певних фактів має своєю метою підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо нотаріусом обґрунтована відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. При розгляді справ про спадкування, слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса увчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину (п.23, п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 р.).

Судом встановлено, що підставою для відмови заявниці у вчиненні нотаріальної дії, а саме, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, є пропуск строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством. При цьому до суду заявниця звертається із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту.

При цьому, ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК України.

Всупереч вказаним вище нормам чинного законодавства, заявниця не звертається до суду з вимогою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що заявниками обрано неправильний спосіб захисту свого порушеного права. Заявникам необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1216, 1217, 1233, 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 293, 294 315, ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання разом із спадкоємцем на момент смерті відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області, місце знаходження: вул. В.Великого, 6 м. Миколаїв, Стрийського р-ну, Львівської обл., ЄДРПОУ 26411657.

Повний текст рішення складено 01.11.2024.

Суддя Павлів В. Р.