Ухвала

від 29.10.2024 по справі 331/7894/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 29.10.2024 Справа № 331/7894/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 331/7894/232 Головуючий у І інстанції: Жукова О.Є.

Провадження №22-ц/807/1570/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заяву ОСОБА_1 про відмовувід позовудо Начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціної Вікторії Леонідівни, Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнював, до Начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціної В.Л., Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначав, що займав посаду директора Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на підставі контракту, укладеного між ним та Бердянською міською радою від 27.11.2020.

21.01.2022 Розпорядженням в.о. Бердянського міського голови, секретаря Бердянської міської ради Свідла О.П. № 20-р «Про звільнення директора комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_1 та розірвання укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії» (далі- Розпорядження № 20-р) позивача звільнено з займаної посади згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

У розпорядженні № 20-р зазначено, що підставою звільнення ОСОБА_1 є одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а саме незаконне звільнення ОСОБА_2 із займаної посади юрисконсульта КП БМР «БЦР» згідно наказу № 63-к від 22.03.2021, що призвело до негативних наслідків для Підприємства та заподіяло останньому значну матеріальну шкоду згідно з рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.12.2021 по справі № 310/3189/21.

Розпорядженням № 28-р від 27.01.2021 внесено зміни до розпорядження міського голови від 21.01.2022 № 20-р «Про звільнення директора комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_1 та розірвання укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії» щодо дати звільнення позивача. Змінено дату звільнення з 21.01.2022 на 27.01.2022.

Розпорядження № 20-р є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.

Позивач зазначав, що ОСОБА_3 не встановлювалась наявність вини (умислу або необережності) ОСОБА_1 у нібито незаконному звільненні ОСОБА_2 та не враховувались обставини, за яких звільнено вказану особу.

Так, ОСОБА_2 звільнений у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.

12.01.2021 комунальним підприємством розроблено та затверджено стратегію оптимізації організаційної структури КП «БЦР» БМР. Того ж дня, комунальним підприємством видано наказ № 06 «Щодо проведення змін в організаційній структурі КП «БЦР» БМР. На виконання наказу № 06 від 12.01.2021 помічником директора ОСОБА_4 здійснено аналіз навантаження на юридичний сектор підприємства, що відображено у доповідній записці від 14.01.2021. 16.01.2021 директором КП «БЦР» БМР видано наказ № 11 «Про скорочення чисельності та штату працівників» яким скорочено, зокрема, 1 посаду юрисконсульта. Того ж дня повідомлено про заплановане скорочення чисельності та штату працівників профспілковий комітет КП «БЦР» БМР (подання від 16.01.2021 №13). 19.01.2021 отримано погодження профспілки на скорочення чисельності та штату працівників. 19.01.2021 інспектором з кадрів КП БМР « ОСОБА_5 надано інформаційну довідку, в якій зазначено про відсутність у ОСОБА_2 переважного права на залишення на роботі. 19.01.2021 помічником директора ОСОБА_4 проведено порівняльний аналіз продуктивності праці та кваліфікації юрисконсультів, за результатами якого встановлено, що юрисконсульт ОСОБА_6 має більшу продуктивність праці та кваліфікацію. 19.01.2021 КП «БЦР» БМР видано наказ № 14 «Про скорочення штату», яким вирішено скоротити посаду юрисконсульта з вивільненням із займаної посади юрисконсульта ОСОБА_2 , про що повідомлено позивача. 05.03.2021 на адресу профспілкового комітету ППО КП «БЦР» БМР направлено подання про розірвання трудового договору з працівниками. 10.03.2021 та 22.03.2021 ОСОБА_2 запропоновано вакантні посади, від переведення на які він відмовився. 22.03.2021 наказом КП «БЦР» БМР № 36-к ОСОБА_2 звільнено з посади юрисконсульта на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. З вказаного вбачається, що звільнення ОСОБА_2 відбулось у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, звільнення ОСОБА_2 проведено на підставі стратегії оптимізації організаційної структури КП БМР «БЦР», інформаційної довідки інспектора з кадрів та службової записки помічника директора.

Дії ОСОБА_1 направлені на оптимізацію роботи підприємства, скорочення зайвих непотрібних посад та, як наслідок, економію фонду заробітної плати. Згідно зі стратегією оптимізації ОСОБА_1 скорочено не лише юрисконсульта ОСОБА_2 , а й інспектора ревізора ОСОБА_7 , старшого контролера-касира ОСОБА_8 , та чотири посади контролерів касирів.

Натомість, після скорочення вказаних посад, ефективність роботи підприємства значно підвищилась, фінансові показники зросли.

Згідно Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336 до посадових обов`язків інспектора з кадрів належить, зокрема, оформлення прийому, переведення і звільнення працівників відповідно до законодавства про працю, положень, інструкцій і наказів керівника підприємства; формування і ведення особових справ працівників.

Таким чином, саме інспектор з кадрів є особою, яка обізнана про наявність переважного права на залишення на роботі працівника, оскільки веде особові справи працівників.

Натомість, інспектором з кадрів надано довідку, в якій зазначено про відсутність у ОСОБА_2 переважного права на залишення на роботі.

Чинним законодавством не передбачено критеріїв для визначення кваліфікації та продуктивності праці працівників при скороченні штату, а тому кваліфікація оцінювалась ОСОБА_1 на підставі документів про освіту юрисконсультів та про підвищення кваліфікації (проходження курсів), які надавались юрисконсультами.

Продуктивність праці юрисконсультів оцінювалась на підставі даних щодо обсягу робіт, які виконує кожен з юрисконсультів. Крім того, ОСОБА_1 враховано службову записку вх. № 36 від 19.01.2021 помічника директора ОСОБА_4 щодо порівняльного аналізу продуктивності праці та кваліфікації.

При винесенні наказу про звільнення ОСОБА_2 позивач керувався інформацією, наданою йому інспектором з кадрів та помічником директора, необхідністю оптимізації робочого процесу шляхом скорочення чисельності працівників.

Для виконання фінансового плану (бізнес-плану) КП БМР «БЦР» на 2021 рік, була необхідність в скороченні витратної частини підприємства, в тому числі витрат на заробітну плату.

При цьому, скорочення штату призвело виключно до підвищення ефективності праці та зростання економічних показників.

За таких обставин вина, протиправна поведінка ОСОБА_1 у нібито незаконному звільненні ОСОБА_2 виключається.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.12.2021 у справі № 310/3189/21, на яке посилається відповідач-1 в оскаржуваному розпорядженні, не встановлює жодних обставин незаконних дій ОСОБА_1 , оскільки не набрало законної сили станом на момент звільнення, внаслідок подання апеляційної скарги КП БМР «БЦР» 19.01.2022.

Крім того, 24.01.2022 ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційне оскарження рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.12.2021 у справі № 310/3189/21.

До цього моменту він не міг скористатись своїм правом на апеляційне оскарження внаслідок незаконного відсторонення його від роботи на підставі розпорядження ОСОБА_3 про службове розслідування.

Постанова за результатами розгляду апеляційної скарги винесена 12.09.2023, а тому рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області набуло законної сили лише 12.09.2023.

При цьому, В.о. Бердянського міського голови на час винесення Розпорядження № 20-р «Про звільнення директора комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_1 та розірвання укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії» від 21.01.2022 був обізнаний про те, що Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.12.2021 по справі № 310/3189/21 не набрало законної сили внаслідок подання КП «БЦР» БМР апеляційної скарги.

Про вказаний факт КП «БЦР» БМР повідомило в.о. Бердянського міського голови ОСОБА_3 листом від 20.01.2022 № 26.

Доказами отримання ОСОБА_3 листа КП «БЦР» БМР є посилання на цей лист в розпорядженні № 20-р від 21.01.2022 (пп. 3 п. 4).

Отже, відповідачем-1 не встановлювалась вина ОСОБА_1 у нібито незаконному звільненні ОСОБА_2 , не встановлювались обставини такого звільнення, у зв`язку з чим винесено незаконне розпорядження про звільнення ОСОБА_1 .

В оскаржуваному розпорядженні не вказується в чому саме полягає грубість порушення. Звільнення ОСОБА_2 жодним чином не вплинуло на робочий процес КП БМР «БЦР», якісне виконання статутних завдань та фінансового плану.

Отже, звільнення ОСОБА_2 направлене на оптимізацію робочого процесу та не є грубим порушенням трудових обов`язків позивача. З огляду на те, що в оскаржуваному розпорядженні викладено невірні висновки, ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі.

Відповідач-1 при обранні виду стягнення порушив вимоги статті 149 КЗпП України, а саме, не врахував ступінь тяжкості нібито вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду.

Відповідачем-1 в оскаржуваному розпорядженні не вказано який саме трудовий обов`язок порушено ОСОБА_1 , яким саме пунктом контракту або нормою чинного законодавства передбачено такий обов`язок.

Документи, що стали підставою для звільнення ОСОБА_1 отримані в.о. Бердянського міського голови ОСОБА_3 внаслідок незаконно проведеного службового розслідування та відсторонення позивача.

Підставою для винесення оскаржуваного у даній справі розпорядження про звільнення позивача став лист КП «БЦР» БМР №20 від 17.01.2022 з додатками (п.4 розпорядження №20-р від 21.01.2022), який підписано та подано до Бердянської міської ради виконуючою обов`язки директора КП «БЦР» БМР.

У своїй постанові від 12.07.2023 у справі № 331/147/22 Верховний Суд дійшов таких висновків: «за встановленими у справі обставинами, на час прийняття оскаржуваного розпорядження були відсутні підстави, передбачені пунктом 1 Порядку для проведення службового розслідування стосовно позивача, а тому оспорюване розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що були відсутні підстави для проведення службового розслідування стосовно позивача, відповідно, і наступні дії, вчинені щодо позивача, як-то увільнення його від виконання обов`язків на час проведення службового розслідування, також є незаконними».

Також, в оскаржуваному розпорядженні зазначено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 є нібито незаконне звільнення останнім юрисконсульта КП БМР «БЦР» згідно наказу № 63-к від 22.03.2021.

Тобто, звільнення юрисконсульта КП БМР «БЦР» відбулось більш ніж за 9 місяців до звільнення позивача, що свідчить про порушення відповідачем-1 шестимісячного строку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та, як наслідок, незаконність розпорядження № 20-р.

Звільнення позивача є дисциплінарним стягненням, яке застосовано з порушенням порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. У ОСОБА_1 не відбирались пояснення з приводу нібито вчиненого ним порушення.

Так, в.о. Бердянського міського голови ОСОБА_3 не попереджалась Бердянська міська рада про звільнення депутата ОСОБА_1 . Питання щодо звільнення ОСОБА_1 не розглядалось на сесії Бердянської міської ради, на засіданнях постійних комісій та жодним іншим чином не доводилось до відома депутатів.

Таким чином, Відповідачем-1 порушено законодавчо встановлений порядок звільнення позивача, а тому таке звільнення є незаконним.

Розпорядження про звільнення позивача прийнято неуповноваженим органом виконуючим обов`язки міського голови, а не Бердянською міською радою.

Документи, на підставі яких в.о. Бердянського міського голови підписав розпорядження про звільнення, підписані та подані неуповноваженою особою.

Оскаржуване розпорядження винесено на підставі, зокрема, листів КП БМР «БЦР» від 17.01.2022 №20, від 20.01.2022 №26.

Вказані листи підписані неуповноваженою особою ОСОБА_9 , яка незаконно виконувала обов`язки директора КП БМР «БЦР» під час незаконного відсторонення ОСОБА_1 .

Оскільки звільнення позивача є незаконним, ОСОБА_1 вважає, що з КП БМР «БЦР» на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2022 по день винесення рішення у цій справі.

Сума середнього заробітку підлягає стягненню солідарно з КП «БЦР» БМР та Бердянської міської військової адміністрації у зв`язку з тим, що КП БМР «БЦР» не здійснює свою господарську діяльність внаслідок тимчасової окупації м. Бердянськ, а тому КП БМР «БЦР» наразі є неплатоспроможним та не має можливості виконати рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.10.2022 № 2669-ІХ «Про здійснення начальником Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області повноважень, передбачених ч. 2 ст.10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» комунальні підприємства Бердянської міської ради підпорядковуються начальнику Бердянської міської військової адміністрації.

Так, підпунктом 2 пункту 1 зазначеної Постанови визначено, що управління коштами місцевих бюджетів здійснюється обласними військовими адміністраціями без оприлюднення нормативно-правових актів та інших документів, які застосовуються під час бюджетного процесу.

Позивач наполягав, що Бердянська міська військова адміністрація несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями КП БМР «БЦР».

Також, у позові позивач просив визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з даною позовною заявою поважними та поновити його з огляду на введений карантин та воєнний стан. Крім того, зазначив, що 01.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії (справа № 331/536/22).

Відповідачами у справі № 331/536/22 визначено в.о. Бердянського міського голови, секретар міської ради Свідло Олександр Петрович, КП БМР «БЦР» та Департамент реєстраційних послуг ЗМР.

Запорізьким апеляційним судом у справі № 331/536/22 закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціної Вікторії Леонідівни про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі (постанова від 31.10.2023, повний текст постанови складений 06.11.2023).

Таким чином, позивач був позбавлений можливості відновити своє порушене право та змушений повторно звертатись з позовною заявою із зазначенням відповідачами осіб, відповідно до актуальної практики Верховного Суду.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду з цією позовною заявою поважними та поновити його; визнати незаконним та скасувати Розпорядження в.о. Бердянського міського голови, секретаря Бердянської міської ради Свідла Олександра Петровича № 20-р «Про звільнення директора комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_1 та розірвання укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії» від 21.01.2022; визнати незаконним та скасувати Розпорядження в.о. Бердянського міського голови, секретаря Бердянської міської ради Свідла Олександра Петровича №28-р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 21.01.2022 № 20-р» від 27.01.2022; поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок»; стягнути солідарно з Комунального підприємства Бердянської міської ради "Бердянський центральний ринок" та Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2022 до дня ухвалення рішення у цій справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24 травня 2024 року, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 28 травня 2024 року про виправлення описки, позов задоволено.

Визнано причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з даною позовною заявою поважними та поновлено його.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження в.о. Бердянського міського голови, секретаря Бердянської міської ради Свідла Олександра Петровича № 20-р «Про звільнення директора комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» ОСОБА_1 та розірвання укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії» від 21.01.2022.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження в.о. Бердянського міського голови, секретаря Бердянської міської ради Свідла Олександра Петровича №28-р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 21.01.2022 № 20-р» від 27.01.2022.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок».

Стягнуто солідарно з Комунального підприємства Бердянської міської ради "Бердянський центральний ринок" та Бердянської міської військової адміністрації (Бердянського району Запорізької області) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2022 по 24.05.2024 в сумі 538 232,20 гривеньз урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Комунального підприємства Бердянської міської ради "Бердянський центральний ринок" та Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області на користь держави судовий збір в сумі по 4301, 56 гривень з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Начальник Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціна В.Л. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24 травня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

28жовтня 2024року до апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Мухіної Л.С. з проханням прийняти відмову ОСОБА_1 від позову. В додатках до заяви мітиться заява ОСОБА_1 про відмову від його позову до Начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціної Вікторії Леонідівни, Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, у якій заявник просить прийняти його відмову на підставі ст. 206 ЦПК України, оскільки на теперішній час у справі за його позовом з аналогічними позовними вимогами, а саме за рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2023 року у справі № 331/536/22, тому він вважає за необхідне відмовитися від позову у справі № 331/7894/23, наслідки такої відмови йому відомі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Мухіна Л.С., адвокат Сідельникова О.Л. наполягали на задоволенні заяви про відмову від позову, представник відповідача ОСОБА_10 проти заяви не заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши заяву ОСОБА_1 про відмову від позову, враховуючи те, що ця заява не порушує прав інших осіб і не суперечить вимогам закону, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову від позову з оглядуна таке.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги заяву ОСОБА_1 про відмову від позову до Начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціної Вікторії Леонідівни, Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, суд приймає таку відмову на стадії апеляційного провадження, оскільки таке право передбачене ст. 373 ЦПК України, що відповідно, є підставою для визнання нечинним рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24 травня 2024 року та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 206, 373 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Галіціної Вікторії Леонідівни, Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.

Рішення Жовтневого районногосуду м.Запоріжжявід 24травня 2024року вцій справі визнати нечинним, провадження у цій справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 31 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: