Постанова

від 23.10.2024 по справі 760/15898/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/4840/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 760/15898/24

23 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Короля Леоніда Івановича на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 серпня2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ст . 485 МК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «Спеціндустріал»,-

в с т а н о в и в :

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 серпня 2024 року провадження у справі про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Спеціндустріал», код ЄДРПОУ 44684468, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, 09 вересня 2024 року представник Київської митниці ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що підставою складання протоколу про ПМП № 0498/10000/24 відносно ОСОБА_1 є безпосереднє виявлення ознак порушення митних правил посадовою особою Київської митниці, а не офіційне повідомлення про його вчинення, отримане від митного органу іноземної держави (ст. 491 МК України).

Статтею 43 МК України визначено, що перевірка документів, які підтверджують країну походження товару, зазначених у МК України, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема, щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим МК України.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Зазначає, що лист Регіонального управління митної та зовнішньої торгівлі Турецької Республіки від 07.03.2024 року № Е-60546075-205-00094749751 про результати перевірки сертифікатів про походження товару, в тому числі сертифікату від 31.03.2023 року №V 0708610, відповідно до розділу 3 Спеціального додатка К Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, надано на запит Київської митниці, якою було ініційовано таку перевірку згідно з ч. 8 ст. 336 МК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 336 МК України запити до уповноважених органів іноземних держав направляються для встановлення автентичності документів, поданих митному органу, і є однією з форм митного контролю.

Вказує на те, що доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Кінько О.В. щодо неналежного перекладу листа Регіонального управління митної та зовнішньої торгівлі Турецької Республіки від 07.03.2024 року № Е-60546075-205-00094749751 в розумінні вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 року не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Митний кодекс України та КУпАП не містять вимог щодо перекладу документів, які долучені до адміністративної справи про порушення митних правил.

Таким чином, на думку апелянта, вищевказаний лист митного органу Турецької Республіки отриманий Київською митницею з дотриманням відповідної процедури є належним і допустимим доказом у справі про порушення митних правил.

Звертає увагу на те, що єдиним документом, який надано на підтвердження країни походження товарів за МД від 13.04.2023 року № 23UA100060407991U4 і який був підставою для застосування пільгової ставки мита, є сертифікат про походження (Certificate of origin) від 31.03.2023 року № V 0708610.

Відповідно до ч. 9 ст. 41 МК України додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно п. 5.2 розділу 5 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 11.04.2023 року № IG-04-2023 продавець надав:

Інвойс від 11.04.2023 року №. IGS-110423-1 з пакувальним листом до нього;

CMR від 31.03.2023 року № б/н;

копію митної декларації країни відправлення від 31.03.2023 р. № 23270100ЕХ00019996.

Зазначені документи не містять інформації про країну походження.

Зокрема, графа 16 експортної митної декларації (форма є уніфікованою) від 31.03.2023 року № 23270100ЕХ00019996 містить інформацію про країну відправлення, а не походження товару. Графа 34 «країна походження» не містить інформації те, що країною походження товару є Туреччина.

Відповідно до ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації № 23UA100060407991U4 вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у декларації.

Вважає, що ТОВ «Спеціндустріал» в особі директора ОСОБА_1 несе відповідальність за подання до митного органу документу, який містить, неправдиві відомості про країну походження товару і який є підставою для застосування пільгової ставки мита.

В судовому засіданні представник Київської митниці Ніконов Герман Вікторович повністю підтримав доводи апеляційної скарни та просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кінько Ольга Володимирівна в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника Київської митниці та захисника ОСОБА_1 адвоката Кінько О.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 13.04.2023 року в зоні митного контролю Київської митниці, відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе», за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ № 23UA100060407991U4 здійснено митне оформлення товару «Килими та килимове покриття для підлоги із синтетичних матеріалів, в яких текстильний матеріал служить лицьовою поверхнею виробу в процесі його експлуатації, ворсові, оброблені, з ворсом типу "вільтон", ткані, нетафтингові, нефлоковані, невузликові, машинного виготовлення, без каркасу, готові. Килимові вироби складаються із синтетичної нитки та грунтової основи. Нитки, які утворюють ворс, виготовлені з синтетичних ниток, грунтову основу виготовлено з природних лубяних волокон джуту, з додаванням синтетичних волокон та клею. Ворс: поліпропілен, загальні розміри та кількість - 11964,20 кв.м., (16350 шт.) 200х300 см - 391 шт., 160х230 см - 520 шт., 120х180 см - 255 шт., 80х150 см - 428 шт., 60х100 см - 7378 шт., 60х50 см - 7378 шт. Виробник: "BASARAN HALI TEKSTIL SAN. VE TIC. LTD. STI.". Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: TR.», вагою брутто 18 600 кг, вагою нетто - 18 020 кг, у кількості 11 964,20 м2 та вартістю 39 721,15 доларів США.

Відповідно до вказаної митної декларації відправником/експортером товару виступала компанія «BASARAN HALI TEKSTIL SAN. VE TIC. LTD. STI.» (4 Organise San. Bolg. 83403 Nolu Cad. No: 4 Baspinar / Sehitkamil / Gaziantep / Туреччина), одержувачем/імпортером - ТОВ «Спеціндустріал» (код ЄДРПОУ 44684468).

Встановлено, що з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг зазначеного товару декларантом ФОП ОСОБА_3 (код ДРФО НОМЕР_1 ), на підставі договору про надання послуг від 11.04.2023 року № 11-04/23-KB, укладеного з ТОВ «Спеціндустріал», до митниці були надані наступні документи:

зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 11.04.2023 року № IG-04-2023, укладений покупцем - ТОВ «Спеціндустріал» (Україна) та компанією-продавцем «INNOVATION GOODS SUPLY sp. z.o.o.» (ul. Solec, nr 18/20, 00-410, Warsaw, Poland);

інвойс від 11.04.2023 № IGS-110423-1 з пакувальним листом до нього;

CMR від 31.03.2023 № б/н;

копія митної декларації відправлення від 31.03.2023 року № 23270100EX00019996;

сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 31.03.2023 року № V 0708610;

інші документи, зазначені у графі 44 вказаної митної декларації.

Під час декларування вказаного товару декларантом, відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX, застосовано пільгову ставку мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання.

Так, відповідно до графи 47 «розрахунок податків» митної декларації № 23UA100060407991U4 декларантом застосовано пільгову ставку мита 8%, замість повної-30 %, але не менш як 3,5 євро за 1 м2. Сума податків сплачена у розмірі 429 953,87 грн. (ввізне мито - 116 203,75 грн., ПДВ - 313 750,12грн.).

Для підтвердження країни походження товару та правомірності застосування пільгової ставки ввізного мита декларантом було надано сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 31.03.2023 року № V 0708610.

12.03.2024 року листом Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби від 12.03.2024 року № 15/15-03-01/7.8/1319 «Про результати перевірки сертифікатів про походження товару» на адресу Київської митниці (вхід. митниці № 8000/4-15) скеровано лист Регіонального управління митної та зовнішньої торгівлі Турецької Республіки від 07.03.2024 року № Е-60546075-205-00094749751 про результати перевірки сертифікатів про походження товару, в тому числі від 31.03.2023 року № V 0708610.

Зі змісту вказаного вище листа слідує, що сертифікат про походження товару № V 0708610 не видавався компетентними органами Турецької Республіки, а компанія, вказана у цьому сертифікаті, не здійснювала експорт товарів з Туреччини.

Отже, при митному оформленні товару «Килими та килимове покриття для підлоги із синтетичних матеріалів…» за МД від 13.04.2023 року № 23UA100060407991U4 декларантом неправомірно застосовано пільгову ставку мита 8%.

Згідно з службовою запискою митного поста «Вишневе» від 06.06.2024 року № 28-03/28-03-01/19243 різниця митних платежів за митною декларацію № 23UA100060407991U4 (за повною ставкою мита) становить 1 867 631,64 грн., з яких ввізне мито - 1 556 359, 70 грн., ПДВ - 311 271,94 грн.

Відповідно до змісту договору про надання послуг від 11.04.2023 року № 11-04/23-KB, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ТОВ «Спеціндустріал» в особі директора ОСОБА_1 (Замовник), обов`язком Замовника визначено надати всі необхідні документи та необхідну інформацію для митного оформлення товару, відповідно до чинного законодавства (п. 3.2.1 ч 3.2 Розділу 3 «Обов`язки сторін» Договору).

Замовник несе повну юридичну та матеріальну відповідальність за достовірність даних, що заявлені у поданих документах» (п. 3.2.1 ч 3.2 Розділу 3 «Обов`язки сторін» Договору).

Таким чином, Київська митниця вважала, що керівником ТОВ «Спеціндустріал» (код ЄДРПОУ 44684468) ОСОБА_1 вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів у розмірі 1 867 631,64 грн., шляхом надання документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.

Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що вказане адміністративне провадження підлягає закриттю з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно зі ст. 485 МК України відповідальність настає за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто, усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Також Верховний Суд у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) вказав, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Отже, ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України був лист від 08 березня 2024 року, що надійшов на адресу Київської митниці від Регіонального управління митної та зовнішньої торгівлі Турецької Республіки від 07 березня 2024 року.

Відповідно до вказано листа, сертифікат, що підтверджує країну походження товару від 31 березня 2024 року №V0708610 не видавався компетентними органами Турецької Республіки. Відтак, при митному оформленні товару за МД від 13 квітня 2023 року № 23 UA100060407991U4, декларантом неправомірно застосовано пільгову ставку мита 8%.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 квітня 2023 року між ТОВ «Спеціндустріал» в особі ОСОБА_1 , як покупцем, та «INNOVATION GOODS SUPPLY sp.z.o.o., як продавцем, було укладено контракт купівлі-продажу № IG-04-2023.

Відповідно до п. 1.1 цього контракту продавець зобов'язується поставити покупцеві товари в асортименті та кількості, відповідно до інвойс, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно умов п. 1.3 вказаного контракту, покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.2 оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

В пункті п. 4.3 контракту визначено, що продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказується в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених сторонами.

Відповідно до п. 4.4 контракту продавець надає покупцю інформацію про передбачувану поставку товару у вигляді е-mail, скан-копії, або у вигляді твердої оферти.

Пункт п. 4.5 контракту визначає, що продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар.

Відповідно до п. 5.2 контракту, разом із товаром продавець надає відвантажувальну документацію: оригінали та копії рахунків, товаросупровідні накладні, пакувальний лист на кожну партію товару із зазначенням ваги брутто/нетто.

11 квітня 2024 року між ФОП ОСОБА_3 , як виконавцем, та ТОВ «Спеіндустріал» в особі директора ОСОБА_1 , як замовником, був укладений договір № 11-04/23-КВ про надання послуг. Відповідно до вказаного договору виконавець в особі ФОП ОСОБА_3 зобов'язався надавати послуги замовнику в органах ДМСУ, надавати консультації замовнику щодо вимог митного законодавства України та здійснювати декларування вантажів, що належать замовнику, за якими замовник має право розпорядження.

На виконання вимог укладеного договору № 11-04/23-КВ про надання послуг декларантом ТОВ «Спеціндустріал» ФОП ОСОБА_3 було подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ № 23UA100060407991U4, в якій задекларовано митну вартість товарів в розмірі 39 721,15 доларів США.

Окрім того, були надані ФОП ОСОБА_3 товаросупровідні документи до вказаної митної декларації, серед яких було надано наступні документи, що стосуються вартості товару:

зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 11.04.2023 року № IG-04-2023, укладений покупцем-ТОВ «Спеціндустріал» (Україна) та компанією-продавцем «INNOVATION GOODS SUPLY sp. z.o.o.» (ul. Solec, nr 18/20, 00-410, Warsaw, Poland);

інвойс від 11.04.2023 № IGS-110423-1 з пакувальним листом до нього;

CMR від 31.03.2023 року № б/н;

копія митної декларації відправлення від 31.03.2023 року № 23270100EX00019996;

сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 31.03.2023 № V 0708610, відповідно до якого країною відправлення/експорту є Туреччина;

інші документи, зазначені у графі 44 вказаної митної декларації.

При цьому, декларантом, із урахуванням положень Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 року №2697-IX, було застосовано пільгову ставку мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання, а саме: 8%, замість повної - 30 %, але не менш як 3,5 євро за 1 м 2. Сума податків сплачена у розмірі 429 953,87 грн. (ввізне мито - 116 203,75 грн., ПДВ - 313 750,12грн.).

Для підтвердження країни походження товару та правомірності застосування пільгової ставки ввізного мита декларантом було надано сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 31.03.2023 року № V 0708610.

Як вбачається із пояснень, що були надані митним органам ФОП ОСОБА_3 остаточні комплекти документів йому надсилали засобами електронного зв'язку, а саме через «Телеграм» водії після завантаження. Сумнівів щодо їх аутентичності не мав, можливість перевірити достовірність не мав. Оформлення здійснював згідно наданих документів, в тому числі вказаних сертифікатів походження.

Як було вже встановлено судом, відповідно до п.5.2 контракту купівлі-продажу № IG-04-2023, укладеного між ТОВ «Спеціндустріал» в особі ОСОБА_1 , та «INNOVATION GOODS SUPPLY sp.z.o.o. разом із товаром продавець надає відвантажувальну документацію: оригінали та копії рахунків, товаросупровідні накладні, пакувальний лист на кожну партію товару із зазначенням ваги брутто/нетто.

Тобто, саме на продавця в даному випадку «INNOVATION GOODS SUPPLY sp.z.o.o., відповідно до підписаного контракту, покладеного обов'язок із надання всіх необхідних документів на належного митного оформлення товарів.

В матеріалах справи наявна переписка ТОВ «Спеціндустріал» із «INNOVATION GOODS SUPPLY sp.z.o.o з якої вбачається, що товар був поставлений на підставі супровідних документів, в тому числі на підставі сертифікатів походження товару, виданих Торгово-промисловою палатою міста Газіантип Турецької Республіки. Компанія «INNOVATION GOODS SUPPLY sp.z.o.o придбала товар в Basaran Hali tekstil San.Ve TIC LTD STI та Marmaris Hali IC Ve DIS TIC LTD STI з відповідними супровідними документами, в тому числі з сертифікатами походження товару, які були отримані відправниками.

Як вбачається з CMR від 14.04.2023 року:

пункт 2. Дані вантажоодержувача (найменування, країна, адреса, телефони) зазначено Marmaris hali IC VE TIC.LTD.STL від імені Innovation goods supply sp.Z.0.0. ;

пункт 4. Час навантаження, країна і точну адресу - точки відправлення вантажу - навантаження 14.04.2023 місце навантаження країна Турецька Республіка місто Газіантеп.

В пункті 5 CMR зазначається перелік документів на вантаж, що йдуть в комплекті з накладної CMR: інвойс 14.04.2023.

Отже, місце завантаження та країну походження товару, крім сертифікату походження товару, підтверджує: митна декларація відправлення на експорт заповнена продавцем/відправником - п. 16 країна походження Туреччина; міжнародна товаро-транспортна накладна CMR - зазначено місце навантаження товару - країна Туреччина місто Газіантен та зазначений експортер, що вказує, що Покупець отримав супровідні документи на товар, який вказував на те, що Товар виїхав з Туреччини.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б походження вказаного товару з іншої країни, окрім Туреччини.

При цьому, суд зауважує, що ТОВ «Спеціндустріал» був кінцевим покупцем товару. Усі товаросупровідні документи виготовлялися на території країни відправника та надавалися відправниками від імені продавця під час переміщення товару із Турецької Республіки до України.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що товаросупровідні документи, зокрема і сертифікат походження, були надані стороною продавця- «INNOVATION GOODS SUPPLY sp.z.o.o, відсутні підстави вважати про наявність умислу у ОСОБА_1 на вчинення дій, спрямованих на зменшення розміру сплати митних платежів шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Однак, матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_4 , окрім протоколу про порушення митних правил, не містять у собі будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, дозволили зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 485 МК України підлягає закриттю, з огляду на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та зводяться лише до власного тлумачення апелянтом норм законодавства.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: