Ухвала

від 31.10.2024 по справі 204/10551/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/10551/24

Провадження № 2-з/204/89/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Самсонова В.В., ознайомившись з заявою про забезпечення позову у цивільній справі № 204/10551/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: П`ята дніпровська нотаріальна контора, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тетерєва Марина Михайлівна про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: П`ята дніпровська нотаріальна контора, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тетерєва Марина Михайлівна про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. З позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення зазначеного позову.

Позовна заява разом з заявою про забезпечення позову передані судді Самсоновій В.В. 31 жовтня 2024 року цивільною канцелярією суду.

В заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020); заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020); заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов`язаних з відчуженням та переходом права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020). В обґрунтування заяви зазначив, що згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.10.2024 р. № 400773646, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 02.07.2024 р. Предметом позову є вимоги про недійсність довіреності та договору купівлі-продажу квартири, на підставі якого відповідач-2 зареєстрував право власності на вищевказану квартиру, та витребування від відповідача-2 на користь позивача вказаної квартири. Подальше відчуження спірної квартири відповідачем-2 на користь інших осіб унеможливить виконання рішення суду про витребування від нього спірної квартири у разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідач-2 не обмежений в такому праві на даний час.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 389507765, сформованої 02 серпня 2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 .

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що у разі прийняття рішення на користь позивача у цивільній справі можуть виникнути труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно за адресою: АДРЕСА_1 , та предметом позовних вимог, оскільки, застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачам, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020); заборони ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020); заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов`язаних з відчуженням та переходом права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020), є співмірним з заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.149,150,153-154,353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: П`ята дніпровська нотаріальна контора, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тетерєва Марина Михайлівна про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020);

Заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020);

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов`язаних з відчуженням та переходом права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2960388612020).

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Копію даної ухвали суду направити ОСОБА_1 .

Ухвала підлягаєнегайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Самсонова