Ухвала

від 25.10.2024 по справі 589/2271/24

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/2271/24

Провадження № 1-кп/589/602/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої, а також клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу, внесені у кримінальному провадженні № 12024200490000191 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження №12024200490000191 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.10.2024р. прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою до двох місяців, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання цього запобіжного заходу. В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання в повному обсязі.

В свою чергу, обвинувачена ОСОБА_5 звернулась до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, просила скасувати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обрати більш м`який у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивувала тим, що стала на шлях виправлення: за власним бажанням покинула програму замісної терапії, наразі офіційно працевлаштувалась робітником майстерні (швачкою), а також вказувала на погіршення стану здоров`я та необхідність лікування. Завдяки освоєним навичкам планує займатись пошиттям одягу в подальшому, працювати на дому та таким чином заробляти на життя.

Захисник обвинуваченої також заперечував проти продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою. Вказував, що заявлені прокурором ризики є недоведеними, а прокурор при подачі клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинен навести нові ризики, а не обмежитись тими, які вже наводилися, оскільки з кожним продовженням строку тримання під вартою ці ризики зменшуються. Зазначив, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої буде достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 підтримав.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої про заміну запобіжного заходу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09.09.2024р. строк тримання ОСОБА_5 під вартою спливає 07.11.2024р.

Відображення принципів вирішення питання про продовження дії щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України. Згідно з зазначеними нормами, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Доцільність продовження застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу є наразі актуальною. На цей час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченій такого запобіжного заходу як тримання під вартою істотно не змінились.

Як вбачається з обвинувального акту та встановлено судом, ОСОБА_5 є особою молодого віку, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який їй загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_5 хоча на даний час і залучена до роботи державною установою «Сумський слідчий ізолятор», протягом тривалого часу не мала стабільного джерела доходів та постійного місця роботи, має синдром залежності. Вона не заміжня, проживає з матір`ю та трьома дітьми, стосовно яких позбавлена батьківських прав. З її слів вона приймає участь у їхньому вихованні, але не утримує їх.

У сукупності із викладеним покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі доведення її вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, та суттєво підвищує ризик того, що обвинувачена може ухилитися від суду.

Ризик вчинення обвинуваченою нового злочину також є цілком доведеним з огляду на наведені вище дані про особу обвинуваченої, що об`єктивно свідчать про наявність передумов для продовження обвинуваченою злочинної діяльності. На користь цього ризику також свідчить те, що відносно неї на розгляді суду перебуває інше кримінальне провадження за її обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, а саме злочину передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Наявність інших ризиків в судовому засіданні не доведено.

Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Застосований в даному випадку до обвинуваченої запобіжний захід не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду та/або вчинення нового кримінального правопорушення.

Адекватним механізмом для запобігання доведеним ризикам суд вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої. Продовжуючи тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Доводи обвинуваченої, висунуті в обґрунтування клопотання щодо можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу: посилання на незадовільний стан здоров`я та потребу у лікуванні, - є недостатньо обґрунтованими та загалом не зменшують заявлені ризики, що стали підставою застосування цього запобіжного заходу.

Крім того, суду не надано даних про наявність в обвинуваченої таких захворювань, які б перешкоджали її перебуванню в умовах попереднього ув`язнення. Слід зауважити, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі. Разом з тим, наявність хвороби у обвинуваченої не може бути підставою для не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності для цього підстав, передбачених ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

При цьому доводи сторони захисту про зменшення встановлених ризиків через плин часу судом до уваги не приймаються, адже з урахуванням наведених вище даних про особу обвинуваченої та її попередньої поведінки такий фактор істотно не впливає на ступінь цих ризиків та не зменшує їхню істотність.

Враховуючи викладене та те, що 07.11.2024р. спливає строк дії існуючого запобіжного заходу та немає реальної можливості станом на цю дату завершити судовий розгляд, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та продовжити ОСОБА_5 дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.12.2024 року, включно.

Одночасно із продовженням строку дії тримання під вартою суд вважає, що обвинуваченій необхідно визначити заставу у розмірі згідно ст. 182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 грудня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду у будь-який момент до закінчення дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену строком на 2 місяці наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1