Рішення

від 30.10.2024 по справі 120/18254/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 жовтня 2024 р. Справа № 120/18254/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Ухвалою від 25.12.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що позивач не завершила навчання у вищезазначеному навчальному закладі та відповідно до довідки від 01 вересня 2021 року №133 продовжила навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка», є студенткою денної форми навчання на бюджетній основі, а тому нарахування одноразової грошової допомоги не відбулось. Також вказав, що у відповідності до Положення у Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації дійсно наявні повноваження щодо контролю за діяльністю комунальних навчальних закладів та заходів захисту прав зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак, нарахування та виплата будь-яких грошових коштів в тому числі, що стали предметом даного адміністративного позову, відповідачем не здійснюється.

15.01.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій вона підтримала вимоги даного позову в повному обсязі.

Ухвалою від 30.07.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Комунальний заклад "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради (код ЄДРПОУ 13312505).

14.08.2024 представником КЗ "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що позивач не завершила навчання у вищезазначеному навчальному закладі та, відповідно до довідки від 01 вересня 2021 року № 133, продовжила навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка», є студенткою денної форми навчання на бюджетній основі, а тому нарахування одноразової грошової допомоги відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач на підставі рішення Козятинської районної державної адміністрації №14 від 17.01.2018 має статус дитини-сироти.

Також встановлено, що позивач навчалась у Комунальному закладі "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та закінчила повних дев`ять класів.

Наказом директора школи №119 від 01.09.2021 позивач відрахована із 11 класу.

Разом із тим, як зазначила позивач, після відрахування її із Комунального закладу "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради, вона безпідставно не отримала одноразову грошову допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів.

В подальшому позивач звернулась до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації та Комунального закладу "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради із заявою, в якій просила здійснити їй виплату одноразової грошової допомоги, передбачено ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Втім, не отримавши жодної відповіді, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV (далі - Закон № 2342-IV).

Статтями 3, 4 Закону №2342-ІV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною першою статті 8 Закону № 2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2342-IV визначено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Абзацом 16 статті 1 Закону № 2342-IV передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

Частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок держави з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, а, відповідно, після закінчення навчання такі випускники мають право на отримання одноразової грошової допомоги не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Крім того, сам факт випуску з навчального закладу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є підставою для виплати одноразової грошової допомоги таким випускникам в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Так, судом у ході розгляду даної справи було встановлено, що позивач на підставі рішення Козятинської районної державної адміністрації №14 від 17.01.2018 має статус дитини-сироти.

Також встановлено, що позивач навчалась у Комунальному закладі "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та закінчила повних дев`ять класів.

Наказом директора школи №119 від 01.09.2021 позивач відрахована із 11 класу.

При цьому, позивач продовжила навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка» та є студенткою денної форми навчання на бюджетній основі.

Таким чином, суд погоджується із позицією позивача стосовно того, що закінчивши курс базової середньої освіти відповідного рівня (повних 9 класів) в КЗ «Самгородоцька спеціальна школа» Вінницької обласної ради та будучи відрахованою із відповідного закладу освіти з 11 класу з метою подальшого навчання в коледжі, вона набула статус випускниці КЗ «Самгородоцька спеціальна школа» Вінницької обласної ради, а тому, відповідно, повинна була отримати одноразову грошову допомогу не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Втім, як було встановлено в ході розгляду даної справи, відповідної допомоги позивач не отримала. Дана обставина представниками відповідачів не заперечується.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову.

Поряд із цим, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд враховує, що положеннями ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Окрім того, як зазначив представник Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації у відзиві на позовну заяву, Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації наявний контроль за діяльністю комунальних навчальних закладів та заходів захисту прав зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак, відповідно до Положення нарахування та виплати будь-яких грошових коштів, в тому числі, що стали предметом даного адміністративного позову відповідачем не здійснюється.

Із наведеного слідує, що виплата спірної допомоги здійснюється за рахунок навчального закладу, тоді як в Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації наявні повноваження щодо контролю за діяльністю комунальних навчальних закладів та заходів захисту прав, зокрема, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

З огляду на викладене, а також з метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову у спосіб зобов`язання Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації та Комунального закладу "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради вчинити дії, спрямовані на виплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки вимоги даного позову, хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації та Комунальний заклад "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради вчинити дії, спрямовані на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Комунального заклад "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації (вул. М. Оводова, 33, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43960389)

Відповідач: Комунальний заклад "Самгородоцька спеціальна школа" Вінницької обласної ради (вул. Миру, 53, с. Самгородок, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13312505)

Повний текст рішення складено 30.10.2024.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна