Рішення

від 31.10.2024 по справі 120/131/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 жовтня 2024 р. Справа № 120/131/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" (далі - відповідач 1) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача 1 щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Ухвалою від 29.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 1 строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

06.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про заміну відповідача його правонаступником - Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях.

Ухвалою від 09.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про заміну сторони її правонаступником та вирішено залучити Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях до участі у справі в якості другого відповідача (далі - відповідач 2).

16.07.2024 від представника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Серед іншого наголосив, що зобов`язаний вказати у довідці лише ті види грошового забезпечення, які на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії були передбачені нормативно правовими актами та які фактично виплачувалися військовослужбовцям за відповідною посадою.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01 січня календарного року (2022 та 2023 років), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом із тим, відповідач відмовив у видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом, в тому числі, гарантування права на перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм законодавства у їх взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою № 704.

Пунктом 2 постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018), пункт 4 було викладено в редакції змін згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Відтак, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Позивач акцентує увагу на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункту 6 постанови № 103 визнано нечинним.

На його думку, це відновило дію пункту 4 постанови № 704 в первинній редакції на дату її прийняття, а відтак грошове забезпечення повинно обчислюватися виходячи не із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлюється на кожен календарний рік окремо відповідними Законами України "Про державний бюджет України".

Це, у свою чергу, має наслідком зростання розміру грошового забезпечення чинних військовослужбовців, а звідси і виникає право колишніх військовослужбовців на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за 2022 та 2023 роки для проведення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Надаючи оцінку посиланням позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 як на ключову підставу позову, суд враховує правовий висновок Верховного Суду за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Відтак, посилання позивача на постанову від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не є основним при розгляді цієї справи.

Натомість, основним є з`ясування того, чи не суперечили норми постанови Уряду правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому, визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 2022 та 2023 роки, суд враховує правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21).

Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі де спірним було питання про оформлення оновленої довідки пенсіонеру, що отримує пенсію згідно Закону № 2262-XII, Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки. При цьому Верховний Суд мотивував свій висновок такими аргументами:

"... зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.

Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили".

При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

В свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 294-IX) та Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Підсумувавши Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021, 2022), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Аналогічні за змістом висновки також містить і постанова Верховного Суду від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21.

Зокрема Верховний Суд в межах розгляду справи №500/1813/21 зробив наступні висновки:

…. пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Із аналізу наведених вище висновків Верховного Суду у справах №440/6017/21 та №500/1813/21 слідує, що продовж 2019 року положення п. 4 Постанови №704 не суперечили нормам Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік в прикінцевих положеннях якого було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що оскільки послідуючі прийняті Закони України Про державний бюджет України на 2020 рік та Про державний бюджет України на 2021 рік не містять таких застережень щодо застосування конкретного розміру прожиткового мінімуму для обрахунку саме посадових окладів працівників державних органів, а тому положення п. 4 Постанови №704 вступають у суперечність із відповідними законами, які є актами вищої юридичної сили.

З огляду на викладене, застосуванню підлягають саме Закони України Про державний бюджет України на 2020 рік та Про державний бюджет України на 2021 рік, як акти вищої юридичної сили.

Таким чином, відповідні висновки фактично зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п. 4 Постанови №704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу Законам України Про державний бюджет України на 2020 рік, Про державний бюджет України на 2021 рік та Про державний бюджет України на 2022 рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд, на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує відповідні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.09.2022 по справі №500/1813/21 та від 02.08.2022 по справі №440/6017/21.

Враховуючи наведене суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2022 та 2023 роки за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2022 та 2023 років).

Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні довідок про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), відповідач 1 діяв неправомірно.

Водночас обираючи належний спосіб захисту, судом враховано, що станом на час розгляду справи повноваження щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладено на Регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії) ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях.

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати саме відповідного суб`єкта владних повноважень підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Що ж до позовних вимог про зобов`язання відповідача видати нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням у ній розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії у конкретних відсотках, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є передчасними, а тому задоволеними бути не можуть.

Суд враховує, що спір у цій справі стосувався видачі позивачу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення внаслідок його збільшення в частині обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, і в цій частині спір вирішений на користь позивача.

Натомість спору щодо розміру інших щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії на час розгляду цієї справи між сторонами ще не існує, оскільки відповідні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідачем ще не видані. Тобто, враховуючи, що відповідач в межах цього спору взагалі заперечує право позивача на отримання такої довідки, тому вочевидь в цьому разі спірним не може бути питання розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Спір щодо відповідних розмірів та сум теоретично може виникнути лише за наслідками виготовлення відповідачем такої довідки, чого наразі ще не відбулось.

За наведених обставин суд вважає, що в цій частині позову необхідно відмовити як в передчасно заявленому.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн. (як за дві позовні вимоги немайнового характеру) належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області", як суб`єкта владних повноважень, дії якого в межах даного позову визнано протиправними.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області".

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" (1-й провулок Ботанічний, 38, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 08734457)

Відповідач: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (вул. Ботанічна, буд. 24, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 45400935).

Повний текст рішення складено 31.10.2024.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна