Рішення

від 31.10.2024 по справі 240/35929/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/35929/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 29.11.2023 № UA101000/2023/000364/1 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ "Дельтатрейд Україна" та компанією DK Auto.dk ApS укладено контракт № SP 23-009 та специфікацію № 579 на покупку транспортного засобу Toyota Yaris 2017 року випуску, пошкодженого, вартістю 4500 євро. При ввезенні його в Україну позивачем для митного оформлення товару було подано до Житомирської митниці митну декларацію (далі - МД) № 23UA101020045914U9 від 27.11.2023. У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією були подані такі документи: контракт № SP 23-009 від 20.05.2023, специфікація № 579 від 13.11.2023, інвойс № 36233 від 13.11.2023, переклад інвойса № 36233 від 13.1 1.2023, платіжна інструкція № 345 від 14.11.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 12.04.2021, експортна декларація № 23DK0056042A5F0A24 від 17.11.2023, переклад експортної декларації № 23HK0056042A5F0A24 від 17.11.2023, висновок експертного дослідження № 06/1846/772 від 28.11.2023, фото транспортного засобу, договір про надання послуг митного брокера № 27/03/2023-1 від 27.03.2023.

Незважаючи на надані документи для проведення митного оформлення, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2023 № UA101000/2023/000364/1 та картку відмови в прийняті митної декларації від 29.11.2023 № UA101020/2023/001668, якими митну вартість імпортованого автомобіля було визначено за резервним методом, оскільки, на думку відповідача, декларантом не було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення транспортного засобу.

Із вказаним рішенням про коригування митної вартості позивач не погоджується, оскільки підставою його винесення слугувало виключно неправильне визначення митним органом базової вартості імпортованого товару, та позивачем було надано належного та достатнього пакету документів для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно із частиною четвертою статті 58 МК України, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 08.01.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

У поданому до суду 19.01.2024 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки на етапі перевірки правильності визначення митної вартості було з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. У контракті № SP 23-009 від 20.05.2023 між DK Auto.dk ApS та ТОВ «Дельтатрейд Україна» наявні розбіжності в особі директора, а в преамбулі контракту не вказано уповноваженого представника DK Auto.dk ApS, який діє від імені продавця. Подана разом з митною декларацією специфікація № 579 від 13.11.2023 не містить підписів уповноважених осіб продавця та покупця, в частині «Реквізити сторін», сама специфікація № 579 надрукована іншим шрифтом, ніж основний текст контракту, а також складена російською мовою, у той час коли контракт українською. Після пункту 10.6 контракту та «Реквізитами сторін» існує незаповнене, вільне місце, в яке може бути дописана будь-яка інформація. У перекладі на українську мову фактури від 13.11.2023 № 36233 зазначено що оплата за товар повинна бути здійснена у розмірі 100% передплати до 13.11.2023, однак фактично оплату проведено 14.11.2023. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 12.04.2012 № 0705257 вказано власником транспортного засобу Louis Lund, який є відмінним від продавця DK Auto.dk ApS. Докази про взаємозв`язок між власником автомобіля та продавцем автомобіля, юридичною особою, DK Auto.dk ApS, позивачем не доведено, право на вчинення юридично значимих дій з реалізації автомобіля продавцем DK Auto.dk ApS не надано. У перекладі рахунку-фактури від 13.11.2023 № 36233 зазначено, що автомобіль в пошкодженому стані, однак під час візуального огляду долучених до митної декларації фотографій транспортного засобу пошкоджень не встановлено. Декларантом не надані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Вважає оскаржене рішення про коригування митної вартості правомірним.

01.02.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що контракт № SP 23-009 від 20.05.2023 та специфікація № 579 від 13.11.2023 містять підписи уповноважених сторін. В оскарженому рішенні відсутнє посилання на розбіжності щодо уповноважених осіб у контракті № SP 23-009 від 20.05.2023 та відсутність підписів уповноважених осіб продавця та покупця на специфікації № 579 від 13.11.2023, про згадані підстави для коригування митної вартості відповідач вперше згадує лише у відзиві на позовну заяву. Митний орган наділений повноваженнями оцінювати надані декларантом документи на предмет наявності в них розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також ознак підробки чи наявності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому сплата коштів 14.11.2023 замість 13.11.2023 не свідчить про заниження митної вартості товару. У відзиві відповідач посилається на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від № 0705257 від 12.04.2012, що є відмінним від свідоцтва, яке надано декларантом на підтвердження заявленої митної вартості. Фотографіями транспортного засобу Toyota Yaris підтверджується, що автомобіль має пошкодження деталі, яка кріпиться на передній бампер як підсилювач, а також безпосередньо пошкодження переднього бампера, при цьому, безпосереднього огляду транспортного засобу відповідачем не здійснено.

У запереченні на відповідь на відзив, поданому 13.02.2024, відповідач повторив доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача 29.02.2024 подав додаткові письмові пояснення до заперечення, в яких вказав, що розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої митної вартості та, як наслідок, її коригування за другорядними методами. Документи, подані до митного оформлення, містять усі відомості щодо ціни, яка фактично сплачена за товар. У разі сумнівів щодо реальності експортно-імпортної операції посадові особи митниці мали можливість звернутись до митного органу країни відправлення товару із відповідним запитом, однак відповідач такий дій не вчинив. Визначення вартості товару у експортній декларації № 23DK0056042A5F0A24 від 17.11.2023 у данських кронах зумовлена тим, що компанія DK Auto.dk ApS є данською компанією, а сума у розмірі 33575 данських крон еквівалентна сумі 4500 євро, що відповідає інвойсу № 36233 від 13.11.2023, посилання на який міститься у призначенні платежу платіжної інструкції № 345 від 14.11.2023.

15.03.2024 відповідач подав заперечення на письмові пояснення, які суд розцінює як додаткові пояснення у справі. У них він повторив доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, а також просив не брати до уваги письмові пояснення до заперечення, оскільки такого документу не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 18.07.2024 № 134 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А. справу передано на розгляд судді Леміщаку Д.М.

Ухвалою судді Леміщака Д.М. від 24.07.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Між ТОВ "Дельтатрейд Україна" (покупець) та компанією DK Auto.dk ApS (продавець) 20.05.2023 укладено контракт № SP 23-009 (далі - Контракт), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах DAP - Zhytomyr, DAP - Rivne, DAP - Віаlа Krynytsia, DAP - Lutsk згідно інвойсу на кожну поставку.

Обсяг поставок за цим договором визначається згідно інвойсу на кожну поставку (пункт 1.2. Контракту).

Товари за цим контрактом поставляється партіями (далі "Партія товару"). Перелік найменувань кожного виду товару, одиниця виміру кожного виду товару, ціна за одиницю найменування кожного виду товару в Партії товару, вартість кожного товару і всієї Партії товару, кількість кожного виду товару в Партії товару вказується в інвойсах за одиницю товару (пункт 1.3. Контракту).

Відповідно до пункту 3.1. Контракту покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця.

За погодженням сторін можливі такі види оплат: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару в розстрочку; післяоплата (пункт 3.2. Контракту).

У подальшому сторони оформили специфікацію № 579 від 13.11.2023 на поставку транспортного засобу Toyota Yaris 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 . Ціною товару є сума, зазначена в інвойсі - 4500 євро.

На виконання умов контракту № SP 23-009 від 20.05.2023 та специфікації № 579 від 13.11.2023 DK Auto.dk ApS 13.11.2023 оформило інвойс (фактуру) № 36233 про оплату товару: Toyota Yaris, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , 1X1362 автомобіль пошкоджений, вартість 4 500 євро, термін сплати 13.11.2023.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 345 від 14.11.2023 ТОВ «Дельтатрейд Україна» сплатило на користь компанії DK Auto.dk ApS 4500 євро, з призначенням платежу: prepayment for car of contract SP 23-009 dd 20.05.2023 and invoice № 36233 dd 13.11.2023, Toyota VIN VNKKD3D380A390074, kod 8703.

27.11.2023 до відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товару «Легковий автомобіль, марка - TOYOTA, модель - YARIS, номер кузова - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2017» ТОВ «Дельтатрейд Україна» подано митну декларацію № 23UA101020045914U9.

Разом із митною декларацією були подані такі документи:

-контракт № SP 23-009 від 20.05.2023;

-специфікація № 579 від 13.11.2023;

-інвойс № 36233 від 13.11.2023;

-переклад інвойса № 36233 від 13.11.2023;

-платіжна інструкція № 345 від 14.11.2023;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 12.04.2021;

-експортна декларація № 23DK0056042A5F0A24 від 17.11.2023;

-переклад експортної декларації № 23HK0056042A5F0A24 від 17.11.2023;

-висновок експертного дослідження № 06/1846/772 від 28.11.2023;

-фото транспортного засобу;

-договір про надання послуг митного брокера № 27/03/2023-1 від 27.03.2023.

Позивач для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, обрав основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами перевірки Житомирською митницею встановлено, що заявлена митна вартість ввезеного товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Дослідивши подані документи, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2023 № UA101000/2023/000364/1 за резервним методом 6 (шостим) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості, а саме методів 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методів 2в та 2г з причини відсутності основи для віднімання та додавання для встановлення митної вартості. Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за ЕМД № №23UA205140092124U2 від 02.11.2023: автомобіль легковий: марка - TOYOTA; модель - YARIS; номер кузова(VIN) НОМЕР_3 ; календарний рік - 2017 рік; модельний рік - 2017 рік; повна маса - 1565 кг; власна маса - 1090 кг; призначений для використання по дорогах загального користування; загальна кількість місць, включаючи водія - 5; тип двигуна - бензин/електро; об`єм двигуна 1497 см3; потужність - 54 кВт; колісна формула - 4*2; категорія транспортного засобу - M1; тип кузова - хетчбек; кількість - 1 штука; бувший у використанні; вартість 8500,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.11.2023 № UA101000/2023/000364/1 (графа 33) зазначені підстави його прийняття, зокрема:

- документи подані до митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар;

- відповідно до пункту 3.2 Контракту № SP 23-009 від 20.05.2023 за погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата, оплата по факту, оплата в розстрочку, післяплата. Відповідно до п. 8.4 у разі неможливості постачання товару за договором, покупець повертає суму передоплати. На вимогу митного органу надано переклад на українську мову фактури від 13.11.2023 № 36233, в якому зазначено що оплата за товар повинна бути здійснена у розмірі 100% передплати до 13.11.23. Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 14.11.2023 № 345 оплата за товар здійснена з порушенням термінів оплати, тому платіжна інструкція 14.11.2023 № 345 не могла бути використана як належний та допустимий доказ фактично сплаченої ціни за товар;

- у перекладі рахунку-фактури № 36233 від 13.11.2023 зазначено, що автомобіль в пошкодженому стані. Разом з тим, під час візуального огляду долучених до митної декларації фотографій транспортного засобу, пошкоджень не встановлено;

- не надані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2023 № UA101020/2023/001668.

Прийняттю рішення передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом

Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару було прийнято з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою п`ятою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з указаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на питну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.

Суд зазначає, що у основними підставами для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів (графа 33) є таке:

- документи подані до митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар;

- оплата за товар здійснена з порушенням термінів оплати, встановлених рахунком-фактурою, тому платіжна інструкція 14.11.2023 № 345 не могла бути використана як належний та допустимий доказ фактично сплаченої ціни за товар;

- під час візуального огляду долучених до митної декларації фотографій транспортного засобу, пошкоджень не встановлено;

- не надані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З цього приводу суд зазначає, що сторонами визнається той факт, що між ТОВ "Дельтатрейд Україна" та компанією DK Auto.dk ApS укладено контракт № SP 23-009 та специфікацію № 579 на покупку транспортного засобу Toyota Yaris 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , а відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 345 від 14.11.2023 ТОВ «Дельтатрейд Україна» сплатило на користь компанії DK Auto.dk ApS 4500 євро, з призначенням платежу: prepayment for car of contract SP 23-009 dd 20.05.2023 and invoice № 36233 dd 13.11.2023, Toyota VIN VNKKD3D380A390074, kod 8703.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що платіжна інструкція № 345 від 14.11.2023 містить посилання на контракт № SP 23-009 від 20.05.2023 та інвойс № 36233 від 13.11.2023, у призначенні платежу вказано, що передоплата здійснюється за автомобіль Toyota, VIN - НОМЕР_2 . У специфікації № 579 від 13.11.2023, інвойсі № 36233 від 13.11.2023 та платіжній інструкції № 345 від 14.11.2023 вказана однакова сума товару 4500,00 євро та ідентифікаційний код транспортного засобу, за який здійснюється оплата - VNKKD3D380A390074, а отже, вказані документи містять розпізнавальну та ідентифікуючу інформацію щодо задекларованого автомобіля.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт придбання транспортного засобу за 4500 євро.

Враховуючи викладене, суд вважає, що декларантом подано документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53. та ч. 1 ст. 368 МК України.

Щодо підстави оскарженого рішення, яка полягає в тому, що оплата за товар здійснена з порушенням термінів оплати, встановлених рахунком-фактурою, тому платіжна інструкція 14.11.2023 № 345 не могла бути використана як належний та допустимий доказ фактично сплаченої ціни за товар, суд вважає, що вказані відповідачем обставини є надмірним формалізмом, адже вони не впливають на вартість, оскільки безпосередньо підтверджують проведення оплати.

Суд зауважує, що поза увагою відповідача залишилися відомості інвойса № 36233 від 13.11.2023, з яких вбачається, що товаром є автомобіль Toyota Yaris, ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_2 , 1X1362 автомобіль пошкоджений.

За змістом статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);.

Статтею 338 МК України визначено порядок огляду та переогляду товарів, транспортних засобів.

Суд зазначає, що відповідач, будучи наділеним правом проведення огляду транспортного засобу при виникненні сумнівів у наявності пошкоджень, такого огляду не здійснив, що, на думку суду, свідчить про безпідставність рішення про коригування митної вартості з цієї підстави.

Щодо ненадання декларантом додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач вимагав від декларанта надати саме такі документи.

Крім того, така підстава є неконкретною, адже зводиться до фактичного дублювання пунктів 1, 2 та 8 частини 3 статті 53 МК України без зазначення того, які саме обставини мали би підтвердити такі документи.

На переконання суду, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Крім того, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Разом зі тим, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідачем в рішенні про коригування митної вартості було зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено країну експорту цього товару, час експорту в Україну, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Застосування митним органом з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підставами для прийняття оскарженого рішення стали також такі обставини:

- у контракті № SP 23-009 від 20.05.2023 між DK Auto.dk ApS та ТОВ «Дельтатрейд Україна» наявні розбіжності в особі директора, а в преамбулі контракту не вказано уповноваженого представника DK Auto.dk ApS, який діє від імені продавця;

- подана разом з митною декларацією специфікація № 579 від 13.11.2023 не містить підписів уповноважених осіб продавця та покупця, в частині «Реквізити сторін»;

- сама специфікація № 579 надрукована іншим шрифтом, ніж основний текст контракту, а також складена російською мовою, у той час коли контракт українською;

- після пункту 10.6 контракту та «Реквізитами сторін» існує незаповнене, вільне місце, в яке може бути дописана будь-яка інформація;

- у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 12.04.2012 № 0705257 вказано власником транспортного засобу Louis Lund, який є відмінним від продавця DK Auto.dk ApS. Докази про взаємозв`язок між власником автомобіля та продавцем автомобіля, юридичною особою, DK Auto.dk ApS, позивачем не доведено, право на вчинення юридично значимих дій з реалізації автомобіля продавцем DK Auto.dk ApS не надано.

Суд критично ставиться до цих тверджень, оскільки, як вбачається, з рішення від 29.11.2023 № UA101000/2023/000364/1 про коригування митної вартості товарів таких підстав його прийняття воно не містить.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в долученій до позовної заяви копії контракту № SP 23-009 від 20.05.2023 як в українській, так і в іноземній версії директором зазначений ОСОБА_1 , а специфікація № 579 від 13.11.2023 містять підписи уповноважених сторін та відбитки печаток суб`єктів господарювання.

Твердження про відсутність в преамбулі контракту відомостей про уповноваженого представника DK Auto.dk ApS, відмінність у шрифті та мові виконання специфікації № 579 від 13.11.2023, а наявність після пункту 10.6 контракту та «Реквізитами сторін» незаповненого місця, в яке може бути дописана будь-яка інформація, суд розцінює як прояви надмірного формалізму з боку відповідача, які, до того ж, не ґрунтується на вимогах закону.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення за, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Відтак, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, згідно з якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви у сумі 2684,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18), від 22.11.2019 (справа № 810/1502/18).

Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат представником позивача подано до суду копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АМ № 1074365 від 29.12.2023 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової (правничої) допомоги укладений між позивачем та адвокатом Касянчуком Сергієм Вікторовичем, відсутній акт прийому передачі послуг до договору про надання професійної правничої допомоги, а також представником позивача не надано суду доказів сплати судових витрат на правничу допомогу (квитанція, платіжне доручення тощо).

У наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.

У питанні надання доказів суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

За таких обставин, оскільки стороною позивача не додержані приписи ч. 4 ст. 134 КАС України, підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Суд зазначає, що вимога подання детального опису є обов`язковою і пов`язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг) і ті, які були реально необхідними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" (просп. Миру, 21, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10020, код ЄДРПОУ 44791091) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 29.11.2023 №UA101000/2023/000364/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 31 жовтня 2024 р.

31.10.24