Рішення

від 01.11.2024 по справі 280/10079/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Справа № 280/10079/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС-ЕНЕРГІЯ»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

31.10.2024 о 10 год. 10 хв. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі заявник) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС-ЕНЕРГІЯ», у якій просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС-ЕНЕРГІЯ», яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 26 014 грн 52 коп., які зарахувати на р/р UA508999980334139812000008479, отримувач ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 26014,52 грн, який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання за вересень 2024 року з терміном сплати 30.10.2024. Позивачем була надіслана податкова вимога на адресу відповідача, проте у добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений. Враховуючи виникнення податкового боргу внаслідок відповідачем несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, позивач зазначає про наявність у нього права звернутися до суду із заявою у порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, на виконання повноважень, передбачених Податковим кодексом України (далі ПК України).

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

За приписами статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Про розгляд справи учасники повідомлені шляхом отримання документів по справі через підсистему «Електронний суд», про що у матеріалах справи наявні довідки про доставку електронного листа. Крім того, представники сторін повідомлялись засобами телефонного зв`язку, про що складено відповідні телефонограми. Також з метою інформування відповідача про розгляд справи №280/10079/24, 31.10.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України було опубліковане оголошення про розгляд даної справи.

Таким чином, судом вжито усі можливі заходи щодо належного повідомлення сторін про розгляд в Запорізькому окружному адміністративному суді справи №280/10079/24.

01.11.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник позивача не погоджується із заявленими вимогами з огляду на таке. Оскільки для ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ» граничний строк сплати податкового зобов`язання настав 30.10.2024, то лише з 31.10.2024 року у ГУ ДПС у Запорізькій області за чинним законодавством виникло право на надіслання (вручення) платнику податкової вимоги у зв`язку з невиконанням платником податків таких зобов`язань. Проте, у матеріалах справи відсутня будь-яка податкова вимога ГУ ДПС у Запорізькій області, яка б була направлена або вручена ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ», починаючи з 31.10.2024, що відповідало б п.59.3 ст.59 ПК України. Надана податковим органом вимога стосується звітного 2023 року, а за обставинами справи звітним є саме 2024 рік. Крім того, у вказаній податковій вимозі зазначено суму боргу 332539,86 грн, проте за змістом поданої заяви сума податкового боргу складає 26014,52 грн, що свідчить про невідповідність сум згідно з наданими заявником документами. Крім того, зауважує, що надана податкова вимога не може бути доказом у справі, оскільки у провадженні Центрального апеляційного господарського суду знаходиться справа № 908/337/24 щодо стягнення з ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ» суми орендної плати за договором оренди землі № 201902000100063 від 15.04.2019 р. за період з 01.01.2022 по 30.11.2023, тобто договору, на підставі якого була подана з боку ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ» податкова декларація № 9034450621 від 20.02.2024. При цьому, станом на теперішній час справа № 908/337/24 не є розглянутою остаточно, що підтверджується ухвалою Центрального апеляційного господарського суд від 02.09.2024 та від 07.10.2024 по справі № 908/337/24, а відтак, будь-яке податкове зобов`язання до завершення такого розгляду справи не є узгодженим. Відтак, податкова вимога від 17.05.2023 р. № 0000562-1305-0801 долучена з боку ГУ ДПС у Запорізькій області та грошове зобов`язання визначене в ній не є узгодженим, а тому не може бути доказом у цій справі. Представник відповідача зауважує, що з урахуванням наведених обставин у справі наявний спір про право та потребує подання численних доказів і їх дослідження судом, що є можливим лише у рамках загального або спрощеного позовного провадження. Також звернуто увагу, що заявник долучив довідку про заборгованість, у якій зазначено період, за який нараховано податкові зобов`язання, жовтень 2024 року, коли правильним спірним періодом є саме вересень 2024 року, у зв`язку з чим зазначений документ не може бути належним, достовірним та достатнім доказом у справі. Просить відмовити у задоволенні заяви.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.10.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначив судове засідання на 01.11.2024 о 15:30.

Представник заявник про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження без його участі. Водночас представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви.

Протокольною ухвалою від 01.11.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 01.11.2024 до 16:30.

Після оголошення судом перерви судом отримано заяву представника відповідача про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження за її відсутності, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 01.11.2024 о 16:30 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та податкового обліку ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 40657535) зареєстровано як юридична особа з 14.07.2016, основний вид діяльності (за КВЕД): 35.11 Виробництво електроенергії.

ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ» подало до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), №9034450621 від 20.02.2024, в якій визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у сумі 312174,20 грн, з помісячною сплатою по 26014,52 грн за січень листопа0д 2024 року та у сумі 26014,48 грн за грудень 2024 року.

ТОВ «ПГС-ЕНЕРГІЯ» не сплатило самостійно визначене податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за вересень 2024 року в сумі 26014,52 грн з граничним терміном сплати 30.10.2024, у зв`язку з чим 31.10.2024 позивач звернувся до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, про стягнення коштів за податковим боргом..

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу вимог пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем самостійно задекларовано належне до сплати податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2024 рік, у тому числі за вересень 2024 року у сумі 26014,52 грн. Отже, з урахуванням положень статті 287 ПК України, граничний термін сплати такого податкового зобов`язання настав 30.10.2024. Станом на 30.10.2024 відповідне податкове зобов`язання відповідачем не сплачено, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, є узгодженим, та з 01.11.2024 набуло статусу податкового боргу відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення була надіслана податкова вимога форми «Ю» № 0000562-1305-0801 від 17.05.2023 на суму 332439,86 грн, яка була вручена відповідачу 19.05.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог пунктів 42.2 та 42.5 ст.42 ПК України вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.

Водночас, статтею 283 КАС України встановлені особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, частиною першою якої передбачено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, стягнення коштів за податковим боргом.

Частинами четвертою та п`ятою статті 283 КАС України встановлено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Тобто, провадження у справах, порушених за заявою податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень в порядку статті 283 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінного від загального (позовного) провадження.

За позицією платника податків відсутні підстави для розгляду питання стягнення коштів за податковим боргом, позаяк в цьому випадку наявний спір про право.

Суд зауважує, що спір про право в контексті застосування статті 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у частині першій статті 283 КАС України.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для звернення з відповідною заявою, або платник податків заперечує розмір або власне факт існування податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг.

Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесена заява органу доходів і зборів. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв`язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.01.2019 у справі №808/2981/14.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Як встановлено судом з податкової декларації за 2024 рік, обставини подання якої зумовили виникнення податкового боргу у розглядуваній справі, відповідач обчислював суму орендної плати на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.04.2019 № 201902000100063.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/337/24 про стягнення заборгованості за договором оренди землі №201902000100063 від 15.04.2019 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 у розмірі 510990,16 грн, розірвання цього договору та зобов`язання повернути земельну ділянку у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024 у справі № 908/337/24 (не набрало законної сили) задоволено позов Запорізької міської ради, зокрема, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС-ЕНЕРГІЯ» на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі №201902000100063 від 15.04.2019 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 у розмірі 510990,16 грн.

У зазначеній справі предметом є, серед іншого, наявність боргу за договором оренди землі період з 01.01.2022 по 30.11.2023, що також визначений податковою вимогою форми «Ю» № 0000562-1305-0801 від 17.05.2023 на суму 332439,86 грн, яка була вручена відповідачу 19.05.2023 та правомірність надіслання якої є однією з передумов звернення до суду із заявою про стягнення боргу з платника податків.

Докази наявності нової податкової вимоги, складеної за інший податковий період у матеріалах справи відсутні. Крім того, суд зауважує, що наявна у матеріалах справи податкова вимога № 0000562-1305-0801 від 17.05.2023 складена на суму 332539,89 грн, тоді як відповідачем надано інтегровану картку платника, яка містить відомості лише з 30.12.2023 та заборгованість на цю дату становила 43047,24 грн.

Отже, за встановленими обставинами справи, платник податків заперечує факт наявності підстав для звернення до суду з заявою про стягнення боргу, отже предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування заходів, перелічених у частині першій статті 283 КАС України, тому суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про наявність в цьому випадку спору про право.

Щодо доводів відповідача про неналежність довідки про заборгованість як доказу по справі з огляду на зазначення у ній неправильного податкового періоду, за який нараховані податкові зобов`язання, а саме жовтень 2024 року замість правильного вересень 2024 року, то суд розцінює неправильне зазначення позивачем податкового періоду, за який нараховані податкові зобов`язання, у довідці про заборгованість як технічну помилку при її складанні, водночас це не впливає на фактичні обставини наявності боргу, оскільки борг відповідача по земельному податку з юридичних осіб, окрім довідки, підтверджується інтегрованою карткою платника податку та податковою декларацією з орендної плати з юридичних осіб №9034450621 від 20.02.2024.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду викладеними у постанові від 23.02.2023 по справі №640/17091/21 за змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд першої інстанції може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Закриття судом першої інстанції провадження на підставі статті 238 КАС України для цієї категорії справ не передбачено.

Враховуючи встановлення судом наявності спору про право, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви. При цьому суд роз`яснює заявнику право звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу в порядку загального (позовного) провадження.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 243-245, 268-272, 283 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС-ЕНЕРГІЯ» про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін:

Заявник Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГС-ЕНЕРГІЯ», місцезнаходження: вул.Незалежної України, буд.92-А, м.Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 40657535.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.11.2024.

Суддя К.В. Мінаєва