Ухвала
від 31.10.2024 по справі 320/44620/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 жовтня 2024 року справа № 320/44620/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", ОСОБА_1 , Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування нормативно-правового акту та листа,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись Громадська організація "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" (позивач-1), ОСОБА_1 , Президент Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" (позивач-2) з позовом до Кабінету Міністрів України (відповідач-1), Міністерства освіти і науки України (відповідач-2), в якому позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати дію Постанови КМ України від 19.05.2023 №502 (Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань підготовки та атестації здобувачів наукових ступенів) та листа МОН від 19.05.2023, поновити строк подання адміністративного позову, оскільки він поданий інвалідом 2 групи та групою громадян, яка розташована в тимчасово окупованому Криму та за цими ж правовідносинами звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред`явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, насамперед його статтями 122, 160 - 161.

Недотримання встановленого цим Кодексом порядку звернення до адміністративного суду, залежно від обставин може тягнути за собою залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому в силу приписів частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Власноручний підпис - це реквізит документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є одним з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Аналізуючи вказані вище норми, суд дійшов висновку, що позовна заява вважається підписаною за умови скріплення її власноручним підписом позивача або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Крім того, згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Згідно з п.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» до складу реквізитів документа входить підпис.

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Отже підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

В свою чергу, за змістом пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, однією з підстав повернення судом позовної заяви є її не підписання позивачем.

Так, з позовною заявою до суду у цій справі звернулись:

1) Громадська організація "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" (позивач-1);

2) ОСОБА_1 , Президент Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" (позивач-2).

У даному випадку, судом встановлено, що позовна заява підписана Оленою Сізарєвою як Президентом Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", тобто містить підпис позивача-1.

Підпису позивача-1 - Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" позовна заява не містить.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 сформувала правові висновки щодо підписання документу:

"35. Велика Палата Верховного Суду вважає, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом, з огляду на таке.

36. Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

37. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

38. Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

64. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (CommonMistakes inFilling inthe ApplicationForm andHow toAvoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).

65. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

73. З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню.".

Отже подана у даній справі позовна заява повинна містити підписи двох позивачів, які звернулися до суду із даним позовом, натомість позовна заява містить підпис тільки одного з позивачів - Олени Сізарєвої як Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" та не містить підпису позивача-1 - Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", що не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд не може сприймати підпис ОСОБА_2 як Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" під текстом позовної заяви як підпис позовної заяви обома позивачами, оскільки суд не наділений правом трактування за позивача (позивачів) обраного способу підписання заяви по суті справи і сприймає наочний підпис таким, яким він викладений у тексті позовної заяви під відміткою про наявність додатків наявний наступний текст: "Олена Сізарєва Президент Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет"" та проставлений підпис такої особи.

Підпису керівника або уповноваженого представника Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" позовна заява не містить.

Враховуючи, що позовна заява не містить підпису Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", відтак не може бути прийнята судом до розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачам позовної заяви з усіма доданими до неї документами.

При цьому суд також звертає увагу позивачів на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", ОСОБА_1 , Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування нормативно-правову акту та листа, - повернути позивачам з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати позивачам, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Ухвала суду складена та підписана 31.10.2024.

Суддя Кушнова А.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення31.10.2024
Оприлюднено04.11.2024
Номер документу122739790
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Судовий реєстр по справі —320/44620/24

Ухвала від 11.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 31.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні