Ухвала

від 01.11.2024 по справі 913/74/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

за заявою про заміну сторони виконавчого провадження

01 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 913/74/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 66457323 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі № 913/74/19, виданого 23 травня 2019 року, про стягнення з Державного підприємства «Деркульський кінний завод № 63» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області заборгованості в розмірі 51273,31 грн та судового збору у сумі 1921,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 66457323 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі № 913/74/19, виданого 23 травня 2019 року, про стягнення з Державного підприємства «Деркульський кінний завод № 63» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області заборгованості в розмірі 51273,31 грн та судового збору у сумі 1921,00 грн, а всього 53194,31 грн, а саме стягувача - з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Оскільки дії суду в разі надходження заяви про заміну сторони виконавчого провадження КАС України окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення статті 170 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши матеріали заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою про заміну сторони виконавчого провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Дослідженням Єдиного державного реєстру судових рішень та доданих до заяви про заміну сторони виконавчого провадження документів судом встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 18 квітня 2019 року у справі № 913/74/19 стягнуто з Державного підприємства «Деркульський кінний завод № 63» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, в особі Біловодського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, заборгованість в розмірі 51273 грн 31 коп., витрати на судовий збір у сумі 1921 грн 00 коп.

Також у вищезазначеному судовому рішенні визначено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Біловодського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27 вересня 2021 року ВП № 66457323 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі № 913/74/19, виданого Господарським судом Луганської області 23 травня 2019 року, про стягнення з Державного підприємства «Деркульський кінний завод № 63» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області заборгованості в розмірі 51273,31 грн та судового збору у сумі 1921,00 грн.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404) особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

В абзаці другому частини п`ятої статті 15 Закону № 1404 вказано, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Тобто виконавець наділений повноваженнями змінити назву сторони виконавчого провадження у разі наявності належних доказів - відповідних підтверджуючих документів, що не потребує звернення до суду.

Абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону № 1404 встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відмінною, порівняно із згаданими вище правилами в наведеній нормі, є ситуація, яка не обумовлена конфліктом: заінтересована особа ініціює розгляд питання про обрання належного правонаступника на заміну сторони виконавчого провадження, яка вибула.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 379 КАС України).

Стаття 379 КАС України міститься у розділі ІV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником в порядку адміністративного судочинства здійснюється адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Також згідно із частинами першою та другою статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Стаття 334 Господарського процесуального кодексу України міститься у розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах».

Отже, заміна сторони виконавчого провадження на підставі приписів статті 334 Господарського процесуального кодексу України здійснюється у виконавчому провадженні при виконанні судових рішень саме у господарських справах.

У цій справі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить здійснити заміну сторони виконавчого провадження у справі, яку розглядав Господарський суд Луганській області за правилами господарського судочинства.

Разом з цим, у межах спірних правовідносин Луганський окружний адміністративний суд не розглядав справу № 913/74/19 як суд першої інстанції, внаслідок чого у відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 66457323 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі № 913/74/19, виданого 23 травня 2019 року, про стягнення з Державного підприємства «Деркульський кінний завод № 63» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області заборгованості в розмірі 51273,31 грн та судового збору у сумі 1921,00 грн, належить відмовити та роз`яснити заявнику право звернення з такою заявою до Господарського суду Луганської області в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 7, 170, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 66457323 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі № 913/74/19, виданого 23 травня 2019 року, про стягнення з Державного підприємства «Деркульський кінний завод № 63» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області заборгованості в розмірі 51273,31 грн та судового збору у сумі 1921,00 грн.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області право звернення до Господарського суду Луганської області в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська