Рішення

від 31.10.2024 по справі 400/7636/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 р. № 400/7636/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, провизнання протиправними та скасування наказів від 29.07.2024 № 306 о/с, від 31.07.2024 № 636 о/с в частинах; поновлення на посаді з 01.08.2024,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Департаменту кіберполіції Національної поліції України (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України № 306 о/с від 29.07.2024 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області;

- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Миколаївській області № 636 о/с від 31.07.2024 року в частині переведення майора поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНИ в Миколаївській області;

- поновлення майора поліції ОСОБА_1 на попередній посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області з 01 серпня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу відповідача від 29.07.2024 року № 306 о/с з 01.08.2024 року був звільнений з посади старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області, переведений для подальшого проходження служби в ГУНП в Миколаївській області. Як зазначено в наказі від 29.07.2024 року № 306 о/с підстава переведення на іншу посаду та звільнення: лист ГУНП в Миколаївській області від 24.06.2024 р. № 2567/01/14-2024, доповідна записка полковника поліції ОСОБА_2 , начальника відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області № 19661-2024 від 28.06.2024 р. та лист МУ Департаменту ВБ НП України № СЕД-15381-2024 від 10.07.2024 р. Наказ підписаний начальником Департаменту кіберполіції НП України Юрієм Виходець. Листа ГУНП в Миколаївській області від 24.06.2024 р. № 2567/01/14-2024, доповідної записки полковника поліції ОСОБА_2 № 19661-2024 від 28.06.2024 р., листа МУ Департаменту ВБ НП України № СЕД-15381-2024 від 10.07.2024 р., які стали підставою для видання наказу про переміщення на іншу посаду та звільнення з попередньої посади з метою більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби ОСОБА_1 , додано не було, тому представник позивача адвокат Мозжерін Ю.С. 06.08.2024 р. за вих. № 08-06/01 звернувся із адвокатським запитом щодо надання для ознайомлення посадової інструкції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області, штатного розпису відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області з зазначенням посад співробітників та їх кількості, письмової згоди майора поліції ОСОБА_1 на переміщення в ГУНП в Миколаївській області, розпорядження /рішення/ про критерії відбору для переміщення співробітників відділу протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції НП України для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби поліцейських до ГУНП в Миколаївській області, протокол наради Департаменту кіберполіції НП України (відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області) на якій було вирішено перевести майора поліції ОСОБА_1 для подальшого проходження служби в ГУНП в Миколаївській області, звільнити з посади старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області або іншого розпорядчого документа яким це було здійснено, а також документів службових осіб які були додані до оскаржуваного наказу з метою їх вивчення та надання правової оцінки для надання останньому правничої допомоги. Відповідь від відповідача на адвокатський запит не надходила. Згідно з наказом ГУНП в Миколаївській області № 636 о/с від 31.07.2024 р. відповідно до ч. 1 та 8 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію", з 01 серпня 2024 р., майор поліції ОСОБА_1 , який прибув з Департаменту кіберполіції НП України, був переведений на посаду старший інспектор роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області. Підстава, як зазначено в наказі: наказ Департаменту кіберполіції НП України № 306 о/с від 29.07.2024 р. На переконання позивача, вищевказаний наказ в частині його переміщення є протиправним, оскільки з посадовою інструкцією старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області його ніхто не ознайомлював. Окрім того, він не надав згоди на своє переміщення (переведення) на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, в іншу місцевість, чим порушено положення статті 32 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Ухвалою від 16.08.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7636/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 26 вересня 2024 року.

02.09.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні. Заперечуючи проти позову відповідач послався на те, що наказом Національної поліції України від 07.06.2024 № 625 змінено шати відповідача та створено новий стройовий підрозділ батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) (далі Батальйон). З метою укомплектування Батальйону відповідач вжив ряд організаційних заходів, зокрема, зобов`язав керівників підрозділів поліції на місцях провести аналіз роботи підлеглих, виходячи з професійних якостей для переміщення, виходячи з інтересів служби. У списку поліцейський, які можуть бути переміщені на рівнозначні посади, до доповідної записки від 11.07.2024, яка була підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 29.07.2024 № 306 о/с, було також зазначено позивача. Відтак позивача правомірно було переміщено на рівнозначну посаду. Поряд з цим, відповідач звернув увагу на тому, що Законом України від 15.03.2022 № 2123-ІХ «Про внесення змін до Законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі Закон № 2123-ІХ) внесено зміни до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII), внаслідок яких з 01.05.2022 була виключена можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських. Тому до спірних правовідносин положення статті 32 КЗпП України не підлягають застосуванню.

У судовому засіданні 26.09.2024 року судом було заслухано пояснення представників сторін та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

11.10.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Департаменту кіберполіції Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні повністю. Вказав, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022 р., виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у спірних правовідносинах. Так само чинне на час спірних правовідносин законодавство не передбачає можливості врахування відсутності дисциплінарних стягнень, особистих, ділових якостей та складу сім`ї поліцейського при вирішенні питання щодо місця служби поліцейського. Так, законодавство не передбачає порядку та критеріїв для прийняття зазначених рішень щодо певних осіб, відтак відсутні підстави дійти висновку про наявність порушень законодавства при прийнятті таких рішень. При цьому питання ефективності державного управління, доцільності управлінських рішень перебувають поза межами критеріїв правомірності дій суб`єкта владних повноважень, які перевіряє суд. Таким чином, переведення позивача для подальшого проходження служби відбулось на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством в умовах воєнного стану, який є особливим періодом. Відтак, оскаржуваний наказ Департаменту кіберполіції НПУ від 29.07.2024 № 306 о/с є правомірним, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Розглянувши заяви сторін по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 до 29.07.2024 року проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області.

Наказом Національної поліції України від 07.06.2024 року № 625 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції, відповідно до яких скорочено посади в апараті відповідача, окремих його підрозділах, та введено у штат такий підрозділ як батальйон.

10.07.2024 командир Батальйону подав на ім`я начальника відповідача доповідну записку про наявний некомплект вакантних посад поліцейських середнього складу та про необхідність переведення до Батальйону для подальшого проходження служби поліцейських відповідача.

До доповідної записки заступника начальника ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024 «Про укомплектування БПОП «стрілецький» ГУНП в Миколаївській області було додано Список поліцейських, які можуть бути переміщені на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, на вакантні посади до Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 29.07.2024 № 306 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31.07.2024 № 636 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 переміщено на рівнозначну посаду на посаду старшого інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області.

Уважаючи наказ від 29.07.2024 року № 306 о/с та від 31.07.2024 року № 636 о/с протиправними у відповідній частині, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (статті 60 Закону № 580-VIII).

Відповідно до пунктів 3, 5 і 8 частини десятої статті 62 Закону №580-VIII поліцейський:

користується повноваженнями, передбаченими цим Законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу;

у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства;

може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади:

для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

за ініціативою поліцейського;

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;

у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі місцевості з визначеним строком служби);

за станом здоров`я на підставі рішення медичної комісії;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.

Посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції (частина друга статті 65 Закону № 580-VIII).

Абзацом другим пункту 42 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі Положення № 114), встановлено, що рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.

Згідно з абзацом першим і підпунктом «ж» пункту 40 Положення № 114 призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому враховується таке: переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли встановленого пунктами 5 і 7 цього Положення віку, визнані здатними до військової служби або здатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом свого здоров1я чи здоров1я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідного начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIII поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

З вище викладеного суд вбачає, що згода поліцейського є необхідною при переміщенні його по службі за ініціативою поліцейського, а також у зв`язку зі скороченням штатів.

В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Водночас пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19.

Крім цього, у пункті 54 мотивувальної частини постанови від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19 Верховний Суд сформував правову позицію про те, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці.

Тому суд відхиляє як необґрунтоване твердження позивача, що спірні правовідносини врегульовуються статтею 32 КЗпП України, і що для переміщення поліцейського в іншу місцевість необхідна його згода.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу № 636 о/с позивача переміщено на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області з посади старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області.

Згідно з Переліком посад поліцейських і відповідних їм граничних спеціальних звань, затверджених наказом Національної поліції України від 04.12.2015 № 142, граничним спеціальним званням для посади старшого управління, відділу, відділення поліції та для посади старшого інспектора роти поліції є спеціальне звання майор поліції.

Відтак на підставі оскаржуваного наказу позивача було переміщено на рівнозначну посаду, оскільки нею передбачено теж саме спеціальне звання, яке він мав на попередній посаді.

Як наслідок, при такому переміщені позивача на іншу посаду та в іншу місцевість його згода не потрібна.

Водночас суд відхиляє як необґрунтовані твердження позивача щодо того, що наказ № 636 о/с є протиправним з тих підстав, що переведення відбулось з підстав особистих неприязних відносин з начальником ДКП НПУ ОСОБА_2 , оскільки позивачем не надано суду будь-яких доказів особистий неприязних відносин між ним і начальником ДКП НПУ в Миколаївській області.

Суд зауважує, що у подані командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області про призначення позивача на посаду старшого інспектора відділення проведення спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024 нічого не зазначено, які інтереси служби слугують підставою для призначення позивача на вказану посаду, і чим він буде ефективнішій на новій посаді у порівняні з попередньою.

Поряд з цим, у довідній записці заступника начальника ГУНП в Миколаївській області від 11.07.2024, яка вказана як підстава для прийняття Наказу № 306 о/с, вказано, що відповідні призначення здійснюються з метою ефективного виконанням Батальйоном завдань і функцій.

У доповідній записці командира Батальйону, поданої 10.07.2024 на ім`я начальника відповідача, зазначено, що у зв`язку з наявним некомплектом вакантних посад поліцейських середнього складу суттєво знижу ефективність його діяльності, загрожує належній організації та забезпеченню виконанню покладених на Батальйон завдань та функцій, а також сприяє завантаженості поліцейських.

Станом на день прийняття оскаржуваного Наказу був відсутній нормативний документ, яким встановлено завдання та функції Батальйону, а також не були прийняті посадові інструкції на посади його поліцейських.

У судовому засіданні представниця відповідача повідомила, що вказані акти відсутні і станом на дату розгляду справи.

Таким чином, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, Батальйон до затвердження положення про нього не має повноважень на здійснення жодних функцій, а відсутність посадових інструкцій за посадами його поліцейських унеможливлює виконання ними будь-яких завдань (такі дії вважатимуться такими, які виходять за межі наданих їм прав і повноважень).

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Наказ №636 о/с в частині призначення позивача не відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України (не є обґрунтованим, добросовісним, розсудливим, пропорційним тощо), оскільки переміщення поліцейського на посаду, для якої не встановлено повноважень, явно не сприяє ефективності несення відповідним поліцейським служби і не виходить з інтересів служби.

За таких обставин Наказ № 306 о/с є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на попередній посаді з дня відповідного переміщення, тобто з 01.08.2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак рішення суду в частині поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області підлягає негайному виконанню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) та Департаменту кіберполіції Національної поліції України (вул. Бориспільська, 19, м. Київ, 02093, код ЄДРПОУ 40116400) про визнання протиправними та скасування наказів від 29.07.2024 № 306 о/с, від 31.07.2024 № 636 о/с в частинах; поновлення на посаді з 01.08.2024 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України № 306 о/с від 29.07.2024 р. в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області № 636 о/с від 31.07.2024 р. в частині переведення майора поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНИ в Миколаївській області.

4. Поновити майора поліції ОСОБА_1 на попередній посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області з 01 серпня 2024 року.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту кіберполіції Національної поліції України (вул. Бориспільська, 19, м. Київ, 02093, код ЄДРПОУ 40116400) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

7. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко