Рішення

від 31.10.2024 по справі 400/5902/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 р. № 400/5902/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомДержавного агенства водних ресурсів України, вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01024, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Білозірка Агро", вул. Театральна, 49, оф. 3, м. Миколаїв, 54056, треті особиГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, проанулювання дозволу на спеціальне водокористування від 20.05.2020 №94/МЛ/49д-20,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного агентства водних ресурсів України (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Білозірка Агро" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Миколаївській області про:

- анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 20.05.2020 року №94/МЛ/49д-20, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Білозірка Агро» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачу був виданий дозвіл на спеціальне водокористування від 20.05.2020 року № 94/МЛ/49д-20, на підставі якого здійснюється спеціальне водокористування. Метою водокористування є зрошення. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Головним управлінням ДПС у Миколаївський області направлено на адресу відповідача лист про сплату рентної плати за спеціальне водокористування. Оскільки відповідачем не сплачено рентну плату понад шість місяців, наявні підстави для анулювання дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою від 25.06.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/5902/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Третя особа пояснень по справі не надала.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.05.2020 року сектором у Миколаївській області Державного агентства водних ресурсів України було видано товариству з обмеженою відповідальністю "Білозірка Агро" дозвіл на спеціальне водокористування №94/МЛ/49д-20, терміном дії з 20.05.2020 року до 20.05.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України прийнято постанову від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України встановлений карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» та від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».

Статтею 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України, який був встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 22 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ на території України введений воєнний стан, який зважаючи на триваючу широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України продовжується.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Отже, дозволи на спеціальне водокористування, термін дії яких закінчився під час воєнного стану, вважаються такими, що продовжили свою дію на всій території України на період дії воєнного стану.

На підставі зазначеного дозволу відповідачем здійснюється спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових та сільськогосподарських потреб підприємства.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на адресу Держводагентства 19.02.2024 за № 4457/6/14-29-04-10-05 був направлений лист з інформацією про наявність станом на 19.02.2024 у ТОВ «Білозірка Агро» заборгованості з оплати рентної плати за спеціальне використання води в сумі 12 240,00 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань та значиться більше ніж 6 місяців.

Статистичний звіт про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) до ГУ ДПС у Миколаївській області не надавався. Крім того, ГУ ДПС у Миколаївській області просить Держводагентство посприяти у вирішенні питання щодо скасування дозволу на спеціальне водокористування за № 94/МЛ/49д-20 від 20.05.2020, виданий ТОВ «Білозірка Агро».

У зв`язку з цим, Державне агентство водних ресурсів України з метою врегулювання питання погашення заборгованості, листом від 28.02.2024 № 1063/10/11-24 звернулося до ТОВ «Білозірка Агро» з проханням у двотижневий строк з дня отримання даного листа погасити заборгованість у сумі 12 240,00 грн.

Відповідь від ТОВ «Білозірка Агро» на адресу Держводагентства про погашення заборгованості не надходила.

28.05.2024 Головне управління ДПС у Миколаївській області повторно направило на адресу Держводагентства лист за № 5568/5/14-29-04-10-05 у якому проінформувало про те, що ТОВ «Білозірка Агро» станом на 28.05.2024 має заборгованість у розмірі 14 280 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань та значиться більше ніж 6 місяців, та просить вжити заходів щодо анулювання виданого дозволу на спеціальне водокористування.

Вважаючи, що наявність податкового боргу з рентної плати спеціальне водокористування є підставою для анулювання дозволу на спеціальне водокористування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України (далі та раніше за текстом ВК України) водокористування використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 16 ВК України, до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, належить видача дозволів на спеціальне водокористування

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 ВК України передбачено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 ВК України спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 ВК України, визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно

Дозвіл на спеціальне водокористування анулюється з підстав, визначених статтею 55 цього Кодексу, зокрема, орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав: систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459», дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 року (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії, а їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Державним агентством водних ресурсів України.

Приписами п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовуютьга/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів;

суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 255.3 ст. 255 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Положеннями п. 255.12 ст. 255 ПК України встановлено, що порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу.

Відповідно до п. 57.1 ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати (п. 257.2 ст. 257 ПК України).

Згідно п. 257.5 ст. 257 ПК України сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Пунктом 258.1 ст. 258 ПК України встановлена відповідальність платників рентної плати. Так, визначено, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення бо бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

При цьому, пп. 258.2.5 п. 258.2 ст. 258 ПК України встановлено, що у разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття до них заходів згідно із законом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України.

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України «податкова декларація» є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідач має заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 12 240,00 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, тобто яка існує протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, що є підставою для вжиття заходу реагування у вигляді анулювання відповідного дозволу.

При цьому, суд враховує, що відповідачем не заперечено факт наявності зазначеного податкового боргу.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції, в тому числі шляхом подання відзиву на позовну заяву, та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, в той час як доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах закону.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 37472104) до товариства з обмеженою відповідальністю "Білозірка Агро" (вул. Театральна, 49, оф. 3, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43401696), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 20.05.2020 року №94/МЛ/49д-20 задовольнити.

2. Анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 20.05.2020 року № 94/МЛ/49д-20, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Білозірка Агро» (ідентифікаційний код 43401696).

3. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко