Справа № 420/1873/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Токмілової Л.М.
судді Тарасишиної О.М.
судді Єфіменка К.С.
за участі:
секретаря судового засідання Кожухар В.В.
представника позивача Глиняної Г.В.
представниківвідповідача Найди Т.І., Пукшина О.В., Бакшеєвої О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНОД» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНОД» до Національного банку України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/1553-рк від 21.08.2023 р. про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНОД» у розмірі 3 900 000 (три мільйони дев`ятсот) тисяч гривень.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справа розподілена на суддю Токмілову Л.М. (головуючий суддя), Попова В.Ф., Тарасишину О.М.
Ухвалою суду від 22.01.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 12.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
У підготовче судове засідання 05.03.2024 року прибув представник позивача, представник відповідача запізнився. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося. Судом вирішено перенести підготовче судове засідання на 18.03.2024 року.
У підготовче судове засідання 18.03.2024 року представник позивача не з`явився, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося. Підготовче судове засідання відкладено на 01.04.2024 року.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 01.04.2024 року, оголошено перерву до 17.04.2024 року для надання часу представнику відповідача ознайомитись з додатковими поясненнями позивача.
У зв`язку з перебуванням судді Попова В.Ф. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року справа розподілена на суддю Токмілову Л.М. (головуючий суддя), Тарасишину О.М., Єфіменка К.С.
Ухвалою суду від 16.04.2024 року задоволено клопотання представника Національного банку України про призначення судового засідання в режимі відеоконференції.
17.04.2024 року протокольною ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження до 90 днів, відкладено розгляд справи на 23.04.2024 року.
23.04.2024 року підготовче судове засідання відкладено на 20.05.2024 року для надання представнику позивача можливості перевірити докази на флеш носії та подати письмові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 20.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2024 року.
Судове засідання, призначене на 28.05.2024 р. перенесено на 16.07.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Єфіменко К.С. у відпустці.
Судове засідання, призначене на 16.07.2024 р. перенесено на 15.10.2024 року у зв`язку з перебуванням суддів колегії у відпустці.
У судове засідання 15.10.2024 року з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов, а також представники відповідача, які заперечували проти задоволення позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Департаментом фінансового моніторингу НБУ проведено позапланові виїзні перевірки структурних підрозділів ТОВ «ФІНОД» та складено Довідки про позапланові виїзні перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ № 21/1553-рк від 21.08.2023 р. про накладення штрафу на ТОВ «ФІНОД» у розмірі 3 900 000 гривень. На думку представника позивача, позапланові виїзні перевірки проведені не у відповідності із діючим законодавством, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне. Представник вказав, що зазначення в наказах про проведення позапланової перевірки як підставу для її проведення, наявність інформації, отриманої від державних органів та інших підрозділів НБУ про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України, є загальним визначенням та не дає конкретизації та розуміння для суб`єкта перевірки про те, на підставі якої саме інформації проводилась перевірка, що свідчить про порушення порядку останньої. Крім того, у зазначених наказах також відсутні питання, які підлягали позаплановій перевірці. Також представник позивача зазначив, що відповідно до пунктів 37, 38 Постанови Правління НБУ від 30.06.2020 № 90 в інспекційної групи були відсутні повноваження витребовувати документи, пояснення та ін. від касирів структурного підрозділу. Представник позивача наголосив, що НБУ неправомірно застосовано штраф у розмірі 3 900 000 грн., оскільки такий розмір штрафу не співмірний з вчиненим порушенням та при його прийнятті не враховано п. 12 Розділу І Положення №13.
Щодо неприйняття на обмін купюр іноземної валюти 10 та 20 дол. США представник позивача вказав, що касири діяли в межах норм пункту 170 Інструкції №103, пояснивши про відсутність договорів з банками-кореспондентами що унеможливлює прийняття на інкасо банкнот іноземної валюти які мають одну або кілька ознак значного зношення/пошкодження. Щодо забезпечення реєстрації та архівації відеосигналу та надання доступу до перегляду даних відео архіву, то на касі №096 відеокамера не передавала сигнал на відеореєстратор через пропажу контакту в роз`ємі живлення, з каси №005 відео були надані, однак деякі відео фрагменти не відкрились з технічних причин, з каси №012 інспекційна група вимагала надати відео файли за період, що виходить за межі періоду перевірки, а дані відеоархіву з каси №190 не надано оскільки при повітряних тривогах вимикається все обладнання та світло, тому виникають збої в роботі. Стосовно не надання касирами структурних підрозділів розрахункових документів, представник зазначив, що по касі № 028 кошти було видано клієнту разом з квитанцією, по касі № 116 квитанція була видана після завершення операції, а відмова клієнта від її отримання не може бути розцінена як порушення, по касі № 050 обмінна операція була здійснена самовільно касиром, у зв`язку із чим діяльність каси припинено, а перевірка каси № 012 здійснена з порушенням законодавства, оскільки проводилась та була завершена не в робочий час.
Таким чином, на думку представника позивача, оскаржуване рішення прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, не безсторонньо, не розсудливо та не пропорційно вчиненим правопорушенням, тому є протиправним а підлягає скасуванню.
Під час розгляду справи у судовому засіданні та у своєму відзиві представник Національного банку України зазначив, що не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Підставою для проведення позапланових перевірок позивача згідно з наказами була інформація, отримана від державних органів та від інших підрозділів НБУ, про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України, що відповідає вимогам пункту 16 Положення № 90. У наказах чітко визначено питання, які підлягають перевіркам, а саме щодо дотримання порядку організації та здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, визначеного НБУ. Представник відповідача також зазначив, що застосування заходів впливу до уповноважених установ, нагляд за якими здійснює НБУ, є дискреційними повноваженнями НБУ. У той же час, при розрахунку розміру штрафу Комітетом НБУ враховані всі обставини та розмір штрафу, застосований до позивача є меншим за максимальний розмір штрафу, який мав право застосувати НБУ за вчинені позивачем порушення валютного законодавства. Представник відповідача наголосив, що інспекційна група відповідно до Постанови № 165, яка містить спеціальні норми щодо особливостей здійснення НБУ позапланової перевірки структурних підрозділів установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі в період воєнного стану, мала повноваження витребовувати документи, пояснення та інше у касирів структурних підрозділів позивача.
Представником НБУ зазначено, що банкам, небанківським установам заборонено відмовляти клієнтам у здійсненні валютно-обмінних операцій справжність яких підтверджена з використанням відповідного обладнання, однак касирами структурних підрозділів позивача відмовлено у обміні купюр іноземної валюти, які як зазначено в Акті про дослідження сумнівної банкноти, іноземної валюти від 27.06.2023 №1 та №2 є справжніми та не мають ознак значного зношення/пошкодження. Щодо порушень незабезпечення обладнання приміщень системами технологічного відеоконтролю за процесом обслуговування клієнтів, то позивачем не заперечується наявність таких порушень. Також перевіркою встановлено не видачу розрахункового документу разом з прийняттям/видачею фізичній особі коштів. Представник відповідача наголосив на правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
29.03.2024 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що підставами для проведення позапланових перевірок структурних підрозділів позивача була інформація, отримана від державних органів, а саме: лист Територіального управління у м. Києві та Київській області Бюро економічної безпеки України від 30.03.23 № 2146/08/3.4/23.9-23, лист від Головного слідчого управління Національної поліції України від 24.02.23 № 7369/2/24/1/2-2023/вс, інформація отримана від інших підрозділів Національного банку про можливі порушення порядку здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Як вбачається з аналізу вказаних листів, то вони не є листами, а являються запитами щодо надання копій документів. З переліку підстав визначених пунктом 16 Положення № 90, вбачається що ньому відсутня така підстава для проведення перевірки як запит. Щодо наявності дискреційних повноважень, то такі не надають підстав суб`єкту владних повноважень приймати рішення про застосування заходу впливу без належного обґрунтування фактичних обставин та за відсутності законних підстав для його прийняття.
16.04.2024 року до суду надійшли письмові пояснення Національного банку України, в яких представник зазначив, що підставою для перевірки може бути інформація отримана від державних органів про факти що можуть свідчити про порушення вимог законодавства, при цьому Положення № 90 не містить жодних вимог щодо різновиду документів, якими має оформлюватись та надаватись така інформація. У наказах про проведення позапланової виїзної перевірки зазначені строки проведення такої.
17.05.2024 року судом отримано письмові пояснення від позивача, в яких зазначено наступне. Накази на проведення перевірок не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, а також порушують принцип відкритості та прозорості процесу нагляду. Так, зокрема, в ньому відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки, не зазначено яка саме інформація стала підставою для її призначення. Вказано лише загальну норму, яка передбачає право органу контролю на проведення позапланової виїзної перевірки, що породжує неоднозначне трактування такого наказу, не дає можливості встановити конкретну підставу для призначення перевірки та, як наслідок, впливає на можливість реалізації позивачем права на оскарження наказу в разі незгоди з його правомірністю.
28.05.2024 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких останній вказує, що вимог щодо зазначення детального опису інформації, яка є підставою для проведення перевірки, ані Положенням № 90, ані Постановою № 165 не передбачено. Також представником зазначено, що жодної норми, яка б зобов`язувала Національний банк України здійснювати позапланові перевірки тільки тих структурних підрозділів позивача, щодо діяльності яких отримано негативну інформацію від державних органів та структурних підрозділів Національного банку України, законодавство України не містить.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, колегія суддів зазначає наступне.
Наказами Національного банку України від 09.06.2023 р. №539-но, від 04.07.2023 р. №653-но, від 06.07.2023 р. №№663-но, 664-но, 669-но, 670-но передбачено здійснення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів ТОВ «ФІНОД» із питань дотримання порядку організації та здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, визначеного Національним банком, а саме:
з 13.06.2023 р. згідно з пунктом 1 наказу від 09.06.2023 р. №539-но;
з 06.07.2023 р. згідно з пунктом 1 наказу від 04.07.2023 р. №653-но;
з 14.07.2023 р. згідно з пунктом 1 наказу від 06.07.2023 р. №№663-но, 664-но;
з 11.07.2023 р. згідно з пунктом 1 наказу від 06.07.2023 р. №№669-но, 670-но.
Підставами для проведення позапланових перевірок структурних підрозділів ТОВ «ФІНОД» згідно з вищезазначеними наказами була інформація, отримана від державних органів та від інших підрозділів Національного банку, про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України, а саме:
- лист Територіального управління у м. Києві та Київській області Бюро економічної безпеки України (лист від 30.03.2023 № 2146/08/3.4/23.9-23), від Головного слідчого управління Національної поліції України (лист від 24.02.2023 № 7369/2/24/1/2-2023/вс);
- інформація від інших підрозділів Національного банку України про можливі порушення порядку здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (а саме, інформація, отримана від Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України щодо скарги ОСОБА_1 від 31.01.2023 № Д-201451/1/1822).
Вищезазначена інформація, отримана від державних органів та від інших підрозділів Національного банку, наведена в доповідних записках на ім?я директора Департаменту фінансового моніторингу від 28.04.2023 № В/25-0014/864/С, на ім??я заступника Голови Національного банку України від 30.04.2023 № В/25-0009/875/ДСК та в додатку 2 до цих доповідних записок.
За наслідками перевірок було складено Довідки про позапланову виїзну перевірку:
1) Довідка від 01.08.2023р. № В/25-0009/89299 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 005 відділення № 2 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Київ. Проспект Голосіівський, буд. 21.
2) Довідка від 13.07.2023р. № В/25-0009/82173 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 012 відділення № 2 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Київ. Бульвар Лесі Українки, 2бА.
3) Довідка від 13.07.2023р. № В/25-0009/82176 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 190 відділення № 2 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Київ. Проспект Оболонський, буд.14Е.
4) Довідка від 28.07.2023р. № В/25-0009/88415 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 116 відділення № 1 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32.
5) Довідка від 28.07.2023р. № В/25-0009/88392 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 152 відділення № 1 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 5.
6) Довідка від 28.07.2023р. № В/25-0009/88391 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 028 відділення № 1 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32/А.
7) Довідка від 28.07.2023р. № В/25-0009/88397 про позапланову виїзну перевірку операційної каси № 096 відділення № 1 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Одеса, вул. Ідхака Рабіна, буд. 2.
8) Довідка від 28.07.2023р. № В/25-0009/88406 про перевірку операційної каси № 110 відділення № 1 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 20.
9) Довідка від 28.07.2023р. № B/25-0009/88406 про перевірку операційної каси № 050 відділення № 1 ТОВ «Фінод» за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 19.
На підставі вищезазначених довідок Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ прийнято рішення від 21.08.2023р. № 21/1553-рк про накладення на ТОВ «ФІНОД» за порушення вимог підпунктів 1 та 2 пункту 5 Постанови №165, пунктів 20, 22 розділу ІІІ Положення №2, пункту 33 розділу IV Положення №1 штраф у розмірі 3 900 000 гривень.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Згідно пункту 14 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства.
До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать:
видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
здійснення валютного нагляду відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції»;
застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до уповноважених установ.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України є органом валютного нагляду, який здійснює валютний нагляд у визначеному ним порядку за уповноваженими установами.
Особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану Національним банком визначено постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 165 «Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39» (далі - Постанова № 165).
Пунктом 2 Постанови № 165 передбачено, що вимоги цієї постанови поширюються на небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на торгівлю валютними цінностями.
Згідно з пунктом 7 Постанови № 165 Національний банк здійснює безвиїзний нагляд, позапланові виїзні перевірки (далі - позапланова перевірка) відповідно до Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 04 квітня 2024 року № 37) (далі - Положення № 90), постанови Правління Національного банку України від 23 березня 2022 року № 60 Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану (зі змінами) (далі - Постанова № 60) з урахуванням особливостей, визначених цією постановою.
Пунктом 8 Постанови № 165 передбачено, що Позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу, підписаного Головою Національного банку або заступником Голови Національного банку або особою, яка виконує обов`язки однієї із зазначених осіб (далі - наказ про позапланову перевірку).
Відповідно до пункту 9 Постанови № 165 у наказі про позапланову перевірку зазначаються:
1) найменування установи, структурний/відокремлений підрозділ (структурні/відокремлені підрозділи) якої перевіряється (перевіряються);
2) підстава для проведення позапланової перевірки, передбачена в пункті 16 розділу II Положення № 90;
3) строки проведення позапланової перевірки (дати початку і закінчення);
4) період/дата, що підлягає позаплановій перевірці;
5) склад інспекційної групи та її керівник/заступник керівника (із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові, посади та номерів службових посвідчень);
6) питання, які підлягають позаплановій перевірці;
7) назва міста та/або області України, в якому (якій) здійснюватиметься позапланова перевірка установи/структурного/відокремленого підрозділу установи;
8) інша інформація стосовно позапланової перевірки (за потреби).
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення № 90 Національний банк за наявності обґрунтованих підстав приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки банку/установи.
Такими підставами є:
1) результати аналізу статистичної звітності, інформації / документів, отриманих у порядку безвиїзного нагляду та/або за результатами виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства України, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України;
2) інформація, отримана від інших підрозділів Національного банку, державних органів, органів нагляду іноземних держав про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України.
Колегія суддів зауважує, що аналізуючи накази про проведення позапланових виїзних перевірок від 09.06.2023 р. №539-но, від 04.07.2023 р. №653-но, від 06.07.2023 р. №№663-но, 664-но, 669-но, 670-но, в них чітко визначена підстава для проведення позапланової перевірки, передбачена пунктом 21 розділу ІІ Положення № 90, а саме інформація, отримана від державних органів та від інших підрозділів Національного банку України, про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства України.
Так, проведення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів позивача було ініційовано у зв`язку з отриманням:
- листів Територіального управління у м. Києві та Київській області Бюро економічної безпеки України (лист від 30.03.2023 № 2146/08/3.4/23.9-23), від Головного слідчого управління Національної поліції України (лист від 24.02.2023 № 7369/2/24/1/2-2023/вс);
- інформації від інших підрозділів Національного банку України про можливі порушення порядку здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (а саме, інформація, отримана від Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України щодо скарги ОСОБА_1 від 31.01.2023 № Д-201451/1/1822), детальна інформація про що наведена в Доповідних записках.
Вимог щодо зазначення в наказах іншої інформації ніж та, що вказана у пункті 21 розділу II Положення № 90 в якості підстави для проведення позапланових виїзних перевірок Структурних підрозділів позивача, Постанова № 165 не містить.
Крім того, щодо конкретизації підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 року у справі №420/9909/23 зазначив, що «реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним».
Отже в Наказах була вказана саме та підстава для проведення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів позивача (а саме, інформація, отримана від інших підрозділів Національного банку, державних органів про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства), яка передбачена вимогами пункту 21 розділу ІІ Положення № 90, і яка в даному випадку була підставою для проведення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів позивача, що підтверджує правомірність прийнятих Національним банком України наказів про проведення вказаних перевірок.
Колегія суддів критично ставиться до доводів позивача стосовно того, що вищезазначені листи не є листами, які містять інформацію про порушення вимог законодавства, а є запитами щодо надання копій документів, а Положення № 90 у свою чергу не містить такої підстави для проведення перевірки як запит, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Суд зауважує, що Положенням № 90 передбачено, що однією з підстав позапланових виїзних перевірок установи є саме інформація, отримана від державних органів про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства, і не містять жодних вимог щодо різновиду документів, якими має оформлюватись та надаватись державними органами до Національного банку України така інформація.
При цьому, у листі Територіального управління у м. Києві та Київській області Бюро економічної безпеки України від 30.03.2023 № 2146/08/3.4/23.9-23 зазначено, що в ході досудового розслідування, встановлено що ТОВ «ФІНОД» здійснює незаконні валютні операції на території міста Києва та Київській області".
У листі Головного слідчого управління Національної поліції України від 24.02.2023 №7369/2/24/1/2-2023/вс зазначено, що "в ході обшуків за місцем знаходження пункту відділення № 2 (пункту обміну валют) ТОВ «ФІНОД» за адресою м.Київ, вул. Велика Васильківська, 114 виявлено великі суми необлікованих коштів в національній та іноземній валютах, документи щодо походження яких були відсутні".
Отже суд погоджується з доводами відповідача, що вищезазначені листи містять інформацію про факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства.
Щодо скарги ОСОБА_1 від 31.01.2023 № Д-201451/1/1822) колегія суддів зазначає, що інформація, викладена у скарзі, вказує на можливі ознаки порушення з боку позивача вимог валютного законодавства під час обміну іноземних банкнот з ознаками зношення або пошкодження, інформацію про вказану скаргу ОСОБА_2 було направлено Управлінням захисту прав споживачів Національного банку України до Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України засобами корпоративної електронної пошти (e-mail) Національного банку України з зазначенням всіх необхідних відомостей для планування виїзних перевірок небанківських установ, яка правомірно була підставою для проведення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів позивача згідно з вимогами пункту 21 розділу ІІ Положення №90.
Безпідставними є також твердження позивача щодо того, що в наказах про проведення позапланових виїзних перевірок відсутні питання, які підлягали позаплановій перевірці, оскільки у відповідних наказах визначено питання, які підлягають перевірці, а саме щодо дотримання порядку організації та здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, визначеного Національним банком України.
Крім того, позивач стверджує, що в наказах про проведення позапланових виїзних перевірок відсутні строки проведення виїзної перевірки (дати початку і закінчення), що є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки:
- у наказі від 06.07.2023 № 663-но вказано строк проведення перевірок структурних підрозділів позивача, а саме 14.07.2023, що є датою початку і датою завершення перевірок;
- у наказі від 04.07.2023 № 653-но (з урахуванням, змін внесених наказом від 06.07.2023 № 667-но) вказано строк проведення перевірок структурних підрозділів позивача, а саме 07.07.2023, що є датою початку і датою завершення перевірок;
- у наказі від 06.07.2023 № 664-но вказано строк проведення перевірок структурних підрозділів позивача, а саме 14.07.2023, що є датою початку і датою завершення перевірок;
- у наказі від 06.07.2023 № 670-но вказано строк проведення перевірок структурних підрозділів позивача, а саме 11.07.2023, що є датою початку і датою завершення перевірок;
- у наказі від 09.06.2023 №539-но вказано строк проведення перевірок структурних підрозділів позивача, а саме 13.06.2023, що є датою початку і датою завершення перевірок;
- у наказі від 06.07.2023 № 669-но вказано строк проведення перевірок структурних підрозділів позивача, а саме 11.07.2023, що є датою початку і датою завершення перевірок.
Стосовно доводів позивача про відсутність у членів інспекційної групи повноважень на витребування документів та пояснень у касирів структурних підрозділів позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 7 Постанови № 165 Національний банк здійснює безвиїзний нагляд, позапланові виїзні перевірки відповідно до Положення №90, Постанови №145, Постанови № 60 з урахуванням особливостей, визначених цією постановою.
Постанова № 165 визначає, зокрема, такі особливості проведення позапланових перевірок:
- копія наказу про позапланову перевірку вручається працівнику структурного/відокремленого підрозділу установи перед її початком або після проведення/відмови працівника структурного/відокремленого підрозділу установи від проведення валютно-обмінної операції, що проводиться інспекційною групою з метою перевірки дотримання установою встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України порядку проведення валютно-обмінних операцій (далі - перевірочна операція) (у разі проведення інспекційною групою перевірочної операції). Зазначені дії вважаються початком позапланової перевірки (пункт 10 Постанови № 165);
- Керівник або заступник керівника інспекційної групи під час проведення позапланової перевірки має право подавати структурному/відокремленому підрозділу установи запити у формі електронного документа або в паперовій формі про надання потрібних для позапланової перевірки інформації, матеріалів, документів (в електронній або паперовій формі у визначених структурі, форматі, носіях надання такої інформації), даних відеоархіву документів (їхніх копій та/або витягів із них) та письмових пояснень щодо проведених фінансових операцій і з інших питань діяльності установи, обставин, фактів, що можуть свідчити/свідчать про порушення вимог законодавства України, виявлених під час здійснення позапланової перевірки (далі - запит інспекційної групи) (пункт 12 Постанови №165);
- керівник установи/працівник структурного/відокремленого підрозділу установи зобов`язаний надати на запит інспекційної групи достовірну інформацію (документи) у визначених у запиті обсягу, форматі, структурі, вигляді, порядку, строки та носіях надання такої інформації, а також надати доступ до перегляду даних відеоархіву, надати копії фрагмента даних відеоархіву за конкретний проміжок часу (пункт15 Постанови № 165);
- підготовлені установою/структурним/відокремленим підрозділом установи на запит інспекційної групи документи, інформація та письмові пояснення надаються за підписом керівника установ/працівника структурного/відокремленого підрозділу установи, що скріплюється відбитком печатки установи/структурного/відокремленого підрозділу установи (за наявності), із зазначенням дати надання (пункт 16 Постанови № 165).
Таким чином, при проведенні позапланових перевірок структурних підрозділів установ, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі у період воєнного стану Постанова № 165 визначає особливості здійснення позапланових перевірок структурних підрозділів установ за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі у період воєнного стану і її норми є спеціальними нормами, що мають переважне значення при застосуванні під час проведення Національним банком України таких перевірок у період воєнного стану, а також є обов`язковими до виконання, що у повному обсязі спростовує твердження позивача.
Щодо обґрунтувань позивача про дії касирів структурних підрозділів ТОВ «ФІНОД» при відмові у прийнятті купюр іноземної валюти, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 33 розділу VI Положення № 1 від 02.01.2019 року банкам, небанківським установам заборонено відмовляти клієнтам у здійсненні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням відповідного обладнання.
Банк, небанківська установа підтверджують справжність банкнот іноземної валюти з використанням лічильників/сортувальників банкнот з функцією контролю ультрафіолетового, інфрачервоного та магнітного захисту та/або приладів (детекторів), що забезпечують збільшення зображень, візуалізацію ультрафіолетового та інфрачервоного захисту та магнітний контроль.
Проте, під час позапланових виїзних перевірок Операційних кас № 152, № 096, № 110 ТОВ «ФІНОД» встановлено факти відмови клієнтам у здійсненні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти (зокрема, 10 доларів США, 2009 року, серійний номер та інші реквізити банкноти JB 18678771 В, В2, F4-FWF31-22, 10 доларів США, 2009 року, серійний номер та інші реквізити банкноти KJ 05912864 А, K1 F4-FWF17-11) (далі - банкноти іноземної валюти), які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням відповідного обладнання, а саме: в Операційній касі № 152 позивача (зафіксовано в Довідці про перевірку від 28.07.2023 № В/25-0009/88392, позапланова перевірка проведена 14.07.2023, протокол проведення перевірочних операцій від 14.07.2023), в Операційній касі № 110 позивача (зафіксовано в Довідці про перевірку від 28.07.2023 № В/25-0009/88406, позапланова перевірка проведена 11.07.2023, протокол проведення перевірочних операцій від 14.07.2023), в Операційній касі № 096 позивача (зафіксовано в Довідці про перевірку від 28.07.2023 № B/25-0009/88397, позапланова перевірка проведена 11.07.2023, протокол проведення перевірочних операцій від 14.07.2023).
Зазначені факти відмови касирів Операційних кас № 152, № 096, № 110 у проведенні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти не заперечуються і підтверджуються самим позивачем.
При цьому, жодних доказів того, що банкноти іноземної валюти не є справжніми, не відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, або мають ознаки значного зношення/пошкодження, які встановлені пунктом 170 розділу VII Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 (далі - Інструкція № 103), позивачем не надано.
Водночас відповідно до Актів про дослідження сумнівної банкноти, іноземної валюти від 27 червня 2023 року № 1 та № 2 Департаменту грошового обігу Національного банку України банкноти іноземної валюти, у здійсненні валютно-обмінних операцій з якими було відмовлено касирами зазначених Операційних кас № 152, № 096, №110 є справжніми та не мають ознак значного зношення/пошкодження, які встановлені пунктом 170 розділу VII Інструкції № 103.
Стосовно незабезпечення позивачем архівації та реєстрації відеосигналу, а також ненадання інспекційній групі доступу до перегляду даних відео архіву та копії фрагмента даних відеоархіву, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 165 Установа зобов`язана забезпечити обладнання приміщення структурних/відокремлених підрозділів, у якому здійснюються операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, системою технологічного відеоконтролю за процесом обслуговування клієнтів (далі - система технологічного відеоконтролю), що відповідає таким вимогам:
1) забезпечено обов`язкову реєстрацію та архівацію відеосигналу із зони робочого місця працівника структурного/відокремленого підрозділу установи, який здійснює операції із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі - працівник структурного/відокремленого підрозділу установи), зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного/відокремленого підрозділу установи та входу/виходу клієнтів до/з приміщень установи/структурного/відокремленого підрозділу строком не менше ніж 14 діб. Роздільна здатність камери для відеонагляду та зона робочого місця працівника структурного/відокремленого підрозділу установи повинні забезпечувати чітку відеофіксацію процесу обслуговування клієнта, включаючи процес приймання-передавання готівки та видачі квитанції реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) під час здійснення ним операції з купівлі/продажу іноземної валюти;
2) система технологічного відеоконтролю забезпечує:
наявність у відеоматеріалах інформації про дату, час та найменування установи/структурного/відокремленого підрозділу, де встановлено відеореєстратор;
відповідність технічним вимогам до якості фіксації відеосигналу, що відображають процес обслуговування клієнта, включаючи процес приймання-передавання готівки та видачі квитанції РРО під час здійснення ним операції з купівлі/продажу іноземної валюти;
технічну можливість надання на вимогу уповноважених працівників Національного банку України (далі - Національний банк) (інспекційної групи) під час проведення виїзної перевірки установи/структурного/відокремленого підрозділу доступу до перегляду даних відеоархіву та надання копії фрагмента даних відеоархіву за конкретний проміжок часу.
Установа зобов`язана припинити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в разі виходу з ладу системи технологічного відеоконтролю до відновлення її роботи.
У той же час, в ході позапланової перевірки виявлено порушення підпункту 1 пункту 5 Постанови № 165 в частині незабезпечення позивачем обладнання приміщення Операційної каси № 096 системою технологічного відеоконтролю, що має забезпечувати реєстрацію та архівацію відеосигналу зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного підрозділу та входу/виходу клієнтів до/з приміщення структурного підрозділу, а саме: система технологічного відеоконтролю, якою обладнано приміщення Операційної каси № 096 не забезпечувало реєстрацію та архівацію відеосигналу зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного підрозділу та входу/виходу клієнтів до/з приміщення структурного підрозділу за 08.07.2023, 09.07.2023, 10.07.2023, що зафіксовано в Довідці про перевірку від 28.07.2023 № B/25-0009/88397.
Зазначене порушення підтверджено поясненнями касира Операційної каси № 096 від 11.07.2023 № 5, зафіксованими в Довідці про перевірку від 28.07.2023 № В/25-0009/88397: "Архівація відеосигналу камер зони клієнта, входу/виходу приміщень в касу не зберігається на реєстраторі, що знаходиться в касі ОК № 96 Від. № 1 ТОВ «ФІНОД». Касир ОК № 96 немає повноважень та можливості забезпечувати роботу відеореєстратора".
Також незабезпечення обладнання приміщення Операційної каси № 096 системою технологічного відеоконтролю, яка має відповідати вимогам Постанови № 165 (а саме, щодо забезпечення обов`язкової реєстрації та архівації відеосигналу строком не менше 14 діб) підтверджено самим позивачем та діагностикою обладнання ТОВ «Охорона Сервіс Спецмонтаж», якою виявлено технічну несправність системи технологічного відеоконтролю Операційної каси № 096 та усунуто несправність системи технологічного відеоконтролю 12.07.2023 вже після проведення перевірки Операційної каси № 096.
Крім того за результатами позапланової перевірки Операційної каси № 005 позивача встановлено незабезпечення обладнання приміщення Операційної каси № 005 системою технологічного відеоконтролю, що має технічну можливість надання на вимогу інспекційної групи під час проведення виїзної перевірки копії фрагмента даних відеоархіву за конкретний проміжок часу, чим порушено вимоги підпункту 2 пункту 5 Постанови №165.
Так, керівник інспекційної групи надав касиру Операційної каси № 005 запит інспекційної групи від 07.07.2023 № 2 про надання копії фрагмента даних відео архіву за конкретний проміжок часу, який відповідає оригіналам, наявним у даних відео архіву, а саме: за 07.07.2023 з 10:05 до 10:11, з 11:16 до 11:23, з 12:40 до 12:45, з 14:45 до 14:52.
Водночас, Операційною касою № 005 надано копії фрагмента даних відеоархіву за 07.07.2023 лише за проміжок часу з 10:05 до 10:11 та з 12:40 до 12:45.
Касиром Операційної каси № 005 надано пояснення від 07.07.2023 № 1: "Копію фрагмента даних відеоархіву на флеш-носій Національного банку України за 07.07.2023 з 10:05 до 10:11, з 12:40 до 12:45, 3( 11:16 до 11:23, з 14:45 до 14:52 відео не відкрилося з технічних причин)» та від 07.07.2023 № 2: «...відео було надано, з технічних причин декілька відео не відкрилося, інформацію було передано в технічну підтримку. Не відкрилося з 11:16 до 11:23, з 14:45 до 14:52 за 07.07.2023р.".
Щодо Операційних кас №012, 190, слід зазначити таке.
Відповідно до наказу від 09.06.2023 № 539-но Національним банком України було проведено позапланові виїзні перевірки Операційних кас № 012, № 190 позивача. Згідно з пунктами 1 та 2 наказу від 09.06.2023 № 539-но передбачено 13 червня 2023 року здійснити позапланові виїзні перевірки розташованих у місті Києві та Київській області структурних підрозділів позивача із питань дотримання порядку організації та здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, визначеного Національним банком за період діяльності із 10 червня до 13 червня 2023 року (включно) (конкретний період, що перевірявся, буде зазначений у довідці про виїзну перевірку).
У Довідках про перевірки Операційних кас № 012 (від 13.07.2023 № B/25-009/82173) та № 190 (від 13.07.2023 № В/25-0009/82176) передбачено період, що підлягав перевірці з 10.06.2023 до 13.06.2023.
У запитах інспекційної групи про надання касирами Операцйіних кас № 012, № 190 даних відеоархіву від 13.06.2023 № 2 було запитано, зокрема, надання доступу до перегляду даних відеоархіву системи технологічного відеоконтролю, яка забезпечує обов`язкову реєстрацію та архівацію відеосигналу із зони робочого місця працівника структурного підрозділу установи, зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного підрозділу установи та входу/виходу клієнтів до/з приміщень установи/структурного підрозділу за 14 днів, а саме з 31.05.2023.
За результатом перегляду даних відеоархіву в ході позапланових виїзних перевірок Операційних кас № 012, № 190 встановлено, незабезпечення позивачем обладнання приміщень Операційних кас № 012, № 190 системою технологічного відеоконтролю, що має забезпечувати обов`язкову реєстрацію та архівацію відеосигналу із зони робочого місця працівника, зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного підрозділу та входу/виходу клієнтів до/з приміщень структурного підрозділу строком не менше ніж 14 діб:
- касир Операційної каси № 012 надала пояснення від 13.06.2023 № 5 "Всі камери були установлені та підключені за вимогами НБУ у належний час. При перевірці, одна з камер, а саме «робоче місце працівника» не мала записів архів за14 днів, а саме з 31.05.2023 по 13.06.2023. В онлайн ця камера все показувала, але із-за невірного підключення не записувала. У зв?язку з цим відсутня можливість надати дані";
- касир Операційної каси № 190 надала пояснення від 13.06.2023 № 1"неможливо надати відеозапис з технічних причин, а саме відділення 2 заживлено енергією від А.Т. «Київводоканал». При повітряних тривогах вимикається все обладнання та світло, тому виникають збої в роботі та потрібно час для встановлення зв?язку. Але система відеонагляду присутня та знаходиться в робочому стані. У зв?язку з вищевикладеним: «. 1) Доступ до онлайн перегляду даних відеоархіву системи технологічного відеоконтролю не надано. 2) Доступ до перегляду даних відеоархіву системи технологічного контролю за 14 днів, а саме за 31.05.2023 не надано".
Колегія суддів зауважує, що діяльність позивача, проведені ним операції тощо за період з 31.05.2023 до 13.06.2023 інспекційною групою Національного банку України не перевірялися.
Однак, Національним банком України під час позапланової виїзної перевірки перевірялися, зокрема, питання щодо дотримання позивачем вимог Постанови № 165 та встановлено, що на дату перевірки 13.06.2023 позивачем не забезпечено обладнання приміщення Операційної каси № 012 системою технологічного відеоконтролю, що має відповідати встановленим Постановою № 165 вимогам, а саме обов?язкову архівацію та реєстрацію відеосигналу із зони робочого місця працівника структурного підрозділу установи, зони клієнтів біля робочого місця працівника структурного підрозділу установи та входу/виходу клієнтів до/з приміщень установи/структурного підрозділу строком не менше 14 діб, що входить в період перевірки, встановлений в наказі від 09.06.2023 №539-но та вказаний у зазначених Довідках про перевірки, а саме з 10.06.2023 до 13.06.2023.
Щодо порушення виявленого в Операційній касі №028, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Положення №2 касир каси банку, небанківської установи, пункту обміну валюти надає квитанцію, квитанцію про продаж монет, розрахунковий документ РРО одночасно з прийняттям/видачею:
1) фізичній особі коштів/банківських металів;
2) юридичній особі банківських металів у вигляді монет.
Квитанція, квитанція про продаж монет, розрахунковий документ РРО надаються не пізніше завершення операції.
Згідно підпункту 1 пункту 18 розділу IVПоложення №1 небанківська установа під час здійснення валютно-обмінних операцій здійснює документальне оформлення кожної валютно-обмінної операції.
За результатами перегляду отриманих даних фрагмента відеоархіву аз проміжок часу, зазначений у запиті інспекційної групи про надання даних відеоархіву від 14.07.2023 № 2 (за 11.07.2023 з 10:00 до 10:15, 19:45 до 19:15, 20:40 до 21:00) встановлено здійснення касиром Операційної каси № 028 валютно-обмінної операції з продажу готівкової іноземної валюти без присутності фізичної особи з оформленням розрахункового документа РРО, та відображенням цієї операції в реєстрі купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти, а саме продажу 11.07.2023 о 19:51:23 9700,00 доларів США, що відображена в реєстрі купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти за 11.07.2023.
Під час перегляду даних відеоархіву за 11.07.2023 за проміжок часу з 19:45 до 19:55 встановлено, що касиром Операційної каси № 028 під час здійснення зазначеної вище валютно-обмінної операції видача розрахункового документа РРО була здійснена не одночасно з прийняттям/видачею коштів (було оформлено розрахунковий документ РРО за вказаною валютно-обмінною операцією, але прийняття/видачі коштів під час здійснення вказаної валютно-обмінної операції не відбувалось).
На запит інспекційної групи на отримання пояснень від 14.07.2023 № 4 касир Операційної каси № 028 ОСОБА_3 надала пояснення від 14.07.2023 № 2: "...Я, касир, ОСОБА_3 , операційної каси №028 за адресою Космонавтів, 32А 11.07 проводила операцію продажу $ 9700 по курсу 37,2 без клієнта по звонку («бронь»....".
Згідно з наявними матеріалами справи, даними відеоархіву за 11.07.2023 за проміжок часу з 19:45 до 19:55, даними Реєстру за 11.07.2023 валютно-обмінна операція з продажу 9700 доларів США була проведена 11.07.2023 о 19:51:23 з оформленням розрахункового документа РРО №473610,однак в цей час клієнт не був присутній в Операційній касі № 028.
Щодо порушення в Операційній касі №116, то за результатами перегляду отриманих даних копії відеофрагмента зони клієнта біля робочого місця касира Операційної каси № 116 за 14.07.2023 за проміжок часу з 10 години 40 хвилин до 11 години 02 хвилин та зони робочого місця касира Операційної каси № 116 за 14.07.2023 за проміжок часу з 10 години 54 хвилин до 11 години 06 хвилин, що входить у проміжок часу зазначений у запиті інспекційної групи про надання даних відеоархіву від 14.07.2023 № 2, встановлено здійснення касиром Операційної каси № 116 валютно-обмінної операції без надання касиром розрахункового документа РРО одночасно з прийняттям/видачею фізичній особі коштів, а саме 14.07.2023 об 11 год. 00 хв. 41 сек. при купівлі 100 євро.
В реєстрі купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти за 14.07.2023 касиром Операційної каси № 116 зафіксовано проведення валютно-обмінної операції, а саме об 11 год. 00 хв. 41 сек. з купівлі 100,00 євро.
Отже, в ході розгляду справи підтверджено порушення позивачем пункту 5 Постанови № 165 та пункту 20 розділу ІІІ Положення №2.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 розділу І Положення № 13 Національний банк застосовує захід впливу за порушення установою/структурним підрозділом установи вимог валютного законодавства на підставі результатів (матеріалів) проведених Національним банком виїзних перевірок та безвиїзного нагляду.
Таким чином позивача правомірно притягнуто до відповідальності за порушення норм валютного законодавства.
Колегія суддів відхиляє також доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки у зв`язку з її закінченням у неробочий час, оскільки ні в Постанові №165, ні в наказі про проведення позапланової виїзної перевірки не міститься жодних вимог, які б зобов`язували членів інспекційної групи Національного банку України на проведення позапланової виїзної перевірки виключно до графіку роботи Операційної каси №012.
Безпідставними є також доводи позивача про неспівмірність застосованого штрафу до вчиненого правопорушення та неврахування НБУ вимог пункту 12 розділу І Положення №13, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання ґрунтується, зокрема, на такому принципі як самостійність та ринковість валютного регулювання, що передбачає незалежність Національного банку України у формуванні та реалізації валютної і монетарної політики у межах, визначених законом.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що Порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій, встановлюється до уповноважених установ - Національним банком України;
Згідно з пунктом 29 Пстанови №165 Національний банк за порушення установами валютного законодавства, нормативно-правових актів Національного банку застосовує заходи впливу в порядку, визначеному Положенням про валютний нагляд, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 03 січня 2019 року № 13
Відповідно до пункту 6 розділу І Положення №13 Національний банк у разі виявлення порушень валютного законодавства адекватно вчиненому порушенню застосовує заходи впливу до установ - згідно із Законом у випадках, на підставах і в порядку, визначених цим Положенням та нормативно-правовим актом Національного банку з питань ліцензування валютних операцій.
Згідно вимог частини другої статті 14 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 12 розділу І Положення № 13 заходи впливу, що застосовуються Національним банком до установи, мають бути адекватними конкретним порушенням, які нею були допущені.
Пунктом 12 Положення № 13 визначено, що вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до установ відповідно до статті 14 Закону та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:
1) характеру та кількості виявлених порушень;
2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень.
Частиною третьою статті 14 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що Національний банк України має право застосувати до уповноважених установ (крім банків) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі не більш як 20 відсотків суми власного капіталу відповідної уповноваженої установи
Підпунктом 2 пункту 42 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що Національний банк має право застосувати до установи захід впливу у вигляді штрафу за порушення вимог валютного законодавства, а саме за порушення вимог статті 6 Закону України "Про валюту і валютні операції та/або нормативно-правового акта Національного банку з питань умов та порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України.
Відповідно до пункту 43 розділу ІІ Положення № 13 Національний банк за допущення порушень, визначених підпунктами 1-5, 8, 9, 10 пункту 42 розділу ІІ цього положення, має право застосувати до установи штраф у розмірі до 5 відсотків від розміру власного капіталу установи за кожен вид порушення.
Національний банк зі метою визначення розмірів штрафу, передбачених у пунктах 43, 45-48 розділу ІІ Положення №13, використовує розмір власного капіталу установи станом на останню звітну дату, що передує даті складання документа, зазначеного в пункті 3 розділу І Положення №3 13 (абзац перший пункту 52 Положення № 13).
Порушення вимог статті 6 Закону України "Про валюту і валютні операції та/або нормативно-правових актів Національного банку України з питань порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України є окремим видом порушення вимог валютного законодавства.
Колегія суддів зауважує, що порушення вимог підпунктів 1 та 2 пункту 5 Постанови № 165, пунктів 20, 2 розділу ІІ Положення № 2, пункту 3 розділу IV Положення № 1, які зазначені в Рішенні № 21/1553-рк, відносяться до одного виду порушення вимог валютного законодавства щодо порядку торгівлі іноземною валютою на валютному ринку України.
Національний банк України відповідно до Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про валюту і валютні операції та Положення № 13 наділений виключними повноваженнями самостійно визначати адекватність застосованого заходу виливу виявленим порушенням, оскільки саме Національний банк України як суб?єкт владних повноважень наділений правом та має об?єктивні можливості безпосередньо оцінювати виконання обов?язків уповноваженими установами у сфері валютного законодавства, нагляд за якими здійснює Національний банк України.
Рішення № 21/1553-рк було прийнято Комітетом Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет) 21.08.2023 за результатами позапланових виїзних перевірок та Довідок про позапланові виїзні перевірки, які, як уже встановлено судом, проведені відповідно до вимог чинного законодавства та містять всі обставини, які підтверджують вчинення позивачем порушень валютного законодавства.
Суд зауважує, що при розрахунку розміру штрафу Комітет враховував такі обставини: розмір власного капіталу позивача за ІІ квартал 2023 року станом на 30.06.2023 відповідно до поданої до Національного банку України звітності позивача становив 139 013 000,00 грн та розмір штрафу, застосований до позивача за вказані порушення згідно з Рішенням № 21/1553-рк є меншим за максимальний розмір штрафу (менше 5 відсотків від розміру власного капіталу позивача), який має право застосувати Національний банк України відповідно до вимог пункту 43 розділу ІІ Положення № 13 за порушення вимог статті 6 Закону України "Про валюту і валютні операції" та/або нормативно-правових актів національного банку України з питань порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України.
Водночас суд погоджується з відповідачем щодо того, що застосування заходів впливу до уповноважених установ, нагляд за якими здійснює Національний банк України, є дискреційними повноваженнями НБУ.
Так, Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №826/8483/17 зазначив, що «станом на момент виникнення спірних правовідносин Національний банк України був наділений дискреційними повноваженнями щодо обрання однієї з форм валютного регулювання, визначених Законом України «Про Національний банк України» та Декретом № 15-93.
У постанові від 17.06.2020 у справі №826/1141516 Верховний Суд дійшов висновку про те, що «саме Національний банк України як орган з конституційним статусом уповноважений застосовувати заходи впливу до банків, які порушують банківське законодавство, та визначати адекватність таких заходів. У питанні обрання конкретного заходу впливу Національний банк України має дискрецію.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Прийняття рішення про застосування до банку одного із заходів впливу є дискреційними повноваженнями Національного банку України, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.».
Враховуючи вищевикладене, колегією встановлено, що Рішення № 21/1553-рк прийнято Національним банком України правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, адміністративний позов ТОВ «ФНОД» не підлягає задоволенню.
З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 72-77, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНОД» (65088, м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, буд. 96, код ЄДРПОУ 38352312) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд.9, код ЄДРПОУ 00032106) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 31.10.2024 року, після виходу суддів Тарасишиної О.М. та Єфіменка К.С. із відпустки.
Головуючий суддя Токмілова Л.М.
Суддя Тарасишина О.М.
Суддя Єфіменко К.С.
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122740158 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Токмілова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні