Рішення

від 31.10.2024 по справі 420/27451/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27451/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ КАДОРР 55», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОРР ГРУПП МЕНЕДЖМЕНТ» про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ КАДОРР 55», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОРР ГРУПП МЕНЕДЖМЕНТ», в якій просила:

- зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЦ КАДОРР 55» (місцезнаходження: 65125, місто Одеса, вул. Успенська, 39/1, оф.18, код ЄДРПОУ 43944189) здійснити демонтаж протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 18 м х 3 м х 1 сторону з написом «KADORR» та рекламного засобу на фасаді з надписом «KADORR Business centre» розміром 10 м х 1 м х 1 сторону зазначеної в акті фіксації КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ОДЕСРЕКЛАМА» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ № 004203/24 від 04.07.2024 та у приписі УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМИ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №01-20/3527 від 08.07.2024 за адресою: м. Одеса, вул. бульвар Італійський, 1-Г.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради зафіксовано розміщення ТОВ «БЦ КАДОРР 55» дахових рекламних конструкцій у кількості 1 шт. та рекламного засобу на фасаді без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами. На підставі актів фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради складено приписи про усунення порушень з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання даних приписів. Вимоги припису не виконані, припис не оскаржено в судовому порядку, не визнано протиправним і не скасовано, отже, він є чинним і підлягає обов`язковому виконанню.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи.

04.07.2024 року головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради (далі КУ «Одесреклама») Бич О.Г., за направленням Управління реклами Одеської, зафіксовано розміщення ТОВ «БЦ КАДОРР 55» за адресою: м. Одеса, вул. бульвар Італійський, 1-Г, зафіксовано розміщення дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 18 м х 3м х 1 сторону з написом «KADORR» та рекламного засобу на фасаді з надписом «KADORR Business centre» розміром 10 м х 1м х 1 сторону без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації № 004203/23 від 04.07.2024 року.

08.07.2024 року Управлінням реклами Одеської міської ради видано припис № 01-20/3527 про демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання даного припису.

Припис отриманий Обслуговуючим кооперативом «Жемчужний квартал» 12.07.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

23.07.2024 року Управлінням реклами Одеської міської ради видано направлення № 01-21/104 на проведення демонтажу дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 18 м х 3м х 1 сторону з написом «KADORR» та рекламного засобу на фасаді з надписом «KADORR Business centre» розміром 10 м х 1м х 1.

07.08.2024 року посадовими особами Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради складено акт про недопуск до об`єкта демонтажу.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Частинами третьої, четвертої статті 140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частина перша статті 16 Закону № 280/97-ВР передбачає, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування визначено сферу компетенції місцевого самоврядування. Так, частини перша та друга статті передбачає, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Статтею 30 Закону № 280/97-ВР визначено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, а саме визначено перелік належних до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повноважень - власних (самоврядних) та делегованих. Так, до самоврядних повноважень цим Законом віднесені, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами, а щодо делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад - здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів.

Частинами першою та четвертою статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами за змістом частини першої статті 9 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є елементами (частинами) об`єктів благоустрою, тобто об`єктами, видача дозволів на розміщення яких та контроль за станом яких на відповідній території належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР) рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно ч. 8 ст. 8 Закону № 270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (частина шоста статті 9 Закону № 270/96-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

За змістом частини першої статті 9 вказаного Закону, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила № 2067), передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (пункт 5 Типових правил).

Відповідно до пунктів 45, 46 Типових правил № 2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Згідно з пунктом 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської МР від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила № 434), розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради.

За змістом пункту 7.1 цих Правил, для одержання дозволу юридична або фізична особа - підприємець подає заяву за встановленою формою до якої додаються перелік документів, що визначений цим пунктом.

Пунктом 1.5 Правил № 434 передбачено, що робочий орган - Головне управління реклами Одеської міської ради, уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Правил № 434 робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення їх демонтажу.

Висновки суду.

Системний аналіз вищенаведених правових актів дає підстави дійти висновку про те, що з огляду на те, що зовнішня реклама є об`єктом благоустрою, відповідно до приписів статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 16 Закону України «Про рекламу», до компетенції органів місцевого самоврядування належить питання регулювання правовідносин щодо розміщення зовнішньої реклами і законодавством передбачено повноваження виконавчого комітету міської ради на прийняття Порядку, який би врегульовував правовідносини з питань видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 520/660/2020.

Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до Правил № 434 у таких випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

З аналізу вказаних вище приписів вбачається, що Правилами № 434 чітко передбачені повноваження робочих органів здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, а видача відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

Цей висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13, за якими Управління реклами Одеської МР у правовідносинах з контролю за розміщенням зовнішньої реклами наділене повноваженнями щодо складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок, а також від 29 жовтня 2015 року у справі № 2-а-6892/11, прийнятими за результатом розгляду справи щодо неоднакового застосування касаційним судом статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу».

У подальшому цей висновок застосований Верховним Судом у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 461/6414/17, від 3 грудня 2020 року у справі № 2а/1522/6892/11, від 30 квітня 2020 року у справі № 323/3491/16-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/1703/16, від 27 лютого 2020 року у справі № 405/4704/15-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 522/15817/16-а.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20 погодилась з вищезазначеними висновками Верховного Суду України та Верховного Суду, підтвердивши наявність у виконавчого органу Одеської МР повноважень щодо вирішення питання про демонтаж неправомірно встановленого об`єкта зовнішньої реклами.

Велика Палата Верховного Суду виходила з аналізу положень законодавства про місцеве самоврядування та про рекламу та дійшла висновку про те, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є органом, що надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, вирішує питання, пов`язані з дозвільним контролем за розміщенням рекламних засобів, тобто здійснює контроль за дотриманням правил розміщення реклами, а отже, у межах своїх повноважень може приймати рішення про усунення порушень цих правил, зокрема рішення про зобов`язання розповсюджувача реклами демонтувати рекламний засіб, установлений без відповідного на те дозволу.

Визначення Правилами № 434 повноважень робочих органів у межах здійснення контролю за додержанням місцевих правил розміщення реклами (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами), видача та виконання відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Правил № 434, КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.

Положеннями пункту 13 цих Правил також закріплено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Відповідно до загальних положень Статуту КУ «Одесреклама» Одеської МР, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14 грудня 2017 року № 2770-VII, засновником установи є Одеська міська рада, координацію діяльності установи здійснює Управління реклами Одеської міської ради. Установа є юридичною особою та неприбутковою бюджетною установою.

Відповідно до розділу 2 Статуту основною метою установи є задоволення міських суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами.

Пунктом 2.2 передбачено завдання КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, здійснення за дорученням уповноваженого органу організаційних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами та вивісок, формування естетичного міського середовища; демонтаж у встановленому порядку засобів зовнішньої реклами та вивісок (підпункти 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2 Статуту).

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам.

Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку органом владних повноважень є Управління реклами Одеської міської ради, а КУ «Одесреклама» створена для здійснення за дорученням уповноваженого органу організаційних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами та вивісок, формування естетичного міського середовища; демонтаж у встановленому порядку засобів зовнішньої реклами та вивісок, тобто виконання технічних робіт, а отже не може перебирати на себе владні функції органу місцевого самоврядування.

З огляду на положення ч.4 ст.5 КАС України, за якими суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України, та враховуючи недоведеність позивачем наявності у нього права на звернення до суду, наданого йому Конституцією та/або законами України, суд приходить до висновку, що Комунальна установа ОДЕСАРЕКЛАМА Одеської міської ради не має повноваження звертатися до адміністративного суду з позовними вимогами до юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень з даними позовними вимогами про зобов`язання усунути перешкоди позивачу у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04.07.2024 року головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради (далі КУ «Одесреклама») Бич О.Г., за направленням Управління реклами Одеської, зафіксовано розміщення ТОВ «БЦ КАДОРР 55» за адресою: м. Одеса, вул. бульвар Італійський, 1-Г, зафіксовано розміщення дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 18 м х 3м х 1 сторону з написом «KADORR» та рекламного засобу на фасаді з надписом «KADORR Business centre» розміром 10 м х 1м х 1 сторону без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації № 004203/23 від 04.07.2024 року.

На підставі акта фіксації № 004203/23 від 04.07.2024 року, Управлінням реклами Одеської міської ради видано припис про усунення порушень № 01-20/3527 від 08.07.2024 року з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання даного припису.

Наведеними приписами вимагається здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання приписів та про усунення зазначених порушень письмово повідомити Управління реклами Одеської міської ради із наданням відповідної фотофіксації не пізніше наступного дня від дат демонтажу рекламних засобів.

Однак, вказані приписи не виконані відповідачем, у зв`язку із чим, 23.07.2024 року Управління реклами Одеської міської ради видало КУ «Одесреклама» направлення № 01-21/104 на проведення демонтажу протиправно розміщених дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 18 м х 3м х 1 сторону з написом «KADORR» та рекламного засобу на фасаді з надписом «KADORR Business centre» розміром 10 м х 1м х 1.

07.08.2024 року співробітниками технічного відділу КУ «Одесреклама» здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, вул. бульвар Італійський, 1-Г, проте здійснити демонтаж позивач не мав можливості через відсутність вільного доступу до даху та об`єкта демонтажу. Керівника або інших уповноважених осіб відповідача не було на робочих місцях, про що було складено Акт про недопуск до об`єкта демонтажу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме Актом про недопуск до об`єкта демонтажу від 07.08.2024 року, складеним представниками КУ «Одесреклама», з якого вбачається, що інженер ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» повідомив, що КУ «Одесреклама» не надано документів, які б вказували про наявність у них дозволу для вільного допуску на дах об`єкту для демонтажу.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ КАДОРР 55» не було вчинено жодних дій щодо вчинення перешкод у здійсненні Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради демонтажу протиправно розміщених дахових рекламних конструкцій з написом «KADORR» та рекламного засобу на фасаді з надписом «KADORR Business centre», зазначеного в акті фіксації та приписі про усунення порушень.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат вирішеного спору відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ: 25830211) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ КАДОРР 55» (вул. Успенська, 39/1, оф.18, м.Одеса, 65125, код ЄДРПОУ: 43944189), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОРР ГРУПП МЕНЕДЖМЕНТ» (вул. Успенська, 39/1, оф.3, м.Одеса, 65125, код ЄДРПОУ 38154337) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко

.