Рішення

від 28.10.2024 по справі 520/23041/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року № 520/23041/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Логачової К.А,

представника позивача Лисенка В.С.,

представника позивача Корольової В.Є.

представника відповідача Бойко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Харківводоканал до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2024 року Комунальне підприємство Харківводоканал звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 року № 43835000404.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 року № 43835000404, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню.

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представники позивача прибули, позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позовної заяви заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Харківводоканал» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2023 по 30.06.2024 р., за результатами якої було складено акт перевірки від 12.07.2024 № 383/35-00-04-04-15/03361715.

Згідно висновків акту перевірки встановлено несвоєчасну сплату КП «Харківводоканал» узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених ПКУ, а саме: грошових зобов`язань згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року у сумі 2 368 841 грн., із затримкою більше 90 календарних днів: від 1731 до 2134 календарних днів; грошових зобов`язань згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2018 року у сумі 1 490 029,2 грн., із затримкою більше 90 календарних днів: від 2104 до 2143 календарних днів; чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57, п.203.2 ст. 203 та п. п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

На підставі висновків акта перевірки та на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 року № 43835000404, яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 50% від розміру несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання - в сумі 3858570,20 грн.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Позивач посилався на те, що спірна ситуація, пов`язана з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань, виникла внаслідок неузгодженості приписів діючого законодавства та протиправних дій центральних органів державної влади щодо компенсації різниці в тарифах. Вказано, що КП «Харківводоканал» здійснював всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання субвенційних коштів, що свідчить про відсутність в діях позивача вини.

Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 вказаної статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також, пунктом 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Таким чином, для притягнення платника податків до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України за ознакою повторності умисного діяння обов`язково має бути встановлений факт притягнення такого платника до відповідальності на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України і таке притягнення відбулося протягом останніх 1095 днів. Для притягнення платника податків до відповідальності за вказаною нормою за ознакою тривалості порушення необхідним є встановлення факту умисності діяння і причинно-наслідкового зв`язку з таким наслідком як прострочення сплати грошових зобов`язань на строк більше 90 календарних днів.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

В акті перевірки податковий орган, вирішуючи чи умисно вчинено порушення платником податків, зазначив, що згідно податкового законодавства КП «Харківводоканал» проводить облік ПДВ від реалізації водопостачання та водовідведення та придбання за касовим методом - тобто за фактом отримання «живих» коштів від споживачів та за фактом оплати на користь постачальників «живими коштами», з рахунків підприємства. Вказано, що протягом 2018 року отримано 1 181,5 млн. грн., сплачено 923,4 млн. грн., в т.ч. травень 2018 р., отримано 105,7 млн.грн., сплачено-69,8 млн.грн., червень 2018 р. - отримано 92,4млн.грн., сплачено-71,0 млн.грн., протягом 2019 року отримано 1 754,8 млн.грн., сплачено на користь постачальників 1 211 млн.грн., протягом 2020 року отримано 1 855,9 млн.грн., сплачено на користь постачальників - 1 046,1 млн.грн., протягом 2021 року отримано 2 082,3 млн.грн., сплачено на користь постачальників - 1 455,9 млн. грн., протягом 2022 року отримано 892,9 млн.грн., сплачено на користь постачальників - 517,4 млн.грн., протягом 2023 року отримано 1 520,1 млн.грн., сплачено на користь постачальників - 978,9 млн. грн. Зазначено, що основними покупцями послуг КІТ «Харківводоканал» є населення - 95%, яке при сплаті наданих послуг підприємством з водопостачання та водовідведення сплачує податок на додану вартість, який закладено у вартість послуг. Вказано, що підприємство отримує на рахунок грошові кошти та при цьому не поповнюю електронний рахунок. Зазначено, що у зв`язку із основною діяльністю КП «Харківводоканал» повністю формує свої податкові зобов`язання та податковий кредит відповідно до п. 187.10 ст.187 ПКУ, де зазначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом. Вказано, що на направлений запит до Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації щодо фінансування договорів КП «Харківводоканал» про організацію взаєморозрахунків, отримано відповідь в якій Департаментом зазначено: КП «Харківводоканал» в межах узгодженого обсягу заборгованості з різниці в тарифах було сформовано 2 договори про організацію взаєморозрахунків до постанови КМУ від 15 грудня 2021 року №1340, а саме: №1/14С від 21.12.2021 на суму 382 214 407,53 грн. (для проведення взаєморозрахунків відповідно до п.14 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»), №184/1340 від 23.12.2021 на суму 28 863 105,47 грн. (для проведення взаєморозрахунків відповідно до п.13 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»). Вказано, що був оформлений непрямий договір (через КП» Обласний інформаційно- технічний центр») №3/14С від 22.12.2021 на суму 4 379 046,14 грн (для проведення взаєморозрахунків відповідно до п.14 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»). Зазначено, що у зв`язку з неможливістю проведення взаєморозрахунків відповідно п.14 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на підставі листа Мінрегіону від 06.01.2022 №7/10.1/176-22, були сформовані нові договори для проведення взаєморозрахунків відповідно до п. 13 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Зазначено, що були визнані недійсним договори про організацію взаєморозрахунків: №1/14С від 21.12.2021 на суму 382 214 407,53 грн. - у зв`язку з підписанням нових договорів №262/1340 від 27.12.2021 на суму 80 253 771,53грн та №263/1340 від 27.12.2021 на суму 301 960 636,0 грн.; №3/14с від 22.12.2021 на суму 4 379 046,14 грн. - у зв`язку з підписанням нового договору №265/1340 від 27.12.2021 на суму 4 379 046,14 грн. Зазначено, що вказані договори були профінансовані в повному обсязі на суму 382 214,4 тис грн. Вказано, що підприємством отримано з бюджету 386 593 453,67 грн. але грошові кошти було спрямовано на погашення заборгованості з АК "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", а не на поповнення електронного рахунку в СЕА з податку на додану вартість. Зазначено, що КП «Харківводоканал» не подавало заву щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого наказом МФУ від 29.07.2022 року №225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 № 967/38303.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, в якому просив переглянути висновки Акта перевірки щодо виявлених порушень у повному обсязі.

Так, у запереченнях на акт перевірки позивач посилався на те, що несвоєчасна сплата була пов`язана із скрутним фінансовим становищем через дію протягом останніх років економічно необґрунтованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, і несвоєчасну та не в повному обсязі компенсацію з Державного бюджету різниці в тарифах. Відповідно, вважав, що несвоєчасні розрахунки позивача із Державним бюджетом відбулися поза його волею, а тому ці факти не можуть вважатися податковим правопорушенням.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом №2385/6/35-00-04-04-26 від 08.08.2024 року повідомило позивача, що на підставі доведеної вини платника податків щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань та фактами повторності її вчинення, за результатами акту камеральної перевірки та на підставі протоколу засідання комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, податків з питань розгляду заперечень, пояснень та враховуючи вищевикладене, висновок акту перевірки КП «Харківводоканал» від 12.07.2024 року № 383/35-00-04-04-15/03361715 «про результати камеральної перевірки КП «Харківводоканал» (код ЄДРПОУ 03361715) з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2023 р. по 30.06.2024 р.» з зазначеного питання відповідає нормам діючого законодавства та залишається незмінним.

Судом встановлено, що протоколом Територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах Харківської обласної державної адміністрації від 05.07.2018 № 3 борг Держави на момент виникнення спірних правовідносин перед позивачем зафіксований на рівні 356 355 787,91 грн.

Згідно з висновком комісійного експертного економічного дослідження від 17.12.2018 № 21268/№27963 відповідаючи на поставлені питання, експерти зазначили, що господарська діяльність КП «Харківводоканал» за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 була збитковою внаслідок реалізації послуг з водопостачання та водовідведення за регульованими на державному рівні тарифами.

Протоколом засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Харківської обласної військової адміністрації від 04.11.2022 № 1 борг Держави перед позивачем за рік (01.06.2021 - 30.06.2022) зафіксований на рівні 91 937 700 грн.

При цьому, Державною аудиторською службою України за наслідками перевірки діяльності позивача за період з 01.09.2020 по 30.06.2023 роки було встановлено збільшення дебіторської заборгованості КП «Харківводоканал» з бюджетом в 2022 році на 554 138,0 тис. грн., в порівнянні з 2021 роком, з 1 350 500,0 тис. грн. станом на 31.12.2021 до 1 904 638,0 тис. грн. станом на 31.12.2022 року; за 6 - ть місяців 2023 року збільшилась на 396 731,0 тис. грн. з 1 904 636,0 тис. грн. станом на 31.12.2022 до 2 301 367,0 тис. грн. станом на 30.06.2023 р.

Вищевикладені обставини свідчать про відсутність в діях позивача вини щодо не своєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено що КП «Харківводоканал» мало можливість для дотримання приписів п. 57.1 ст. 57 ПК України, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання.

За таких обставин, суд вважає, що накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання відбулося з порушенням вимог податкового законодавства. Обставини, на які посилався контролюючий орган під час розгляду справи, щодо наявності в діях позивача умислу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідно, такі обставини не можуть свідчити про те, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Таким чином, відсутні підстави для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке відповідальність передбачена пунктом 124.3 або пунктом 124.2 статті 124 ПК України.

Враховуючи не доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням висновків Акта перевірки та обставин справи, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, а тому до нього мали бути застосовані штрафні санкції у сумі 385857,02 грн за ставкою 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (3858570,20 грн).

Безпідставно наклавши штрафні санкції із застосуванням більшої ставки (50 відсотків), відповідач необґрунтовано завищив суму штрафних санкцій в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні на 1543578,08 (1929435,10 грн - 385857,02 грн).

Суд вважає, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу, оскільки це пов`язано із застосуванням помилкової ставки штрафу внаслідок безпідставної кваліфікації діяння як умисного. За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків.

Часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Посилання позивача на наявність обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)) є необґрунтованими, адже позиція позивача полягає в тому, що несвоєчасні розрахунки із Державним бюджетом цілком врегульовані діючим законодавством і не можуть вважатися податковим правопорушенням. Однак, такі твердження суперечать вимогам ПК України.

При цьому, відсутність субвенції і наявність сертифікату Торгово-промислової палати у спірних правовідносинах не можуть бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності, а мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу про фактичну можливість позивача виконати свій податковий обов`язок вчасно.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19 серпня 2022 року справа № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Так, існування факту невиконання державою своїх фінансових зобов`язань перед позивачем у певних договірних правовідносинах не є підставою для невиконання ним своїх податкових зобов`язань та звільнення від відповідальності за це. На цей висновок впливає оцінка і фінансової спроможності позивача, і його поведінки щодо вчинення дій задля виконання покладеного на нього податкового обов`язку або використання права на отримання розстрочення та/або відстрочення сплати податків в порядку, передбаченому статтею 100 ПК України, на фоні відсутності відшкодування субвенції та/або збитковості господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.10.2023 по справі №520/14773/21.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, позивач зокрема просив визнати оскаржуване рішення незаконним.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, суд може прийняти рішення про визнання протиправним індивідуального акта чи окремих його положень, а не незаконним, як просив позивач.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 року № 43835000404 в частині застосування до Комунального підприємства Харківводоканал штрафу у сумі 1543578,08 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, задоволенню підлягають позовні вимоги на загальну суму 1543578,08 грн, що становить 80 % від заявлених (1929435,10 грн), відповідно, у такій пропорції має бути здійснений розподіл судових витрат на сплату судового збору у цій справі.

Позивачем у цій справі сплачено судовий збір в загальній сумі 23153,22 грн.

Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 18522,58 грн (23153,22 грн. х 80%).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Харківводоканал (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90, ЄДРПОУ 03361715) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, вул. Благовіщенська, буд.30, м. Харків, ЄДРПОУ 44131658) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 року № 43835000404 в частині застосування до Комунального підприємства Харківводоканал штрафу у сумі 1543578,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, вул. Благовіщенська, буд.30, м. Харків, ЄДРПОУ 44131658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства Харківводоканал (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90, ЄДРПОУ 03361715) сплачений судовий збір в сумі 18522 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять дві) грн. 58 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 01.11.2024 року