Рішення

від 01.11.2024 по справі 520/21801/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 листопада 2024 р. № 520/21801/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивачка - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненської області від 25.06.2024 №204450019427 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на підприємствах, розташованих на території Російської Федерації з 22.02.1984 по 10.12.1985; з 25.04.1986 по 30.04.1992; з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998; 01.09.1981-31.08.1982; 01.08.1983-09.12.1983; 01.09.2011-31.10.2011; період навчання згідно диплому НОМЕР_6 від 20.08.1983 з 01.09.1982 по 30.06.1983; період догляду за дитиною до трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); період роботи згідно довідки від 10.04.2024 з 07.05.1998 по 28.12.2003;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58 шосе, 7) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09.05.2024;

- стягнути з відповідачів солідарно судові витрати в сумі 21972,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, тому звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідача надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненської області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком з врахуванням ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивачка - ОСОБА_1 , 18.06.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, визначеного Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області.

За результатами розгляду вказаної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області 25.06.2024 прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії №204450019427 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Як слідує із даного рішення за результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності роботи в РФ з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998. З 01 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року; період навчання згідно диплома № 004806 від 24.07.1981, оскільки по батькові не співпадає з паспортними даними заявниці ОСОБА_2 ; період роботи згідно довідки без номера від 10.04.2024 можливо врахувати після надходження акту зустрічної перевірки; не зараховано період догляду за дитиною до трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оскільки до ЕПС додано копію свідоцтва про шлюб мами, щодо зміни прізвища ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Щодо не зарахування періодів роботи позивача з 22.02.1984 по 10.12.1985; з 25.04.1986 по 30.04.1992; з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998; 01.09.1981-31.08.1982; 01.08.1983-09.12.1983; 01.09.2011-31.10.2011, суд зазначає наступне.

Як слідує із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.09.1981, у спірні періоди остання працювала у товариствах, розташованих на території Російської Федерації.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, у тому числі Україна та Російська Федерація (далі - Угода від 13.03.1992).

Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Отже, дія цієї угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Відповідно до положень статті 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві. Постанова набрала чинності 02.12.2022.

Водночас, відповідно до пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації або на підприємстві зареєстрованому на території Російської Федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватися у Росії. Тобто, існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Суд зазначає, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угоди були чинними для України, відтак підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Так, 01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і, яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року, ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.

Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, з оскаржуваного рішення пенсійного органу вбачається, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності роботи з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998.

Утім, у суду відсутні відомості, чи враховані відповідачем періоди роботи з 01.09.1981-31.08.1982; 01.08.1983-09.12.1983, 22.02.1984 по 10.12.1985; з 25.04.1986 по 31.12.1991, з огляду на що, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998.

Також суд зазначає, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу позивача у спірний період, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Суд, оцінюючи допустимість трудової книжки позивача, як доказу в підтвердження її страхового стажу, враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства.

Щодо не зарахування періоду навчання згідно диплому № НОМЕР_4 від 20.08.1983 з 01.09.1982 по 30.06.1983.

Так, даний період не зарахований, оскільки по батькові не співпадає з паспортними даними заявниці ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 8 Порядку №637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

З матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .

Дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_4 , змінено на підставі свідоцтва про шлюб, актовий запис №38 від 21.05.1983 на ОСОБА_5 та на підставі свідоцтва про шлюб, актовий запис №51 від 11.10.1999 на ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що 20.08.1983 Харківським професійно-технічним училищем видано диплом № НОМЕР_4 від 20.08.1983 на ім`я ОСОБА_7 , періоди навчання з 01.09.1982 по 30.06.1983.

Відтак, судом встановлено належність диплома № НОМЕР_4 , виданого 20.08.1983 Харківським професійно-технічним училищем позивачу у справі ОСОБА_1 .

Згідно пункту "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Приймаючи до уваги той факт, що записи прізвища, ім`я та по-батькові, які зроблені у дипломі співпадають з прізвищем, ім`ям та по-батькові позивача у паспорті громадянина України, враховуючи зміну позивачем дошлюбного прізвища, суд вважає, що відмовляючи у зарахуванні цього періоду навчання до страхового стажу відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Стосовно не зарахування періоду роботи з 07.05.1998 по 28.12.2003 згідно довідки від 10.04.2024.

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно вказаної довідки від 10.04.2024, виданого ліквідатором СТОВ "Україна", позивачка працювала у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" код ЄДРПОУ 00707969 як комiрниця харчового складу з 07.05.1998, (наказ №35-к вiд 07.05.1998 та звiльнена з посади 28.12.2003 по ст.38 КЗпП України (за власним бажанням, наказ №18-к від 28.12.2003).

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.09.2004 у справі №Б-48/63-04, зокрема, визнано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна", код ЄДРПОУ 00707969, зареєстроване (перереєстрованого) 14.03.2000 Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області, номер рішення Ю0010014, місцезнаходження: 64050, с. Павлівка, Кегичівського району, Харківської об ласті - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника ОСОБА_8 (ліц. серії АА №249706 від 19.10.2001), місце проживання: АДРЕСА_2 .

Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача.

Разом з тим, запис про період роботи у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" з 07.05.1998 по 28.12.2003 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 01.09.1981, відсутній.

Позивачем не подано ні до суду, ні відповідачу жодних інших доказів на підтвердження трудового стажу за період роботи у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" з 07.05.1998 по 28.12.2003, як і доказів про прийняття та звільнення з роботи.

За наведених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що в разі підтвердження спірного періоду роботи належними та допустимими доказами, позивач не позбавлена права звернутися до органу пенсійного фонду із відповідною заявою про зарахування стажу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Стосовно не зарахування періоду догляду за дитиною до трирічного віку (04.08.1984), слід зазначити, що підставою для відмови стало те, що до ЕПС додано копію свідоцтва про шлюб мами, щодо зміни прізвища ОСОБА_3 ".

Так, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_9 є матір`ю ОСОБА_10 . Доказів неправдивості або недостовірні відомостей, які містяться у свідоцтві про народження, пенсійним органом не зазначено.

Як зазначалося вище, дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_4 , змінено на підставі свідоцтва про шлюб, актовий запис №38 від 21.05.1983 на ОСОБА_5 та на підставі свідоцтва про шлюб, актовий запис №51 від 11.10.1999 на ОСОБА_6 .

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону №1788-ХІІ .

За приписами частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Пунктом 11 Порядку №637 врегульовано, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Водночас, як зазначає позивач у позові, при розгляду заяви не розглянути періоди роботи згідно трудової книжки, зокрема, 22.02.1984- 10.12.1985.

Таким чином, подання заявником лише свідоцтва про народження та копії свідоцтва про розірвання шлюбу не є самостійною підставою для зарахування до страхового стажу періоду за догляду за дитиною до трирічного віку.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Одночасно суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права на звернення до пенсійного органу із відповідною заявою про зарахування стажу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998; період навчання згідно диплому № НОМЕР_4 від 20.08.1983 з 01.09.1982 по 30.06.1983 до страхового стажу позивача.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненської області від 25.06.2024 №204450019427 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є ефективне відновлення порушеного права позивача на призначення йому відповідної пільгової пенсії, що відповідатиме приписам ст. 2 КАС України.

Поряд із цим, повноважним органом для обрахунку та призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії за умови, що таких дій не вчинив відповідач.

Таким чином, у спірних правовідносинах суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні пенсії, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.

Враховуючи наведене вище, у спірних правовідносинах суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998; період навчання згідно диплому № НОМЕР_4 від 20.08.1983 з 01.09.1982 по 30.06.1983 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд приходить до висновку про стягнення з відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача зарахованої суми судового збору у розмірі 1937,40 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів понесення судових витрат на правову допомогу, суд не вирішує питання про судові витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненської області від 25.06.2024 №204450019427 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 04.05.1992 по 07.07.1996, з 19.07.1996 по 30.04.1998; період навчання згідно диплому № НОМЕР_4 від 20.08.1983 з 01.09.1982 по 30.06.1983.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова