Рішення

від 23.10.2024 по справі 580/5980/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року справа № 580/5980/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/5980/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

14.06.2024 вх.№29471/24 позивач (представник - адвокат Білоглазенко Г.П за ордером серії СА № 1087743), просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду, викладену в листі від 31.05.2024, щодо виплати ОСОБА_1 328 852,40 грн недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 ;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області недоотриману пенсію у сумі 328 852,40 грн на користь ОСОБА_1 .

19.06.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

08.07.2024 суд здійснив перехід із спрощеного до загального провадження.

04.09.2024 вх.№42007/24 представник позивача у порядку ст.47 КАС України надав заяву з редакцією прохальної частини:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду, викладену в листі від 31.05.2024, щодо виплати ОСОБА_1 328 852,40 грн недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 ;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області недоотриману пенсію у сумі 328 852,40 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

23.09.2024 підготовче провадження суд закрив та призначив розгляд справи по суті.

Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Позивач і представник позивача - адвокат у призначені засідання з розгляду справи по суті 09.10.2024, 21.10.2024, 23.10.2024 не прибули, про причини неявки не повідомили (процесуальні документи адвокат отримала - має електронний кабінет).

23.10.2024 вх.№49586/24 представник відповідача надав додаткові пояснення у справі, які суд оцінює як прояв наполягання на розгляді справи по суті, тому справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262). На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі від 11.12.2023 №580/10255/23 ОСОБА_2 здійснений перерахунок пенсії з 01.04.2019, сума заборгованості пенсії, що утворились за життя пенсіонера виплачена не була, тому позивач вчасно звернулась до Головного управління ПФУ в Черкаській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , проте відповідач протиправно відмовив у виплаті, покликаючись на відсутність підстав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позов не визнає, подав до суду 27.06.2024 вх. № 31465/24 відзив на позовну заяву, де зазначає, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 №580/10255/23 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нарахована доплата у сумі 328 852,40 грн. Відповідно до ст.61 Закону №2262 суми пенсії, що належали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

У додаткових письмових поясненнях відповідач зазначив: кошти у сумі 328852.40 грн є доплатою до пенсії, що нарахована на виконання рішення суду, де позивачем був ОСОБА_2 та не є недоотриманою пенсією у розумінні ст.61 Закону №2262 з урахуванням статті 1 Закону №1058. Згідно ст.8 Закону №2262 виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №580/10255/23 за рахунок власних коштів Головного управління ПФУ у Черкаській області заборонено бюджетним законодавством та має здійснюватися за окремою бюджетною програмою.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 №580/10255/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зобов`язане здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нарахувати доплату пенсії за період з 01.04.2019 до 29.02.2024 у сумі 328852,40 грн.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує з 15.03.2024 пенсію у разі втрати годувальника (протокол від 30.03.2024).

У матеріали справи ні позивач, ні представник позивача, ні відповідач не надали копію заяви ОСОБА_1 від 17.05.2024, що у листі - відповіді відповідача зазначений.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

20.05.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою - просила виплатити недоотриману її чоловіком за життя пенсію.

Листом від 31.05.2024 Головне управління повідомило про відсутність підстав для виплати позивачеві доплати нарахованої на виконання рішення суду у справі №580/10255/23. Вважаючи протиправною відмову, позивач звернулась до суду з позовом, проте не окреслила зміст і характер порушеного права.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково, з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідподно до частини 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, базується на Конституції України і складається з Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі- Закон № 2262), Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058) та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону (ст.1 Закону № 1058). Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч.1 ст.10 Закону № 1058). Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (ч.1 ст.36 Закону № 1058). Законом № 1058 для призначення у солідарній системі пенсійних виплат передбачені: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (ст.1 Закону №2262). Відповідно до частини 1 ст. 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і у тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вищевказаними положеннями запроваджене спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.

Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера унормований ст. 52 Закону №1058: 1. сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали; 2. члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини; у разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну; 3. у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст ч. 3 ст. 52 Закону №1058 узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у справі № 200/10269/19-а ЄДРСР 87267354 висновує: Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї. У разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не унаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлене переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі є спором між учасниками публічно-правових відносин, стосується публічно-правових відносин саме з позивачем. ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого права, на яке мало безпосередній вплив оскаржуване рішення відповідача на отримання пенсійних виплат не в порядку спадкування, а як членом сім`ї померлого ОСОБА_2 . Реалізація такого права передбачена ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рішенням пенсійного органу.

Право бути почутим є ключовим принципом «належного врядування» в демократичній державі. Перш ніж орган публічної влади ухвалить адміністративне рішення, яке стосується прав чи інтересів певної особи, їй повинна бути надана можливість висловити свої міркування та надати органу публічної влади інформацію і свої аргументи. Процедури й питання, що потребують розгляду, залежать від того, чи стосується адміністративне рішення індивідуальних або колективних інтересів. Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом (https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Право бути почутим є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( ОСОБА_3 . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073).

У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Обираючи спосіб захисту, позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду, викладену в листі від 31.05.2024, проте лист носить інформаційний, роз`яснювальний характер.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Позивач стверджує, що після смерті чоловіка отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262. Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській та отримує пенсію у разі втрати годувальника.

Сторони визнають, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/10255/23 виконане частково: сума донарахована, проте не виплачена.

Судове рішення може бути виконано добровільно, або у примусовому порядку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

КАС України виокремлено різновиди судового контролю за виконанням судового рішення: накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення штрафу (стаття 382), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383). Законодавець розділив види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2018 у справі №556/2081/17.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

У рішенні у справі № 580/10255/23 ЄДРСР 115552220 суд вирішив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.10.2023 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФР37213 від 04.10.2023, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до п.4 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення. Рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.

Під зміною способу виконання рішення суду варто розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

КАС України передбачені додаткові процесуальні механізми, що спрямовані на гарантування реалізації положень статті 129-1 Конституції України, згідно з якими судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у порядку статей 382, 383 КАС України.

Суд відхиляє як необгрунтовану вимогу позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області недоотриману пенсію у сумі 328 852,40 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як таку, що суперечить правовому регулюванню спірних правовідносин за визначених джерел погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

«Res judicata» (вирішена справа) означає незмінність рішення і передусім необхідність безпосереднього забезпечення його виконання.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за обставин цієї справи з огляду на принцип res judicata, не обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача, за відсутності ухваленого рішення за зверненнями позивача, за ненаданої копії звернення від 17.05.2024 до матеріалів позовної заяви та відзиву.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, визнавши протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду звернень від 17.05.2024, 20.05.2024, про які зазначив у відповіді для ОСОБА_1 , позаяк рішення з дотриманням адміністративної процедури не ухвалене - відповідач не діяв у межах визначених повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Законодавством України.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн (квитанція від 14.06.2024 №0.0.3703480997.1) наявні правові підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 605,60 грн.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у не прийнятті рішення за заявами від 17.05.2024, 20.05.2024 вдови ОСОБА_1 щодо не виплати недоотриманої пенсії нарахованої ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 17.05.2024, 20.05.2024 з урахуванням оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].

Рішення суду складене 01.11.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА