Рішення

від 28.10.2024 по справі 580/8072/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року справа № 580/8072/24

м. Черкаси

Черкаський? ? окружний? ? адміністративний? ? суд? ? у? ? складі? ? головуючого? ? судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасишляхбуд-Плюс» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (далі - позивач) з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасишляхбуд-Плюс», в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.07.2024 №UA-2024-04-19-003682-a.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок відповідача від 30.07.2024 №UA-2024-04-19-003682-a є протиправним та підлягає до скасування, оскільки у позивача не було правових підстав для відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасишляхбуд-Плюс», оскільки у тендерній пропозиції ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» були надані протоколи та посвідчення про проходження навчання із загального курсу з охорони праці (файл « 12 Працівники.rar») на директора ОСОБА_1 (з 01.09.2023 директор ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс») та інженера з охорони праці ОСОБА_2 (з 07.09.2023 головний інженер ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс»). Додатково зазначено, що дійсно, на момент отримання протоколів та посвідчення про проходження навчання із загального курсу з охорони праці (22.06.2023) вищезазначені особи були працівниками іншого суб`єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛТЕХ-ТРАНС», однак положення вимог Закону України «Про охорону праці» та Типового положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та переліку з робіт з підвищеною небезпекою не передбачають обов`язку роботодаця забезпечити проходження повторного навчання з охорони праці працівників, які надали чинні документи про проходження відповідного навчання. Також вказано, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань з ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України є неспівмірними з виявленими порушеннями під час моніторингу закупівлі порушеннями.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що за результатами моніторингу закупівель позивача встановлено, що тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_3 не відповідала вимогам тендерної закупівлі позивача, оскільки у тендерній пропозиції ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» надані протоколи та посвідчення про проходження навчання із загального курсу з охорони праці (файл « 12 Працівники.rar») на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які пройшли відповідні навчання у минулому будучи ще працівниками іншого суб`єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛТЕХ-ТРАНС», а не як працівники учасники процедури закупівлі ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс». Також відповідачем зазначено, що вимога здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань з ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України є правомірним та відповідає положенням законодавства України. На підставі вищевикладених обставин відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Третя особа письмових пояснень щодо позов не подала.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що замовником - Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради 19.04.2024 через електронну систему публічних закупівель «ProZorro» було оголошено процедуру закупівлі «Поточний ремонт вул. Хрещатик м. Черкаси (ДК 021:2015(CPV) 45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь)».

За результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» встановлено її відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та іншим умовам тендерної документації. На підставі вищезазначених обставин позивачем, як замовником торгів, прийнято рішення про визнання ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» переможцем процедури відкритих торгів.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проведено моніторинг процедури закупівлі ««Поточний ремонт вул. Хрещатик м. Черкаси (ДК 021:2015(CPV)45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь)», замовником якої є Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради.

За наслідками проведеного моніторингу закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 30.07.2024 №UA-2024-04-19-003682-a, в якому зазначено про недотримання позивачем вимог п. 43 та пп. 2 п. 44 Особливостей.

У пункті 3 вищезазначеного Висновку зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із підпунктами 3,4, 9 п. 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки та моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Судом встановлено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проведено моніторинг процедури закупівлі ««Поточний ремонт вул. Хрещатик м.Черкаси (ДК 021:2015(CPV)45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь)», замовником якої є Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради. За наслідками проведеного моніторингу закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 30.07.2024 №UA-2024-04-19-003682-a, в якому зазначено про недотримання позивачем вимог п. 43 та пп. 2 п. 44 Особливостей.

Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону № 922 з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону № 922 передбачено, що тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону.

Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону №922 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до вимог Особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям визначені позивачем у Додатку 1 до тендерної документації, зокрема, у підпункті 2.5 пункту 2 Додатку 1 до тендерної документації позивачем визначено вимогу щодо підтвердження можливості дотримання учасниками під час виконання робіт по даній закупівлі вимог законодавства щодо охорони праці шляхом надання в складі пропозиції протоколів/витягів з протоколів перевірки знань, що підтверджують наявність знань у керівника учасника, інженера з охорони праці (або особи, яка виконує його функції) та виконавця робіт (виконроба) із загального курсу з охорони праці, а також надати посвідчення, видані уповноваженим органом (його структурним підрозділом (заклад/установа), або суб`єктом господарювання, який здійснює навчання з питань охорони праці посадових осіб, де містяться відомості про проходження вищевказаними особами відповідного навчання.

Так, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області в оскаржуваному Висновку зазначено, що тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_3 не відповідала вимогам тендерної закупівлі позивача, оскільки у тендерній пропозиції ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» надані протоколи та посвідчення про проходження навчання із загального курсу з охорони праці (файл «12 Працівники.rar») на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які пройшли відповідні навчання будучи ще працівниками іншого суб`єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛТЕХ-ТРАНС», а не як працівники учасники процедури закупівлі ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань. Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 затверджено Типове положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та переліку з робіт з підвищеною небезпекою (далі - Типове положення).

Відповідно до п. п. 1.4. Типового положення навчання з питань охорони праці - навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт.

Координацію і методичний супровід суб`єктів господарювання, які проводять навчання працівників з питань охорони праці, здійснює державне підприємство Головний навчально-методичний центр Держпраці (далі - Головний навчально-методичний центр Держпраці) (п.1.6 Типового положення).

Згідно з п. 3.8 Типового положення перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов`язків.

Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є тестування, залік або іспит. Тестування проводиться комісією за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо), залік або іспит - за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування. Тестування, залік або іспит можуть проводитися у формі дистанційної перевірки знань. Дистанційна перевірка знань здійснюється за умови: забезпечення візуальної аутентифікації того, хто проходить перевірку знань з питань охорони праці; особистої присутності членів комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Дистанційна перевірка знань реалізується шляхом передачі відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному режимі (п. 3.12 Типового положення).

Відповідно до п. 3.13 Типового положення особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці (додаток 2). При цьому в протоколі та посвідченні у стислій формі зазначається перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці та з безпечного виконання конкретних видів робіт, в обсязі яких працівник пройшов перевірку знань.

Питання щодо необхідності видачі посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов`язків вирішується роботодавцем. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (п. 3.16 Типового положення).

Судом встановлено, що у складі тендерній пропозиції учасником ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» надані протоколи та посвідчення про проходження навчання із загального курсу з охорони праці (файл « 12 Працівники.rar») на директора ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, наявні у матеріалах справи копії протоколу та посвідчень про проходження навчання із загального курсу з охорони праці - підтверджують факт проходження 22.06.2023 ОСОБА_1 (посада - директор) та ОСОБА_2 (посада головний інженер (за сумісництвом інженер з охорони праці) загального курсу з охорони праці, будучи ще працівниками іншого суб`єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛТЕХ-ТРАНС».

Згідно із п. 5.6 Типового положення позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб, а також фахівців з питань охорони праці проводяться при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці.

Однак, необхідно звернути увагу, що вищезазначені особи були прийняті до ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» на аналогічні посади ( ОСОБА_1 з 01.09.2023 директор ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс», ОСОБА_2 з 07.09.2023 головний інженер ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс»), як і за попереднім місцем роботи у ТОВ «КОЛТЕХ-ТРАНС» та не потребують додаткових знань з питань охорони праці. Навчання та перевірку знань з питань охорони праці вказані працівники пройшли у спеціалізованих установах, про що отримали відповідні посвідчення, а термін наступної перевірки знань не настав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №520/5530/19.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем під час прийняття тендерної пропозиції учасника ТОВ «Черкасишляхбуд-Плюс» - не було допущено порушення вимог п.43 та пп. 2 п. 44 Особливостей.

На переконання суду, відповідач не виконав передбаченого підпунктом 3 п.3 Положення №43 основного свого завдання здійснення фінансового контролю саме спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового та результативного використання та збереження активів та досягнення економії коштів, адже в оскаржуваному Висновку не проаналізував наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції з результатами аналізу інших питань, щодо яких зазначив про відсутність порушень закону про закупівлі та без обґрунтування підстав для розірвання укладеного договору.

Згідно висновків зроблених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а при вирішенні спору необхідно виходити з принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність наслідків реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що вищезазначені у висновку порушення позивачем п. 43 та пп. 2 п. 44 Особливостей - мають формальний характер, а вимоги, які викладені у ньому не сприяють реалізації основної мети Закону, а саме: забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, при тому, що жодні негативні наслідки для бюджету не настали, оскільки? ? відповідачем не встановлено неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, зловживань з боку учасників торгів тощо.

Таким чином, висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.07.2024 №UA-2024-04-19-003682-a щодо недотримання позивачем вимог п. 43 та пп. 2 п. 44 Особливостей - спростовується вищезазначеними обставинами, тому суд вважає визнати його протиправним та скасувати.

Стосовно правомірності обраного відповідачем виду усунення порушення вимог закону, то суд зазначає наступне.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Обираючи такий спосіб усунення порушень відповідач має керуватись, по-перше, метою вказаного Закону, за змістом якої наведений нормативний акт спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та, по-друге, принципами закупівель, вказаними у ч. 1 ст. 5 Закону №922-VIII: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У цивільному праві України існує поділ правочинів на дійсні та недійсні. Останні поділяються на нікчемні та оспорювані.

Частина друга ст. 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину встановлена законом, він є недійсним (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин згідно з ч.3 вказаної статті може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, оспорити дійсність правочину можуть не лише його сторони, а й треті заінтересовані особи, посилаючись у підставах на вимоги закону.

Випадки нікчемності договору про закупівлю вказані в ч. 1 ст. 43 Закону №922-VIII: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Отже, в усіх інших випадках невідповідності вимогам закону договір може бути оспорений в суді.

Підстави для зміни або розірвання договору вказані у ст. 651 ЦК України, зокрема, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований у Висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Зазначений підхід та висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів, які би свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов`язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язання за договором (розірвання укладеного договору публічної закупівлі).

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242-243, 245-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.07.2024 №UA-2024-04-19-003682-a.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 18, код ЄДРПОУ 40479560) на користь Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 36, код ЄДРПОУ 45017103) сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ