Ухвала

від 31.10.2024 по справі 620/11837/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/11837/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАМОДА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАМОДА» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 25214 від 10.05.2024;

- зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАМОДА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позивачем подано до суду позовну заяву, в які позивач виклав позовні вимоги в новій редакції та просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 18491 від 12.04.2024;

- зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАМОДА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обґрунтована тим, що у адвоката Гудзими О.В. у період з 10.05.2024 по 15.08.2024 не було ні фізичної, а ні технічної можливості підготувати документи, оскільки документи залишились на зберіганні в архіві позивача, розміщеному в офісному приміщенні в м. Чернігів, а також у зв`язку з його виїздом за межі території України у період з 18.07.2024 по 28.07.2024. Також зазначає, що у період з 10.05.2024 по 15.08.2024 були досить часті стабілізаційні та екстрені відключення світла, у зв`язку з чим не було технічної та фізичної можливості підготувати документи.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в Кодексі встановлено скорочений строк звернення до суду.

Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19), інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац 3 пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: тримісячний строк з для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

При цьому, застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НОВАМОДА» використано процедуру адміністративного оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.04.2024 № 18491 та за результатами розгляду скарги ДПС України ухвалило рішення від 10.05.2024 № 25214 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.

Тому саме з 10.05.2022 позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів і повинен був звернутися до суду з позовом, у межах тримісячного строку. Проте, позовна заява подана до суду 28.08.2024, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.

Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Суд не знаходить поважними посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки представником не надано належних та допустимих доказів неможливості підготовки адвокатом позовної заяви в межах трьох місячного строку звернення до суду через перебування документів в архіві позивача у м. Чернігові, через виїзд адвоката на 10 днів за межі території України або відключення світла.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про наявність підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суд звертає увагу, що згідно частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАМОДА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ