Рішення

від 25.10.2024 по справі 712/5117/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/5117/23

Провадження № 2-а/712/3/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Білик О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з указаним адміністративним позовом, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.07.2023, просить суд поновити строки оскарження постанови ПН МЧК № 001544 з дати ухвалення рішення Черкаським окружним адміністративним судом 10.10.2023 у справі № 580/1107/23; визнати протиправним та скасувати постанову ПН МЧК № 001544 Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 26.01.2023 про накладення адміністративного стягнення на громадянина Туркменістана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з відповідача на його користь сплачений штраф та понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні 2021 року він вступив до Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини (м.Умань), на денну форму освіти, на природньо-географічний факультет.

20.09.2021 з Університетом було укладено Договір про надання освітніх послуг № 273/21. Того ж дня було видано студентський квиток НОМЕР_1 строком дії до кінця навчання, а саме до 30.06.2025.

На підставі вказаних обставин, Державна Міграційна служба України видала йому посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 строком до 10.04.2025.

Дію даних документів не було скасовано або анульовано.

24 лютого 2022 року відбулась збройна агресія російської федерації, що в той момент з метою власної безпеки та в умовах паніки, змусило позивача виїхати на межі України через КПП «РАВА-Руська», що підтверджується штампом в паспорті про виїзд 14.03.2022. 24.03.2022. він знову повернувся через той самий КПП «Рава-Руська», при цьому порушення Законів України не допускав і на перетині кордону надав прикордонній службі всі документи та усно повідомив підстави для в`їзду в Україну, а саме для продовження навчання (письмово ніяких декларацій не вимагалось). При цьому нової візи не оформлював і прикордонна служба візи не запитувала, адже ним було надано посвідку на проживання, яка дала можливість в`їзду без візи.

17.01.2023 в м.Київ його зупини працівники поліції та працівники міграційної служба та склали протокол ПР МКМ № 012474 про порушення умов перебування в Україні. При складанні протоколу ним було повідомлено про те, що він є студентом та надав всі зазначені вище документи, однак спеціаліст ОСОБА_3 проігнорував всі документи, та незаконно та безпідставно зазначив в протоколі, що він проживає в Україні без документів на право проживання.

26.01.2023 він звернувся до Черкаського відділу Державної міграційної служби України, але замість хоч якихось роз`яснення йому вручили другу постанову ПН МЧК 001544 про порушення правил перебування в Україні та притягнення до адміністративної відповідальності з призначенням штрафу в сумі 2040,00 грн. Жодних додатків та пояснень причин такого рішення йому не було надано. При цьому начальник відділу ОСОБА_4 знову проігнорував його документи про навчання, студентський квиток та посвідку на проживання. Також, усно було повідомлено, що посвідка на проживання анульована, але ні копії рішення про анулювання, ні причин анулювання повідомлено не було. Поважаючи законодавство України, ним було сплачено штраф сумі 2040,00 грн., але не з підстав визнання правопорушення, а лише з тих причин, що не хотів мати бориг та отримати більші санкції за несплату штрафу.

З метою захисту своїх прав він звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів Управління ДМС та Черкаського відділу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного від 10 травня 2023 року у справі № 580/1107/23 визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 28.11.2022 № 71011500056244 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); визнано протиправним та скасовано рішення від 26.01.2023 № 2 Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про примусове повернення до країни походження громадянина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

На переконання позивача, постановаЧеркаського відділу УДМС в Черкаській області про адміністративне стягнення ПН МЧК 001544 є протиправною та безпідставною, а викладені обставини та обгрунтування постанови є такими, що не відповідають дійсності та є невірними, оскільки ухвалена постанова з порушенням порядку, встановленого законодавством, не на підставі та не у спосіб, визначений законодавством.

Так, позивач у позові зазначає, що відповідно постанови ПН МЧК № 001544 начебто « ОСОБА_6 порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилився від виїзду за межі території України після закінчення строку законного перебування з 21.06.22 по теперішній час. Місце скоєння правопорушення АДРЕСА_1 ». Такі висновки не відповідають дійсності в жодному слові, що підтверджено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Трофімової Л.В. у справі № 580/1107/23. Черкаським відділом взагалі не надано ні документів, ні обставин, які б обмежували перебування ОСОБА_1 після 21.06.22. Позивач вказує, що оскаржити раніше незаконну постанову ПН МЧК № 001544 він не мав об`єктивної можливості, оскільки жодних логічних пояснень такому протоколу не існувало. Лише після кількох судових слухань Черкаський відділ УДМС надав повне пояснення ухваленим рішенням, що в свою чергу дало розуміння та підстави для визнання протоколу незаконним. Самі ж звинувачення щодо закінчення строку перебування 21.06.22 Черкаський відділ УДМС України в Черкаській області в суді визнав помилкою.

В самій постанові є посилання на те, що постанову ПН МЧК № 001544 складено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧК 001545 від 26.01.2023р., який начебто складено ОСОБА_7 . Але ОСОБА_8 даний протокол не надавався, копії його не має і про що саме йдеться - не відомо.

Наведене рішення (постанова) державного органу суттєво та безпідставно порушує його права та охоронювані законом інтереси людини і іноземця (громадянина ОСОБА_5 ) і є протиправним, не відповідає вимогам ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому він змушений звернутися до суду з указаним адміністративним позовом

21 березня 2024 року до суду надійшов відзив Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, в якому представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає та просить в позові позивачу відмовити, посилаючись на те, що у вересні 2021 року ОСОБА_2 вступив до Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини (м. Умань) на денну форму навчання.20.09.2021 позивачем з Університетом укладено Договір про надання освітніх послуг № 273/21, цього ж дня позивачу видано студентський квиток НОМЕР_1 строком дії до 30.06.2025.

27.09.2021 на підставі частини 13 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773- VI, УДМС у Черкаській області прийнято рішення щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 строком дії до 10.04.2025 громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно клопотання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області №5119/2-49475 від 18.11.2022 встановлено, що ОСОБА_2 підтримує тісні зв`язки з особами, які організували схему з пошуку та підбору іноземців (в т.ч. вихідців з країн терористичного ризику), які планують легалізуватись в Україні, не маючи для цього законних підстав.

Крім цього було встановлено, що ОСОБА_2 посвідку на тимчасове проживання отримував у зв`язку з прибуттям на територію України з метою навчання у вищому навчальному закладі Черкаської області.

При цьому, вказаний іноземець, в порушення порядку пересування і зміни місця проживання для іноземців, з 2021 року постійно проживає у м. Києві, де здійснює трудову діяльність у службах кур`єрських доставок без передбаченого законом дозволу. Неодноразово позивач притягувався до адміністративної відповідальності органами Національної поліції (30.04.2022 за ч. 1. ст. 122 КУпАП, 16.02.2022 за ст. 124 КУпАП, 09.06.2022 за ст. 125 КУпАП).

Протокол серії ПР МЧК номер 001545 від 26.01.2023, був винесений правомірно державним органом, про що свідчать вище зазначені факти, також ОСОБА_9 сплатив штраф, і його сплата свідчить про те, що він визнав свою вину в адміністративному правопорушенні.

У відповіді на відзив позивач просив критично оцінювати відзив відповідача, оскільки відповідачем навмисно проігноровано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 580/1107/23, яким визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 28.11.2022 № 71011500056244 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); визнано протиправним та скасовано рішення від 26.01.2023 № 2 Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про примусове повернення до країни походження громадянина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 30 червня 2023року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

В позовній заяві представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що кінцевою датою оскарження спірної постанови є 01.06.2023. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2023 у справі № 755/7149/23 було повернуто позовну заяву позивачу. Усунувши недоліки позовної заяви, 02.06.2023 позовну заяву було подано повторно та 07.06.2023 отримано ухвалу якою позовну заяву повернуто у зв`язку із недоліками в накладенні електронного цифрового підпису.

За даними матеріалів справи, 20.09.2021 між позивачем та Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини укладений договір про надання освітніх послуг № 273/21.

20.09.2021 згідно з наказом № 103 д/ф ОСОБА_2 зарахований студентом 1 курсу денної форми.

21.09.2021 № 1659/01 УДПУ імені ОСОБА_10 складене та направлене начальнику УДМС України в Черкаській області зобов`язання, у разі відрахування іноземного студента, повідомити про факт відрахування УДМС України в Черкаській області.

28.09.2021 Державною міграційною службою України видана посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 строком дії до10.04.2025за результатом розгляду заяви-анкети ОСОБА_1 від 21.09.2021 № 100142256.

22.10.2021, 11.11.2021, 26.11.2021, 26.01.2022 наказами УДПУ імені Павла Тичини № 1348 о/д, 1505 о/д, 1610 о/д, 78 о/д передбачене навчання у дистанційному режимі.

25.02.2022згідно з наказом № 257 о/д оголошено про канікули в умовах воєнного стану.

14.03.2022 позивач здійснив виїзд за межі України через КПП «РАВА-Руська» (пояснив, що у зв`язку із збройною агресією та введенням режиму воєного стану і невизначеністю) та 24.03.2022 повернувся на територію України через КПП «РАВА-Руська» для продовження навчання.

11.07.2022 згідно з наказом УДПУ імені Павла Тичини № 1474 д/ф студент ОСОБА_4 переведений на наступний курс.

28.11.2022 рішенням Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області № 71011500056244 ОСОБА_11 скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 в Україні.

17.01.2023 в м. Київ позивача зупинили працівники поліції та працівники міграційної служби і склали протокол ПР МКМ № 012474 про адміністративне правопорушення, де зазначено: «виявлено громадянина ОСОБА_5 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме проживання без документів на право проживання в Україні», за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1ст. 203 КУпАП.

26.01.2023 позивачем у Черкаському відділі Державної міграційної служби України отримано постанову ПН МЧК №001544 про накладення адміністративного стягнення, де зазначається: «громадянин ОСОБА_5 порушив правила перебування іноземців на території України, а саме - ухилився від виїзду за межі території України після закінчення законного терміну перебування на території Україниз 21.06.2022 по теперішній час, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 ., що є порушенням п. 2 Порядку, затвердженогопостановою КМУ № 150 від 15.02.2012, відповідальність за яке передбачено частиною 1статті 203 КУпАПтапостановлено попередження - адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 2040,00 грн».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 Положення про управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 № 28 (в редакції наказу ДМС від 07.05.2021 № 70) УДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України та іншими актами законодавства. Відповідно до п. 2 Положення про Черкаський відділ управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, затвердженого наказом УДМС України від 16.12.2021 № 73 відділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр Міністра, наказами, дорученнями Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, Положення про Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, цим Положенням та іншими актами законодавства.

Згідно із ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов`язки, що і громадяни України.

Відповідно до ст. 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Згідно із ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг-учням і студентам.

Згідно із ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Згідно з ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Користування правами та свободами, визнаними в Конвенції з прав людини і основоложних свобод (ратифікованої Законом Україн № 475/97-ВР від 17.07.1997) має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, визначає Закон України «Про правовий статусіноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773).

Згідно із ст.1 Закону № 3773: п.18) посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні; п.20) приймаюча сторона - зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв`язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на інших законних підставах, та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства. Відповідно до ч.13 ст.4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.5-1 Закону № 3773 строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному ч. 13 ст. 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (далі - Порядок № 322). Згідно з пунктом 4 Порядку № 322 іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.

Відповідно до ст. 18 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

Згідно з протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої Держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

В обгрунтування підстав звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ПН МЧК № 001544 Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 26.01.2023 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, позивач посилається на законність його перебування на території України як до так і після винесення оскаржуваного рішення Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, що також встановлено в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 580/1107/23.

Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 580/1107/23 визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 28.11.2022 № 71011500056244 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); визнано протиправним та скасовано рішення від 26.01.2023 № 2 Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про примусове повернення до країни походження громадянина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду встановлено, що ОСОБА_2 посвідку на тимчасове проживання отримував у зв`язку з прибуттям на територію України з метою навчання у вищому навчальному закладі Черкаської області.

Під час розгляду подання від 18.11.2022 Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області як агент держави у порушення принципів діяльності та належного врядування не з`ясували інформацію у приймаючої сторони про успішність студента та стан виконання зобов`язань за договором у причинному зв`язку з допущеними порушеннями КУпАП у період дії режиму воєнного стану та фіксацієюу протоколі від 23.01.2023ПН МЧК №001544 інформації:з 21.06.2022 по теперішній час, проживаючиза адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оцінки впливу притягнення до адміністративної відповідальності позивача органами Національної поліції України (згідноКУпАП), сплачених позивачем штрафів для висновку про те, що саме такимдіями іноземець порушив вимоги п. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Суд дійшов висновку про протиправність і немотивованість рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 28.11.2022 № 71011500056244 про скасування посвідки на тимчасове проживання як таке, що допускає неспівмірне з наслідками для особи - іноземця, який отримував освітні послуги і визнав таким, що належить скасуванню.

Згідно вимог ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписівстатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Під час розгляду справи до суду на виконання вимог ч.2 ст.77КАС України відповідачем не надано належних доказів, що підтверджували обставини, які покладені в основу оскаржуваного рішення, не доведено його правомірність та обґрунтованість у зв"язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та наведені причини пропуску цього строку.

Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зіст. 289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч. 1ст. 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 (справа п/800/9/16) зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

З огляду на вищезазначене, виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності, поведінки сторін, значимості справи для позивача та наявності порушень його прав, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку для звернення до суду із адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - поважними, і поновити такий пропущений процесуальний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що за подання вказаної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір, тому суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 536,80 гривень.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого штрафу в розмірі 2040 грн., суд виходить з положень частини 1 статті 296 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою.

Зважаючи на викладене та з урахуванням положень частини 3статті 286 КАС Українивимога про стягненя з відповідача суми штрафу, сплаченого за оскаржуваною постановою, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 77, 159-163, 243, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_8 строк для оскарження постанови серії ПН МЧК № 001544 від 26.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 203 КУпАП.

Позов ОСОБА_1 до Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ПН МЧК № 001544 Черкаського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 26.01.2023 про накладення адміністративного стягнення на громадянина Туркменістана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: С.Є. Токова