УХВАЛА
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №600/2089/24-а
адміністративне провадження № К/990/36280/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №600/2089/24-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» про забезпечення позову. Зупинено дію розпорядження Державної податкової служби України від 10.05.2024 №9-р «Про виключення з реєстру» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору. Заборонено Державній податковій службі України виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини Товариство з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 10.05.2024 №9-р «Про виключення з реєстру» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №600/2089/24-а.
Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надати до суду оригіналу платіжного документа, належного викладення передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
В межах встановленого строку скаржником надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, надано платіжну інструкцію від 20.08.2024 №2312, якою сплачено судовий збір за подання касаційної скарги, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження контролюючим органом, з посиланням на пункт з частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та одночасно вчинено посилання на практику Верховного Суду у справах, де предметом забезпечення є розпорядження контролюючого органу. Податковим органом вказано, що суд перебравши на себе передбачені законом повноваження податкового органу та забезпечивши позов шляхом зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 10.05.2024 року № 9-р «Про виключення з реєстру» та заборони ДПС виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини ТОВ «Лужанський спиртовий завод» на підставі розпорядження ДПС від 10.05.2024 №9-р «Про виключення з реєстру» до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі, вийшов за межі повноважень.
Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом не враховано приписи статті 330 КАС України, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не обґрунтовують, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, в чому помилковість врахування вищенаведеної практики Верховного Суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження скаржником вказано, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, на території України введено правовий режим воєнного стану, зауважено про право особи на касаційне оскарження судового рішення.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 22.08.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №600/2089/24-а.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №600/2089/24-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122743716 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні