Рішення

від 31.10.2024 по справі 380/11698/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 рокусправа № 380/11698/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЛА ПОРТ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЛА ПОРТ код ЄДРПОУ 43896612, місцезнаходження: 80342, Львівська обл., Жовківський район, с. Туринка, вул. Руда, 54 до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 20297/13-01-07-10 від 07.05.2024 .

Позов обґрунтований тим, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства за зовнішньоекономічними експортними контрактами та склав акт від 16.04.2024. Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції". Зазначає, що згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням пеня до позивача застосована (нарахована) за період з 08.11.2023 по 06.12.2023. Позивач вважає, що відповідач неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки ТОВ «Делла Порт» отримав висновки Міністерства економіки України (висновок від 28.12.2023 року №4432-09/4075-07 відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 07.12.2023 до 15.03.2024 року, висновок від 13.03.2024 №4432-09/754-07 відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 15.03.2024 до 31.05.2024 року), які відстрочують виконання обов`язків за зовнішньоекономічними експортними контрактами, а тому мають зворотну силу в часі та звільняють позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

11.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що перевіркою встановлено порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ за імпортним зовнішньоекономічним контрактом від 05.05.2023 № 2023_20_9, укладеному з "TERMOLEGNO" SRL (Італія), дата здійснення авансового платежу 12.05.2023. На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняв податкове повідомлення-рішення № 20297/13-01-07-10 від 07.05.2024, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 302401,11 грн. При цьому у матеріалах справи відсутній та не доданий позивачем до перевірки висновок Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України з 08.11.2023 по 06.12.2023. Кожен висновок має як дату початку його дії, так і кінцеву дату дії. Так, в кожному висновку визначено суму та строк, на який продовжено строк розрахунку за зовнішньоекономічною операцією. А тому за період, який не вказаний у висновку Міністерства економіки України або за період, коли дія висновку закінчилась - нараховується пеня відповідно до законодавства.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 10.06.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 30.10.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

05.05.2023 між «TERMOLEGNO» S.R.L (юридична особа, утворена за законодавством Італії) як Продавцем, та Позивачем як Покупцем, укладено Контракт № 2023_20_9.

Відповідно до пункту 1.1. згаданого Контракту метою і предметом Договору є придбання Покупцем сушильної камери та пропарювальної камери TERMOLEGNO (далі - Товар) у Продавця.

Згідно з положеннями Контракту та Додатку №1 загальна вартість Товару становить 225 800,00 Євро.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. Контракту Покупець здійснює перший платіж у розмірі 40%, що становить 90320,00євро, 60% платежу сплачується Покупцем перед відвантаженням Товару.

В подальшому між Сторонами Контракту укладено Додаткову угоду №1 від 10.07.2023 №1 до Контракту, якою змінено технічні характеристики Товару і внаслідок цього змінено і вартість Товару.

Додатковою Угодою №2 від 16.10.2023 Сторони продовжили строк поставки обладнання в Україну до 15.04.2024.

На виконання умов зовнішньоекономічного Контракту ТОВ «Делла Порт» здійснено переказ коштів на валютний рахунок нерезидента «TERMOLEGNO» S.R.L в сумі 90320,00євро згідно з платіжною інструкцією від 12.05.2023.

ТОВ «Делла Порт» отримано висновки Міністерства економіки України (висновок від 28.12.2023 року №4432-09/4075-07, відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 07.12.2023 до 15.03.2024, висновок від 13.03.2024 №4432-09/754-07, відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 15.03.2024 до 31.05.2024).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 03.04.2024 №1695-ПП «Про проведення документальної позапланової перевірки» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Делла Порт» (надалі в тексті - Позивач) з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 05.05.2023 № 2023_20_9 відповідно до отриманої інформації ГУ ДПС у Львівській області про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, наданої уповноваженим банком ПAT КБ «Приватбанк» (МФО 305299) станом на 01.12.2023.

За результатами проведеної перевірки посадові особи Головного управління ДПС у Львівській області склали акт від 16.04.2024 № 16795/13-01-07-10/43896612 (далі - Акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII в частині відсутності поставки товару по імпорту за Контрактом від 05.05.2023 № 2023_20_9, укладеному з компанією «TERMOLEGNO» S.R.L (ITALY), на суму 90320,00 Євро за період з 08.11.2023 по 06.12.2023 (кількість днів прострочення - 29 дні).

07.05.2024 на підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 20297/13-01-07-10 (далі - оскаржене податкове повідомлення-рішення), яким до позивача застосовано санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 302401,11 грн.

Вважаючи податкове повідомлення рішення № 20297/13-01-07-10 від 07.05.2024 протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Згаданим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 ПК України, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 згаданого Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 зазначеного пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої, дев`ятої, десятої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно з пунктом 2 чаcтини першої статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону №2473-VIII, Правління Національного банку України постановою №5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення №5).

Пунктом 1 Положення №5 передбачено, що таке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II Положення № 5, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II згаданого Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II згаданого Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Із змісту позовних вимог та характеру спірних відносин вбачається, що суд має з`ясувати правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення № 20297/13-01-07-10 від 07.05.2024 у зв`язку з подовженнями граничних строків розрахунків на підставі висновків Міністерства економіки України від 28.12.2023 № 4432-09/4075-07 та від 13.03.2024 № 4432-09/754-07.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує фактів, викладених в Акті перевірки в частині прострочення граничних строків розрахунків за контрактом.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком затверджений постановою Кабінету Міністрів України 13 лютого 2019 № 104.

Відповідно до пункту другого зазначеного порядку висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Під час проведення перевірки позивач для підтвердження наявності підстав застосування абзацу першого частини четвертої та абзацу першого частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII надав контролюючому органу:

1) Висновок Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України від 28.12.2023 №4432-09/4075-07, за змістом якого на суму 90320,00Євро продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією з 07.12.2023 до 15.03.2024;

2) Висновок Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України від 13.03.2024 №4432-09/754-07, за змістом якого на суму 90320,00Євро продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією з 15.03.2024 до 31.05.2024.

При цьому, як стверджує відповідач, висновок Міністерства економіки України на продовження строків розрахунків за вказаним договором на суму 90320,00 євро за період з 08.11.2023 по 06.12.2023 відсутній.

Отже, для належного розгляду справи по суті суд повинен встановити наявність підстав для подовження/зупинення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією позивача з «TERMOLEGNO» S.R.L за період з 08.11.2023 по 06.12.2023, що не охоплений висновками Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків.

Для з`ясування наведених обставин, а відтак і правильного вирішення спору, суд в межах наданих повноважень процесуальним законом, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що висновок Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, вчинене у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені, а тому доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через відсутність такого висновку за спірний період є безпідставними.

Суд відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме: від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі № 810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі № 804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі № 801/9330/13-а, від 16 травня 2024року у справі №380/17885/22.

Так у постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 813/6485/14 Верховний Суд зазначав і про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені. Відповідальність за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності настає лише за встановлене порушення строку після закінчення дії рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про продовження строків розрахунків.

У постанові від 16.05.2024 у справі № 380/17885/22 Верховний Суд вказав, що суди в межах наданих повноважень процесуальним законом досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, дійшли правильного висновку, що висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені, а тому доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через відсутність такого висновку за спірний період є безпідставними.

Як вже зазначав суд для підтвердження належним чином продовження граничних строків розрахунків позивач отримав від Міністерства економіки України висновки, а саме висновок від 28.12.2023 №4432-09/4075-07, відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 07.12.2023 до 15.03.2024, висновок від 13.03.2024 №4432-09/754-07, відповідно до якого продовжено строки розрахунків з 15.03.2024 до 31.05.2024.

Період продовження граничних строків розрахунків:

- з 07.12.2023 до 15.03.2024;

- 15.03.2024 до 31.05.2024.

У зв`язку з цим, аргументи відповідача про відсутність у матеріалах справи та не доданий позивачем до перевірки Висновок Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком з 08.11.2023 по 06.12.2023 є безпідставними.

Суд також відхиляє аргументи відповідача про ненадання до перевірки висновку про продовження термінів розрахунку за контрактом та відсутність довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) про виникнення форс-мажорних обставин та звернення до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, оскільки з аналізу змісту норм частин четвертої, шостої і сьомої статті 13 Закону №2473-VIII слідує, що застосування указаних норм здійснюється незалежно одна від одної. Більше того, їх одночасне застосування суперечитиме змісту інституту форс-мажору, який передбачає, що настання чи виникнення обставин непереборної сили звільняє сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань. Натомість, позовно-претензійна робота має на меті саме спонукання винуватої сторони до виконання зобов`язання або ж отримання справедливої сатисфакції за невиконання або неналежне виконання останнього. У свою чергу, надання висновку Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів як не звільняє особу від відповідальності, так і не покладає таку відповідальність на неї; відповідний висновок надає можливість за відповідних обставин виконати розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів в інші, більш граничні строки.

Вказаний висновок суду відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №520/6236/23.

З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність оскарженого рішення відповідача, у зв`язку з чим таке необхідно скасувати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4575,00 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд

у х в а л и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЛА ПОРТ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 20297/13-01-07-10 від 07.05.2024 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ ВП 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЛА ПОРТ код ЄДРПОУ 43896612, місцезнаходження: 80342, Львівська обл., Жовківський район, с. Туринка, вул.Руда, 54 судовий збір у розмірі 4575 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович