Рішення

від 31.10.2024 по справі 380/1256/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 рокусправа № 380/1256/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОРЕ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОРЕ» (80461, Львівська область, смт. Запитів, вул. Залізнична, будинок 19А, ЄДРПОУ 36738431; далі - Позивач) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів,79000; код ЄДРПОУ 43971343; далі - Відповідач) в якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2023/100683/2 від 01 листопада 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002828 від 01 листопада 2023 року прийняту Львівською митницею.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант позивача з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA2092301011668U5, митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 23UA209230116682U5 від 01.11.2023р., було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено наступне:- частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

-відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТзОВ "Алькоре" від TSC SP. ОСОБА_1 встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 24% від вартості зазначеної у фактурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23иА2092300345301І2від 10.04.23). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки відсутні;

-статистична вартість товару у митній декларації країни відправлення від 20.10.2023 23PL331020E1078581 становить 33559 Євро (по курсу який наведено у рахунку фактурі) проте фактурна вартість товару (умови поставки DAP Запитів), згідно рахунку - фактури від 20.10.2023 NDEX/P/23/1 0/0001 становить 33266,59 Євро. У митній декларації країни відправлення вказано документ про транспортні витрати. Даний документ декларантом не надано митному органу для проведення аналізу правильності визначення митної вартості товару;

-статистична вартість товару у митній декларації країни відправлення від 20.10.2023 N°23PL331020E1078605 становить 32651,3 Євро (по курсу який наведено у рахунку фактурі) проте фактурна вартість товару (умови поставки DAP Запитів), згідно рахунку - фактури від 20.10.2023 NDEX/P/23/10/0002 становить 32397,75 Євро. У митній декларації країни відправлення вказано документ про транспортні витрати. Даний документ декларантом не надано митному органу для проведення аналізу правильності визначення митної вартості товару;

-згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2022 N911/08 встановлено, що Покупець надсилає Продавцю замовлення на товар, проте даний документ декларантом не надано митному органу.

При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару; крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100683/2 від 01.11.2023 та похідна від нього картка відмови №UA209230/2023/002828 є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

11 серпня 2022 року між ТОВ «Алькоре» та ТОВ «TSC» був укладений контракт №11/08 (надалі-Контракт) згідно з яким ТОВ «TSC» зобов`язується передати у власність ТОВ «АЛЬКОРЕ» картон.

Відповідно до п.2.1-2.3 Контракту загальна сума контракту складає 1 500 000 Євро. Ціни за одиницю товару та вартість кожної окремої поставки Товару визначається в специфікації. Ціна одиниці товару може бути змінена в залежності від зміни цін на аналогічні товари на ринку.

Відповідно до п.3.1 Контракту поставка кожної окремої партії товару здійснюється на умовах та в порядку, визначених у специфікаціях.

20 жовтня 2023 року між сторонами Контракту було підписано Специфікацію №10 та Специфікацію №11 від 20.10.2023 року до Контракту №11/08 від 11.08.2022 року.

Відповідно до п.1,2,3 специфікації №10 від 20.10.2023 року загальна сума становить 33266,59 євро. Умови оплати-6 днів з дати виставлення фактури, умови поставки DAPсмт. Запитів, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, Україна.6 днів з дати виставлення фактури.

Відповідно до п.1,2,3 специфікації №11 від 20.10.2023 року загальна сума становить 32397,75 євро. Умови оплати-6 днів з дати виставлення фактури, умови поставки DAP смт. Запитів, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, Україна.6 днів з дати виставлення фактури.

Цього ж дня ТОВ «TSC» виставило ТОВ «АЛЬКОРЕ» рахунки-фактури DEX2/P/23/10/0001 на загальну суму 33266,59 євро та DEX2/P/23/10/0002 на загальну суму 32397,75 євро .

23 жовтня 2023 року ТОВ «Алькоре» здійснило оплату товару на суму 65664,34 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №29.

01 листопада 2023 року з метою митного оформлення товару, позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA2092301011668U5.

У митній декларації №23UA2092301011668U5 позивач декларує у Графі 31: картон некрейдований з макулатури для виготовлення гільз та для допоміжних пакувальних цілей,багатошаровий, в рулонах-шириною 120мм: - вид обробки-машинне каландрування;-вміст волокон,отриманих механічним способом-100%; - не гофрований, - не перфорований, - без малюнку.

До митної декларації позивач також додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару.

01 листопада 2023 року за наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

01 листопада 2023 року позивач надав Львівській митниці ряд докуменітв, а саме: експортні декларації країни відправлення; платіжні документи, що підтверджують оплату товару; калькуляцію виробу, висновок Торгово-промислової палати 19-09/1202.

Цього ж дня інспектор митного органу надіслав повідомлення декларанту з ідентифікатором 7520f237-d6f0-47ae-9237-014cd7033e94 від 01 листопада 2023 року о 17:04:08 год наступного змісту: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ)/ Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація 23UA209230045029U9 від 01.05.23 де митна вартість становила 0,75 дол.

За результатами розгляду митної декларації 23UA20923010116682U5 від 01.11.2023 та доданих документів Львівська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2023 року № UA209000/2023/100683/2, а також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA209230/2023/002828 від 01.11.2023 року.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2023 року № UA209000/2023/100683/2 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості митний орган зазначив, зокрема про таке:

«Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТОВ «Алькоре» від TSC SP.Z O.O. встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 24% від вартості, зазначеної у фактурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23UA209230034530U2 від 10.04.2023). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки відсутні; статистична вартість у митній декларації країни відправлення від 20.10.2023 № 23 PL331020E1078581 становить 33559 Євро (по курсу який наведено у рахунку фактурі) проте фактурна вартість товару (умови поставки DAP Запитів), згідно рахунку фактури від 20.10.2023 № DEX/P/23/10/0001 становить 33266, 56 Євро. У гр. 44 митної декларації вказано документ про транспортні витрати. Даний документ декларантом не надано митному органу для проведення аналізу правильності визначення митної вартості; - згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2022 року №11/08 встановлено, що Покупець надсилає Продавцю замовлення на товар, проте даний документ декларантом не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товар/ів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом додатково надано rалькуляцію собівартості Покупця.

Разом з тим документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ)/ Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація 23UA209230045029U9 від 01.05.2023 де митна вартість становила 0,75 дол. США за кг».

01.11.2023 за результатом опрацювання документів позивача, наданих для митного оформлення товару разом з Митною декларацією №23UA209230116682U5, інспектор митного органу прийняв картку відмови №UA209230/2023/002828.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, уважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, як вже зазначалося вище та слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/002828, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації від 01.11.2023 №23UA209230116682U5 позивачем надано: рахунок-фактуру (інвойс) №DEX2/P/23/10/0001 від 20.10.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №DEX2/P/23/10/0002 від 20.10.2023; накладна цім 40936 від 20.10.2023 року, накладна цім 40937 від 20.10.2023; декларацію про походження товару № DEX2/P/23/10/0002 від 20.10.2023;

платіжний документ,що підтверджує вартість товару 29 від 23.10.2023, прейскурант (прайс- лист) виробника товару 19-09/1202 від 27.10.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10 від 20.10.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 11 від 20.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №11/08 від 11.08.2022; інші некласифіковані документи (лист підприємства) від 04.08.2023, копію митної декларації країни відправлення № 23PL331020E1078581 від 20.10.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23PL331020E1078605 від 20.10.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209230102720U0 від 27.09.2023.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено з оскаржуваного рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Як вказано у пункті 2 ч.4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

З наведеного слідує, що правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність перелічених у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Відповідач витребував, визначені у ст.53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Так, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТзОВ «Алькоре» від TSC SP.Z O.O. встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 24% від вартості зазначеної у фактурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23UA209230034530U2 від 10.04.2023). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до п.2.3 Контракту ціна одиниці товару може бути змінена в залежності від зміни цін на аналогічні товари на ринку. Відповідачем не долучається детальний аналіз ринкових цін по конкретному товару на ринку від різних виробників, або висновок експерта, який б підтвердив цю обставину. На підтвердження того, що існує тенденція до зниження цін на конкретний товар відповідачу надано висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №25/117 від 31.07.2023, який вказав, що за наявними даними EUROSTAT проведений аналіз динаміки середньостатистичних цін при експорті з Польщі макулатурного картону в Україну, який показує низхідний тренд.

Також експертним висновком №19-09/1040 від 27.09.2023, що виданий Львівською торгово-промисловою палатою проведено розрахунок з цін зовнішнього ринку та значення вартості на кордоні України у якому зазначено, ймовірне значення вартості товару, що постачається згідно з договором 11/08 від 11.08.2023 без сплати обов`язкових митних платежів та ПДВ станом на дату складання висновку і становить від 0,451 євро без ПДВ за 1 кг продукції. Тому позивачем було доведено ту обставину, що відбулися зміни ринкових, конкурентних умов на ринку макулатури.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не було надано «Декларації про транспортні витрати», про яку зазначено у графі 44 та зазначення у експортній декларації країни відправлення загальної вартості товару у злотих, яка DEX2/P/23/10/0001 від 20.10.2023 року на загальну суму 33266,59 євро та рахункомфактурою DEX2/P/23/10/0002 на загальну суму 32397,75 євро, не може розцінюватися як наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів.

Експортні декларації 23PL331020E1078581 від 20.10.2023 року та 23PL331020E1078605 від 20.10.2023 року в митний орган на території Республіки Польща подавалися продавцем товару і за правильність їх заповнення відповідав продавець товару, а не позивач.

У них зазначено вартість товару у польській національній валюті-злотих і продавець товару визначав еквівалент злотих до євро за товар під час заповнення експортних митних декларацій, а не позивач.

Позивачем було сплачено 23.10.2023 року вартість товару у розмірі 65 664,34 євро, що підтверджується квитанцією про оплату №29 від 23.10.2023 року.

Числові розбіжності між експортними накладними та сплаченими рахунками фактури, про які зазначає Відповідач, могли виникнути через курсову різницю валюти злотого до євро.

Відповідач поділив цифрове значення, яке зазначено у експортних деклараціях на курс, який зазначений в рахунках-фактурах і не досліджував походження цифрових значень у експортних деклараціях, як і не просив позивача надати додаткові документи з цього питання.

Відповідач не врахував, що рахунки-фактури були долучені до експортних декларацій і виставлені в валюті євро. У них зазначено офіційний курс злотого до євро 4,4529 станом на 19.10.2023, а експортні декларації подавалися 20.10.2023 року і який еквівалент злотого до євро польською митницею або продавцем товару був застосований у експортних деклараціях не зазначено.

Враховуючи те, що позивач не є продавцем товару, обов`язку подавати експортної декларації не мав, сплатив за поставлений товар грошові кошти у повному обсязі тому Львівською митницею були безпідставно встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до п.3 специфікації №9 від 25.09.2023 року Умови поставки DAP-смт. Запитів, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, Україна. Умови постачання DAP Incoterms 2020 (Delivered At Point) означають «поставка у пункт призначення». Цей термін означає, що продавець виконує свої зобов`язання за зовнішньоторговельним контрактом, коли передає у розпорядження покупця продукцію, що має бути вивантажена у призначеному пункті. Також вона має бути випущена митницею в рамках процедури експорту (сплачуються й необхідні мита та збори, якщо це необхідно).

Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом

або комбінацією цих видів транспорту.

Ненадання відповідачу «Декларації про транспортні витрати» про яку зазначає відповідач у оскаржуваному рішенні жодним чином не вплинуло б на митну вартість товару, оскільки за умовами поставки DAP транспортні витрати несе продавець, а не покупець тому позивач не ніс жодних транспортних витрат згідно з умовами поставки.

Безпідтавним є посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання позивачем «замовлення на товар», оскільки даний документ митним органом не витребувався у повідомленні від 01.11.2023 року.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з інвойсом та експортною декларацією країни відправлення.

Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, підтверджує те, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядні методи, зокрема 2а.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних доходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2023/100683/2 від 01.11.2023 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002828 від 01.11.2023, то позовна вимога про її скасування також підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,81 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 4844,81 грн., сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.11.2023 року № UA209000/2023/100683/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2023 № UA209230/2023/002828, складену Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів,79000; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОРЕ» (80461, Львівська область, смт. Запитів, вул. Залізнична, будинок 19А, ЄДРПОУ 36738431) 4844,81 грн., сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна