Рішення

від 15.10.2024 по справі 380/10913/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 рокусправа № 380/10913/24Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Волявська В.С.,

за участю:

представника позивача Табака Г.В.,

представника відповідача Качмарик Г.В.,

представника третьої особи Величко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» (місцезнаходження: вул. Кульпарківська, 59, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ: 37741113) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Хмельницькій області (місцезнаходження: вул.Пилипчука, 17, м. Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ 44070171), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26.01.2024 №3304/13-01-07-09 про нарахування штрафної санкції у розмірі 520956,40 грн (п`ятсот двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 40 копійок);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5744/13-01-07-09 про нарахування штрафної санкції у розмірі 585675,66 грн (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 66 копійок);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5754/13-01-07-09 про нарахування штрафної санкції у розмірі 306165,52 грн (триста шість тисяч сто шістдесят п`ять гривень 52 копійок).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем призначено фактичні перевірки ТОВ «Мобіжук» без зазначення безпосередніх підстав для їх проведення (наявність інформації про порушення платником податків законодавства), а тому такі перевірки є незаконними. Крім того, звертає увагу на те, що проведені перевірки містять ознаки камеральної та документальної перевірки, оскільки проведені за період, що передував періоду проведення фактичних перевірок та факт «невидачі розрахункового документу» встановлений на підставі даних з СОД РРО.

Щодо кваліфікації дій позивача як порушення п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач зазначає, що дані, на які посилається відповідач, які внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не можуть бути належним доказом податкового правопорушення і сама по собі наявність цієї інформації не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. Водночас, розрахункові документи, за винятком отриманих в результаті проведення контрольних розрахункових операцій, не досліджувалися, висновки актів перевірки базуються на припущеннях, а доводи податкового органу щодо вчинених порушень не підкріплені жодними доказами. Особами, які проводили перевірку в вищезазначених магазинах, не досліджувалися фіскальні чеки. Перевірками досліджено лише видані фіскальні чеки за 30.11.2023, отримані представниками контролюючого органу в результаті проведення контрольних розрахункових операцій. Доказів фіксації інших випадків не видачі розрахункових документів встановленої форми перевіркою не надано.

Крім того, позивач вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки. Вважає, що відповідний обов`язок позивачем був виконаний. Контролюючий орган зазначає загальний обсяг розрахунків проведених із порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів. Однак, Акт перевірки не містить відомостей у який спосіб у ході фактичної перевірки за місцем її проведення встановлені такі порушення, та за який період.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2024 залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (місцезнаходження: вул.Пилипчука, 17, м. Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ 44070171).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.06.2024 вказує, що у листі Державної податкової служби України від 24.11.2023 №29736/7/99-00-07-04-02-07 чітко зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, саме це і є безпосередньою підставою для проведення перевірки. Звертає увагу відповідач і на те, що перевіряючих було допущено до перевірок. Крім того, відповідач вважає, що ним правомірно досліджувалися розрахункові та інші документи за минулі періоди, оскільки інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Відсутність хоча б одного обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари, виданому суб`єктом господарювання, позбавляє його статусу розрахункового, а відтак і його видача покупцеві не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, проведеними фактичними перевірками встановлено, що у фіскальних чеках, які видавалися позивачем при здійсненні розрахункових операцій, був саме відсутній (а не з недоліком як зазначає позивач) такий обов`язковий реквізит, як індивідуальний податковий номер платника ПДВ (перед номером друкуються великі літери «ПН»).

З огляду на вищевказане, просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив від 17.06.2024, додаткових поясненнях від 10.07.2024 та від 13.09.2024 сторонами більш детально розкрито наведені вище аргументи.

13.08.2024 від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, у яких вказує, що посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області на виконання наказів від 28.11.2023 №3299-П, №3303-П, №3300-П «Про проведення фактичної перевірки», на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України проведено фактичні перевірки ТОВ «Мобіжук» (код 37741113) за місцями здійснення господарської діяльності, а саме: - магазину, що за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 10; - магазину, що за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 9/1; - магазину, що за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Курчатова, б/н, (біля будинку №1А).

За результатами перевірок складено акти фактичних перевірок від 08.12.2023 №13898/22-01-07-05/37741113, №13918/22-01-07-05/37741113 та №13900/22-01-07- 05/37741113 відповідно.

Матеріали перевірок надіслано до контролюючого органу за основним місцем обліку ТОВ «Мобіжук» ГУ ДПС у Львівській області, яким на підставі вказаних актів були винесені спірні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для проведення фактичних перевірок ТОВ «Мобіжук» став лист ДПС України від 24.11.2023 № 29736/7/99-00-07-04-02-07, в якому йшлося про можливе порушення платником податків вимог законодавства в частині здійснення готівкових розрахункових операцій при продажу товарів (послуг) без застосування РРО; порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів у місці продажу; законодавства про працю. При цьому, не зазначення в наказах фактичних підстав для проведення перевірок не свідчить про їх відсутність. А суд під час розгляду справи не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність фактичних підстав.

Під час проведення фактичної перевірки магазину ТОВ «Мобіжук», що за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 10 (Акт №13898/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) при здійсненні контрольної розрахункової операції з придбання мишки 2Е MF150 Blасk за ціною 99,0 грн, встановлено, що документ, виданий на факт продажу 30.11.2023 о 11 год. 12. хв. продавцем ОСОБА_1 у магазині «Мобіжук», Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. князя Костянтина Острозького, 10, не відповідає встановленій формі та змісту розрахункового документа (фіскального касового чека), що зазначено у п. 2.2.6 акту перевірки, сума даного документа включена до додатку 2. В ході проведення контрольно-перевірочної роботи здійснено аналіз інформації «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України» та встановлено, що документи ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105410 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 створені без наявності у них індивідуального податкового номера платника ПДВ. Реєстр даних документів наведено у додатку 2 до першого примірника акту фактичної перевірки, загальна сума яких склала 347337, 60 грн (перший документ №TlcQQoZuTxo від 01.10.2023 на суму 100,00 грн., сума решти документів 347234,60 грн.). Отже, документи, створені платником ПДВ - ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105410 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 на загальну суму 347337, 60 грн не приймаються як розрахункові у розумінні вимог Положення №13 та, як наслідок, обов`язок надавати особі, яка отримала товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, в розумінні Закону №265, ТОВ «Мобіжук» не виконано.

Під час проведення фактичної перевірки магазину ТОВ «Мобіжук», що за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 9/1 (Акт №13918/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) при здійсненні контрольної розрахункової операції з придбання навушників «Panasonik» за ціною 1499,00 грн, універсальної мобільної батареї за ціною 3999,00 грн, всього на суму 5498,00 грн, встановлено, що розрахунковий документ фіскальний номер 000Т.70W3CY, виданий на факт продажу 30.11.2023 о 11 год. 45 хв. продавцем ОСОБА_2 не відповідає встановленій формі та змісту розрахункового документа (фіскального касового чека), що зазначено у п. 2.2.6 акту перевірки, сума даного документа включена до додатку 2. В ході проведення перевірки, здійснено аналіз інформації «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України» та встановлено, що документи ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105423 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 створені без наявності у них індивідуального податкового номера платника ПДВ. Реєстр даних документів наведено у додатку 2 до першого примірника акту фактичної перевірки, загальна сума яких склала 585 675, 66 грн. (перший документ № qy_Coikrsug від 01.10.2023 на суму 75,00 грн., сума решти документів 585 600, 66 грн.). Отже, документи, створені платником ПДВ - ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105423 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 на загальну суму 390 400,44 грн не приймаються як розрахункові у розумінні вимог Положення №13 та, як наслідок, обов`язок надавати особі, яка отримала товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, в розумінні Закону №265, ТОВ «Мобіжук» не виконано.

За результатами перевірки магазину ТОВ «Мобіжук», що за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Курчатова, б/н, (біля будинку №1А) (Акт №13900/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) встановлено, що документи ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105424 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 створені без наявності у них індивідуального податкового номера платника ПДВ. Реєстр даних документів наведено у додатку 2 до першого примірника акту фактичної перевірки, загальна сума яких склала 204 167,01 грн. (перший документ №TDVEYimLtPo від 01.10.2023 на суму 170,00 грн., сума решти документів 203 997, 01 грн.). Отже, документи, створені платником ПДВ - ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105424 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 на загальну суму 204 167,01 грн. не приймаються як розрахункові у розумінні вимог Положення №13 та, як наслідок, обов`язок надавати особі, яка отримала товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, в розумінні Закону №265 - не виконано.

Повідомляє, що з огляду на абз. 2 п. 7 ст. 3 Закону №265, норми ПК України та Порядку №477 інформація з розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що формуються реєстраторами розрахункових операцій передаються в електронному вигляді на сервери ДПС і відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, зокрема і СОД РРО. Саме тому дані СОД РРО містять достовірну інформацію про зміст виданих розрахункових документів та є належним і допустимим доказом у судовому оскарженні.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 19.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» зареєстроване як суб`єкт господарювання 23.05.2011, основний вид діяльності 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області на виконання наказів від 28.11.2023 №3299-П, №3303-П, №3300-П «Про проведення фактичної перевірки», на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України проведено фактичні перевірки ТОВ «Мобіжук» (код 37741113) за місцями здійснення господарської діяльності, а саме:

- магазину, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 10;

- магазину, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 9/1;

- магазину, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, б/н, (біля будинку №1А).

За результатами перевірок складено акти фактичних перевірок від 08.12.2023 №13898/22-01-07-05/37741113, №13918/22-01-07-05/37741113 та №13900/22-01-07- 05/37741113 відповідно.

Під час проведення фактичної перевірки магазину ТОВ «Мобіжук», що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 10 (Акт №13898/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) при здійсненні контрольної розрахункової операції з придбання мишки 2Е MF150 Blаck за ціною 99,0 грн, контролюючим органом встановлено, що документ, виданий на факт продажу 30.11.2023 о 11 год. 12. хв. продавцем ОСОБА_1 у магазині «Мобіжук», Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. князя Костянтина Острозького, 10, не відповідає встановленій формі та змісту розрахункового документа (фіскального касового чека). В ході проведення контрольно-перевірочної роботи здійснено аналіз інформації «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України» та встановлено, що документи ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105410 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 створені без наявності у них індивідуального податкового номера платника ПДВ. Реєстр даних документів наведено у додатку 2 до першого примірника акту фактичної перевірки, загальна сума яких склала 347337, 60 грн (перший документ №TlcQQoZuTxo від 01.10.2023 на суму 100,00 грн, сума решти документів 347234,60 грн). Отже, документи, створені платником ПДВ - ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105410 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 на загальну суму 347337, 60 грн не приймаються як розрахункові у розумінні вимог Положення №13 та, як наслідок, обов`язок надавати особі, яка отримала товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, в розумінні Закону №265, ТОВ «Мобіжук» не виконано.

Під час проведення фактичної перевірки магазину ТОВ «Мобіжук», що за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 9/1 (Акт №13918/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) при здійсненні контрольної розрахункової операції з придбання навушників «Panasonik» за ціною 1499,00 грн, універсальної мобільної батареї за ціною 3999,00 грн, всього на суму 5498,00 грн, контролюючим органом встановлено, що розрахунковий документ фіскальний номер 000Т.70W3CY, виданий на факт продажу 30.11.2023 о 11 год. 45 хв. продавцем ОСОБА_2 не відповідає встановленій формі та змісту розрахункового документа (фіскального касового чека). В ході проведення перевірки, здійснено аналіз інформації «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України» та встановлено, що документи ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105423 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 створені без наявності у них індивідуального податкового номера платника ПДВ. Реєстр даних документів наведено у додатку 2 до першого примірника акту фактичної перевірки, загальна сума яких склала 585 675,66 грн (перший документ № qy_Coikrsug від 01.10.2023 на суму 75,00 грн, сума решти документів 585 600, 66 грн). Отже, документи, створені платником ПДВ - ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105423 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 на загальну суму 390 400,44 грн не приймаються як розрахункові у розумінні вимог Положення №13 та, як наслідок, обов`язок надавати особі, яка отримала товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, в розумінні Закону №265, ТОВ «Мобіжук» не виконано.

За результатами перевірки магазину ТОВ «Мобіжук», що за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, б/н, (біля будинку №1А) (Акт №13900/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) контролюючим органом встановлено, що документи ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105424 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 створені без наявності у них індивідуального податкового номера платника ПДВ. Реєстр даних документів наведено у додатку 2 до першого примірника акту фактичної перевірки, загальна сума яких склала 204 167,01 грн (перший документ №TDVEYimLtPo від 01.10.2023 на суму 170,00 грн, сума решти документів 203 997,01 грн). Отже, документи, створені платником ПДВ - ТОВ «Мобіжук» ПРРО ФН 4000105424 за період з 01.10.2023 по 07.12.2023 на загальну суму 204 167,01 грн не приймаються як розрахункові у розумінні вимог Положення №13 та, як наслідок, обов`язок надавати особі, яка отримала товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, в розумінні Закону №265 - не виконано.

На підставі висновків акта перевірки №13898/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023 Головне управління ДПС у Львівській області встановило порушення позивачем п.2 ч.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР та прийняло податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №3304/13-01-07-09, яким, на підставі п.1 ст.17 цього ж Закону, до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 520956 грн 40 коп.

На підставі висновків акта перевірки №13918/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023 Головне управління ДПС у Львівській області встановило порушення позивачем п.2 ч.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР та прийняло податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 №5744/13-01-07-09, яким, на підставі п.1 ст.17 цього ж Закону, до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 585675 грн 66 коп.

На підставі висновків акта перевірки №13900/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023 Головне управління ДПС у Львівській області встановило порушення позивачем п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР та прийняло податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 №5754/13-01-07-09, яким, на підставі п.1 ст.17 цього ж Закону, до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 306165 грн 52 коп.

За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень рішеннями Державної податкової служби України від 19.04.2024 №11425/6/99-00-06-03-02-06, від 02.05.2024 №12829/6/99-00-06-03-02-06, від 02.05.2024 №12805/6/99-0006050106 такі було залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

Щодо процедурних порушень, на які звертає увагу позивач (неналежне оформлення наказів про призначення перевірок, розрахунків до спірних ППР; встановлення порушень не у спосіб визначений чинним законодавством).

Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зміст наказів на проведення перевірок та актів перевірок вказує на те, що відповідачем проведено фактичну перевірку.

Згідно з положеннями п.80.1. ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пункт 80.2 згаданої статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підп.80.2.2);

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підп.80.2.3);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підп.80.2.7).

Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Так, у відповідності до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

В силу положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд, застосовуючи пункту 81.1 статті 81 ПК України, у п.50 постанови від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 дійшов до таких висновків: «Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником».

Більше того, у пунктах 58 та 59 цієї ж постанови Верховний Суд дійшов до наступних висновків:

«Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

... Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним».

В матеріалах справи міститься лист Державної податкової служби України №29736/7/99-00-07-04-02-07 від 24.11.2023, в якому, на підставі аналізу інформації, зроблено висновок про можливі порушення позивачем, серед іншого, у сфері розрахунків через програмний реєстратор розрахункових операцій та з метою виконання функцій контролюючого органу, в тому числі, протидії порушенням в частині проведення розрахунків - необхідно, зокрема, проаналізувати копії розрахункових документів у СОД РРО на предмет наявності усіх обов`язкових реквізитів.

Враховуючи наведені обставини та правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, суд уважає, що наявність посилання у наказах від 28.11.2023 №3299-П, №3303-П, №3300-П «Про проведення фактичної перевірки» на підп.80.2.2, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, як на підставу проведення такої, фактичним підтвердженням чого є лист Державної податкової служби України №29736/7/99-00-07-04-02-07 від 24.11.2023, не може вказувати на протиправність таких наказів.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у інших постановах, щодо змісту наказів на проведення перевірок, оскільки такі правові висновки стосувалися інших перевірок та підстав для їх проведення.

Не може бути покладений в основу даного рішення також і аргумент позивача, щодо перевірки питань під час даної перевірки, які є предметом інших перевірок, з урахуванням такого.

Такий висновок позивача ґрунтується на сукупному аналізі підп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.80.1 та п.80.4 ст.80 ПК України.

У відповідності до положень абзацу першого підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Зміст даної норми, серед іншого, вказує на те, якими даними повинен керуватись контролюючий орган, та жодним чином не вказує на питання які можуть бути дослідженні під час проведення такої.

У своє чергу предмети камеральної перевірки визначаються в абзаці другому наведеної норми, серед яких відсутній такий, як дотримання положень Закону України №265/95-ВР.

Наведені норми у своїй сукупності не дозволяють суду прийти до висновку, що перевірка, предметом якої є дотримання положень Закону України №265/95-ВР, зокрема і в частині відповідності розрахункових документів у СОД РРО на наявності усіх обов`язкових реквізитів, може бути лише камеральною.

Крім того, аналіз положень п.80.1 та п.80.4 ст.80 ПК України не вказують на те, що під час проведення фактичної перевірки не можна використовувати дані СОД РРО.

Підсумовуючи викладене можна прийти до висновку, що позивач помилково ототожнив дані, на підставі яких проводяться перевірки, з предметом перевірок.

Також суд критично оцінює доводи позивача про те, що розрахунки штрафних санкцій підписано не уповноваженою особою, оскільки законодавством, на яке посилається позивач не встановлено окремих вимог щодо порядку складання та оформлення розрахунку штрафних санкцій, як додатка до ППР а саме, що такий розрахунок також повинен підписувати керівник контролюючого органу.

Щодо суті порушень, які стали підставою для застосування фінансових санкцій.

За змістом статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 цього ж Закону визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, продовжується у цьому пункті, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4).

Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що одним із обов`язкових реквізитів фіскального чеку індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, якщо суб`єкт господарювання зареєстрований як платник такого податку, а відсутність такого реквізиту має наслідком не прийняття такого чеку як розрахункового.

У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання,

застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 вказаного Закону.

Так, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.02.2024 №5754/13-01-07-09 Головне управління ДПС у Львівській області встановило порушення позивачем п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР.

Водночас, суд звертає увагу на те, що до початку перевірки 30.11.2023 в кожному з магазинів, в яких проводилася перевірка, представниками контролюючого органу було проведено контрольну розрахункову операцію щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО. Так, в п.2.2.11 кожного з Актів перевірки вказано який саме придбано товар та його загальну вартість, а також зазначено, що розрахункова операція проведена із застосування ПРРО, який зареєстрований у встановленому порядку(п.2.1.9) та забезпечено фіскальний режим роботи(п.2.2.13).

Отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки. Враховуючи наведене, відповідний обов`язок позивачем був виконаний, протилежного матеріали справи не містять, а висновки контролюючого органу про зворотнє не знаходять свого підтвердження.

Зміст пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР вказує також на те, що одним із правопорушень, за яке позивача притягнуто до відповідальності, є невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Об`єктивна сторона наведеного порушення передбачає окрім відсутності відповідного розрахункового документа (в тому числі такого що не містить обов`язкових реквізитів) також невидачу такого.

Опис порушення в актах фактичної перевірки, письмові пояснення відповідача та третьої особи, а також інші докази, які наявні в матеріалах справи, вказують на те, що ні під час проведення перевірки, ні після її проведення контролюючим органом не було встановлено такої важливої складової об`єктивної сторони складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, як видача чи невидача розрахункового документа встановленої форми.

При цьому, контролюючим органом без встановлення обставин видачі чи не видачі розрахункового документа встановленої форми, поширено інформацію отриману під час проведення контрольних розрахункових операцій за місцем реалізації товарів (надання послуг), на дані, що внесені у базу даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО).

Іншими словами, контролюючий орган при проведенні перевірок керувався даними системи СОД РРО щодо здійснення позивачем у періоді з 01.10.2023 по 07.12.2023 розрахункових операцій з реалізації товарів без зазначення індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, не досліджуючи при цьому реальних розрахункових документів (фіскальних чеків), які позивач видавав у спірний період покупцям.

Фактично, Головне управління ДПС у Хмельницькій області в кожній із трьох торгових точок позивача дослідило лише фіскальні чеки від 30.11.2023, отримані в результаті проведення контрольних закупок. При цьому, суд зазначає, що лише один фіскальний чек, отриманий в результаті проведеної контролюючим органом контрольної розрахункової операції, не може виступати доказом невидачі позивачем розрахункових документів (фіскальних чеків) належної форми на суму всіх реалізованих ТОВ «Мобіжук» товарів у періоді з 01.10.2023 по 07.12.2023.

Більше того, як слідує з акту перевірки №13900/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023, при здійсненні контрольних розрахункових операцій з придбання смартфону «Oscal c80 8/128gb» за ціною 4999,00 грн, універсальної мобільної батареї Xiomi Mi 3 20000 MAH за ціною 999,00 грн, всього на суму 5998,00 грн в магазині ТОВ «Мобіжук», що за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, б/н, (біля будинку №1А), контролюючим органом не встановлено порушень позивачем Закону №265/95-ВР, що слідує з пункту 2.2.7 вказаного акту.

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ «Функціонування СОД РРО» Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року №477 встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Відтак, ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області в актах перевірки, зокрема в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень, не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі підприємством у період з 01.10.2023 по 07.12.2023 розрахункових документів на продані товари, які не містить обов`язкових реквізитів, а саме, - індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Натомість, такі фіскальні чеки долучалися позивачем в ході судового розгляду та, дослідивши такі суд встановив, що в рядку 4 в них міститься індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед номером надруковані великі літери «ПН».

У якості додатку до акту перевірки відповідачем долучені копії фіскальних чеків із СОД РРО вибірково та без зазначення реквізитів фіскальних чеків, які б надали можливість їх ідентифікувати.

Відтак, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, податковим органом не надано доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки.

Аналогічні за змістом правові висновки щодо застосування п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР, викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі №520/4564/23.

Поряд з цим, відповідачем надано акти проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 30.11.2023 магазинів ТОВ «Мобіжук», що знаходяться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 10, а також за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Костянтина Острозького, 9/1 (Акт №13918/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023) та фіскальні чеки від 30.11.2023 на суму 99,00 грн і на суму 5498,00 грн відповідно у підтвердження неналежного виконання позивачем обов`язку, передбаченого п.2 ст.3 Закону України №265/95-ВР, та наявності у його діях складу правопорушення передбаченого п.1 ст.17 цього ж Закону.

Дослідивши вказані фіскальні чеки суд встановив, що в рядку 4 в них справді відсутній такий обов`язковий реквізит, як індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджуються обставини наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР, - невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції на суму 99,00 грн та 5498,00 грн відповідно.

Зміст розрахунків штрафних санкцій за актами фактичної перевірки №13898/22-01-07-05/ НОМЕР_1 від 08.12.2023 та №13918/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023 вказує на те, що до позивача застосовувалися штрафні санкції у розмірі 100 відсотків, як за порушення вчинене вперше та 150 - як за наступні.

Оскільки, судом встановлено вчинення позивачем порушення вперше на суму операції 99,00 грн та 5498,00 грн відповідно, то в силу положень п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР, застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).

За викладених обставин, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №3304/13-01-07-09 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 520857,40 грн та від 15.02.2024 №5744/13-01-07-09 в частині нарахування штрафних позивачу санкцій у розмірі 580177,66 грн, а також від 15.02.2024 №5754/13-01-07-09 в повному обсязі, не відповідають критеріям правомірності, які передбачені п.1 та п.2 ч.2 ст.2 КАС України, а тому у цій частині позов підлягає задоволенню.

У іншій частині позовних вимог у задоволенні позову належить відмовити.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 26.01.2024 №3304/13-01-07-09 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 520857 грн (п`ятсот двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн 40 коп.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5744/13-01-07-09 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 580177 грн (п`ятсот вісімдесят тисяч сто сімдесят сім) грн 66 коп.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5754/13-01-07-09.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» (місцезнаходження: вул. Кульпарківська, 59, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ: 37741113) 21108 (двадцять одну тисячу сто вісім) грн 00 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2024.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна