Рішення

від 28.10.2024 по справі 380/2984/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 рокусправа № 380/2984/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000259/2 від 12.12.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000389 від 12.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість товару та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішенні про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000259/2 від 12.12.2023 та похідна від нього картка відмови № UA403070/2023/000389 від 12.12.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару; крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000259/2 від 12.12.2023 та похідна від нього картка відмови № UA403070/2023/000389 від 12.12.2023 є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

27.03.2023 між позивачем (покупець) та компанією «SDLG RADIANT PRIVATE LIMITED» (продавець) укладено контракт № 03/23/2 RAD/WEX. Відповідно до контракту продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти всі види індійського рису, зазначеного в специфікації (надалі Товар) з параметрами якості, зазначеними у відповідних специфікаціях. Країна походження: Індія. Ціна Товару зазначається у специфікаціях (п. 1.3. Контракту). Загальна вартість Контракту становить 300 000,00 доларів США. (п. 1.5. Контракту). Поставка здійснюється на умовах попередньої оплати. Попередня оплата в розмірі 25% від вартості товару здійснюється на підставі інвойсу Продавця протягом 15 днів з моменту підписання контракту. Попередня оплата 75% вартості товару здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту отримання електронною поштою копії коносаменту на товар (п.2.1. Контракту). Відповідно до п. 3.1. Поставка Товару здійснюється на умовах CIF або FOB на вибір Покупця.

На виконання Контракту сторони уклали Специфікацію Додаток № 1 від 13.09.2023. Згідно п. 1 Специфікації, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує наступну партію Товару: рис довгий пропарений IR 1010 RATNA в п/п мішках по 26 кг, в кількості 81,00 тон, ціна за одиницю 552,00 доларів США, всього 44 712,00 доларів США; рис довгий пропарений в п/п мішках по 26 кг swarna в кількості 54,00 тон, ціна за одиницю 462,00 доларів США, всього 24 948,00 доларів США; рис довгий пропарений в п/п мішках по 26 кг banskathi в кількості 27,00 тон, ціна за одиницю 835,00 доларів США, всього 22545,00 доларів США.

Загальна кількість Товару склала 162,00 тони, загальна вартість 92 205,00 доларів США. Поставка здійснювалась по коносаменту MEDUZW288134 від 30.08.2023. Вартість транспортних витрат на перевезення вантажу в контейнерах по коносаменту MEDUZW288134 від 30.08.2023 за маршрутом Kolkata, India в порт CONSTANTA, ROMANIA та вартість транспортних витрат на перевезення вантажу до кордону України за маршрутом Румунія, Порт Констанца Вадул Сірет, Україна склала 548 994,08 грн., що підтверджується Довідками про транспортно-експедиційні витрати № 289/2023 від 05.12.2023, № 291/2023 від 06.12.2023.

08.12.2023 з метою митного оформлення поставленого товару декларантом ТОВ «Західний контейнерний термінал» в інтересах позивача, складено та подано до Тернопільської митниці електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №23UA403070005927U7.

Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 3 930 354,28 грн. До складових митної вартості включено ціну товару 3 399 745,88 грн. (92 205,00 доларів США * 36,6722 грн./1 долар США), а також, відповідно до вимог МК України позивачем до митної вартості товару включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 548 994,08 грн. (249 032,17 грн. + 299 961,91грн.).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA403070005927U7, в якості підстави для застосування основного методу надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості (Cerificate of quality) NMCI/KOL/23-24/4263/04 від 29.08.2023; пакувальний лист (Packing list) б/н від 09.08.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) SDLG/PIN/23-24/106 від 06.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) SDLG/EXIN/23-24/106 від 09.08.2023; коносамент (bill of landing) MEDUZW288134 від 30.08.2023 року; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006531 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006532 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006537 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail) 006539 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006541 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail) 006563 від 14.11.2023; фітосанітарний сертифікат (phytosanitary certificate) PSC11KOL2023013424 від 11.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) A/8121 від 23.08.2023; swift повідомлення 230807/001049451 від 07.08.2023; swift повідомлення 230913/001083599 від 13.09.2023; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 289/2023 від 05.12.2023; довідка про транспортні витрати № 291/2023 від 06.12.2023; прайс-лист від 13.09.2023; специфікація Додаток 1 від 13.09.2023 до контракту 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; контракт № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 06.12.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 10741832 від 19.11.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 10813846; health certificate № НС102 від 13.09.2023; експортна митна декларація країни походження Товару (Індія)№ 3092064(SB22210920231956) від 09.08.2023.

12.12.2023 за наслідками опрацювання вищевказаних документів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000259/2, в графі 33 якого вказано: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та на вимогу митного органу не подано за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, каталоги, специфікації виробників товару.

За митною декларацією згенеровано митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено таке.

Товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 27.03.2023 № 03/23/2-RAD/WEX. (далі-Контракт). Згідно п 1.1 Контракту «Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити і прийняти всі види індійського рису, зазначеного і Специфікації (Додаток 1).

До митного оформлення подано Додаток №1 від 13.09.2023 - Специфікація. Однак, в рахунку-проформі від 06.08.2023 №SDLG/PIN/23-24/106 та інвойсі від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106 зазначено Специфікацію від 04.08.2023, яка відсутня в поданих документах.

Згідно п 5.1 Контракту Продавець зобов`язується надати Покупцю пакет обов`язкових документів на відвантаження. Якщо Продавець не відправив Покупцеві оригінали документів зазначених в п 5.1 Контракту, то Продавець зобов`язується компенсувати всі витрати, пов`язані з простоями, (п 6.6). В п.5.1 зазначено №11 - Страховий сертифікат, який відсутній в поданих документах.

Крім того, із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «SCUNICOnTRANZITSA», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.

Декларантом надано до митного оформлення:

- сертифікат якості від 29.08.2023 № NMCI/KOL/23-24/4263/04, коносамент від 30.08.2023 № MEDUZW288134, фітосанітарний сертифікат від 11.05.2023 №PSC11KOL2023013424, сертифікат походження від 23.08.2023 № А/8121 де зазначено вагу нетто 162000 кг. - в гр. 38 митної декларації заявлено вагу нетто 162006 кг.;

- пакувальний лист від 09.08.2023 № б/н, прайс-лист від 13.09.2023, додаток від 13.09.2023 №1 Специфікація на товари, що постачаються, документ від 13.09.2023 Healthcertificate№НС102 з накладеною печаткою та підписом продавця/експортера та покупця/імпортера за допомогою кольорового та чорно-білого фотокопіювання;

- у пакувальному листі від 09.08.2023 № б/н, проформі-інвойсі від 06.08.2023 №SDLG/PIN/23-24/106, комерційному інвойсі від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106, коносаменті від 30.08.2023 № MEDUZW288134, сертифікаті походження від 23.08.2023 № А/8121, прайс-листі від 13.09.2023, копії митної декларації країни відправлення від 09.08.2023 №SB22210820231956 зазначено класифікаційний код 10063010-в поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700.

Поданий до митного оформлення прайс-лист від 13.09.2023 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для ТОВ "ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДИНГ"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність.

Окремо слід відмітити, що декларантом для підтвердження митної вартості товару надано експортну декларацію країни відправлення від 09.08.2023 № SB22210820231956 даний документ не містить жодних відміток митного органу Індії.

Листом від 12.12.2023 декларант повідомив митний орган, що документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватись не будуть.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000389. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2023 року № UA403070/2023/000259/2.

Вважаючи протиправними рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000259/2 від 12.12.2023 року та похідну від нього картку відмови № UA403070/2023/000389, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Згідно ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

- «… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17);

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15);

- «…щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості» (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- «… в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів. Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що позивач визначив митну вартість товару за ціною контракту (основним методом), в розмірі 3930354,28 грн. До складових митної вартості включено ціну товару 3 399 745,88 грн. (92 205,00 доларів США * 36,6722 грн./1 долар США) та вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 548 994,08 грн. (249 032,17 грн. + 299 961,91 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, а саме: сертифікат якості (Cerificate of quality) NMCI/KOL/23-24/4263/04 від 29.08.2023; пакувальний лист (Packing list) б/н від 09.08.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) SDLG/PIN/23-24/106 від 06.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) SDLG/EXIN/23-24/106 від 09.08.2023; коносамент (bill of landing) MEDUZW288134 від 30.08.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006531 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006532 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006537 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail) 006539 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006541 від 14.11.2023; накладна ЦІМ (СІМ consignment note (rail) 006563 від 14.11.2023; фітосанітарний сертифікат (phytosanitary certificate) PSC11KOL2023013424 від 11.05.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) A/8121 від 23.08.2023; swift повідомлення 230807/001049451 від 07.08.2023; swift повідомлення 230913/001083599 від 13.09.2023; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 289/2023 від 05.12.2023; довідка про транспортні витрати № 291/2023 від 06.12.2023; прайс-лист від 13.09.2023; Специфікація Додаток 1 від 13.09.2023 до контракту 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; Контракт № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 06.12.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 10741832 від 19.11.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 10813846; health certificate № НС102 від 13.09.2023; експортна митна декларація країни походження Товару (Індія)№ 3092064(SB22210920231956) від 09.08.2023.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення подано Додаток №1 від 13.09.2023 специфікація, однак, в рахунку-проформі від 06.08.2023 №SDLG/PIN/23-24/106 та інвойсі від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106 зазначено специфікацію від 04.08.2023, яка відсутня в поданих документах, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

У рахунку-проформі від 06.08.2023 №SDLG/PIN/23-24/106 міститься посилання на додаток №1 специфікацію від 04.08.2023. Окрім того загальна вага та ціна визначені в рахунку-проформі та інвойсі відрізняється.

Аргументи відповідача, що в інвойсі від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106 зазначено Специфікацію від 04.08.2023 не відповідає дійсності, оскільки в Інвойсі є тільки посилання на Додаток №1 без вказання дати. Вага та вартість вказана в інвойсі від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106 відповідає вазі та вартості, яка вказана в Специфікації Додаток №1 від 13.09.2023 та інших документах поданих до митного оформлення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів в тому числі є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Тобто, законодавцем альтернативно визначено документи, які мають бути подані декларантом до митного оформлення в залежності від умов проведення оплати. Відмінності у назві «проформа-інвойс» та «інвойс» не змінюють суті документа. До того ж, така відмінність жодним чином не впливає на числові значення митної вартості, перевіряти які уповноважений митний орган.

Саме рахунок-фактура є документом, який підтверджує митну вартість, якщо товар є об`єктом купівлі продажу. Дані вказані в інвойсі від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106 повність співпадають з даними вказаними в інших документах поданих до митного оформлення, зокрема в додатку №1 Специфікація від 04.08.2023.

Суд вважає, що наявні в матеріалах справи повністю спростовують твердження відповідача, оскільки жодних розбіжностей фактурної вартості товару у поданих до митного оформлення документах немає.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно п 5.1 Контракту Продавець зобов`язується надати Покупцю пакет обов`язкових документів на відвантаження. Якщо Продавець не відправив Покупцеві оригінали документів зазначених в п 5.1 Контракту, то Продавець зобов`язується компенсувати всі витрати, пов`язані з простоями, (п 6.6). В п.5.1 зазначено №11 - Страховий сертифікат, який відсутній в поданих документах, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 3.1 контракту поставка товару здійснюється на умовах CIF або FOB на вибір Покупця. Відповідно до інвойса від 09.08.2023 №SDLG/EXIN/23-24/106 та п. 3 Специфікації додаток № 1 від 13.09.2023р., товар постачається на умовах FOB Калькутта, Індія, відповідно до Інкотермс 2010р.

Відповідно до умов FOB продавець та покупець не мають зобов`язань, щодо укладення договору страхування. Обов`язок продавця щодо укладення договору страхування в інтересах покупця передбачено на умовах CIF. Проте сторони обрали умови FOB відповідно до п. 3.1. Договору. Договір страхування не укладався і такі документи не подавались до митного оформлення.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вже зазначено страхування не здійснювалось так як умовами FOB Інкотермс 2010 на продавця такий обов`язок не покладено. Відсутність страхування Товару не впливає на митну вартість і тому не може бути підставою для коригування митної вартості.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідно до умов контракту та правил «Інкотермс 2010» продавець та покупець не мають зобов`язань, щодо укладення договору страхування, а тому договір страхування не укладався і такі документи не подавались до митного оформлення.

Щодо посилань відповідача на те, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «SCUNICONTRANZITSA», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Враховуючи положення вказаної норми, позивачем до митного оформлення надано коносамент (bill of landing) MEDUZW288134 від 30.08.2023, накладні ЦІМ (СІМ consignment note (rail)) 006531 від 14.11.2023, 006532 від 14.11.2023, 006537 від 14.11.2023, 006539 від 14.11.2023, 006541 від 14.11.2023, 006563 від 14.11.2023. Також було надано довідка про транспортно-експедиційні витрати № 289/2023 від 05.12.2023 та довідка про транспортні витрати № 291/2023 від 06.12.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах розгляду справи №804/16553/14 у постанові від 31.05.2019 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому інвойс, довідка про транспортно-експедиційні витрати, платіжні доручення та свіфт-платежі є допустимими доказами на підтвердження розміру витрат на перевезення товарів.

Позивачем до митного оформлення надано транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ. Довідка, про транспортно-експедиційні витрати № 289/2023 від 05.12.2023 та довідка про транспортні витрати № 291/2023 від 06.12.2023 видані ТОВ «МШК України».

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі Закон) визначено, що транспортно-експедиторська діяльність підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Стаття 8 Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, який є відкритим і завершується абзацом: «надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно- експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству».

Згідно зі статтею 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Наведені норми свідчать, що транспортно-експедиторські послуги є допоміжними та супутніми послугами під час транспортування товарів, при цьому вони не є складовою цього процесу, а плата експедитору за послуги з організації та забезпечення перевезень не є частиною витрат на транспортування товарів.

ТОВ «МШК України» організовувало перевезення товарів до митного кордону і залучало для цього третіх осіб. Організація перевезень з залученням третіх осіб передбачає Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про вартість перевезення товару до митного кордону України, й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо посилань відповідача на те, що декларантом надано до митного оформлення сертифікат якості від 29.08.2023 № NMCI/KOL/23-24/4263/04, коносамент від 30.08.2023 № MEDUZW288134, фітосанітарний сертифікат від 11.05.2023 №PSC11KOL2023013424, сертифікат походження від 23.08.2023 № А/8121 де зазначено вагу нетто 162000 кг. - в гр. 38 митної декларації заявлено вагу нетто 162006 кг., то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими. Судом встановлено, що інформацію про вагу нетто 162006 кг. позивачем взято з пакувального листа (Packing list).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, у графі 38 зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, оскільки згідно пакувального листа (Packing list), який сформовано продавцем, вага нетто складає 162006 кг.

Щодо посилань відповідача на те, що декларантом надано до митного оформлення пакувальний лист від 09.08.2023 №б/н, прайс-лист від 13.09.2023, додаток від 13.09.2023 №1 Специфікація на товари, що постачаються, документ від 13.09.2023 Health certificate №НС102 з накладеною печаткою та підписом продавця/експортера та покупця/імпортера за допомогою кольорового та чорно-білого фотокопіювання то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п.10.3. Контракту № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023, копії контракту і документів, що мають відношення до Контракту (підписані в установленому порядку та що містять відбитки печаток Сторін) і отримані сторонами засобами комп`ютерної техніки (електронна пошта), засобами факсимільного зв`язку та пов`язаних з виконанням цього контракту мають юридичну силу до заміни їх оригіналами.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Отже, законодавством України та положеннями контракту дозволяється обмінюватись документами, які стосуються виконання Контракту, засобами комп`ютерної техніки (електронна пошта), засобами факсимільного зв`язку.

Судом встановлено, що твердження відповідача що вказані документи виготовлені з накладеною печаткою та підписом продавця/експортера та покупця/імпортера за допомогою кольорового та чорно-білого фотокопіювання нічим не обґрунтовані і є припущеннями.

Щодо посилань відповідача на те, що у пакувальному листі від 31.01.2024 №б/н, проформі-інвойсі від 05.01.2024 №SDLG/PIN/23-24/108, комерційному інвойсі від 31.01.2024 №SDLG/EXIN/23-24/108, коносаменті від 29.02.2024 №MEDUE7303526, сертифікаті походження від 12.02.2024 №A/17438, прайс-листі від 12.02.2024, копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 №SB22140220240240 зазначено класифікаційний код 10063010, в ж/д накладних від 09.05.2024 №№ 502658, 502674, 502682, 502690, 502773, 502781, 502864 зазначено класифікаційний код 10063000, в поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД., то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частин 1-5 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією, при цьому митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідач не ставив під сумнів правильність визначення позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення відповідача про визначення іншого коду за УКТЗЕД щодо імпортованого позивачем товару.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що визначення коду товару в експортній декларації, не має взагалі жодного значення для визначення декларантом коду товару в імпортній митній декларації та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача на те, що поданий до митного оформлення прайс-лист від 13.09.2023 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для ТОВ "ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДИНГ"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; по-друге, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; по-третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не надано належного обґрунтування щодо наявності причинного зв`язку між адресністю, зазначенням асортименту товарів у поданому позивачем прайс-листі та правильністю визначення ним митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що декларантом для підтвердження митної вартості товару надано експортну декларацію країни відправлення від 09.08.2023 № 3092064 (SB22210820231956) даний документ не містить жодних відміток митного органу Індії, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність таких відміток впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії.

Митна декларація країни відправлення містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить Q-код, номер та дату. Окрім того, в нижній частині вказаної декларації на кожній сторінці міститься інформація про можливість перевірити достовірність відомостей у вказаній декларації за допомогою мобільного додатку ICETRAK або за допомогою сайту ICEGATE. До позовної заяви додано скріншот з сайту https://enquiry.icegate.gov.in/enquiryatices/sbTrack з якого видно що дані вказані в експортній декларації країни відправлення від 14.01.2023 № 6968761 (SB22170120231740)є ідентичними даним на сайті.

Слід зазначити, що на першій сторінці вказаної експортної декларації в нижньому правому кутку є відмітка про накладений Цифровий підпис Центрального Управління Непрямих Податків та Мита

Висновки відповідача про наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі є необґрунтованими.

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Щодо тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 у справі №809/257/17.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що законодавцем встановлено чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як видно з матеріалів справи, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація № №UA500500/2023/39587 від 07.11.2023.

Втім, суд враховує, що сама лише інформація з бази даних відповідача про митну декларацію, яка була взята ним за основу при коригуванні митної вартості ввезеного позивачем товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наявність в базі даних митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 року по справі №814/2659/16, від 21.08.2018 у справі №804/7845/17, від 07.12.2018 у справі №809/4367/15).

З аналізу положень ч.2 ст.55 МК України слідує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 20.06.2023 справі №1.380.2019.006247, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000259/2 від 12.12.2023 є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000389 є похідною від рішення про коригування митної вартості, а тому також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403070/2023/000259/2 від 12.12.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000389 від 12.12.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 44843053) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у розмірі 9 942,68 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) гривні 68 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Желік О.М.