Рішення

від 30.10.2024 по справі 380/8056/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 рокусправа № 380/8056/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Потабенко В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» (79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, буд. 4В, кв. 46; код ЄДРПОУ 43613919, далі ТзОВ «ДЕКО-ТОРГ», позивач) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Т. Костюшка; код ЄДРПОУ:43971343, далі також - відповідач), у якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2023 № UA209000/2023/000284/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.10.2023 № UA209190/2023/000553, прийняті Львівською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митній декларації. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування митної вартості товару. Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою від 22.04.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.

29.04.2024 позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 32730).

Ухвалою від 06.05.2024 суддя відкрила провадження у справі, справу призначила до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Львівським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №38968 від 21.05.2024), в якому просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 16.10.2023 № 23UA209190050611U9 (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: відповідно до п. 2.4. контракту 17.05.2022 кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно п. 2.5 «Кожне індивідуальне замовлення товару, здійснене покупцем, є обов`язком продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що продавець приймає його відповідно до п. 3.4. договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар, на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі "індивідуальні замовлення" до митного оформлення не подавались; рахунок про вартість транспортних послуг № 13.10.2023 від 13.10.2023 видано ФОП ОСОБА_1 , однак, відповідно до поданого CMR № Б/Н від 13.10.2023 перевізником за даною партією товарів є підприємець Tomasz Ostojski, жодних документів щодо відносин між цими підприємцями не надано; вартість товару зазначена у експортній декларації країни відправлення № 23PL394010E1095206 від 13.10.2023 не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення (фактурна вартість товару згідно інвойсу № F/EXP/23/000010 становить 114688,78 польських злотих, в експортній декларації статистична митна вартість товару становить 116085 пол. злотих), а також не відповідає задекларованій митній вартості товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. На вимогу декларантом не надано жодних додаткових документів (надіслано ті самі документи, що були подані до митного оформлення). Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця вбачала підстави для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. При цьому, неможливо було застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та метод 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 05.09.2023 № UA209170/2023/071350, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,76 дол. США за кг. Коригування на умови поставки, комерційні рівні та розмір партії не здійснювалося. Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості становить 96908,28 грн. Отже, відповідач стверджує, що документи, які підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «ДЕКО-ТОРГ» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Відтак, Львівською митницею 16.10.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000284/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000553.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відсутні обґрунтовані клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України від 28.6.1996 №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI (далі - Конвенція).

Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст. 52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу методу значення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи у їх сукупності, суд зазначає таке.

В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000284/2 від 16.10.2023 зазначено наступне:

- відповідно до п. 2.4. контракту 17.05.2022 кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно п. 2.5 кожне індивідуальне замовлення товару, здійснене покупцем, є обов`язком продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що продавець приймає його відповідно до п. 3.4. договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар, на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі «індивідуальні замовлення» до митного оформлення не подавались;

- рахунок про вартість транспортних послуг № 13.10.2023 від 13.10.2023 видано ФОП ОСОБА_1 , однак, відповідно до поданого CMR № Б/Н від 13.10.2023 перевізником за даною партією товарів є підприємець Tomasz Ostojski, жодних документів щодо відносин між цими підприємцями не надано;

- вартість товару зазначена у експортній декларації країни відправлення № 23PL394010E1095206 від 13.10.2023 не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення (фактурна вартість товару згідно інвойсу № F/EXP/23/000010становить 114688,78 польських злотих, в експортній декларації статистична митна вартість товару становить 116085 пол. злотих), а також не відповідає задекларованій митній вартості товару

Як стверджує відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до п. 2.4. Контракту 17.05.2022 кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно п. 2.5 кожне індивідуальне замовлення товару, здійснене покупцем, є обов`язком продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що продавець приймає його відповідно до п. 3.4 договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар , на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі «індивідуальні замовлення» до митного оформлення не подавались.

Враховуючи те, що на підставі замовлення виставляється інвойс, та те, що позивачем під час митного оформлення було надано копію інвойсу від 13.10.2023 № F/EXP/23/000010, у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість.

До того ж, відсутність при митному оформленні індивідуальних замовлень не може бути обставиною, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином неподання індивідуальних замовлення впливає на заявлену позивачем митну вартість товару.

Так, індивідуальне замовлення позивача на поставку товарів не свідчить про досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов відповідної експортно-імпортної операції та не є обов`язковим документом, що подається митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до вимог ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Індивідуальне замовлення, на яке вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, не містить інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості товару, а відтак останнім не обґрунтовано, яким чином ненадання позивачем копії замовлення впливає на митну вартість товару позивача

Щодо твердження відповідача про те, що вартість товару зазначена у експортній декларації країни відправлення №23PL394010E1095206 від 13.10.2023 не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення (фактурна вартість товару згідно інвойсу №F/EXP/23/000010 становить 114688,78 польських злотих, в експортній декларації статистична митна вартість товару становить 116085 пол. злотих), а також не відповідає задекларованій митній вартості товару, то суд зазначає наступне.

Експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару - в Польщі у відповідності до законодавства Польщі, без застосувань норм українського законодавства, а тому правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.

Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа, розробленого Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08), графа 46 «статистична вартість» має містити статистичну вартість. Термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни члена ЄС, де відбувається експорт.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому, в силу приписів ч. 3 ст. 53 МК України, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у частини 2 цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме декларація країни відправлення, до переліку, наведеного в ч. 2 ст. 53 МК України не входить.

Крім того, що відповідачем не враховано, що відповідно до роз`яснень, що містяться у Єдиному адміністративному документі Керівництво на час перехідного періоду Регламенту (ЄС) №952/2013 Європейського парламенту та Ради від 09.10.2013 про прийняття Об`єднаного митного кодексу, прийняте Генеральною дирекцією оподаткування та митного союзу Європейської комісії (23.04.2016, Брюсель) під час розрахунку статистичної вартості на умовах поставки «EXW» до вартості товару (суми інвойсу) додається вартість доставки товару до кордону експортуючої держави та витрати на страхування. Отже, за таких умов статистична вартість товару завжди є вищою, ніж вартість, вказана у договорі (контракті).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №820/140/18.

Як стверджує відповідач в оскаржуваному рішенні, рахунок про вартість транспортних послуг № 13.10.2023 від 13.10.2023 видано ФОП ОСОБА_1 , однак, відповідно до поданого CMR № Б/Н від 13.10.2023 перевізником за даною партією товарів є підприємець Tomasz Ostojski, жодних документів щодо відносин між цими підприємцями не надано.

З приводу даного зауваження митного органу суд зазначає, що автотранспортна накладна CMR від 13.10.2023 підтверджує факт здійснення перевезення, а не визначає митну вартість товару. Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №14/02/2023 від 14.02.2023 та відповідно до якого видано договір-заявку на перевезення та відповідний рахунок на оплату. Вказані документи підтверджують транспортні витрати позивача, які включенні ним у митну вартість ввезеного товару. Суд враховує також той факт, що під час вимоги документів відповідач не виставляв вимоги про надання документів, що підтверджують господарські відносини між ФОП ОСОБА_1 та підприємцем Tomasz Ostojski.

До того ж, суд бере до уваги, що ані Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ані умовами вищевказаного договору не заборонено ФОП ОСОБА_1 залучати до виконання роботи інших осіб (перевізників).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості від 16.10.2023 № UA209000/2023/000284/2.

Відтак, вищезазначене рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не має самостійних юридичних підстав прийняття, а є документом, який приймається виключно у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості, а тому суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування також і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.10.2023 № UA209190/2023/000553.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.09.2020 у справі №400/3133/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 6056,00 грн. Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 6056,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.10.2023 № UA209000/2023/000284/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняту Львівською митницею, від 16.10.2023 № UA209190/2023/000553.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43613919, місцезнаходження: 79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, буд. 4 В, кв. 46) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.10.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна