Рішення

від 22.10.2024 по справі 380/11120/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 рокусправа № 380/11120/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Потабенко В.А.,

секретаря судового засідання Согор Н.В.,

за участі:

представника позивача Лєман Н.Г., згідно договору,

представника відповідача Черевки М.М., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бітрейд Вест» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Бітрейд Вест» (далі ТзОВ «Бітрейд Вест», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.09.2024, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 31521/13-01-04-10 від 14.12.2023 в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму 28451,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що не погоджується з твердженням контролюючого органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 28451,05 грн., оскільки ТзОВ «Бітрейд Вест» дотримало встановлені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України терміни та зареєструвало податкові накладні в межах операційного дня, який для платника податків триває в робочі дні до 20:00 год.

Ухвалою від 29.05.2024 суддя відкрила провадження у справі, справу призначила до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №38968 від 21.05.2024), в якому просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Проведеною 23.11.2023 ГУ ДПС у Львівській області камеральною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Бітрейд Вест» відповідно до ст. 192, ст. 1201, п. 201.10 ст. 201 та п.п. п.п. 69.1, 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Зокрема, зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних за межами граничного строку, з урахуванням тривалості операційного дня. Так, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Разом з тим, відповідно до п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції, яка діяла по 07.02.2023, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години. Зазначеною нормою установлено графік роботи електронних сервісів податкового органу, у тому числі і ЄРПН на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України - з 8 години до 18 години. Натомість, надсилання податкових накладних на реєстрацію відбулось вже після 18:00 год., що не заперечується сторонами та є підставою для відмови у позові.

17.06.2024 за вх. № 46011 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вважає, що викладена у відзиві позиція відповідача ґрунтується виключно на припущеннях, не обґрунтована доказами та не відповідає чинному в Україні законодавству, зокрема, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010 № 1246, який є спеціальним нормативно-правовим актом з питань реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Ухвалою від 19.06.2024 суд вирішено проводити судові засідання в режимі відеоконференції.

У судових засіданнях представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених як у відзиві на позов. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23.11. 2023 ГУ ДПС у Львівській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I, ст. ст. 75, 76, 86 розділу IІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТзОВ «Бітрейд Вест» (ЄДРПОУ 39680084) з питання дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2023 №30658/13-01-04- 10/39680084, згідно з яким перевіркою встановлено, що ТзОВ «Бітрейд Вест» відповідно до ст. 192, ст. 1201, п. 201.10 ст. 201 та п.п. п.п. 69.1, 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2023 №31521/13-01-04-10, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 34677,40 грн. у зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що позивачем частково визнається правомірність застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 6226,35 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Натомість, сума в 28451,05 грн. є спірною.

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішенням ДПС України від 12.03.2024 № 6820/6/99-00-06-03-01-06.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацом першим п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, дев`ятого п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Отже, фактично вказана норма визначає юридичний факт, яким платник податків може підтверджувати надіслання контролюючому органу даних для забезпечення обробки таких відомостей з метою їх подальшого відображення у ЄРПН.

Відповідно до абзацу 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отож, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Статтею 1201 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення ними вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно з п 1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.

Обґрунтовуючи протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, позивач вказує, що згадані в акті перевірки податкові накладні були надіслані позивачем до Державної податкової служби України з дотриманням граничних строків, встановлених для їх реєстрації п. 201.10 ст. 201 ПК України, проте квитанції про реєстрацію зазначених податкових накладних складені податковим органом пізніше, на наступний день. Відповідно і встановлено факт реєстрації податкових накладних на наступний день.

Суд встановив, що позивач виписав та направив на реєстрацію такі податкові накладні (далі ПН):

- ПН № 3 від 01.06.2022

Останній день подачі 30 06.2022

Подано на реєстрацію 30.06:2022 о 19:56:18 год.

Повідомлення про отримання 01.07.2022 о 08:05:53 год.

- ПН № 1 від 01.06.2022

Останній день подачі 30.06.2022

Подано на реєстрацію 30.06.2022 о 19:56:31 год.

Повідомлення про отримання 01.07.2022 о 08:05:57 год.

- ПН № 2 від 01.06.2022

Останній день подачі 30.06.2022

Подано на реєстрацію 30.06.2022 о 19:56:45 год.

Повідомлення про отримання 01.07.2022 о 08:05:36 год.

- ПН № 15 від 30.06.2022

Останній день подачі 15.07.2022

Подано на реєстрацію 30.06.2022 о 19:56:45 год.

Повідомлення про отримання 01.07.2022 о 08:05:36 год.

- ПН № 10 від 20.06.2022

Останній день подачі 15.07.2022

Подано на реєстрацію 15.07.2022 о 19:13:46 год.

Повідомлення про отримання 18.07.2022 о 08:13:26 год.

- ПН № 14 від 30.06.2022

Останній день подачі 15.07.2022

Подано на реєстрацію 15.07.2022 о 19:13:37 год.

Повідомлення про отримання 18.07.2022р. о 08:10:55 год.

- ПН № 18 від 31.07.2022

Останній день подачі 15.08.2022

Подано на реєстрацію 15.08.2022 о 19:53:59 год.

Повідомлення про отримання 16.08.2022 о 08:07:19 год.

- ПН № 10 від 21.07.2022

Останній день подачі 15.08.2022

Подано на реєстрацію 15.08.2022 о 19:54:51 год.

Повідомлення про отримання 16.08.2022 о 08:07:16 год.

- ПН № 11 від 21.07.2022

Останній день подачі 15.08.2022

Подано на реєстрацію 15.08.2022 о 19:54:35 год.

Повідомлення про отримання 16.08.2022 о 08:08:20 год.

- ПН № 2 від 01.07.2022

Останній день подачі 30:07.2022

Подано на реєстрацію 30.07.2022 о 19:42:26 год.

Повідомлення про отримання 01.08.2022 о 08:04:09 год.

- ПН № 1 від 01.07.2022

Останній день подачі 30.07.2022

Подано на реєстрацію 30.07.2022 о 19:42:19 год.

Повідомлення про отримання 01.08.2022 о 08:04:26 год.

- ПН № 19 від 31.07.2022

Останній день подачі 15.08.2022

Подано на реєстрацію 15.08.2022 о 19:54:10 год.

Повідомлення про отримання 16.08.2022 о 08:08:15 год.

- ПН № 4 від 23.08.2022

Останній день подачі 15.09.2022

Подано на реєстрацію 15.09.2022 о 18:58:30 год.

Повідомлення про отримання 16.09.2022 о 08:07:09 год.

- ПН № 8 від 13.06.2022

Останній день подачі 30.06.2022

Подано на реєстрацію 30.06.2022 о 19:56:59 год.

Повідомлення про отримання 01.07.2022р в 08:06:00 год.

- ПН № 13 від 17.06.2022

Останній день подачі 15.07.2022

Подано на реєстрацію 15.07.2022 о 19:13:55 год.

Повідомлення про отримання 18.07.2022р о 08:11:37 год.

- ПН № 5 від 23.08.2022

Останній день подачі 15.09.2022

Подано на реєстрацію 15.09.2022 о 18:59:53 год.

Повідомлення про отримання 16.09.2022 о 08:05:00 год.

- ПН № 7 від 30.08.2022

Останній день подачі 15.09.2022

Подано на реєстрацію 15.09.2022 о 18:59:40 год.

Повідомлення про отримання 16.09.2022 о 08:06:00 год.

- ПН № 6 від 26.08.2022р.

Останній день подачі 15.09.2022

Подано на реєстрацію 15.09.2022 о 18:59:46 год.

Повідомлення про отримання 16.09.2022р о 08:06:00 год.

- ПН № 4 від 15.07.2022

Останній день подачі 31.07.2022

Подано на реєстрацію ЗО. 07.2022р о 19:42:59 год.

Повідомлення про отримання 01.08.2022 в 08:04:00 год.

- ПН № 8 від 28.09.2022

Останній день подачі 15.10.2022

Подано на реєстрацію 14.10.2022 о 18:30:38 год.

Повідомлення про отримання 19.10.2022 о 10:43:13 год.

- ПН №4 від 22.09.2022

Останній день подачі 15.10.2022

Подано на реєстрацію 14.10.2022 о 18:30:41 год.

Повідомлення про отримання 19.10.202. о 10:43:01 год.

- ПН № 8 від 20.07.2022

Останній день подачі 15.08.2022

Подано на реєстрацію 15.08.2022 о 19:55:25 год.

Повідомлення про отримання 18.10.2022 о 08:08:00 год.

- ПН № 5 від 15.07.2022

Останній день подачі 31.07.2022

Подано на реєстрацію 30.07.2022 в 19:42:50 год.

Повідомлення про отримання 01.08.2022 о 08:04:00 год.

У судовому засіданні представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, вказує, що згадані в акті перевірки податкові накладні направлені позивачем на реєстрацію після 18 год. 00 хв., тобто вже після закінчення операційного дня, тому правомірно зареєстровані податковим органом на наступний день.

Однак, суд зазначає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.

Згідно з п. 1 Порядку № 1246 операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

У п. 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

Згідно з п.п. 14.1.56-2 п. 14.1 ст. 14 ПК України електронний кабінет сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до п. 421.2 ст. 421 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При цьому згідно з п. 421.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, доповнено п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, п.п. 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Зміст норми п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.

Відповідно, дія п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Водночас, аналізований правовий припис п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та норм ст. 201 ПК України та Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати.

Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Наведений підхід узгоджується з принципом «належного урядування», згідно з яким у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, параграф 120, ECHR 2000-I; «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, параграф 128, ECHR 2004-XII; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, параграф 72; «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, параграф 51).

У рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не можуть мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, параграф 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), параграф 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinс v. The Czech Republic), заява № 36548/97, параграф 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74).

Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74; «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), параграф 128; «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), параграф 119).

У подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання закріпивши у п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023.

Згідно з введеною нормою визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов`язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі № 260/5659/22, від 15.08.2024 у справі № 160/20076/23, які суд враховує при вирішенні цього спору відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з огляду на дати складення позивачем податкових накладних, дати та час подання їх на реєстрацію, позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасної реєстрації таких податкових накладних (до 20:00 год. в робочі дні або вихідні, якщо вони вважаються робочими).

Відтак, притягнення позивача до фінансової відповідальності на підставі п. 1201.1 ст. 1201 ПК України є протиправним.

Таким чином, спірне податкове повідомлення - рішення № 31521/13-01-04-10 від 14.12.2023 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації вищевказаних податкових накладних на суму 28451,05 грн.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору слід розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, заявлених ТзОВ «Бітрейд Вест», то суд вказує таке.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону України №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії:

- витягу з договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №ПН-28/05-2021 від 28.05.2021;

- додаткової угоди № ПС-2/2 від 29.12.2023 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №ПН-24/05-21 від 24.05.2021;

- довіреності від 20.11.2023 № 20-11/2023-2;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6098;

- акту прийому передачі наданих послуг від 23.09.2024 за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №ПН-24/05-21 від 24.05.2021;

- платіжної інструкції від 16.05.2024 № 664;

- платіжної інструкції від 23.04.2024 № 623;

- заключні виписки з рахунку за період 16.05.2024.

Відповідно до умов вказаної додаткової угоди, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лєман, Шнейдер та партнери» (адвокат), в особі голови Лєман Н.Г., сторони домовились про надання клієнту правничої допомоги, що полягає в аналізі наданих даних, моніторингу чинного законодавства, надання консультацій і роз`яснень з правових питань, а також в разі необхідності складання позовної заяви, підготовка проекту документів до позовної заяви, контроль та супровід судової справи у суді першої інспекції, представництво клієнта в судових засіданнях в справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 13513/13-01-04-10 від 12.06.2023.

Згідно акту № 2/24 від 23.09.2024 прийому-передачі наданих послуг згідно з договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №ПН-24/05-2021 від 24.05.2021, професійна правнича допомога надавалась Адвокатським об`єднанням «Лєман, Шнейдер та партнери» у справі №380/11120/24, та становить 17500,00 грн.

Дослідивши вказані вище письмові докази, а також врахувавши клопотання про відмову у стягнення витрат на оплату правничої допомоги, подане контролюючим органом 09.10.2024, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.

Предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності;

- розгляд справи хоча і проведено за участі сторін, у порядку загального позовного провадження, однак, кількість судовий засідань не є значною;

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;

- представником позивача в межах розгляду цієї справи, крім позовної заяви, подавалась лише відповідь на відзив;

- мають місце неточності та неузгодженості між собою в договорах та додаткових угодах, укладених між Адвокатським об`єднанням «Лєман, Шнейдер та партнери» та ТзОВ «Бітрейд Вест», зокрема, щодо номеру та дати оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, номерів та дат договорів та додаткових угод тощо

При цьому суд враховує, що адвокат Лєман Н.Г. прийняла участь у п`яти засіданнях з розгляду справи № 380/11120/24, проведених в режимі відеоконференцзв`язку.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області № 31521/13-01-04-10 від 14.12.2023 в сумі 28451 (двадцять вісім тисяч чотириста п`ятдесят одна) гривня 05 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська 35, 79026, ЄДРПОУ 43968090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бітрейд Вест» 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська 35, 79026, ЄДРПОУ 43968090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бітрейд Вест» 4000 (чотири тисячі) гривень рівно витрат на професійну правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.11.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна