Рішення

від 01.11.2024 по справі 500/5226/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5226/24

01 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави, в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМОН ІТ" про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Виконувач обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області (далі прокурор) в інтересах держави в особі позивача Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації (далі позивач, або управління культури) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМОН ІТ» (далі відповідач), в якому просить ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем договір на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Торговий будинок (будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято-Покровська,30 м.Хотин Дністровського району Чернівецької області на умовах і в порядку визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Дністровською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Так, прокуратурою встановлено, що будівля за адресою вул. Свято-Покровська,30 м.Хотин Дністровського району Чернівецької області є пам`яткою архітектури місцевого значення - Торговий будинок (будинок митниці XVII ст.). Указаний будинок взятий на державний облік та під охорону розпорядженням представника Президента України в Чернівецькій області №161 від 23.03.1994. На думку прокурора, власник будинку відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 року, впродовж 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення зобов`язаний був укласти договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. При цьому зазначено, що обов`язок укладання охоронного договору покладається саме на власників пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власників повинна виходити ініціатива укладення охоронних договорів. Вказано, що саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини, з урахуванням її особливостей, стану, цінності та встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження. Не укладення або ухилення відповідача від укладання охоронного договору на будинок за адресою АДРЕСА_1 , на думку прокурора, може привести до руйнування пам`ятки архітектури місцевого значення та порушення інтересів держави.

Позивач подав до суду письмові пояснення, у яких підтвердив аргументи які викладені у позовній заяві прокурора та зазначив, що в управління культури не передбачено коштів на претензійно-позовну діяльність у 2024 році, а тому воно не заперечувало щодо пред`явлення позову Дністровською окружною прокуратурою.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв з приводу предмета спору суду не надавав.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі від 30.08.2024 двічі направлялась відповідачу на адресу зареєстрованого місцезнаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поверталась відділення поштового зв`язку як не вручена із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Згідно приписів частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) уразі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, враховуючи норми статті 130 КАС України Тернопільський окружний адміністративний суд повідомив відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМОН ІТ» про відкриття провадження у справі №500/5226/24, опублікувавши оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

За таких обставин, суд вважає що відповідач повідомлений про відкриття провадження у адміністративній справі належним чином.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи встановлено що розпорядженням представника Президента України в Чернівецькій області від 23.03.1994 №161 «Про взяття на державний облік і під охорону ново виявлених пам`яток архітектури місцевого значення» пам`ятка - Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області взята на державний облік як пам`ятка архітектури місцевого значення.

Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 18.02.2020 №151 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з присвоєнням охоронного номеру 3065-Чв.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, будівля, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ТзОВ «ЛІМОН ІТ» на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2014.

Згідно інформації управління культури Чернівецької ОВА від 08.03.2024 № 03-17/113 та інформації Хотинської міської ради Чернівецької області від 13.05.2024 № 02-13-6-687 охоронний договір на вказаний об`єкт культурної спадщини не укладено.

У зв`язку із цим 04.06.2024 та 16.07.2024 Дністровською окружною прокуратурою :на адресу Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації скеровувались запити в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з вимогою надати інформацію щодо вжитих заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

На вказані запити Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації у листі від 31.07.2024 № 03-17/517 повідомило, що неодноразово направляла листи головам сільських, селищних, міських рад щодо необхідності укладання охоронних договорів. Крім того, Управління не заперечує щодо захисту інтересів держави Дністровською окружною прокуратурою та сприятиме у вирішенні зазначеного питання шляхом підготовки необхідних процесуальних документів і забезпеченні участі уповноваженого представника під час розгляду справи у суді.

Враховуючи виявлене порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, а саме: не укладення охоронного договору на вказаний вище об`єкт культурної спадщини, беручи до уваги те, що Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації не зверталося до суду з метою усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини Дністровська окружна прокуратура листом від 13.08.2024 №51-108-3709ВИХ-24 повідомила Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації, що нею пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до ТзОВ «ЛІМОН ІТ» про зобов`язання вчинити дії щодо укладання охоронного договору на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.).

За таких обставин Чернівецька обласна прокуратура в інтересах Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації звернулась до адміністративного суду із цим позовом.

Станом на час вирішення справи судом доказів укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.) за адресою: вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області сторонами не надано.

Мотивувальна частина

Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо не укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини місцевого значення відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на умовах і в порядку визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а).

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між особою та державою.

Суд враховує, що державний інтерес у цій справі полягає в попередженні порушень пам`яткоохоронного законодавства відповідачем, забезпечення укладення ним охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення за адресою вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області з метою встановлення режиму використання цієї пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.

Поряд з державним інтересом у даному випадку наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі Закон №1805-ІІІ), преамбулою якого закріплено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону №1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

При цьому пам`ятка культурної спадщини визначається цим Законом як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Аналогічно, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень частини третьої статті 17 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів даної справи, розпорядженням представника Президента України в Чернівецькій області від 23.03.1994 №161 «Про взяття на державний облік і під охорону ново виявлених пам`яток архітектури місцевого значення» пам`ятка - Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області взята на державний облік як пам`ятка архітектури місцевого значення.

Отже, будівля за адресою: вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області, має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III у відповідному статусі.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Відтак, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, є адміністративним договором.

Так, згідно пункту 16 частини першої статті 4 КАС України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд зазначає, що відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статі 23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України 28 грудня 2001 року постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

В даному випадку відповідач, як власник пам`ятки культурної спадщини, протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини зобов`язаний був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у цій справі є Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації згідно з положенням про нього, затвердженого розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації від 21.10.2023 №660-р (https://bukoda.gov.ua).

Суд звертає увагу, що в силу вимог законодавства саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі N 826/4605/16.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, як власник пам`ятки архітектури місцевого значення Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області, звертався до відповідача щодо укладення охоронного договору, а також інформував про причини не укладення зазначеного договору.

При цьому, станом на момент розгляду даної справи відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого статтею 23 Закону №1805-III, не виконав, заперечень щодо позову не надав.

На переконання суду, така поведінка відповідача свідчить про відсутність у нього наміру добровільно виконати вимоги Закону №1805-III.

З огляду на викладене, бездіяльність відповідача з приводу не укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, пам`ятки архітектури місцевого значення Торговий будинок (Будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято - Покровська, 30 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області, не може уважатись правомірною.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені судом обставини та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку що відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи. Враховуючи те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, під час подання позову поніс лише судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, тому судові витрати з відповідача не стягуються, підстави для стягнення судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМОН ІТ» задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМОН ІТ» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації договір на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Торговий будинок (будинок митниці XVII ст.), що знаходиться за адресою вул. Свято-Покровська,30 м.Хотин Дністровського району Чернівецької області на умовах і в порядку визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Виконувач обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області (місцезнаходження: вул. Сагайдачного, 39 Б, с-ще Кельменці, Дністровський р-н, Чернівецька обл., 60100 код ЄДРПОУ 02910120);

- Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації (місцезнаходження: вул. Грушевського Михайла, 1, м. Чернівці,Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58002 код ЄДРПОУ 37240220);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМОН ІТ" (місцезнаходження: вул. Едварда Гріга, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 38498411).

Головуючий суддяЮзьків М.І.