Ухвала

від 14.10.2024 по справі 757/46986/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/46986/24-к

1-кс-40482/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОУНСЕНД» на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві та прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 11.01.2024 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 42023102060000285 від 06.12.2021,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Стоунсенд» на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві та прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 11.01.2024 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 42023102060000285 від 06.12.2021.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Пунктом 16-1 частини першої статті 3 КПК України визначено, що іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування є особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Ураховуючи, що поняття представника володільця тимчасово вилученого майна законодавцем у Кримінальному процесуальному кодексі України не визначено, слідчий суддя, керуючись частиною шостою статті 9 КПК України, якою передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України, застосовує вимоги до представництва представником володільця тимчасово вилученого майна виходячи із положень статті 64-2 КПК України.

Повноваження представника, який має право на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 КПК України, яка регламентує, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Тобто договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов`язки адвоката (адвокатського об`єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об`єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.

На підставі договору адвокатом (адвокатським об`єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об`єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги № 41).

Отже, договір про надання правничої допомоги (за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства) не є достатнім та належним доказом повноважень адвоката (ухвала Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 910/17956/17).

Водночас слід відмітити, що особа, яка підписала дану скаргу на підтвердження своїх повноважень надала копію ордеру із вказівкою, зокрема, на те, що правова допомога надається «фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у Господарському суді міста Києва».

Слідчий суддя відмічає, що тільки належним чином оформлений ордер на надання правової допомоги є належною та достатньою підставою для представництва інтересів як довірителя, так і підзахисного.

Аналогічні правові висновки були зроблені в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 760/650/18.

З урахуванням того, що відповідно до пункту 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29, від 17.11.2020 № 118 (далі - Положення), ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Відповідно до пункту 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття всіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Пункт 12 Положення містить вичерпний перелік реквізитів, які мають бути в ордері на надання правової допомоги.

Згідно з підпунктом 2.4 пункту 12 Положення ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 дійшла висновку, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Відповідне положення міститься також у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19, від 24.02.2021 у справі № 554/213/19, від 19.08.2024 у справі № 591/6387/21.

З урахуванням зазначеного, вказівка в ордері на те, що правова допомога надається «фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у Господарському суді міста Києва», у розрізі наведеної позиції ВП ВС, не може свідчити про те, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту ТОВ «СТОУНСЕНД» та представляти його інтереси у Печерському районному суді м. Києва.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню, оскільки вона подана особою, яка не має права її подавати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 303, 304, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОУНСЕНД» на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві та прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 11.01.2024 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 42023102060000285 від 06.12.2021 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1