Ухвала

від 01.11.2024 по справі 2-9261/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 2-9261/2010

Провадження 4-с/201/12/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі Тоцькій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2010р. № 2-9261/2010 були задоволені позовні вимоги АКБ «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та з відповідачів стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 0061/08/03-Z від 13.03.2008р. у розмірі 1397981,03 дол. США, що є еквівалентним 11079139 грн. 46 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700грн. і витрати на ІТЗ у розмірі 120грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Форум» (треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, ОСОБА_3 ) про визнання договору недійсним був задоволений частково.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.08.2010р. апеляційна скарга АКБ «Форум» задоволена та рішення суду від 28.05.2010р. в частині задоволення зустрічного позову скасоване та в цій частині вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012р. рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.08.2010р. залишено без змін.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист №2-9261/2010 від 02.07.2012р. про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного банку «Форум» заборгованості за кредитним договором № 0061/08/03- Z від 13 березня 2008 року у сумі 1 397 981, 03 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.05.2010 року складено в еквіваленті в національній валюті у сумі 11 079 139, 46 грн.

Постановою від 03.04.2015р. лист у виконавчому провадженні № 34811137 був накладений арешт на майно боржниці ОСОБА_1 та оголошена заборона його відчуження.

Постановою від 07.09.2018р. виконавчий лист у ВП № 34811137 повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст.37Закону України«Про виконавчепровадження» та зазначено, що повторно виконавчий лист (стосовно заявника ОСОБА_1 ) може бути пред`явлений 07.09.2021р.

Ухвалою від 31.03.2022р. Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська цей виконавчий лист було визнано таким, що не підлягає виконанню.

06.02.2022р. ОСОБА_1 подала Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби заяву про відновлення виконавчого провадження, винесення постанови про зняття накладених арештів.

Позаяк не отримала відповіді, звернулася до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби з незняття арешту та заборони відчуження, накладених постановою від 03.04.2015 року №34811137, зобов`язати зняти зазначені арешт та заборону відчуження.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений у належний спосіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2010р. у справі №2-9261/2010 за позовом АКБ Форум до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені позовні вимоги АКБ Форум. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь АКБ Форум заборгованість за кредитним договором № 0061/08/03-Z від 13 березня 2008 року у розмірі 1397981,03 доларів США, що є еквівалентним 11079139 грн. 46 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. і витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АКБ Форум, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба В.М., ОСОБА_3 про визнання договору недійсним був задоволений частково.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.08.2010р. апеляційну скаргу АКБ Форум задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2010р. у справі №2-9261/2010 в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АКБ Форум, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба В.М., ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, скасовано та в цій частині вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012р. рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.08.2010р. залишено без змін.

На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 34811137 з примусового виконання виконавчого листа № 2-9261/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ Форум заборгованості за кредитним договором № 0061/08/03-Z від 13.03.2008р. у розмірі 1397981,03 доларів США, що є еквівалентним 11 079 139 грн. 46 коп.

Згідно наданої інформації про виконавче провадження (документи виконавчого провадження, наявні в АСВП, роздруковані та долучені до матеріалів справи) стосовно боржника ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа у справі 2-9261/2010 виконавче провадження № 34811137 було відкрито 18.10.2012р.

17.06.2013р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стягнуто солідарно з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 1107913,95грн.

17.06.2013р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України накладено арешт на житловий будинок малої поверховості, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна № 3666218; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:06:033:0068, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення: 12187053,41 грн, заборонити здійснювати відчуження зазначеного майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 лише в межах суми боргу.

17.06.2013р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України доручено відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області провести виконавчі лії в межах чинного законодавства, щодо опису та арешту нерухомого майна: житлового будинку малої поверховості, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 1210100000:06:033:0068, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

17.04.2014р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 12187053,41 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 лише в межах суми боргу.

Постановою від 03.07.2014р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі рішення суду та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках у банках: код фінансової установи: 336310, назва фінансової установи: ПАТ "Ідея Банк"; код фінансової установи: 380764, назва фінансової установи: ПАТ "КБ "НАДРА"; код фінансової установи: 380388, назва фінансової установи: Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк"; код фінансової установи: 322539, назва фінансової установи: ПАТ "ЮНЕКС БАНК" та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми: 12187053,41 грн.

08.10.2014р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій в сумі 149,43грн.

27.03.2015р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знято арешт майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 34811137 від 17.06.2013р., знято арешт майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 34811137 від 17.04.2014р.

03.04.2015р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 12187053,41 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 лише в межах суми боргу.

07.09.2018р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавчий документ повернуто стягувачу. Строк пред`явлення виконавчого листа до повторного виконання до 07.09.2021р.

14.09.2017р. між ПАТ Банк Форум та ТОВ ФК Арбо Фінанс був укладений договір про відступлення прав за Іпотечним договором № 07-178/08 між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_2 .

Первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю згідно з іпотечним договором № 07-178/08, що посвідчений 13 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 790, укладений між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , право вимоги за кредитним договором № 0061/08/03-Z від 13 березня 2008 року разом з усіма додатками до нього договорами, договорами про внесення змін і доповнень та викладенням у новій редакції, що є його невід`ємною частиною.

14.09.2017р. між ТОВ Арбо Фінанс та ОСОБА_4 був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого відбулося відступлення за кредитним договором № 0061/08/03-Z від 13.03.2008р. з урахуванням усіх змін та доповнень, внесених до нього.

10.02.2022р. ОСОБА_4 , після набуття права вимоги за вказаними договорами, подала заяву, що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстрована в реєстрі за №257, в якій зазначила, що зобов`язання у виконавчому провадженні № 34811137 ОСОБА_1 повністю виконані і будь-яких претензій майнового характеру вона до боржниці не має.

Ухвалою від 31.03.2022р. Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 2-9261/2010 від 02 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ Форум заборгованості за кредитним договором №0061/08/03-Z від 13 березня 2008 року у розмірі 1397981,03доларів США, що є еквівалентним 11 079 139 грн. 46 коп.

Ухвала набрала законної сили.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На час закриття виконавчого провадження № 34811137 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016р., що набрав чинності 05.10. 2016р.

Згідно зі статтею першою Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ ( далі Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на час винесення постанови про арешт майна) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За змістом частини 3 статті 37 Закону № 1404-VIII арешт з майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1 (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), 3 (стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення), 11 (запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру).

Частиною 5 статті 37 Закону № 1404-VIII визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони частина 5 статті 12 Закону № 1404-VIII.

Закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону № 1404-VIII.

Статтею 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 8) визнання боржника банкрутом; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Згідно з частиною 1, 2 статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до пунктів 20, 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Аналіз зазначених норм Закону № 1404-VIII, Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 вказують на те, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, від 04 листопада 2022 року у справі № 686/6010/14-ц.

Досліджені судом докази у справі свідчать про те, що постановою державного виконавця від 07.09.2018р. виконавчий лист № 2-9261/2010 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, тобто виконавче провадження не є закінченим, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 40 Закону № 1404-VIII, у виді зняття арешту.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15; від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17; від 01 серпня 2019 року у справі № 754/15469/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 202/1183/22.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, державний виконавець, повертаючи виконавчий лист на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, і не знявши накладений 03.04.2015р. арешт, діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження не є закінченим.

Разом із цим судом встановлено, що новий стягувач - ОСОБА_4 , після набуття 14.09.2017р. права вимоги, 10.02.2022р. (тобто вже після закриття виконавчого провадження в 2018р.) подала заяву, в якій зазначила, що зобов`язання у виконавчому провадженні № 34811137 ОСОБА_1 повністю виконані і будь-яких претензій майнового характеру вона до боржниці не має. Ця заява посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. за р.№ №257.

На підставі цього ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2022р. визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 2-9261/2010 від 02.07.2012р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку «Форум» заборгованості за кредитним договором № 0061/08/03-Z від 13.03.2008р. у розмірі 1 397 981,03 дол. США, що є еквівалентним 11 079 139 грн. 46 коп.

За положеннями ст. 56 Закону України Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, арешт майна як спосіб забезпечення реального виконання рішення передбачає накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06.04.2021 року, справа № 910/10011/19).

У постанові від 13.07.2022р. у справі № 2/0301/806/11 Верховний Суд виснував, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Слід наголосити на тому, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності майнових претензій збоку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням управо особи на мирне володіння своїм майном (аналогічних висновків дійшовВерховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.07.2022р. в справі 2/0301/806/11).

В даному випадку судом встановлено, що виконавчий документ було повернуто стягувачеві у 2018р.

Повторно виконавчий документ до виконання не пред`являвся, а 2022р. в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню через відсутність претензій стягувача до солідарного боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34811137.

Виконавчі провадження стосовно стягнення витрат виконавчого провадження № 34811137 не відкривалися впродовж понад 10 років із дня стягнення і не відкриті станом на день розгляду скарги.

Відомості про ОСОБА_1 як про боржника не внесені до Єдиного реєстру боржників.

За таких обставин продовження дії заборони відчуження майна заявниці призводить до порушення її прав та суперечить меті накладення арешту у виконавчому провадженні.

Відтак скаргу слід задовольнити частково шляхом зобов`язання посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби зняти арешт з майна боржника, ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 03 квітня 2015 року у виконавчому провадженні № 34811137, та виключити запис про обтяження № 9288368 від 03.04.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.353,354,447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби зняти арешт з майна боржника, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 03 квітня 2015 року у виконавчому провадженні № 34811137, та виключити запис про обтяження № 9288368 від 03.04.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева