Ухвала

від 01.11.2024 по справі 514/550/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.11.2024

Справа № 514/550/19

Провадження № 2/497/7/24

УХВАЛА

про призначення почеркознавчої експертизи

та зупинення провадження

"01" листопада 2024 р.Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглядаючи у приміщенні суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2023 року з Одеського апеляційного суду до Болградського районного суду Одеської області для продовження судового розгляду та вирішення питання щодо заяви про зміну підстав позову повернулася вищевказана цивільна справа з постановою Одеського апеляційного суду від 06.09.2023 про скасування ухвали Болградського районного суду Одеської області від 06.03.2023р.

05.10.2023р. після повторного розподілу справа надійшла у провадження судді Кравцової А.В., якою позов був залишений без руху у зв`язку з недоліком не зазначенням ціни позову.16.10.2023р. надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, та ухвалою суду від 16.10.2023р. було призначено підготовче судове засідання на 16.11.2023р. з повідомлення сторін. Протокольною ухвалою 16.11.2023р. на початку підготовчого судового засідання суд задовольнив заяву представника позивача про уточнення позову зміну підстав позову. У судовому засіданні адвокат Євценко Р.І. представник позивача наполягав на розгляді і задоволенні його клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, пояснивши, що предметом позову у справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (серії ВВК №637628) від 11.08.2004р., що був укладений між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "Делени", стверджуючи, що оригінал договору був наданий відповідачем лише після початку розгляду позову судом (ще під час перебування справи в провадженні Тарутинського районного суду Одеської області), і лише після цього позивач з`ясував, що підпис на договорі і додатку проставлений не ним, тобто, йому не належить. Представник відповідача заперечувала проти задоволення клопотання, але ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 16.11.2023року провадження у справі було зупинене та призначена почеркознавча експертиза.

19.08.2024р.досудунадійшло поданнясудовогоексперта ОСОБА_2 про надання експерту протягом 45 днів для здійснення експертизи: вільних зразків підписів ОСОБА_1 за 2004р. (10-15 документів), експериментальні зразки ОСОБА_1 відібрані та завірені відповідно до вимог відбору зразків (7-10 аркушів формату А4) та квитанцію про здійснення оплати висновку експерта, але у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці до 02.09.24р., клопотання було передано судді 03.09.2024р.

Ухвалою від 11.09.2024р. судом було відновлено провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання з розгляду подання експерта на 17.09.2024р. та з поважної причини відкладено на 07.10.2024р. з повідомленням сторін та витребуванням доказів.

Ухвалою від 17.09.24 року було задоволено клопотання адвоката Євценка Р.І. та з Арцизької ДПІ ГУ ДПС в Одеській області було витребувано докази: податкові звіти, податкові декларації, відомості, та інші документи які подавалися гр. ОСОБА_1 у 2004році і були ним підписані, та мають зберігатися в архівах цього ДПІ.

02.10.2024 суд отримав електронною поштою відповідь з вказаної ДПІ про те, що ОСОБА_1 перебував на обліку Тарутинської ДПІ з 20.10.2004р. і до 15.01.15р., та у 2004р. подавав заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування і заяву фізичної особи; до відповіді було додано ксерокопії цих заяв.

Ухвалоювід 03.10.24року суд зобов`язавнадати судуоригінали цих заяв та, у зв`язку з їх малою кількістю - ще й інші документи які подавалися гр. ОСОБА_1 у періодз 2003до 2005року і були ним підписані, та наразі можуть зберігатися в архівах Арцизького ДПІ ГУ ДПС в Одеській області.

02.10.2024 до матеріалів справи також надійшло клопотання адвоката Євценка Р.І. від 27.09.2024 про долучення до матеріалів справи на виконання ухвали Болградського районного суду від 16.11.23 доказів в якості зразків підпису гр. ОСОБА_1 , а саме: оригінали довіреності від 20.05.2003р., і двох нотаріально завірених договорів дарування від 24.10.2000р. та від 31.10.2000р.

10.10.24 до матеріалів справи через підсистему електронний суд надійшло два клопотання представника відповідача керівника ОСОБА_3 , якими вінпросив витребувати з Болградської районної державної адміністрації Одеської області оригінали документів реєстраційної справи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для передачі експерту, мотивуючи свою думку тим, що очевидно буде недостатньо кількості документів від органів ДПС для здійснення почеркознавчої експертизи, адже з отриманої від Арцизької ДПІДПС в Одеській області копії заяви на застосування спрощеної системи оподаткування вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, та, оскільки згідно ст.29 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що реєстраційна справа формується в паперовій та/або електронній формі після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, … реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб`єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи у Болградській районній державній адміністрації Одеської області; крім того, з тих же підстав просив витребувати з Одеського державного нотаріального архіву оригінали наступних документів для передачі експерту: договір дарування від 24.10.2000, згідно якого ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 прийняв право на земельну частку (пай) що засвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №6677; а також договір дарування від 31.10.2000, згідно якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняв право на земельну частку (пай), засвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №68504; а також реєстр для реєстрації нотаріальних дій Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області за 2000 рік, який містить нотаріальні дії з номерами 6677 та 6850.

Крім того, представник ТОВ«Делени» письмовимклопотанням заперечуєщодо приєднаннядо матеріалівсправи деякихзразків підпису, що містяться в оригіналах деяких документів - зокрема, - у довіреності №59 від 20.05.2003, що надана представником позивача 27.09.24р., та просить його відхилити як таку, що не містить вільного зразку підпису ОСОБА_1 , стверджуючи, що змістом зазначеної довіреності взагалі не передбачений будь-який підпис ОСОБА_1 , який взагалі не є вкладником, тому його підпис не може посвідчувати жодного факту та не може уповноважувати будь-яку особу; на його, заявника, думку, підпис ОСОБА_1 насправді був відсутній на момент видачі довіреності та засвідчення її уповноваженою особою банку адже, відповідно до змісту цієї довіреності, вкладник ОСОБА_6 уповноважив цією довіреністю ОСОБА_1 здійснювати по рахунку НОМЕР_1 в ООФ АППБ «Аваль» знімати кошти; при цьому особу Вкладника посвідчено начальником Тарутинського територіально-відокремленого безбалансового відділення Одеської ОФ АППБ «Аваль» Клименко Н.О., тобто, зміст бланку довіреності передбачає наявність лише підпису Вкладника та підпису уповноваженої особи Банку.

Однак, суд дійшов висновку, що лише експерт може вирішувати питання про належність чи неналежність підпису особі, тому це питання слід доручити вирішити експерту.

17.10.2024р. ухвалою суду було задоволено клопотання гр. ОСОБА_3 представника і керівника ТОВ «Делени» про витребування доказів, які суд отримав.

З Одеського державного нотаріального архіву судом отримана відповідь про те, що дійсно є на зберіганні архіву ці докази, що витребувані судом, однак архів готовий надати ці документи особисто експерту, оскільки направляти суду до м.Болград з м.Одеса, з архіву, а потім судом - есперту, знову до м.Одеса- це буде недоцільно з метою уникнення ризиків втрати/пошкодження архівних матеріалів.

Вивчивши надані суду відомості та матеріали, суд дійшов висновку, що судом на подання ксперта зібрані усі можливі підписи позивача ОСОБА_1 , а тому для призначення експертизи повторно підлягає зупиненню провадження у цій справі повторно, виходячи з вимог чинного законодавства про сприяння судом сторонам у зборі доказів.

Так, відповідно доч.2ст.83ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, мають подати докази разом з поданням позовної заяви.

Доказиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показаннями свідків.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Ст.84 ЦПК України передбачає ряд вимог, щодо забезпечення доказів, а саме: учасник справи лише у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане разом або з позовною заявою, або із відзивом на позовну заяву. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Чинним цивільно-процесуальним законодавством регламентовано пропорційність у цивільному судочинстві, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства (ст.ст.11-13): суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннямист. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець уч. 1 ст. 16 ЦКустановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а вч. 2 цієї статтівизначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Питання захисту судом цивільних прав та інтересів залишається вкрай актуальним, оскільки відсутність належного правового врегулювання та суперечність окремих положень чинного законодавства породжує багато проблем при застосуванні передбачених указаними нормами способів захисту, що в більшості випадків позбавляє їх ефективності й істотно ускладнює здійснення судом захисту порушених цивільних прав та інтересів учасників спірних правовідносин.

Насамперед слід визначитись із поняттям "способи захисту права" у зв`язку з відсутністю його в чинному законодавстві, що породжує не лише проблеми в судовій практиці, але й численні дискусії із цього питання серед вчених-юристів та практиків

Виходячи з положеньст.11 ЦКпро підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків, права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства,Конституцією Українита міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК). Відповідно дост. 13 ЦКцивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановленіч. ч. 2 - 5 ст. 13 ЦК, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно ізч. 3 ст. 16 ЦКсуд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч. ч. 2 - 5 ст. 13 ЦК. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковими для неї. Виконання цивільного обов`язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦКУ).

Матеріальний аспект захисту охоплює й положеннягл.3 ЦКУ, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права. Значно складнішою є ситуація з визначенням інтересу, оскільки в законодавчих актах не дається його визначення. Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано вРішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно доч. 1 ст. 15 ЦКкожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Ст. 3 ЦПКпередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цимКодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1). У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч. 2). Відмова від звернення до суду за захистом є недійсною (ч. 3). При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК). З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з`ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться.

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв важливу постанову (справа № 917/1307/18), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Крім того, підготовче судове провадження- це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядаються: предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті. Отримавши всі необхідні документи та докази по справі, проводиться підготовче засідання, в якому з викликом сторін, уточнюють всі деталі справи, порядок з`ясування обставин, визначається дата, час та місце судового засідання розгляду справи по суті. Розглядаються всі заяви та клoпотання, що були подані до суду. За пoтреби призначаються відповідні експертизи, встановлюється строк та порядок врегулювання спoру за участю судді за наявності згоди на його проведення, здійснюються інші дії, необхідні для правильного і своєчасного розгляду справи по сутi. Детальний перелiк питань, що вирішуються під час підготовчого засідання, наведено у статті 197ЦПК України.

Завданнями підготовчого провадженнявідповідно до статті 189 ЦПК України є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Позивач (його представник) звертаються до суду з клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Відповідно дост.1 Закону України "Про судову експертизу",судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Почеркознавча експертиза комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

В разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом,визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. В разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (стаття 103 ЦПК України).

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (стаття 104 ЦПК України).

Статтею 109 ЦПК України регламентовано наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: «в разі ухиленняучасника справивід поданняекспертам необхіднихматеріалів,документів абовід іншоїучасті векспертизі,якщо безцього провестиекспертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні».

Оскільки суд може лише у нарадчій кімнаті за результатами розгляду справи по суті надати оцінку всім доказам, що сторони подали суду, а також, враховуючи, що наразі стадія підготовки справи до розгляду суд, з врахуванням прав сторін на змагальність та обов`язок суду у сприянні сторонам у збиранні доказів, враховуючи, що позивач (його представник) отримав можливість лише в ході судового розгляду його позову ознайомитися з оригіналом спірного договору про оренду земельної ділянки, який є предметом позову, суд дійшов висновку, що для повноти та об`єктивності судового розгляду даної справи, з метою дотримання прав особи, що закріплене у ст.6Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що гарантує право насправедливийй публічний розглядсправиупродовжрозумного строку незалежним і безстороннімсудом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язківособи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача щодо призначення експертизи та витребування оригіналу договору у відповідача для проведення почеркознавчої експертизи підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.252ч.1п.5 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зупинення провадження у даній справі до отримання судом висновку експертизи.

Керуючись ст.ст.105,252ч.1п.5,260,261,298,300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити повторно експертизу за клопотанням адвоката Євценка Романа Ігоровича представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи.

Призначити повторносудову почеркознавчуекспертизу у цій цивільній справі - за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, - провадження якої доручити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, ЄДРПОУ 25574222 (65005, м.Одеса, вул.Прохорівська,35, т.: (048)737-47-48), на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи безпосередньо ОСОБА_1 або іншою особою виконаний підпис у Договорі оренди земельної ділянки, який був укладений 11.08.2004р. між гр. ОСОБА_1 та Товариством з обмеженої відповідальністю "Делени", та посвідчений приватним нотаріусом Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидовою Н.Г. і зареєстрований в реєстрі за №2202:

- у графі "Орендодавець ОСОБА_1 ",

- у графі "Передав" акту прийому-передачі від 11.08.2004р., - що є додатком до цього договору?

Зобов`язатикерівникаОдеського державногонотаріальногоархіву (6500, м.Одеса, вулиця Академіка Корольова,92А, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua), - надати експерту ОСОБА_2 (або іншому, призначеному експертною установою експерту), на його вимогу, і у призначений ним завчасно день, для здійснення почеркознавчої експертизи, призначеної цією ухвалою, наступні, витребувані судом докази:

- оригінал договору дарування від 24.10.2000р., згідно якого ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 прийняв право на земельну частку(пай) що був засвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області, та зареєстровано в реєстрі за №6677;

- оригінал договору дарування від 31.10.2000р., згідно якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняв право на земельну частку(пай) що був засвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №68504;

- реєстр для реєстрації нотаріальних дій Арцизької державної нотаріальноїконтори Одеської області за 2000 рік, який містить нотаріальні дії з номерами 6677т 6850;

- оригінал договору оренди земельної ділянки від 11.08.2004р. (серія та номер якого - ВВК 637628),

- та оригінал Акту прийому-передачі від 11.08.2004р., що є додатком до вищевказаного договору.

Доручити експертуповідомити Одеськомудержавному отаріальномуархіву (6500, м.Одеса, вул.Академіка Корольова,92А, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua), - дату йадресу для надання на експертизу - для здійснення почеркознавчої експертизи, призначеної цією ухвалою, наступні, витребувані судом докази:

- оригінал договору дарування від 24.10.2000р., згідно якого ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 прийняв право на земельну частку(пай) що був засвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області, та зареєстровано в реєстрі за №6677;

- оригінал договору дарування від 31.10.2000р., згідно якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняв право на земельну частку(пай) що був засвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №68504;

- реєстр для реєстрації нотаріальних дій Арцизької державної нотаріальноїконтори Одеської області за 2000 рік, який містить нотаріальні дії з номерами 6677т 6850;

- оригінал договору оренди земельної ділянки від 11.08.2004р. (серія та номер якого - ВВК 637628),

- та оригінал Акту прийому-передачі від 11.08.2004р., що є додатком до вищевказаного договору.

Доручити експерту, на його розсуд, згідно з його професійним переконанням, вирішити питання придатності зібраних судом за клопотаннями сторін усіх можливих доказів - оригіналів підпису позивача у документах за минулі роки.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384,385 КК України.

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експертизи.

Для здійсненняеспертизи напрвити експертамразом зматеріалами справиусі докази,що булизібрані тавитребувані судомна вимогуексперта згідно поданнясудовогоексперта Сакалюк О.В., що надійшло до суду19.08.2024р.- про надання експерту для здійснення експертизи:

- вільні зразки підписів ОСОБА_1 - оригінали документів зі зразками позивача ОСОБА_1 , здійснені ним у 2004році (плюс-мінус рік);

- відібрані у приміщенні суду та завірені належним чином вільні зразки підпису позивача ОСОБА_1 (10 аркушів формату А4);

- та квитанцію, надану позивачем ОСОБА_1 про здійснення оплати за експертизу.

Роз`яснити особі, в якої судом витребувані докази (Одеському державному отаріальному архіву), що:

- відповідно до ст.146 ЦПК України, "в разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, - без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання - суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. 2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення. 3. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом;

- відповідно до ст.84ч.ч.6-9 ЦПК України, "6. Будь-якаособа,у якоїзнаходиться доказ,повинна видатийого навимогу суду. 7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. 8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. 9. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази";

- згідно ч.ч.1-7ст.85 ЦПК України, "1. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. 2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. 4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо. 5. Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами. 6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їхній погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду. 7. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста".

Згідно ст.382 КК України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб...".

Ухвала набирає законноїсили змоменту їїпідписання суддею відповідно до ст.261 ЦПК України, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської областіпротягом 15 днів з дня отримання її копії, що не зупиняє її виконання, а також підлягає негайному виконанню в частині надання суду доказів.

Суддя А.В. Кравцова