Рішення

від 28.10.2024 по справі 179/1252/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1252/24

2/179/523/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування.

В позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 7,020 га, кадастровий номер 1222385500:01:028:0255, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки площею 7,520 га, кадастровий номер 1222385500:01:027:0252, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки площею 3,5593 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0141, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки площею 2,6533 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0142, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Позивач та відповідачі є спадкоємцями першої черги по закону. У встановлений строк позивач та відповідачі звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Між спадкоємцями було досягнуто згоди на спадкування майна в іншому порядку, а саме: земельна ділянка площею 3,5593 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0141, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка площею 2,6533 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0142, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва успадковується позивачем, земельна ділянка площею 7,520 га, кадастровий номер 1222385500:01:027:0252, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва успадковується ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 7,020 га, кадастровий номер 1222385500:01:028:0255, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва успадковується ОСОБА_3 , а домоволодіння в АДРЕСА_1 успадковується ОСОБА_4 .

Позивач отримав відмову приватного нотаріуса Новомосковського нотаріального округу Солодовник В.В. у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач прохає визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,5593 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0141, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 967050 від 24.03.2008 року та земельну ділянку площею 2,6533 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0142, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 967024 від 24.03.2008.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою від 17.07.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання. Відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 09.09.2024 витребувано у приватного нотаріуса Новомосковського нотаріального округу Солодовник В.В. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 01.10.2024 закрито підготовче провадження та цивільна справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Третя особа приватний нотаріус Новомосковського нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження сторін (а.с. 5, 7, 9, 12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та відповідачів - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідачів - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить наступне майно, яке належало останній:

- земельна ділянка на території Очеретуватської сільської ради, площею 7,520 га, кадастровий номер 1222385500:01:027:0252 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП № 027585 від 27.11.2003 (а.с. 17);

- земельна ділянка на території Очеретуватської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, площею 3,5593 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0141, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 967050 від 24.03.2008 (а.с. 18);

- земельна ділянка на території Очеретуватської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, площею 2,6533 га, кадастровий номер 1222385500:01:001:0142, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 967024 від 24.03.2008 (а.с. 19);

- земельна ділянка на території Очеретуватської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, площею 7,020 га, кадастровий номер 1222385500:01:028:0255 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 562301 від 14.11.2006 (а.с. 20);

- домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку домоволодіння та свідоцтва про право власності на частку домоволодіння, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 21-23).

Із спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися діти: ОСОБА_3 (а.с. 90), ОСОБА_1 (а.с. 95), ОСОБА_2 (а.с. 100).

Згідно довідки виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і постійно проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті мала склад сім`ї: доньку ОСОБА_1 , синів: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с. 107) .

27.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на усю частку спадкового майна, яке складається з земельних ділянок, площею 3,5593 га та 2,6533 га у межах згідно з планом, розташованих на території Дніпропетровської області Новомосковського (Магдалинівського) району Очеретуватської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 115).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського нотаріального округу Солодовник В.В. від 27.05.2024 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на всю частку земельної ділянки площею 3,5593 га, та земельної ділянки площею 2,6533 га, що знаходяться на території Дніпропетровської області Новомосковського (Магдалинівського) району Очеретуватської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки є інші спадкоємці за законом (а.с.16).

Статтею15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статей 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.ст.1217,1223 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.1268-1270 ЦК України для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до статті1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1267 ЦК України встановлено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Тобто, дана правова норма встановлює презумпцію рівності часток у спадщині спадкоємців за законом. Принцип рівності часток спадкоємців може бути змінений за усним договором між ними, якщо його предметом є рухоме майно, або за письмовим, нотаріально посвідченим договором, якщо його предметом є нерухоме майно або транспортні засоби.

Таким чином, законом встановлено, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Спадкоємці за законом мають право змінити розмір спадкових часток на підставі окремого договору про це.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом, які належним чином прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , письмового нотаріально посвідченого договору щодо зміни розміру їх часток в спадщині не укладали.

У позовній заяві позивач посилається на те, що спадкоємцями між собою було досягнуто згоди на спадкування майна в іншому порядку, ніж передбачено законом.

За положеннями статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За пунктами 4.8 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено,що частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Доводи позивача відносно того, що між спадкоємцями досягнуто усної згоди щодо зміни розміру частки у спадщини та неможливості вирішення даного питання в позасудовому порядку, окрім судового порядку, суд не бере до уваги, оскільки таке твердження суперечить ст. 1267 ЦК України та п. 4.8 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, відповідно до яких спадкоємці можуть за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Суду не надано доказів того, що спадкоємці зверталися до нотаріуса щодо посвідчення договору про зміну розміру частки у спадщини.

Так, частиною третьою статті 1267 ЦК України передбачено право спадкоємців на зміну розміру часток у спадковому нерухомому майні, проте укладання такої письмової угоди можливо лише в нотаріальному порядку, тоді яксуд не може підміняти собою нотаріуса, який за законом уповноважений посвідчувати цю угоду, оскільки визнання права власності на спадкове майно можливо тільки у разі наявності спору та неможливості іншим (позасудовим) шляхом захистити свої права. Поділ спадкового майна оформлюється договором спадкоємців, а за відсутності згоди судовим рішенням.

Згідно із ч. 1ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч. 1ст. 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Суд враховує положення статей 1296-1299 ЦК України, відповідно до яких питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Із спадкової справи вбачається, що сторони не зверталися до нотаріуса з письмовим договором щодо розподілу спадкового майна, в матеріалах спадкової справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у посвідченні договору щодо розподілу спадкового майна.

Таким чином, позивачка та відповідачі не здійснили передбачених діючим законодавством дій в нотаріальному порядку, натомість позивач звернулася до суду з даним позовом поза межами законодавчо визначеної досудової процедури.

Суд не може підміняти собою нотаріуса, уповноваженого вчиняти нотаріальні дії, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта.

З урахуванням наведених позивачкою обставин та правових підстав звернення до суду, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ч.2 ст.141 ЦК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 80-81, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа - приватний нотаріус Новомосковського нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна, адреса місцезнаходження: 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, селище Магдалинівка, вул.Центральна, 47/20.

Повний текст рішення складений 04.11.2024.

Суддя О.Ю.Кравченко