Рішення

від 30.10.2024 по справі 727/8869/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/8869/24

Провадження № 2-а/727/69/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Аниськовій К.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Федорюка А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позо-вом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорюк Ана-толій Леонідович, до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасу-вання постанови, посилаючись на те, що 05.08.2024 року рядовою поліції Джіоєвою Ніною Тамазівною винесено постанову серії ЕНА №2763985 відносно ОСОБА_1 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Вказує, що наведена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки є необґрун-тованою та такою, яка прийнята із порушенням процесуальних норм та підлягає ска-суванню, оскільки позивач не порушував Правил дорожнього руху.

Як стверджує позивач, представником поліції було винесено оскаржувану поста-нову без будь-якої підготовки до розгляду справи, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу. Також вказує, що постанова містить вказівку на дві несу-місні норми права, що нібито порушені позивачем, а саме, в протоколі міститься вказів-ка, що позивач порушив вимоги ДСТУ щодо використання освітлювальних приладів червоного кольору, однак стаття, за якою його притягують до відповідальності - ч.2 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що у постанові вказано порушення п.9 ПДР України, однак ПДР не містять п.9, а містять розділ 9, що в свою чергу містить пункти 9.1, 9.2 і т.д., таким чином постанова містить посилання на неіснуючі нормативні акти.

Також вказує, що належний ОСОБА_1 транспортний засіб Chevrolet Ca maro, державний номер НОМЕР_1 , під час державної реєстрації пройшов технічний контроль щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху та було видано свідоцтво НОМЕР_2 , що підтверджує, що даний колісний транспортний засіб (Chevrolet Camaro) може бути зареєстровано і/або допущено до участі у дорожньому русі, встановлені пристрої освітлення та світової сигналізації відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів. Таким чином, позивач вважає, що він керував автомобілем, який на час винесення постанови пройшов обов`язкову перевірку на відповідність ДСТУ 3649:2010, будь яких переоб-ладнань, конструктивних змін до приладів зовнішніх світлових в тому числі покажчи-ків поворотів не вносились.

Враховуючи наведене, просив скасувати постанову серії ЕНА №2763985 від 05.08. 2024 року, винесену поліцейською 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Чернівецькій області рядовою поліції Джіоєвою Ніною Тамазівною , якою ОСОБА_1 при-тягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн., а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміні-стративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.08.2024 року відкри-то провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у пов-ному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник позивача, адвокат Федорюк А.Л., в судовому засіданні також під-тримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Управління патрульної поліції в Чернівецькій області та Департа-менту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив письмовий відзив на позовну зая-ву, згідно якого просив розглянути справу без його участі.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача вважає доводи позивача безпідставними. Вказує, що постанову про притягнення позивача до адміні-стративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП було винесено з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`я-сувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.08.2024 року поліцейським 2 взводу 4 роти 1 ба-тальйону УПП в Чернівецькій області рядовою поліції Джіоєвою Ніною Тамазіївною відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА №2763 985, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в роз-мірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що 05.08.2024 року о 22 год. 00 хв. у м. Чернівці, по проспекту Незалежності, 90, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом використовував зовнішні світлові прилади, саме червоні покажчики повороту, чим по-рушив ДСТУ України 3649 від 2010 року, чим порушив п.9 ПДР - використання при-ладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, за що відповідальність передбачена згідно ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про ад-міністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступ-ком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція частини другої статті 122 КУпАП України передбачає відповідаль-ність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загаль-ного користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху авто-магістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або поперед-жувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, ко-ристування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними тех-нічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком во-діїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службо-вого завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Предметом оскарження у справі є постанова про вчинення адміністративного пра-вопорушення, що передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, а саме: викори-стання приладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переоб-ладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Відповідно до п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно з п. 31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із за-конодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким ви-могам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу (пп. а пп. 31.4.3.).

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої по-літики наказом від 28.12.2010 № 630, зокрема, затвердив національний стандарт Ук-раїни ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності тех-нічного стану та методи контролювання", який був чинний на момент притягнення по-зивача до відповідальності та на момент розгляду справи.

Відповідно до пункту 6.1.5. ДСТУ 3649:2010 кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, в якій зазначено, що покажчик повороту (пе-редній, бічний, задній) обов`язково на всіх автомобілях має бути автожовтого кольору.

Тобто чинним національним стандартом встановлено обов`язкову вимогу до ко-льору покажчика повороту, а саме він має бути автожовтим.

Водночас суд, досліджуючи надані сторонами докази на підтвердження своїх до-водів, зокрема відеозапис, долучений представником відповідача до відзиву на позовну заяву, встановив, що на автомобілі Chevrolet Camaro, під час його зупинки інспектором патрульної поліції, покажчики поворотів відображались червоним кольором. Вказаний відеозапис в розумінні статей 72 - 76 КАС України є належним, достатнім і допусти-мим доказом того, що покажчики поворотів відображались червоним кольором, який оцінюється судом в порядку статті 90 КАС України.

Будь-яких інших належних та достатніх доказів в розумінні статей 73, 76 КАС Ук-раїни на спростування наявності на автомобілі Chevrolet Camaro, під час його зупинки інспектором патрульної поліції, покажчиків поворотів червоного кольору - позивач не надав. Більше того, позивачем та його представником як у позовній заяві, так і під час судового засідання не заперечувалось факту встановлення на вищевказаному транс-портному засобі покажчиків поворотів саме червоного кольору.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на проходження транспортним за-собом технічного контролю, на підставі якого було видано свідоцтво НОМЕР_2 з ог-ляду на те, що дане свідоцтво було видано 16.10.2019, а позивача притягнуто до адмі-ністративної відповідальності 05.08.2024, тобто майже за п`ять років до зазначеної по-дії. Таким чином, вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не може спростувати обставин наявності покажчиків повороту червоного кольору за наявності відео підтвердження зворотного.

Також, після ознайомлення з наданими відеоматеріалами, суд вважає неспромож-ним посилання позивача на порушення представником поліції встановленого законом процесуального порядку винесення оскаржуваної постанови.

Суд також відхиляє посилання позивача щодо несумісності норм права, вказаних в оскаржуваній постанові, оскільки ч.2 ст.122 КУпАП за своєю правовою природою є бланкетною нормою, яка має відсильних характер до інших нормативно-правових ак-тів, якими, в свою чергу, є Правила дорожнього руху України та вимоги ДСТУ.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.11.2021 №274/4816/21, окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, тобто окремі де-фекти рішення контролюючого органу, не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своїх повноважень та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, зокрема порушення законо-давства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх, таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути само-стійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо пози-вачем вчинено порушення вимог ПДР, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що помилкове зазначення пред-ставником поліції п.9 ПДР у постанові - не може бути самостійною підставою для ви-знання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, позивач не спростував правомірності ухваленої постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 6.1.5. ДСТУ 3649:2010, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені під-стави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди об-ґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо об-ґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослід-ження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, зроб-лених судом по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміні-стративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним ак-том про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стяг-нення не було посилено.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фак-тичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана по-станова інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області рядової по-ліції Джіоєвої Ніни Тамазіївни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.08.2024 року серії ЕНА №2763985 - залишенню без змін.

Згідно ст.139 КАС України, при задоволенні позову суд стягує судові витрати по справі, а враховуючи встановлену відсутність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 55, 59, 62 Конституції Укра-їни, Правил дорожнього руху України, Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 9, 124, 245, 251-252, 283, 288 КУпАП ст.ст.241-246, 250, 268-272, 286 КАС Ук-раїни, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорюк Анатолій Леонідович, до Департаменту патрульної поліції, Управ-ління патрульної поліції в Чернівецькій області, про скасування постанови про накла-дення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Чернівецькій області рядової поліції Джіоєвої Ніни Тамазівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорож-нього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.08.2024 року серії ЕНА №2763985 - залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рі-шення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за-конної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 04 листопада 2024 року.

Суддя: О.Є.Терещенко