Ухвала

від 31.10.2024 по справі 317/4345/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/4345/24

Провадження № 2/317/1187/2024

31 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі :

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького обласного центра зайнятості в особі Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Запорізький обласний центр зайнятості в особі Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості (в особі в.о. директора Яковлєвої О.В.), звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, що були виплачені особі як допомога по безробіттю за період з 01.12.2022 по 26.01.2023, у розмірі 7619,37 грн. та стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді від 02.10.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження, викликом сторін та наданням відповідачу строку на подання відзиву.

Представником позивача до початку судового засідання подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, зазначила, що не заперечує проти передання вказаної цивільної справи для розгляду за підсудністю до Томаківського районного суду Дніпропетровської області (а.с.73).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку (а.с.72). Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, підстави звернення з відповідним позовом, суд приходить до наступних висновків.

Підсудність даного позову визначається за загальним правилом про територіальну підсудність, встановленим статтею 27 ЦПК України, згідно якої позов до фізичної особи пред`являється в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання або перебування відповідача станом на день відкриття провадження у справі.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно ч. 1 ст. 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ЗгідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до позовної заяви адресою відповідача ОСОБА_1 зазначена адреса: АДРЕСА_1 , адресою реєстраціє є адреса: АДРЕСА_2 .

Також як вбачається з долученої позивачем Довідки від 17.08.2022 № 2311-5002016108 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

З моменту надходження позовної заяви судом вживались заходи для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до останньої інформації, отриманої судом 22.10.2024 р., наданої Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с.71), відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за інформацією КЗ «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради, зареєстрований на обліку в якості внутрішньо переміщеної особи в управлінні соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації, за адресою: отг. Томаківська, с. Кисличувата.

Відповідно до п. 2 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою КМУ від 22.09.2016 року №646, єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб це автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Винятком є встановлення факту смерті.

Таким чином, виходячи з положень ст. 5 Закону України «Про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Тобто, наявна в матеріалах справи інформація Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА, про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, є належним доказом того, що на момент звернення до суду з позовом відповідач, як переміщена особа, фактично проживає на території Томаківської отг.

З наведеного слідує, що підсудність справи була визначена помилково, за неактуальними (застарілими) на час відкриття провадження у справі, даними.

Висновок про те, що довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання перебування особи під час визначення підсудності розгляду справ, відповідає викладеним позиціям у постановах Верховного Суду від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17, від 02.09.2019 року у справі №753/20939/17, провадження №61-12898св18.

Зі змісту ч. 9 ст. 187 ч. 9 ЦПК України, слідує, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зіст. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач не проживає на території, яка територіально належить до територіальної юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області, вказана цивільна справа не підсудна Запорізькому районному суду Запорізької області та відповідно до ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України підлягає передачі на розгляд за підсудністю за фактичним та зареєстрованим місцем проживання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 259-260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Запорізького обласногоцентра зайнятостів особіЗапорізької філіїЗапорізького обласногоцентру зайнятостідо ОСОБА_1 про стягненнякоштів передатидля розглядуза підсудністюдо Томаківського районного суду Дніпропетровської області, що розташований за адресою: 53500, смт. Томаківка, вул. Шосейна, 14, Томаківського району Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: Д.О. Каряка