Ухвала

від 30.10.2024 по справі 148/2448/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/2448/23

Провадження №11-кп/801/938/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12023020180000428 за апеляційною скаргою зі змінами прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.06.2024, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Жашків Жашківського району Черкаської області, громадянку України, ромської національності, ученицю 5 класу Шпиківського ліцею Шпиківської селищної ради, проживаючу без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з призначенням їй покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України,звільнено ОСОБА_9 від відбуття призначеного вироком покарання з випробуванням на один рік, в силу п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст.76 КК України, зобов`язано її періодично являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про переміни свого місця проживання, роботи та навчання та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 ухвалено не обирати до набрання вироку законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави:

1433,88 грн. за проведення товарознавчої експертизи № 7007/23-21 від 08.11.2023року;

1673,00 грн. за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ- 19/10-23/19579-Д від 09.11.2023 року, а у разі відсутності у неї коштів, стягнення покласти на законного представника ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Арешт, накладений ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області №148/2272/23 від 03.11.2023 ухвалено скасувати.

Речові докази: Спеціальний пакет НПУ № PSP1416964, у якому міститься запаховий слід з гаманця; Спеціальний пакет НПУ № WAR0059145, у якому міститься запаховий слід з ручки шухляди тумби; Паперовий конверт СУ ГУНП, у якому міститься змив з гаманця; Паперовий конверт СУ ГУНП, у якому міститься змив з ручки шухляди тумби; Паперовий конверт, у якому містяться сліди пальців рук, ухвалено знищити.

Речові докази: Спеціальний пакет НПУ № WAR 1176919, у якому містяться сережки та ланцюжок з хрестом, ухвалено повернути власнику ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

в с т а н о в и в :

За вироком суду ОСОБА_9 визнана винною у тому, що вона близько 15 години 30 хвилин 29.10.2023, у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з подальшим його продовженням, перебуваючи поблизу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , переконавшись, що за її діями ніхто не стежить, незаконно проникла на територію домоволодіння, що за вищевказаною адресою, звідки в подальшому зайшла до будинку.

Увійшовши, до вказаного будинку, ОСОБА_9 попрямувала до однієї зі спальних кімнат та діючи умисно, з метою власного збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто не стежить, усвідомлюючи належність на праві приватної власності - вчинила крадіжку пари сережок із металу жовтого кольору зі вставками каменів, вартістю 17313,70 гривень та ланцюжка з хрестиком із металу жовтого кольору, вартістю 7574,85 гривень.

В подальшому, покинувши кімнату, та прямувавши до виходу з будинку, ОСОБА_9 помітила у гостьовій кімнаті на тумбі гаманець коричневого кольору, та діючи умисно, з метою власного збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто не стежить - вчинила крадіжку грошових коштів з даного гаманця у сумі 50 грн однією купюрою, після чого, покинула будинок.

Після вчинення крадіжки, ОСОБА_9 , викраденим майном та грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, тим самим, завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 24938,55 гривень.

Суд кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_9 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням до житла.

В апеляційній скарзі зі змінами прокурор Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_8 просить змінити вирок суду першої інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок суворості та призначити покарання ОСОБА_9 більш м`яке, ніж передбачене санкцією ч.4 ст. 185 КК України із врахуванням ч.1 ст. 69 КК України, а саме, призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1.2,3 ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України.

Апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що суд, визнавши винною неповнолітню ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначаючи їй покарання, безпідставно не застосував положення ч.1 ст. 69 КК України, оскільки наявні дві обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою особою та обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, які не враховані судом, а саме: ОСОБА_9 раніше не судима, активно сприяла розкриттю злочину, вину визнала повністю, до скоєного відноситься самокритично, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра. Крім того, вказане кримінальне правопорушення обвинувачена вчинила тільки у зв`язку з відсутністю належної освіти, виховання, а також нерозумінням відносин власності, нерозуміння наслідків своїх незаконних дій по відношенню до майна іншої людини. Також прокурор звертає увагу на те, що потерпіла ОСОБА_11 претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_9 не мала, цивільний позов не заявляла.

Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу зі змінами та наполягав на її задоволенні, захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , який заперечив проти її задоволення, оскільки вважав, що призначення обвинуваченій покарання у вигляді пробаційного нагляду на 1 рік погіршить її становище, так як застосований судом відносно неї іспитовий строк терміном 1 рік закінчиться раніше, ніж можливий застосований пробаційний нагляд, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу зі змінами слід залишити без задоволення.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, поєднаній з проникненням до житла, судом її дії кваліфіковані вірно.

Що стосується апеляційних вимог прокурора про можливість призначення ОСОБА_9 більш м`якого покарання ніж передбачено законом шляхом застосування положень ст. 69 КК України, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності та особі винного. Пропорційність покарання вищезазначеним складовим є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.

Положення ст. 65 КК України визначають загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого суспільно-небезпечного діяння, особи винного та обставин, що впливають на покарання.

Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. За змістом ст. 75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини провадження, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначеного за певні види кримінальних правопорушень.

Пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», звертає увагу судів на те, що при призначенні покарання неповнолітнім суди повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дотримався вищевказаних вимог при призначенні ОСОБА_9 покарання.

Так, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до 12 КК України є тяжким злочином, особу винної, яка вчинила кримінальне правопорушення в період дії воєнного стану, повністю визнала свою вину, посередньо характеризується за місцем проживання та негативно характеризується за місцем навчання, врахував умови життя та виховання обвинуваченої, стан її здоров`я, ставлення до вчиненого, відсутність претензій зі сторони потерпілої. Також суд взяв до уваги висновок досудової доповіді органу пробації згідно якого виправлення ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства за умов спільних зусиль неповнолітньої обвинуваченої, її сім`ї та відділу з пробації, згідно даного висновку ризик повторного вчинення кримінального правопорушення середній.

Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою особою та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

У Мінімальних стандартних правилах ООН, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні до неповнолітніх («Пекінські правила») від 29.11.1985 визначено, що «заходи впливу завжди повинні бути порівняні не тільки з обставинами і тяжкістю правопорушення, але і зі становищем та потребами неповнолітнього, а також з потребами суспільства»; неповнолітнього правопорушника не слід позбавляти особистої свободи, якщо тільки його не визнано винним у вчиненні серйозного діяння із застосуванням насильства проти іншої особи або в неодноразовому вчиненні інших серйозних правопорушень, а також за відсутності інших відповідних заходів впливу» (п. «а», «b», «с» правила 17.1).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про призначення обвинуваченій покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі зі звільненням її від його відбування з випробуванням строком на один рік є обґрунтованим та повною мірою зможе забезпечити виправлення цієї особи і недопущення вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому як нею самою, так і іншими особами.

Разом з тим апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав для призначення покарання обвинуваченій із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Тобто, для переходу до іншого більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, згідно з ст. 69 КК України, необхідна наявність двох підстав: 1) наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; 2) наявність обставин, що певним чином позитивно характеризують винного.

Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Колегія суддів з урахуванням сукупності всіх обставин та особи обвинуваченої ОСОБА_9 не вбачає достатніх підстав, які б дійсно беззастережно вказували на істотне зниження ступеня суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, а тому підстав для застосування ст. 69 КК України не вбачає.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що вирок суду ухвалений з дотриманням вимог ст. ст. 370-376 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстав для його зміни немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу зі змінами прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.06.2024 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4