Рішення

від 01.11.2024 по справі 495/4079/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 рокуСправа № 495/4079/24 Номер провадження 2/495/2666/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

представника позивача - Сочинської А.В. ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідачів - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Малогівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області як Органу опіки та піклування Мологівської сільської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Білгород-Дністровська окружна прокуратура, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

встановив:

03.05.2024 Виконавчий комітет Малогівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області як Орган опіки та піклування Мологівської сільської ради звернувся із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Білгород-Дністровська окружна прокуратура, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про відібрання у батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення їх батьківських прав; передачу малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Мологівській сільській раді, як органу опіки та піклування.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. На території Мологівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , проживає родина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з лютого 2021 року потрапила під контроль сільської ради, у зв`язку зі зловживанням спиртними напоями та невиконанням своїх батьківських обов`язків останніми. Зокрема, 24.02.2021 за результатами виїзду до родини встановлено, що в житловому будинку брудно, від батьків відчувався запах алкоголю, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було попереджено про невиконання батьківських обов`язків та надано тижневий термін на приведення житлового будинку в належний стан та припинення вживання алкоголю вищевказаними особами. Після повторних виїздів Служби у справах дітей Мологівської сільської ради, 26.03.2021, 30.03.2021, 01.04.2021 майже кожного разу батьки перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Після проведеної профілактичної роботи з родиною, Службою у справах дітей спільно з фахівцем з соціальної роботи та працівниками сектору ювенальної превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, та перебування дитини у родичів близько 2 тижнів ситуація в родині змінилася: мати - ОСОБА_2 припинила зловживати алкогольні напої, щоразу при перевірці перебувала в тверезому стані, в будинку було прибрано та приготовлена свіжа їжа, про що свідчать акти обстеження умов проживання родини від 20.04.2021, 27.04.2021, 07.05.2021, 24.05.2021, 01.06.2021, 27.07.2021, 12.10.2021.

В лютому 2022 року надійшло повторне повідомлення про зловживання алкогольними напоями відповідачів. При здійснені виїзду Служби у справах дітей Мологівської сільської ради 22.02.2022 спільно з сектором ювенальної превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в стані алкогольного сп`яніння.

Протягом 2022 та 2023 років дана родина перебувала під постійний контролем Служби у справах дітей Мологівської сільської ради. Ситуація в родині покращилась і в жовтні 2023 року було знято з обліку як сім`ю, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

08.02.2024 було здійснено виїзд до родини, складено протоколи бесід з батьками, сусідами, щодо поведінки батьків малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого знову поставили на облік як дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

21.03.2024 року до Служби у справах дітей Мологівської сільської ради надійшло усне повідомлення, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться у кризовому стані, в будинку брудно, санітарно-гігієнічні умови не відповідають нормам, запас продуктів харчування відсутній, батьки дитини знаходяться в стані алкогольного сп`яніння.

Протягом березня та квітня 2024 року родину відвідували неодноразово, проводились профілактичні бесіди, складались акти обстеження умов проживання, санітарно - гігієнічні умови задовільні, але батьки дитини продовжували зловживати алкогольними напоями.

29.04.2024 року Службою у справах дітей Мологівської сільської ради здійснений плановий виїзд до родини, де було виявлено дитину, яка знаходилась на подвір`ї, одягнена не по сезону, голодна, а батьки дитини спали в будинку в стані алкогольного сп`яніння.

З`ясовано, що дійсно нормальні умови проживання та виховання малолітньої дитини відсутні, є безпосередня загроза життю та здоров`ю дитини. Службою у справах дітей Мологівської сільської ради складений акт обстеження умов проживання та акт проведення рівня безпеки дитини. Відповідно до акту проведення рівня безпеки виявлений факт безпосередньої загрози життю та здоров`ю та потреби у вжитті невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки дитини.

Дитину невідкладно направлено до Центру соціальної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

1.2. Представник відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суттєво змінила своє ставлення до сина, свій погляд до сімейного життя та здійснила переоцінку життєвих цінностей. Так, ОСОБА_2 з 26 червня 2024 року офіційно працевлаштована та працює на посаді укладальника деталей та виробів швейної дільниці № 2 у ТОВ «БЕЛСТА» (Наказ про прийняття на роботу № 159к від 25.06.2024). Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 має постійне місце роботи, отримає регулярну та стабільну заробітну плату, що в повній мірі свідчить про можливість утримувати та виховувати дитину; на диспансерному та консультативному нагляду у нарколога не знаходиться, на диспансерному на консультативному нагляду у психіатра не перебуває.

Все вищенаведене свідчить про те, що матір не має хронічних захворювань, пов`язаних з алкозадежністю, не хворіє розладами психіки та в повній мірі може виконувати батьківські обов`язки.

ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також став на шлях виправлення своєї соціальної поведінки, пройшов курс лікування від алкогольної залежності, за добровільною згодою бореться з алкозалежністю препаратом «Дісуль-фірам», який є попереджальною речовиною, що несумісна із спиртними напоями та алкоголем (так зване «кодування»). Така обставина свідчить про свідомі дії ОСОБА_7 щодо повної відмови від вживання алкоголю. Батьки дитини активними діями доводять про те, що певні висновки для себе зробили та не бажають розлучення із сином, та дане тимчасове розлучення сприймають як особисту трагедію. Батьки дитини щосереди відвідують сина у Центрі соціально-психологічної реабілітації.

Відібрання дитини від батьків не відповідає інтересам тини.

2. Рух справи у суді.

Позовну заяву подано до суду 03.05.2024.

Ухвалою від 08.05.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 30.05.2024, відкладено на 12.06.2024, 20.06.2024.

Ухвалою від 20.06.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 15.07.2024, відкладено на 07.08.2024, 05.09.2024, 09.10.2024, 18.10.2024, 01.11.2024.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

Представник позивача у судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідачів та відповідачі в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що стали на шлях виправлення.

Третя особа Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій просить розгляд справи здійснювати без їх участі, задоволення позову на розгляд суду.

Третя особа Білгород-Дністровська окружна прокуратура в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена шляхом направлення судової повістки.

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що на території Мологівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , проживає родина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_1 виданий Білгород-Дністровським РВУМВС України в Одеській області від 15 грудня 1999 року, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( паспорт НОМЕР_2 виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області від 19 серпня 1996 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), які є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом ДРАЦСу Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27 вересня 2019 року).

Родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з того 2021 року потрапила під контроль сільської ради, у зв`язку зі зловживанням та невиконанням своїх батьківських обов`язків, а саме, 24.02.2021 року за результатами виїзду родини встановлено, що в житловому будинку брудно, від батьків відчувався запах алкоголю. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було попереджено про невиконання батьківських обов`язків та надано тижневий термін на приведення житлового будинку в належний стан та припинення вживання алкоголю вищевказаними особами.

22.04.2021 року рішенням виконавчого комітету Мологівської сільської ради за №113 у родину було взято на облік сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Після повторних виїздів Служби у справах дітей Мологівської сільської ради, а саме: 26.03..2021, 30.03.2021, 01.04.2021 майже кожного разу батьки перебували у стані алкогольного сп`яніння.

01.04.2021 року малолітнього ОСОБА_5 забрала до себе сестра ОСОБА_3 надання батькам часу щодо припинення вживання алкоголю та наведення порядку в будинку.

05.04.2021 Службою у справах дітей Мологівської сільської ради подано клопотання до РВП ГУНП в Одеській області щодо притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне знання батьківських обов`язків.

Відповідно до листа Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області 1 7079 від 19.04.2021 року відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол та направлено до суд.

Після проведеної профілактичної роботи з родиною, Службою у справах дітей, спільно з фахівцем з соціальної роботи та працівниками сектору ювенальної превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, та перебування дитини у родичів близько 2 тижнів ситуація в родині змінилася: мати - ОСОБА_2 припинила зловживати алкогольні напої, щоразу при перевірці перебувала в тверезому стані, в будинку було прибрано та приготовлена свіжа їжа, про що свідчать акти обстеження умов проживання родини від 20.04.2021, 27.04.2021, 07.05.2021, 24.05.2021, 01.06.2021, 27.07.2021, 12.10.2021, акти обстеження умов проживання наявні в матеріалах справи.

В лютому 2022 року надійшло повторне повідомлення про зловживання алкогольними напоями відповідачів.

При здійснені виїзду Служби у справах дітей Мологівської сільської ради 22.02.2022 року спільно з сектором ювенальної превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в стані алкогольного сп`яніння.

Відносно батьків повторно складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП.

23.02.2022 родина була запрошена на комісію з питань захисту прав дитини Мологівської сільської ради де було прийнято рішення: визнати стан виконання батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незадовільним; попередити батьків про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків; надати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . місячний строк для виправлення ситуації в сім`ї. В разі невиконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - клопотати про позбавлення батьківських прав вищевказаних осіб.

Протягом 2022 та 2023 років дана родина перебувала під постійний контролем Служби у справах дітей Мологівської сільської ради. Ситуація в родині покращилась і в жовтні 2023 року було знято з обліку як сім`ю, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

В лютому 2024 року до Служби у справах дітей надійшов телефонний дзвінок від сусідки, ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з грудня 2023 року знову почали зловживати алкогольними напоями.

08.02.2024 був здійснений виїзд до родини, складено протоколи бесід з батьками, сусідами, щодо поведінки батьків малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого знову поставили на облік як дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

21.03.2024 до Служби у справах дітей Мологівської сільської ради надійшло усне повідомлення, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться у кризовому стані, в будинку брудно, санітарно-гігієнічні умови не відповідають нормам, запас продуктів харчування відсутній, батьки дитини знаходяться в стані алкогольного сп`яніння.

Протягом березня та квітня 2024 року родину відвідували неодноразово, проводились профілактичні бесіди, складались акти обстеження умов проживання, санітарно - гігієнічні умови задовільні, але батьки дитини продовжували зловживати алкогольними напоями.

29.04.2024 Служба у справах дітей Мологівської сільської ради здійснений плановий виїзд до родини, де було виявлено дитину, яка знаходилась на подвір`ї, одягнена не по сезону, голодна, а батьки дитини спали в будинку в стані алкогольного сп`яніння.

З`ясовано, що допустимі умови проживання та виховання малолітньої дитини відсутні, є безпосередня загроза життю та здоров`ю дитини. Службою у справах дітей Мологівської сільської ради був складений акт обстеження умов проживання та акт проведення рівня безпеки дитини. Відповідно до акту проведення рівня безпеки виявлений факт безпосередньої загрози життю та здоров`ю та потреби у вжитті невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки дитини, що підтверджується актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 29.04.2024.

29.04.2024 Виконавчим комітетом Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області винесено рішення № 46 про негайне відібрання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його батьків - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дитину невідкладно направлено до Центру соціальної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Службою у справах дітей Мологівської сільської ради направлено клопотання до служби у справах дітей Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 29.04.2024 р. № 01-12/66 про влаштування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Білгород-Дністровського Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської райдержадміністрації.

ОСОБА_2 з 26 червня 2024 працевлаштована та працює учнем укладальника деталей та виробів швейної дільниці № 2 у ТОВ «БЕЛСТА» (наказ про прийняття на роботу № 159к від 25.06.2024), що підтверджується довідкою № 61 від 09.07.2024, № 89 від 31.10.2024, яка міститься в матеріалах справи.

Також ОСОБА_2 , відповідно до довідки № 350 на диспансерному та консультативному нагляду у нарколога не знаходиться, відповідно до довідки № 354 на диспансерному на консультативному нагляду у психіатра не перебуває.

В матеріалах справи міститься підтвердження того, що ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також став на шлях виправлення своєї соціальної поведінки, а саме пройшов відповідний курс лікування від алкогольної залежності, що підтверджується пам`яткою від 08.07.2024, яка засвідчена власним підписом ОСОБА_3 .

Згідно вищезазначеної пам`ятки ОСОБА_3 , за його згодою, приймає препарат «Дісуль-фірам», який є попереджальною речовиною, що несумісна із спиртними напоями та алкоголем.

5. Норми права, які застосував суд. Висновки.

Згідно із статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

За частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

В рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказував, що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю (рішення у справі «Гнахоре проти Франції»). З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року вказував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року пункт 86). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві» (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства», пункт 87).

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені в частині першій статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

В межах розгляду даного спору, за результатами оцінки зібраних доказів, судом враховано:

- бажання батьків проживати однією сім`єю з дитиною та заперечення проти позову;

- відсутність підстав для висновку про безповоротну, хронічну залежність батьків від алкоголю;

- працевлаштування матері, що вказує на її самодисципліну та спроможність відповідально ставитись до необхідності матеріального забезпечення дитини;

- позитивні результати лікування батька від залежності із застосуванням «агресивного» препарату, що може вказувати на його цілеспрямоване бажання позбавитись залежності;

- відсутність підстав для висновку про позитивний вплив на дитину і захист основних її інтересів при розриві сімейних зв`язків із батьками;

- першочергово суд враховує, що відібрання дитини є виключною мірою та фактично крайнім заходом впливу на батьків (обставини щодо особливої, крайньої і нездоланної непридатності або явного неблагополуччя батьків у даній справі не встановлено).

На переконання суду, поведінка відповідачів вказує на потенційно позитивний розвиток сім`ї, а відібрання дитини на даному етапі не відповідатиме її найкращим інтересам.

У даному випадку, суд знаходить необхідним роз`яснити відповідачам, з метою попередження їхньої протиправної поведінки у майбутньому, наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків: про адміністративну відповідальність, зокрема за статтею 184 КпАП, при якій застосовується стягненням у формі штрафу; про кримінальну відповідальність за статтею 166 Кримінального кодексу України (за злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, що карається обмеженням волі на строк від двох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк); про цивільно-правову відповідальність у формі позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про недоцільність відібрання дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.

Керуючись . 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову Виконавчого комітету Малогівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області як Органу опіки та піклування Мологівської сільської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Білгород-Дністровська окружна прокуратура, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - Виконавчий комітет Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як Органу опіки та піклування Мологівської сільської ради, код ЄДРПОУ: 05406014, місце знаходження: вулиця Кишинівська, 221А, село Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область;

відповідач - ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_5 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа - Білгород-Дністровська окружна прокуратура, місцезнаходження: вулиця Незалежнссті, 35, місто Білгород-Дністровський, Одеська область;

третя особа: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, місце знаходження: вулиця Молодіжна, 71, місто Білгород-Дністровський, Одеська область.

Повний текст судового рішення складено 04.11.2024.

Суддя Ю.Ф. Волкова