15.10.2024
Справа № 497/1458/23
Провадження № 2/497/22/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
29.06.2023 року представник позивача - адвокат Колісник І.І., яка діє на підставі електронного ордеру серії АХ №1134622 від 08.06.2023 року (а.с.34), звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому представник посилається на те, що сторони з 14 листопада 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу у них народилося двоє дітей (двійня): син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є батьком неповнолітніх дітей, відповідно до свідоцтв про їх народження. 06.07.2011 року між сторонами шлюб було розірвано та діти залишилися проживати з матір`ю. Також у 2011 році за заявою позивача з відповідача стягнуто аліменти на утримання обох дітей, але відповідач аліменти не сплачує, дітьми не цікавиться, їх вихованням та утриманням не займається, з дітьми не проживає та не турбується про їх життя та здоров`я, матеріальної допомоги не надає. Спільні діти проживають разом з позивачем і знаходяться на її утриманні та вихованні. Позивач створила нову сім`ю, та під часу цього шлюбу народила сина ОСОБА_6 . Відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, передбачені законом та моральними засадами суспільства, він самоусунувся від будь-якого спілкування з дітьми, їх виховання та утримання, тому для захисту прав та інтересів дітей представник позивача звертається до суду з цими позовними вимогами.
Ухвалою судді ОСОБА_7 від 17.07.2023 року було відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
10.04.2024 року після відсторонення судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя, справу було перерозподілено судді Раца В.А. для розгляду та ухвалою судді від 15.04.2024 року прийнято справу до провадження на стадії підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивача - адвокат Колісник І.І. 11.07.2024 року звернулася до суду шляхом формування документу в системі "Електронний суд" з заявою про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.84-87).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в особі Пономаренко Л.А. (самопредставник) 27.08.2024 року надала до суду шляхом формування документу в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі представника служби, проти позовних вимог не заперечувала (а.с.93-94).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
В силу п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , що видане повторно 07 квітня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів (а.с.12) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , що видане повторно 07 квітня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів (а.с.13), їх батьками є ОСОБА_2 , відповідач по справі, та ОСОБА_1 , позивач по справі.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний, що підтверджується рішенням Краснокутського районного суду Харківської області по цивільній справі від 06.07.2011 року по справі № 2022/2-342/11, яке набрало законної сили (а.с.14-15).
Також на підставі заочного рішення від 06.09.2011 року по справі №2022/2-427/11 зі ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 липня 2011 року і до їх повноліття (а.с.16).
В подальшому ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище на " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 20 грудня 2019 року Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі актового запису №83 від 20.12.2019 року (а.с.23).
ОСОБА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_13 , їх спільним сином ОСОБА_6 та двома дітьми від першого шлюбу - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою адміністратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області за вих.№705 від 12.05.2023 року (а.с.17).
Після розлучення діти від першого шлюбу залишилися проживати з матір`ю та знаходяться на повному її утриманні і вихованні, що підтверджується:
- довідкою старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Недєвої Н.А., відповідно до якої позивач дійсно не отримувала від відповідача аліменти за період з 01.01.2012 року по 13.04.2023 року згідно виконавчого листа №2-427 від 19.09.2011 року (а.с.18);
- розрахунком заборгованості по аліментах по виконавчому провадженню № 29701968 від 02.05.2023 року, по якому за ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 станом на 30.04.2023 року рахується заборгованість по аліментах в розмірі 238 675,82 грн., також з розрахунку вбачається, що відповідач жодного разу протягом цього періоду аліменти не сплатив (а.с.19);
- актом від 15 травня 2023 року складеним депутатом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області Чаговець Р., яким підтверджено проживання позивача ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_11 та трьома неповнолітніми дітьми, в тому числі від першого шлюбу в смт.Краснокутськ, Богодухівського району, при цьому вказано що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказаною адресою не проживає (а.с.20);
- довідкою директора Краснокутського ліцею №1 Краснокутської селищної ради за вих.№ 01-47/126 від 12.05.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_3 навчається в 8-А класі та його батько ОСОБА_2 у вихованні сина участі не бере: батьківськи збори не відвідує, не спілкується з учителями, за період навчання сина жодного разу не цікавився його шкільними успіхами (а.с.21);
- довідкою директора Краснокутського ліцею №1 Краснокутської селищної ради за вих.№ 01-47/127 від 12.05.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_3 навчається в 8-А класі та її батько ОСОБА_2 у вихованні доньки участі не бере: батьківськи збори не відвідує, не спілкується з учителями, за період навчання дочки жодного разу не цікавився її шкільними успіхами (а.с.22).
Судом встановлено, що батько сином та донькою не цікавиться, вихованням та їх утриманням не займається, з дітьми не проживає, не турбується про їх життя та здоров`я, матеріально не допомагає.
Отже, своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов`язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.
В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.
Відповідно до ст. 164 СК України батьківські права тривають до повноліття дитини, позбавлення батьківських прав після його настання закон не допускає.
Тобто, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцять років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.
Отже, умовами застосування такої міри відповідальності як позбавлення батьківських прав є: 1) здійснення батьком (матір`ю) правопорушення, передбаченого ст. 164 СК; 2) наявність вини в діях батька (матері); 3) батько (мати) володіють повною цивільною дієздатністю; 4) дитина не досягла повноліття. Зазначені умови для позбавлення батьківських прав мають існувати одночасно.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов`язків відносно спільних з позивачем дітей.
Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що судом було достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ніхто не чинив і не чинить.
Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах неповнолітніх дітей, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат
Керуючись положенням ст.ст.2,81,263-265,280,352,354 ЦПК України; п. 2 ч.1 ст.164, ст.ст.165, 166, 180, 181 СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402; ч.2 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Болград Одеської області, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Болград Одеської області, батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вимог ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца
Суд | Болградський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122749548 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Болградський районний суд Одеської області
Раца В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні