Рішення

від 04.11.2024 по справі 517/1313/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1313/24

Провадження № 2-о/517/28/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року с-ще Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Арцизька міська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Захарівка Роздільнянського району Одеської області, та її сином ОСОБА_1 .

Вимоги заяви обгрунтовує тим, що після смерті матері відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну їй на підставі відповідного державного акту, щодо якої померла залишила заповіт на користь заявника.

Оскільки у свідоцтві про народження заявника ім`я матері вказано як « ОСОБА_3 » (російською), а у свідоцтві про смерть спадкодавця та у державному акті на землю ім`я вказано як « ОСОБА_4 », заявник не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом спадкодавця в нотаріальному порядку та вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Заявник у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 38).

Представник заінтересованої особи Арцизької міської ради Болградського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с. 35).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судувого розгляду.

Так, відповідно до 1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд, враховуючи визнання заінтересованою особою вимог, заявлених ОСОБА_1 , що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Захарівка Роздільнянського району Одеської області померла мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - спадкодавець), що підтверджено свідоцтвом про її смерть, виданим на підставі актового запису за № 47 складеного 24 лютого 2022 року Захарівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 5).

Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8468 га з кадастровим номером 5120483900:01:002:0854, розташовану на території Новоіванівської сільської ради Арцизського району Одеської області (далі - земельна ділянка).

Земельна ділянка належала померлій за державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 452662, виданим 16 листопада 2001 року Новоіванівською сільською радою Арцизського району Одеської області на підставі власного рішення 13 сесії XXIII скликання від 22 грудня 2000 року.

Вказане право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 листопада 2021 року за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2499538951140 та номером запису про право власності/довірчої власності 44906542 (а.с. 6-7).

Положеннями Цивільного кодексу України, чинними на час відкриття спадщини матері заявника, було передбачено наступне:

спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.

1 і 2 ст. 1220);

право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1 і 2 ст. 1223);

малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка) (ч.1 ст. 1241);

спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, (ч.ч. З, 5 ст. 1268);

у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її' прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (ч. 1 ст. 1277).

Заповітом спадкодавця, посвідченим 20 квітня 2018 року за реєстром № 427 Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, вона призначила заявника спадкоємцем зазначеної вище земельної ділянки (а.с. 8).

Особи, які могли мати право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця відсутні.

За довідкою № 686 від 03.07.2024 року Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, спадкодавець до дня своєї смерті постійно проживала і була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 . У вказаному житловому будинку, крім спадкодавця, на день її смерті та до цього часу зареєстрований заявник, як її син, а також її невістка і два внука (а.с. 9).

Таким чином, за фактом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заявник вважається таким, що прийняв спадщину, і за наявності заповіту спадкодавця на користь заявника щодо земельної ділянки - вказана спадщина належить заявнику з часу відкриття спадщини.

Згідно листа № 424/02-31 від 04.07.2024 року, державний нотаріус ОСОБА_5 Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області повідомила ОСОБА_1 про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкодавця, оскільки у свідоцтві про народження заявника ім`я матері вказано як « ОСОБА_3 » (російською), а у свідоцтві про смерть спадкодавця та у державному акті на землю ім`я вказано як « ОСОБА_4 » (а.с. 10).

Факт родинних відносин між заявником і спадкодавцем підтверджується наступними документи:

свідоцтвом про народження спадкодавця, видане на підставі актового запису № 15 складеного 21.05.1932 року по селу Делени Тарутинського району Одеської області, за яким ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . На цьому свідоцтві наявна відмітка про видачу Арцизським РВВС Одеської області 02 лютого 1976 року паспорту серії НОМЕР_1 (а.с. 11);

свідоцтвом про одруження, видане на підставі запису № 32 складеного 03 листопада 1963 року Тарутинським райбюро ЗАГС Одеської області, за яким після реєстрації одруження з ОСОБА_9 , 1939 р.н., ОСОБА_10 (дата і місце народження не вказані) було присвоєне прізвище ОСОБА_11 (а.с. 12);

свідоцтвом про народження заявника, видане на підставі запису № 53 зробленого 21 вересня 1964 року Новоіванівською сільрадою Болградського району Одеської області, за яким він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 від батьків ОСОБА_9 і ОСОБА_12 .

Відповідно до заяви від 31.01.1976 року про видачу паспорту ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Делени Арцизського району Одеської області і перебуває з ОСОБА_9 у шлюбі, зареєстрованому 03 листопада 1963 року, їй 02 лютого 1976 року видано паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 15-16).

За довідкою № 02-25/480 від 27.08.2024 року Арцизської міської ради Одеської області, за домовою книгою № 2 запис № 373 записана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - с. Делень, Арцизського району Одеської області, паспорт НОМЕР_1 , видав Арцизський ОВД від 02.02.1976 року (а.с. 17).

Родинні відносини між заявником і спадкодавцем, як сином і матір`ю, підтверджені також і записами в книгах погосподарського обліку за періоди 1964-1966р.р., 1967-1969р.р., 1971-1973р.р., 1974-1976р.р., 1977-1979р.р., 1980-1982р.р., які перебувають на зберіганні Новоіванівського старостинського округу Арцизської міської ради Одеської області.

У цих книгах у складі господарства вказані ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_6 його дружина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, зокрема, син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 18-23).

З витребуваної судом інформації від 09.10.2024 року № 610/01-16 Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області вбачається, що заповіт щодо свого майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишала; спадкоємці із заявою про прийняття спадщини не зверталися; спадкоємці із заявами про відмову від прийняття спадщини не зверталися; свідоцтво про право на спадщину не видавалося; спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 , в Захарівській державній нотаріальній конторі не заводилася (а.с. 33).

Отже, при заповненні документів були допущені помилки в імені матері заявника. Розбіжність в написанні ім`я « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » виникла в результаті неоднакового перекладу з російської на українську мову.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окрема провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорювальних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявником відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо встановлення факту родинних відносин.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та заявником ОСОБА_1 , що необхідно заявнику для прийняття спадщини на земельну ділянку після смерті матері.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, породжує юридичні наслідки, іншої можливості одержати або відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення, немає, тому суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Спору про право суд не вбачає.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вище викладене відповідно до ст.315 ч.1 п.1, ст.319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення заяви.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 60, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Арцизька міська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Захарівка Роздільнянського району Одеської області, та її сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: