Рішення

від 01.10.2024 по справі 497/1432/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.10.2024

Справа № 497/1432/23

Провадження № 2/497/20/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на частку у спільній власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 року представник позивача - адвокат Кірчев І.І., який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії ВН №1248393 від 03.05.2023 року (а.с.40), звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 0,37 частки у спільній власності на земельну ділянку загальною площею 46,54 га з кадастровим номером 5121483600:01:003:0517, що розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, що дорівнює 0,1650 га, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 0,37 частки у спільній власності на земельну ділянку загальною площею 46,54 га з кадастровим номером 5121483000:01:003:0517, що розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що дорівнює 0,1650 га, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , які доводяться позивачу батьками. Після їх смерті відкрилася спадщина на належне їм нерухоме майно, позивач є їх спадкоємцем за законом та прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Батькам при житті належали частки у спільній власності на земельну ділянку, загальна площа якої становить 46,54 га, кадастровий номер 512483600:01:003:0517, що дорівнюють 0,37 частки, під номерами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які зазначені у додатку №2 до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 094241 від 26.04.2006 року, який був виданий на ім`я ОСОБА_4 . Ця частка дорівнює фактичній площі 0,165 га. Отже у батьків було право на виділ цих часток зі спільної власності у приватну власність з площею у кожного по 0,165 га, що в сумі складає 0,33 га фактичної площі. Але вони за життя цим правом не скористались, а отже, це право на виділ є у спадкоємця шляхом визнання права власності на частку у спільній власності та виділ цієї частки зі спільної власності з окремим кадастровим номером земельної ділянки. Коли позивач звернулася до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав на ці частки земельних ділянок, їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину. Саме відмова нотаріуса стала приводом для звернення з цім позовом.

Ухвалою судді Висоцького С.О. від 04.07.2024 року було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання. В подальшому ухвалою суду під головуванням судді Висоцького С.О. від 24.01.2024 року підготовче провадження було закрите та справу призначено до судового розгляду, при цьому визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача або його представника.

04.03.2024 року після відсторонення судді ОСОБА_5 від здійснення правосуддя, за заявою представника позивача - адвоката Кірчева І.І., справу було перерозподілено для розгляду судді Раца В.А., та знову призначено підготовчий розгляд.

Сторони у підготовче засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 03.09.2024 року надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.145), просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Її представник адвокат Кірчев І.І. надав 31.07.2024 року на електрону пошту суду заяву, в якій також просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі (а.с.144).

Представник відповідача Василівської сільської ради Болградського району Одеської області сільський голова - Бойчев П., надав 15.03.2024 року на електрону пошту суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позовної заяви не заперечував, визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с.135).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 20 червня 2017 року Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису №454 від 20 червня 2017 року (а.с.13).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить частка земельної ділянки у межах згідно з планом, у відсотковому відношенні 0,37, розташована на території Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області (після об`єднання у територіальну громаду це територія Василівської сільської ради), належна померлому на підставі державного акту серії ОД № 094241, виданого 26.04.2006 року на ім`я ОСОБА_4 та ще 249-ти співвласників земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 46.54 га (а.с.34-37).

Відповідно до додатку 2 до цього державного акту під номером 177 значиться прізвище спадкодавця ОСОБА_2 , частка у спільній власності складає 0,37.

Так, земельна ділянка з кадастровим № 5121483600:01:003:0517, належить 249 особам на праві спільно-часткової власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №094241, реєстраційний номер 010651800129, від 26.04.2006 року, де розмір частки власності зазначений у відсотках від загальної площі земельної ділянки. Якщо загальна площа земельної ділянки складає 46.54 га, а частка власності від неї складає 0,37 %, то відповідно 0,37% дорівнює 0,1722 га (0,37/100 х46,54 = 0,1722 га, а ні як зазначає представник 0,1650 га).

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 за вимогами ст.1261 ЦК України є його донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується її заявою за №840 від 01.12.2017 року (а.с.115) та матеріалами спадкової справи №396Б/2017, яка була заведена державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори 13 вересня 2017 року (а.с.108-127).

З матеріалів спадкової справи також вбачається, що інший спадкоємець дружина померлого ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, що відповідає вимогам ст.1268 ЦК України, у шестимісячний строк відмовилася від спадщини, що підтверджується її заявою №839 від 01.12.2017 року (а.с.114 на звороті), а спадкоємець ОСОБА_1 вже отримала на деяке майно свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.126 на звороті, а.с.127, а.с.127 на звороті).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_4 , що видане 18 лютого 2022 року Болградським відділом державної реєстрації актів у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №156 від 18 лютого 2022 року (а.с.12).

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна також входить частка земельної ділянки у межах згідно з планом, у відсотковому відношенні 0,37, розташована на території Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області (після об`єднання у територіальну громаду це територія Василівської сільської ради), належна померлій на підставі державного акту серії ОД № 094241, виданого 26.04.2006 року на ім`я ОСОБА_4 та ще 249-ти співвласників земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 46.54 га (а.с.34-37).

Відповідно до додатку 2 до цього державного акту під номером 178 значиться прізвище спадкодавця ОСОБА_2 , частка у спільній власності складає 0.37.

Так, земельна ділянка за кадастровим № 5121483600:01:003:0517, належить 249 особам на праві спільно-часткової власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №094241, реєстраційний номер 010651800129, від 26.04.2006 року, де розмір частки власності зазначений у відсотках від загальної площі земельної ділянки. Як що загальна площа земельної ділянки складає 46.54 га, а частка власності від неї складає 0,37 %, то відповідно 0,37% дорівнює 0,1722 га (0,37/100 х46,54 = 0,1722 га, а ні як зазначає представник 0,1650 га).

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 за вимогами ст. 1261 ЦК України є її донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину фактом постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, що підтверджується довідкою старости с.Каракурт Василівської сільської ради Жечевої О. за вих.№69/02-17 від 13.03.2023 року (а.с.23) та матеріалами спадкової справи №165/2022, яка була заведена приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу 14 червня 2022 року (а.с.62-95). З матеріалів спадкової справи також вбачається, що інших спадкоємців які б звернулися до нотаріальної контори для прийняття спадщини не має, а спадкоємець ОСОБА_1 вже отримала на деяке майно свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.94 на звороті).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або не прийняти її.

Стаття 1218 Цивільного кодексу України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Порядок спадкування як за законом, так і за заповітом передбачений Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат».

Згідно з ч.1 ст. 81 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. для оформлення своїх спадкових прав на частку земельної ділянки в спільні власності, їй постановою від 14.03.2023 року №147/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації за спадкодавцем права власності на земельну ділянку, натомість відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власниками земельної ділянки вказані інші особи (а.с.10-11).

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

На момент відкриття спадщини спадкодавці мали право власності на вищезазначені частки в земельній ділянці загальною площею 46,54 га, а спадкоємець вчасно прийняла спадщину за законом.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів. Тобто у встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не видавалось, оскільки відсутній право встановлювальний документ на земельну ділянку.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Позивачем надано до суду копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 094241 титульним власником якого є ОСОБА_4 , виданого Болградською районною державною адміністрацією 26 квітня 2006 року на підставі розпоряджень №236 від 25 квітня 2003 року та №445 від 07 липня 2005 року, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 0,37 часток земельної ділянки загальною площею 46,54 га, розташованої на території Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з Додатком до нього (списком співвласників земельної ділянки), що свідчить про те, що дана земельна ділянка знаходиться у спільній частковій власності, без визначення часток в натурі та без видачі окремих правових документів, внаслідок чого позивач поза судовим шляхом поновити свої права не має можливості.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, своєчасно прийняла спадщину після смерті як батька так й матері, на даний час користується спадковим майном, інші спадкоємці судом не встановлені, але юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, які б підтверджували право власності померлих на дане нерухоме майно, у зв`язку з тим, що земельна ділянка включає в собі декілька земельних ділянок об`єднаних в один державний акт. Державним актом не визначено окреме майно, на яке може видаватися свідоцтво про право на спадщину, тому суд вважає, що позивач правомірно набула право власності на земельні ділянки та враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст.16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом.

У відповідності до ст.182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування є обґрунтованими та підлягають задоволенню та задовольняє позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог, а саме на 0,1650 га після кожного спадкодавця.

На підставі ст.ст.12,81,82,263-265 ЦПК України, ст.ст.125,152 Земельного Кодексу України, ст.ст.182, 328, 373, 1216-1218, 1225, 1261, 1268, 1270, 1278, 1297 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Василівськоїсільської радиБолградського районуОдеської областіпро визнанняправа власностіна часткуу спільнійвласності наземельну ділянкув порядкуспадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 0,37 частки у спільній власності на земельну ділянку загальною площею 46,54 га, кадастровий номер 5121483600:01:003:0517, яка розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (колишньої Каракуртської/Жовтневої сільської ради), що дорівнює 0,1650 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №094241, виданий 26.04.2006 року, на підставі розпоряджень Болградської районної державної адміністрації №236 від 25 квітня 2003 року та №445 від 07 липня 2005 року).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 0,37 частки у спільній власності на земельну ділянку загальною площею 46,54 га, кадастровий номер 5121483600:01:003:0517, яка розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (колишньої Каракуртської/Жовтневої сільської ради), що дорівнює 0,1650 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №094241, виданий 26.04.2006 року, на підставі розпоряджень Болградської районної державної адміністрації №236 від 25 квітня 2003 року та №445 від 07 липня 2005 року).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца