Ухвала

від 28.10.2024 по справі 589/4914/24

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/4914/24

Провадження № 2/589/1780/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

28 жовтня 2024 року

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області Приходченка Сергія Володимировича, що діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до Шосткинської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Шосткинської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 шляхом:

- визнання недійсним та скасування пункту 39 рішення IV сесії VIII скликання Шосткинської міської ради від 05.11.2021 «Про регулювання земельних відносин» в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (номер 31 у додатку № 9 до рішення сесії Шосткинської міської ради від 05.11.2021);

- скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Белясник Оксани Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62408755 від 20.12.2021 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2538794959100, номер запису про право власності 45770051) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;

- повернення спірної земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Шосткинської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 ;

- визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 29.07.2021 земельної ділянки площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 5925382500:01:006:0041, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Вказаний позов обґрунтований, передусім, доводами про неправомірність передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, оскільки дана земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», перебуває під особливою охороною держави і не може відповідно до пункту «в» статті 83 Земельного кодексу України бути передана у приватну власність.

Одночасно з позовом прокурором подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку, а також шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження цієї земельної ділянки чи вплинути на її правовий статус, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати земельну ділянку, іншим чином вести на ній селянське господарство, знищувати рослинний покрив будь-яким способом, розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову прокурор посилається на те, що незастосування цих заходів забезпечення може спричинити не лише відчуження земельної ділянки, а й настання інших незворотних наслідків для вказаного вище об`єкта природно-заповідного фонду через його розорення, знищення рослинного покриву чи інше використання всупереч режиму, встановленому для територій заповідного фонду, тобто невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів держави.

Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

З наведеного вище випливає також, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення, або задля забезпечення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, отже як власник спірної земельної ділянки, вона має реальну можливість розпорядитися нею, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

При цьому вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Між тим ведення особистого селянського господарства, розорювання цієї земельної ділянки чи пошкодження будь-яким іншим чином може призвести до пошкодження унікального об`єкту екосистеми болотного масиву давньо-кастрового походження на території заказника «Діброва».

Відповідно до оцінки наслідків використання земель природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням, наданої науковими установами Національної академії наук України (Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного у листі від 19.09.2022 № 111-213/1-09, Національним науково-природничий музей у листі від 19.09.2022 № 70, Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена у листі від 19.09.2022 № 114/322) знищення (розорювання, перегортання, інше механічне втручання) ґрунту на природно-заповідних територіях незворотно трансформує якісний та кількісний розподіл ґрунтових комплексів фауни, складених тисячами видів безхребетних тварин. Місцеві екосистеми не встигають адаптувати свій склад і структуру до таких змін, що у подальшому зумовлює втрату біорізноманіття, автентичності структури біоценозу, здатності самовідтворюватися та підтримувати загальний екологічний баланс. Вищезазначені висновки науковців засвідчують, що будь-які роботи, які призведуть до порушення ґрунтового покриву ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» (розорювання, земляні й будівельні роботи, намиву ґрунту / піску, тощо), матимуть безумовні негативні, у тому числі й незворотні, наслідки для сформованої в заказнику екосистеми.

Таким чином, наслідки розорювання та іншого сільськогосподарського використання будуть незворотними, а невжиття цих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав держави.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви прокурора про забезпечення позову та накладення арешту на спірну земельну ділянку і заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження вказаної земельної ділянки, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати земельну ділянку, іншим чином вести на ній селянське господарство, знищувати рослинний покрив будь-яким способом.

Суд вважає, що такі заходи забезпечення позову є співмірними, розумними та адекватними по відношенню до позовних вимог, які заявив прокурор, а між інтересами суспільства (держави) та інтересами власника земельної ділянки дотримана розумна пропорційність.

При цьому, накладення арешту на вказане майно та вжита заборона до вирішення спору по суті не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача ОСОБА_1 , а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав держави, в інтересах якої поданий позов.

Вжиття заходів забезпечення позову, про які просив прокурор у заяві, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.

Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися земельною ділянкою, включає і обмеження на розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких інших дій щодо земельної ділянки. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 у справі №567/459/23.

За таких обставин, враховуючи предмет спору у цій справі, не є необхідним і співмірним вживати додаткових заходів забезпечення позову, про які просив прокурор, щодо заборони впливати на правовий статус, розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.

Таким чином, заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню частково шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, площею 2 га, яка розташована на території Шосткинської міської ради Шосткинського району Сумської області, а також встановлення заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження вказаної земельної ділянки, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати земельну ділянку, іншим чином вести на ній селянське господарство, знищувати рослинний покрив будь-яким способом.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області Приходченка Сергія Володимировича, що діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі №589/4914/24 задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку, з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, площею 2 га, яка розташована на території Шосткинської міської ради Шосткинського району Сумської області, зареєстровану за ОСОБА_1 (зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_1 (зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) та іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 чи вплинути на її правовий статус, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати земельну ділянку, іншим чином вести на ній селянське господарство, знищувати рослинний покрив будь-яким способом.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити на виконання до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та учасникам справи для відома і виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 28 жовтня 2027 року.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова