Ухвала

від 04.11.2024 по справі 289/2163/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2163/24

Номер провадження 2/289/1030/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 )за участю третьої особи без самостійних вимог Радомишльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства і внесення змін до актового запису про народження, -

ВСТАНОВИВ:

До Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що позивач та відповідач перебували між собою у фактичних шлюбних відносинах. 11 серпня 1999 року у відповідача народився син, батьківство щодо якого позивач визнає.

Відповідно до ч. 2ст. 125 СК Україниякщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1ст. 126 СК Українипоходження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до,так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1ст. 128 СК Україниза відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

З наведеного вбачається, що чинне сімейне законодавство визначає два способи визначення походження дитини від батька: 1) позасудовий, який реалізується в порядкуст. 126 СК Україниза спільною заявою чоловіка та жінки, що не перебували у шлюбі; 2) судовий, який реалізується у порядкуст. 128 СК України, за умови відсутності заяви в порядкуст. 126 СК України.

У зв`язку з цим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист прав наперед або прав, що можуть бути порушені у майбутньому, не допускається.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він беззаперечно визнає своє батьківство.

У зв`язку з цим позовна заява не містить жодних обґрунтувань щодо того, за захистом яких порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод та законних інтересів звернулася ОСОБА_1 та в чому саме полягає таке порушення, невизнання, оспорювання. Відповідно зі змісту позовної заяви не вбачається наявність будь-якого спору про право, що є предметом розгляду суду у порядку позовного провадження.

У позовній заяві позивачем не зазначається про неможливість подання спільної заяви чоловіка та жінки з метою визначення походження дитини від батька в позасудовому порядку відповідно дост. 126 СК України. Підтвердження на існування відповідних перешкод до позовної заяви не додано, зокрема, відмови органу реєстрації у проведенні реєстраційних дій тощо.

За таких обставин, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати документальне підтвердження неможливості визначення походження дитини від батька у позасудовому порядку відповідно дост. 126 СК України.

Також, ч. 4 ст. 128 СК України визначено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу.

Доказів того, що відомості про батька дитини внесені до актового запису на підставі ч.1ст. 135 СК України, до матеріалів позову не додано.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.175,177,185,190 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Радомишльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства і внесення змін до актового запису про народження- залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК